- •I. Законодавчі джерела VI ст.
- •Салічна правда
- •II. О краже свиней
- •VIII. О краже пчел
- •IX. О вреде, причиненном ниве или какому-либо огороженному месту
- •X. О краже рабов
- •XIV. О нападениях или грабежах
- •XXVII. О различных кражах
- •XXIX. О нанесении увечий
- •XXXIII. О краже дичи
- •XXXIV. О краже изгороди
- •XXXV. Об убийствах или об ограблениях рабов
- •XXXIX. О похитителях рабов
- •Xl. Если раб будет обвинен в воровстве
- •Xliv. О рейпусе5
- •Xlv. О переселенцах
- •Xlvi. О передаче имущества
- •Xlvil о розыске
- •2. Из эдикта* государя Хильперика8 короля (вторая половина VI века)
- •II. Наративні джерела VI – VII ст.
- •3. Григорій Турський. Історія франків (близько 591 року)
- •4. Из "Хроники Фредегара" (конец VI—VII века)
ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ. СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ.
СЕМЕСТР І
СЕМІНАР 3. СУСПІЛЬНИЙ ЛАД ФРАНКІВ У ЧАСИ «САЛІЧНОЇ ПРАВДИ»
1. Основні джерела по соціально-економічній і політичній історії франків VІ ст.
2. Утворення франкського королівства і його територіальне розширення за Хлодвіга.
3. Господарські заняття франків: землеробство: його галузі, види сільськогосподарських культур, система землеробства, агротехніка; тваринництво і його галузі; інші види господарських занять.
4. Відносини власності у сфері рухомого майна.
5. Права вільних франків на нерухомість: на дім і садибу; на ріллю; на угіддя (луги, пасовища, ліси, води).
6. Соціальна структура франкського суспільства: майнове й правове становище вільних франків; категорії залежного населення, їх майновий і правовий статус; привілейовані прошарки суспільства.
7. Родина й кровноспоріднені зв’язки у франків.
8. Функції й характерні риси франкської громади.
9. Політичний лад франків на початку VІ ст.
10. Повсякденне життя й побут франків.
11. Основні підсумки дофеодального періоду (на прикладі франків).
Додаткові джерела
Салическая правда / Пер. Н. П. Грацианского; Под ред. В. Ф. Семенова. М., 1960.
Григорий Турский. История франков. М., 1987.
Література
Грацианский Н. П. Введение к изданию перевода «Салической правды» // Грацианский Н. П. Из социально-экономической истории западноевропейского средневековья. М., 1960.
Грацианский Н. П. О материальных взысканиях в
варварских правдах // Там же.
Грацианский Н. П. К толкованию термина villa в Салической правде // Там же.
Гуревич А. Я. Аграрный строй варваров // История крестьянства в Европе. М., 1985. Т. 1.
Л е б е к С. Происхождение франков. М., 1993. Т. 1. Гл. 1—2.
Неусыхин А. И. Возникновение зависимого крестьянства как класса раннефеодального общества в Западной Европе VI—VIII вв.
М., 1956. Гл. 3, § 1—3.
Неусыхин А. И. Эволюция общественного строя варваров от ранних форм общины к возникновению индивидуального хозяйства // История крестьянства в Европе. М., 1985. Т. 1. Гл. 4.
Неусыхин А. И. Дофеодальный период как переходная стадия от родоплеменного строя к раннефеодальному // Вопросы
истории. 1967. № 1.
Петрушевский Д. М Очерки из истории средневекового
общества и государства. М., 1922.
Сергеева Т. Д. Концепция «дофеодального периода» //
История и историки. М., 1987.
Сказкин С. Д. Очерки по истории западноевропейского крестьянства в средние века. М., 1968. Гл. 3.
Энгельс Ф. Марка // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т. 19. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т. 21.
Методичні рекомендації
Найважливішим джерелом для вивчення суспільного ладу франків (переважно Північної Галлії) у меровінгський період є «Салічна правда». Вона належить до числа законодавчих за типом джерел – варварських Правд – збірників, що фіксують стародавнє звичаєве право варварських народів (вестготів, бургундів, саксів, баварів і інших германських племен). «Салічна правда» являє собою запис судових звичаїв салічних, тобто приморських, франків, що розселилися в ІV – V ст. на території Північної Галлії й створили потім велику Франкську державу. Оскільки текст пам’ятника в його первісному записі не зберігся, час укладання його викликав наукові суперечки. Однак, на думку більшості сучасних учених, найдавніший текст «Салічної правди», що дійшов до нас у рукописах VІІІ – ІХ ст., був складений і записаний, цілком ймовірно, між 507 і 511 р., тобто в останній період правління Хлодвіга. Судебник написаний на зіпсованій латині й містить у ранніх редакціях велике число франкських термінів. Структура «Правди» хаотична, перерахування злочинів і провин, а також штрафів і вергельдів, що накладалися за них, позбавлене послідовності. Під час роботи з текстом джерела студентові слід виписати й згрупувати титули й параграфи, що стосуються відповідного питання семінару, і які доповнюють один одного. У ряді випадків варто зіставити титули, у яких той самий термін має різний зміст: наприклад, установити, де термін «вілла» означає село, а де – будинок общинника.
Багато титулів «Салічної правди» дають можливість охарактеризувати стан землеробства й інших галузей господарства франків після того, як вони оселилися на території колишньої римської провінції Галлії. Потрібно простежити, у чому полягає прогрес у сфері агрикультури в порівнянні з рівнем, досягнутим давніми германцями до епохи Тацита, визначити, чи з’явилися які-небудь нові галузі господарства, якими сільськогосподарськими знаряддями користувалися франки при обробітку землі й т.п.
Важливо з’ясувати, з одного боку, обсяг прав окремих общинників на користування орною землею, угіддями, з іншого боку – обсяг прав громади, і виявити в такий спосіб основні етапи еволюції форм власності на ріллю й землекористування. Важливу стадію цієї еволюції відбиває едикт Хільперика (друга половина VІ ст.). Її кінцевим моментом стало оформлення наприкінці VІ - початку VІІ ст. пізнього земельного аллода.
З питанням про перший етап формування аллода тісно пов’язане питання про стадії розвитку громади. Для цього дослідження необхідно залучити додатково глави «Правди», що говорять про можливості поселення в селі сторонніх людей, а також звернути увагу на глави, що свідчать про наявність великої родини, і в той же час відзначити, які титули вказують на початок її розпаду й виділення малої родини.
«Салічна правда» дозволяє досліджувати проблему майнового й соціального стану франкського суспільства. Для того щоб змалювати соціальне обличчя франкського суспільства, варто розглянути положення окремих його прошарків, а також статус різних верств підкореного галло-римського населення. Шкала вергельдів досить точно відбиває становище представників цих верств у суспільстві.
Наративні джерела, насамперед хроніки й «історії», дають матеріал для осмислення політичної історії Франкської держави. Нижче наведені витримки із двох найважливіших творів меровінгського періоду. Перше з них – «Історія франків у десяти книгах» знаменитого Григорія Турського (538/39 – 594). Він був вихідцем зі знатної галло-римської родини, близької до двору меровінгських королів. За згодою одного з них одержав сан єпископа міста Тура й 20 років відігравав помітну роль у релігійно-церковному й політичному житті франків.
Твір Григорія Турского складається з десяти книг, перші з них розповідають про часи Хлодвіга: його завоюваннях, прийняття християнства, взаєминах із церквою.
Другий твір – так звана Хроніка Фредегара (назва ця виникла пізніше, в XVІ ст.) – був написаний в Бургундії декількома авторами й доведений до 642 р. У тій частині Хроніки, де мова йде про події, сучасниками яких були автори, вона містить великий і цінний матеріал (існує продовження хроніки, оповідь якої доходить до 768 р.).
I. Законодавчі джерела VI ст.
Салічна правда
/. О вызове на суд
§ 1. Если кто будет вызван на суд по законам короля и не явится, присуждается к уплате 600 ден., что составляет 15 сол.11
§ 2. Если же кто, вызвавши другого на суд, сам не явится и если его не задержит какое-либо законное препятствие, присуждается к уплате 15 сол. в пользу того, кого он вызовет на суд.
§ 4. Если же [ответчик] будет занят исполнением королевской службы, он не может быть вызван на суд.
II. О краже свиней
§ 1. Если кто украдет молочного поросенка и будет уличен, присуждается к уплате 3 сол.
§ 5. Если кто украдет двухгодовалую свинью, присуждается к уплате 15 сол., не считая стоимости похищенного и возмещения убытков.
§ 11. Если кто украдет кабана или свинью, ведущую стадо, присуждается к уплате 17 1/2 сол., не считая стоимости похищенного и возмещения убытков.
Приб. 4-е. Если кто украдет из стада 15 свиней, присуждается к уплате 35 сол.
§ 14. Если же кто украдет 25 свиней, причем в стаде более ничего не останется, и будет уличен, присуждается за кражу всего стада к уплате 62 сол.
§ 16. Если же будут украдены 50 свиней и если еще останутся некоторые, присуждается к уплате 63 сол., не считая стоимости похищенного и возмещения убытков.
///. О краже рогатых животных
§ 1. Если кто украдет молочного теленка и будет уличен, присуждается к уплате 3 сол.
§ 3. Если кто украдет быка или корову с теленком, присуждается к уплате 35 сол. ...
§ 4. Если кто украдет быка, ведущего стадо и никогда не бывшего под ярмом, присуждается к уплате 45 сол.
§ 5. Если же бык этот обслуживал коров трех вилл сразу, вор уплачивает трижды 45 солидов.
§ 6. Если кто украдет 12 животных и ни одного не останется [в стаде], присуждается за кражу всего стада к уплате ... 63 сол., не считая стоимости похищенного и возмещения убытков.
§ 7. Если кто украдет до 25 животных и если еще некоторые останутся, присуждается к уплате...63 сол., не считая стоимости похищенного и возмещения убытков.
IV. О краже овец
§ 4. Если же кто украдет 40 или более баранов, присуждается за кражу всего стада к уплате...63 сол., не считая стоимости похищенного и возмещения убытков.
V. О краже коз
§ 1. Если кто украдет 3-х коз и будет уличен, присуждается к уплате... 3 сол., не считая стоимости похищенного и возмещения убытков.
§ 2. Если кто украдет больше 3-х, присуждается к уплате ... 15 сол., не считая стоимости похищенного и возмещения убытков.
VI. О краже собак
§ 1. Если кто уведет или убьет охотничью ученую собаку, присуждается к уплате ... 15 сол.
§ 2. Если кто украдет или убьет пастушескую собаку, присуждается к уплате ... 3 сол., не считая стоимости похищенного и возмещения убытков.
VII. О краже птиц
Приб. 1-е. Если кто украдет ястреба-перепелятника, присуждается к уплате ... 3 сол., не считая стоимости похищенного и возмещения убытков.
Приб. 3-е. Если кто украдет курицу, присуждается к уплате ... 3 сол., не считая стоимости похищенного и возмещения убытков.
Приб. 4-е. Если кто украдет журавля или лебедя, присуждается к уплате ... 3 сол.
§ 4. Если кто украдет гуся и будет уличен, присуждается к уплате ... 3 сол.
Приб. 5-е. Если кто украдет голубя на чужой сети, присуждается к уплате 3 сол,