- •Напрями і зміст діяльності притулків для дітей та центрів соціально-психологічної реабілітації дітей
- •1.Основні завдання і напрями діяльності закладів соціального захисту дітей: спільне та відмінне.
- •2. Прийом дітей до притулку для дітей і центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та специфіка роботи з ними.
- •3 .Порядок вибуття дітей із закладів соціального захисту.
- •Список рекомендованої літератури:
ЛЕКЦІЯ 4
Напрями і зміст діяльності притулків для дітей та центрів соціально-психологічної реабілітації дітей
Основні завдання і напрями діяльності закладів соціального захисту дітей: спільне та відмінне.
Прийом дітей до притулку для дітей і центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та специфіка роботи з ними.
Порядок вибуття дітей із закладів соціального захисту.
1.Основні завдання і напрями діяльності закладів соціального захисту дітей: спільне та відмінне.
Для надання допомоги дітям, які мають досвід проживання на вулиці, в Україні створено мережу закладів соціального захисту, які перебувають у сфері управління служб у справах дітей: притулки для дітей та центри соціально-психологічної реабілітації дітей, діяльність яких спрямована на тимчасове влаштування й соціально-психологічну реабілітацію дітей.
Притулок для дітей - це заклад соціального захисту, створений для тимчасового перебування дітей віком від 3 до 18 років. Діти можуть перебувати у притулку протягом часу, необхідного для їх подальшого влаштування, але не більш як 90 діб.
Центр соціально-психологічної реабілітації дітей - заклад соціального захисту, що створюється для тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей віком від 3 до 18 років, які опинилися в складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги. Дитина може перебувати в центрі протягом часу, необхідного для її реабілітації, але не більше ніж 9 місяців у разі стаціонарного перебування та 12 місяців - денного перебування.
За статистичними даними, серед дітей, які перебували в притулках частина були вилучені з вулиці під час проведення профілактичних рейдів, частина - із сімей працівниками служб у справах дітей.
У центри соціально-психологічної реабілітації діти потрапляють за направленням служби у справах дітей на основі обстеження умов проживання дитини в сім’ї або після особистого звернення батьків, сім’ї яких перебувають у складних життєвих обставинах.
Основними завданнями притулків для дітей є: створення належних житлово-побутових і психолого-педагогічних умов для забезпечення нормальної життєдіяльності дітей, надання їм можливості для навчання та змістовного проведення дозвілля. Слід відмітити, що основні завдання, які покладаються на центр соціально-психологічної реабілітації дітей, більш широкі, ніж у притулків:
надання дітям комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги;
проведення психолого-педагогічної корекції з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини;
сприяння формуванню в дітей власної життєвої позиції для подолання звичок асоціальної поведінки;
здійснення трудової адаптації дітей з урахуванням їх інтересів і можливостей;
розроблення рекомендацій з питань соціально-психологічної адаптації дітей для педагогічних та соціальних працівників і батьків.
До основних напрямів діяльності притулків для дітей слід віднести:
встановлення особи дитини, місця її проживання, відомостей про батьків або осіб, які її замінюють;
виявлення та усунення конкретних причин і умов перебування дитини без батьківського догляду;
соціально-психологічну реабілітацію дітей;
здійснення заходів із захисту прав та інтересів дітей (житлові, майнові права тощо);
сприяння органам опіки та піклування в подальшому влаштуванні дитини;
сприяння створенню належних умов для життєдіяльності дітей у сім’ї, навчальних закладах тощо.
Центр соціально-психологічної реабілітації дітей здійснює свою діяльність у наступних напрямах:
проведення оцінки фізичного та психічного розвитку дітей;
надання соціально-психологічної допомоги дитині;
встановлення місця проживання батьків, родичів, опікунів (піклувальників) дитини тощо;
здійснення заходів із захисту прав та інтересів дітей (житлові, майнові права тощо);
сприяння органам опіки та піклування в подальшому влаштуванні дітей;
надання телефонних консультацій із соціальних, психологічних, педагогічних, правових та інших питань життєдіяльності дітей через службу “Телефон довіри для дітей”.
Діти з притулків та груп тривалого (стаціонарного) перебування центрів навчаються в загальноосвітніх навчальних закладах різних типів, розташованих поблизу, або за індивідуальними навчальними програмами. Усі вихованці закладів соціального захисту оздоровлюються.