- •Розділ і. Основи загальної паразитології Тема: Вступ
- •І. Визначення паразитології, зміст та її зв'язок з біологічними, медичними та ветеринарними науками .
- •II. Історія розвитку.
- •3. Розвиток ветеринарної паразитології в Україні
- •4. Економічні збитки від інвазійних захворювань.
- •1. Завдання паразитології
- •Тема: Біологічні основи паразитології
- •2. Систематика паразитів
- •3. Живителі паразитів
- •4. Класифікація паразитів
- •1. Типи взаємовідношень організмів в природі.
- •2. Систематика паразитів
- •3. Господарі паразитів (живителі паразитів)
- •4. Класифікація За часом паразитування:
- •По локалізації:
- •1. Походження паразитизму і розповсюдження його в природі.
- •Вплив паразита на організм господаря
- •Тема: Загальні дані про інвазійні хвороби
- •1. Визначення інвазійних хвороб та їх відмінність від інфекційних.
- •2. Номенклатура інвазійних хвороб.
- •3. Патогенність і вірулентність збудників
- •4. Екстенсивність та інтенсивність інвазії.
- •5. Вчення е. Н. Павловського
- •1. Прояв паразитарних хвороб
- •2. Епізоотологія інвазійних захворювань
- •3. Джерела та шляхи зараження інвазійними хворобами
- •Тема: комплекс протипаразитарних заходів
- •1. Організаційні заходи
- •4) Утримання спеціалізованих господарств на режимі закритого типу.
- •5) Санітарний день.
- •2. Загальні профілактичні заходи
- •1) Додержання гігієнічних правил утримання, годівлі і водопою тварин.
- •3) Знезаражування гною.
- •4) Утилізація, або знищення, трупів і уражених органів.
- •5) Табірне утримання худоби і птиці.
- •6) Зміна пасовищ.
- •7) Стійлово-вигульне утримання телят.
- •8) Кліткове утримання птиці.
- •9) Вирощування каченят і гусенят без водойм.
- •3. Спеціальні заходи.
- •1) Уточнення паразитологічної ситуації.
- •2) Паразитологічна оцінка пасовищ і водойм.
- •4. Особливості організації протипаразитарних заходів у господарствах з численним поголів’ям тварин
- •5. Вчення академіка к. І. Скрябіна про девастацію.
- •1. Роль ветеринарних заходів щодо охорони здоров’я людини від антропозоонозів.
- •Розділ іі. Ветеринарна гельмінтологія Тема: Загальні дані про гельмінтів та хвороби які вони викликають
- •1. Визначення та заміст ветеринарної гельмінтології.
- •2. Систематика гельмінтів
- •3. Епізоотологічна класифікація гельмінтозів
- •4. Патогенез і імунітет при гельмінтозах.
- •5. Дегельмінтизація та її види
- •Види дегельмінтизації
- •Оцінка проведення протигельмінтозних заходів.
- •2. Екстенсефективність і інтенсефективність дегельмінтизації.
- •Тема: Діагностика гельмінтозів
- •1. Зажиттєві методи діагностики гельмінтозів
- •2. Комплексний підхід до діагностики
- •3. Якісні методи гельмінтокопрологічних досліджень
- •I Гельмінтоовоскопія.
- •II Гельмінтоларвоскопія
- •III Гельмінтоскопія.
- •4. Якісні методи гельмінтокопрологічних досліджень:
- •Методи посмертної діагностики гельмінтозів
- •6. Дослідження проміжних живителів паразитичних червів
- •7. Збір, фіксація, етикетування гельмінтів.
- •Тема: Трематодози
- •1. Основи морфології і біології трематод.
- •2. Систематика трематоди
- •3. Фасціольоз тварин
- •1. Основи морфології і біології трематод.
- •2. Систематика трематод
- •3. Фасціольоз тварин
- •4. Парамфістоматидози
- •5. Дикроцеліоз
- •Трематодози м’ясоїдних
- •6. Опісторхоз
- •7. Ехіностоматидози
- •Тема: 2.4. Моногенеози
- •1. Основи морфології і біології моногеній, систематика
- •2. Гіродактильоз риб
- •3. Дактилогіроз
- •Тема: Цестодози
- •1. Основи морфології і біології цестод
- •2. Систематика цестод
- •3. Теніоз – цистицеркоз целюлозний
- •1. Основи морфології і біології цестод
- •2. Систематика цестод:
- •3. Теніоз- цистицеркоз
- •Тема: 2.5. Цестодози
- •2. Т е н і о з – ц и с т и ц е р к о з тенуікольний
- •Лекція № 18 Тема: Цестодози м’ясоїдних
- •1. Ехінококоз імагінальний та ларвальний
- •1. Ехінококоз
- •3. Ценуроз овець (справжня вертячка).
- •Лекція № 19 Тема: Імагінальні цестодози
- •1. Монієзіози жуйних
- •1. М о н і е з і о з жуйних
- •Дрепанідотеніоз г у с е й
- •Лекція № 20 Тема: Цестодози м’ясоїдних і риби
- •1. Дипилідіоз м’ясоїдних
- •2. Дифілоботріоз
- •3. Лігулідози риб і птиці
- •1. Дипілідіоз м’ясоїдних.
- •2. Дифілоботріоз м’ясоїдних
- •3. Лігулідози риб і птиці
- •Ботріоцефальоз риб.
- •Тема 2.6. Акантоцефальози
- •1. Акантоцефальози
- •2. М а к р о к а н т о р и н х о з свиней
- •Лекція № 25 Тема: Нематодози
- •1. Основи морфології та біології нематод
- •2. Систематика нематод
- •3. Аскаридатози: Аскаридоз свиней
- •1. Основи морфології та біології нематод
- •3. Аскаридоз свиней (аскаріоз)
- •Тема: Аскаридатози
- •1. Параскаридоз коней
- •2. Неоаскаридоз телят
- •3. Токсокароз собак і хутрових звірів
- •4. Токсаскаридоз м’ясоїдних
- •5. Аскаридіоз курей
- •Лекція № 26 Тема: Стронгілятози (легеневі та кишкові)
- •1. Диктіокаульоз жуйних
- •2. Стронгілідози коней
- •1. Диктіокаульоз жуйних
- •2. Стронгілідози коней
- •Тема: Легеневі і кишкові стронгілятози
- •1. Метастронгільоз свиней
- •2. Езофагостомоз свиней і жуйних
- •Лекція № 27 Тема: Стронгілятози жуйних і птиці
- •1. Буностомоз жуйних
- •2. Гемонхоз жуйних
- •3. Сингамоз птахів
- •1. Буностомози жуйних.
- •2. Гемонхоз жуйних.
- •3. Сингамоз птиці.
- •Тема: Рабдитатози
- •1. Стронгілоїдоз молодняка.
- •Лекція № 28 Тема: Трихуріози
- •1. Трихінельоз тварин
- •1.Трихоцефалятози
- •Загальна характеристика трихоцефалятозів
- •Трихінельоз тварин
- •Історичні дані
- •Морфологія збудників
- •Життевий цикл.
- •Епізоотологічні дані
- •Патогенез
- •Клінічні ознаки
- •Патологічні зміни
- •Діагностик а
- •Посмертні методи діагностики
- •Диференціальна діагностика
- •Лікування
- •Профілактика
- •Тема: Трихуріози
- •1. Трихоцефалятози (Трихуріоз свиней)
- •Лекція № 29 Тема: Оксіуратози і спіруратози
- •1. Оксіуроз (оксіуріоз) коней
- •2. Телязіоз врх
- •1. Оксіуроз коней.
- •2. Телязіоз врх.
- •Тема: Оксіуратози
- •1. Гетеракідози птиці.
- •Тема: Спіруратози
- •1. Тетрамероз птиці.
- •Тема: Діоктофіматози
- •Філометроїдоз коропів.
- •1. Визначення та зміст ветеринарної ентомології. Морфологія, біологія і систематика комах.
- •2. Гіподерматоз врх
- •3. Естроз овець
- •Систематика комах
- •3. Естроз овець
- •Тема: Загальні дані про комах та хвороби, які вони викликають.
- •1. Основні сучасні інсектициди, репеленти та методи застосування їх
- •2. Ветеринарно-санітарне та економічне значення комах.
- •Тема: Оводові хвороби коней
- •1. Гастрофільоз коней
- •2. Р и н е с т р о з коней
- •Тема: Ентомози тварин
- •1. Вольфартіоз
- •Лекція № 37 Тема: Ентомози тварин
- •1. Сифункулятози тварин
- •2. Мелофагози: Бовікольози коней та врх
- •Тема: Ентомози м’ясоїдних
- •1. Триходектоз м’ясоїдних
- •Тема: Ентомози птиці
- •1. Менопоноз птиці
- •Тема: Ентомози овець
- •1. Мелофагоз овець
- •Тема: Комахи – переносники збудників заразних хвороб
- •2. Гнус
- •Тема: Комахи
- •1. Блохи.
- •2. Екологічні проблеми, які виникають при застосуванні інсектоакарицидів.
- •1. Визначення та зміст ветеринарної арахнології.
- •2. Основи морфології та біології акариформних кліщів. Систематика кліщів.
- •3. Саркоптоз, Псороптоз, Хорілптоз, Отодектоз
- •2. Основи морфології та біології акариформних кліщів. Систематика кліщів
- •Cистематика арахнід
- •3. Саркоптози
- •Саркоптоз жуйних
- •Саркоптоз коней
- •Псороптози
- •Псороптоз овець
- •Псороптоз коней
- •Хоріоптоз жуйних
- •Хоріоптоз коней
- •Нотоедроз
- •Отодектоз м’ясоїдних
- •Тема: Демодекози м’ясоїдних
- •1. Демодекоз м’ясоїдних
- •Тема: Кліщеві хвороби птахів
- •1. Кнемідокоптоз птиці.
- •Тема: Паразитиформні кліщі
- •1. Основи морфології, біології та систематики паразитиформних кліщів.
- •2. Іксодові кліщі.
- •1. Основи морфології, біології та систематики паразитиформних кліщів.
- •2. Іксодові кліщі.
- •Паразитиформні кліщі Тема: Кліщеві хвороби бджіл
- •Варрооз бджіл.
- •Тема: Паразитиформні кліщі
- •1. Аргасові кліщі.
- •2. Гамазоїдні кліщі.
- •Строго специфічні (еймерії)
- •Не строго специфічні (токсоплазми)
- •2. Епізоотологія протозойних хвороб.
- •3. Патогенез та імунітет протозойних хвороб
- •4. Діагностика протозоозів
- •Тема: Загальні дані про найпростіших та хвороби, які вони викликають.
- •1. Лікувально-профілактичні заходи проти збудників протозойних хвороб
- •Тема: Піроплазмідози
- •1. Основи морфології, біології та систематики піроплазмі
- •2. Епізоотологія та загальні принципи діагностики піроплазмідозів
- •3. Бабезіоз врх
- •1. Основи морфології, біології та систематики піроплазмі
- •Систематика піроплазмід
- •2. Епізоотологія та загальні принципи діагностики піроплазмідозів
- •Тема: Бабезіїдози коней, овець і собак
- •1. Заходи боротьби з піроплазмідозами
- •6. Проти тейлеріозу винайдена вакцина (жива культурна противотейлеріозна.)
- •2. Піроплазмоз коней.
- •3. Бабезіоз і піроплазмоз овець і кіз.
- •4. Піроплазмоз собак.
- •Тема: Кокцидіози
- •1. Основи морфології, біології та систематики кокцидіозів
- •Систематика
- •2. Епізоотологія, патогенез та імунітет при кокцидіозах
- •3. Діагностика кокцидіозів.
- •4. Кокцидіоз кроликів.
- •Тема: Кокцидіози
- •1.Загальні принципи профілактичних і лікувальних заходів при кокцидіозах.
- •2. Кокцидіоз врх (Еймеріоз).
- •Тема: Еймеріози
- •1. Еймеріоз курей
- •2. Саркоцистоз тварин
- •1. Еймеріоз кур.
- •2. Саркоцистоз тварин
- •3. Токсикоплазмоз тварин.
- •4. Криптоспоридіоз.
- •Тема: Саркомастигофорози та мікроспоридіози
- •1. Основи морфології, біології та систематики мастигофор і мікроспоридій
- •2. Трихомоноз врх
- •1. Основи морфології, біології та систематики мастигофор і мікроспоридій
- •Систематика
- •Використана література
- •Тема: Саркомастигофорози та мікроспоридіози
- •1. Гістомоноз птиці
- •Лекція № 63 Тема: Ціліатози
- •1. Основи морфології, біології та систематики ціліат
- •2. Балантидіоз свиней
- •1. Основи морфології, біології та систематики ціліат
- •Систематика
- •2. Балантидіоз
- •Тема: Ціліатози
- •1. Основи морфології, біології та систематики прокаріотів.
- •1. А н а п л а з м о з тварин
Преімагінальна - проводиться весною з метою убити або вигнати з організму господаря паразитичних червів до того, як вони досягнуть статевої зрілості. Вона не дає можливості руйнувати яйця і личинки на пасовищі.
Імагінальна - проводиться з метою вигнання статево зрілого збудника і усунення хвороботворних явищ. Переслідує лікувальні цілі.
Постімагінальна - передбачає пригнічення яйцекладки, змертвіння личинок і частково яєць паразитичних червів, а також підвищення резистентності організму з метою попередження розсіювання заразного начала в організмі.
Профілактична - одна з важливих ланок комплексу заходів боротьби з гельмінтозами, її здійснюють у плановому порядку при постановці худоби і птиці на стійлове утримання і перед проведенням їх на пасовище та вигули. Вона спрямована на ліквідацію гельмінтоносійства, запобігання спалаху хвороби і розсіюванню яєць і личинок гельмінтів у навколишньому середовищі. Різновидністю профілактичної дегельмінтизації є преімагінальна дегельмінтизація, яка передбачає звільнення організму тварин від паразитичних червів, які ще не досягли статевої зрілості.
Лікувальна (терапевтична), або імагінальна, дегельмінтизація має безпосередньо терапевтичні цілі (вигнання збудника і усунення хворобливих явищ), її провадять в будь-яку пору року як вимушений захід.
Діагностична - має обмежене застосування, її провадять на великому поголів'ї тварин (частіше при цестодозах), коли звичайні методи гельмінтокопрологічних досліджень не дають змоги виявити паразитичних червів або їх яєць чи личинок.
Оцінка проведення протигельмінтозних заходів.
Дегельмінтизація — комплекс заходів, спрямованих на звільнення організму тварин від збудників гельмінтозів, Терапія (лікування) і дегельмінтизація — поняття нерівнозначні. Терапія гельмінтозів — це комплекс лікувальних втручань, спрямованих на вилучення причини хвороби і спричинених нею патологічних процесів, інколи — вторинних явищ або ускладнень (анемії, запалення, імуносупресивний стан, серцево-судинна недостатність та ін.). Тому інколи крім специфічних препаратів (антгельмінтиків) доцільно призначати залізомісткі, антимікробні, імуностимулюючі, вітамінні, стимулюючі роботу серцево-судинної системи та інші препарати. Термін "дегельмінтизація" допустимий тільки щодо організму інвазованої тварини. Щодо навколишнього середовища доцільно користуватись термінами "дезинвазія" або "знезараження".
Дегельмінтизація повинна бути ефективною і безпечною для пацієнта, а також повністю запобігати забрудненню навколишнього середовища яйцями та личинками гельмінтів. Щоб дегельмінтизація досягла мети, вона повинна бути специфічною, періодичною, масовою, планомірною, раціональною і обов'язковою.
Розрізняють декілька видів дегельмінтизацій. З врахуванням мети проводять вимушену, лікувальну, профілактичну або діагностичну дегельмінтизацію. Залежно від стадії розвитку гельмінтів необхідно проводити передімагінальну і постімагінальну дегельмінтизацію. Залежно від методу застосування худобі і птиці антгельмінтних препаратів розрізняють дегельмінтизацію групову (згодовування з кормом препарату одночасно багатьом тваринам одного віку) та індивідуальну (парентеральне або внутрішнє введення антгельмінтних засобів слабким, з поганим апетитом тваринам).
Ефективність проведених дегельмінтизацій оцінюють шляхом контрольних гельмінтокопрологічних досліджень худоби і птиці через три тижні при трематодозах, через два тижні — при нематодозах, через один тиждень — при цестодозах.
Крім дегельмінтизацій, важлива роль у боротьбі з гельмінтозами належить хіміоп-рофілактиці. Під впливом дрібних доз антгельмінтиків, які тривалий час згодовують тваринам у суміші з кормом (іноді з кухонною сіллю) запобігає їх зараженню збудниками ряду нематодозів із-за масової загибелі личинок цих паразитів у харчовому каналі.
Слід пам'ятати, що протигельмінтні заходи в господарствах слід проводити комплексно. Основними ланками цього комплексу є організаційні, загальні профілактичні і спеціальні заходи.
2. Екстенсефективність і інтенсефективність дегельмінтизації.
Для оцінки антгельмінтика та схеми його застосування користуються двома критеріями: екстенсефективністю (ЕЕ) та інтенсефективністю (ІЕ).
Екстенсефективність — це відсоток тварин (від кількості дегельмінтизованих), що повністю звільнились від гельмінтів. Наприклад, із 100 дегельмінтизованих тварин повністю звільнились від гельмінтів 75 — ЕЕ становить 75%.
Інтенсефективність — відсоток гельмінтів, що вийшли з організму тварини після вживання препарату щодо загальної їх кількості до дегельмінтизації. Так, до дегельмінтизації у тварини було 100 гельмінтів, після вживання антгельмінтика вийшло 80 — ІЕ становить 80 %.