- •Педагогіка як наука. Об’єкт і предмет педагогіки. Етапи розвитку та головні категорії педагогіки.
- •Теорії походження виховання.
- •Система педагогічних наук. Зв’язок педагогіки з іншими науками. Поняття про народну педагогіку й етнопедагогіку.
- •Головні методи науково-педагогічних досліджень.
- •Виникнення організованих форм виховання. Виховання і школа країн Стародавнього Сходу.
- •Виховання і навчання в античному світі Середземномор’я. Педагогічні погляди стародавніх грецьких і римських філософів.
- •Виховання й освіта в Європі в період феодалізму. Головні типи шкіл. Виникнення перших університетів.
- •Школа і педагогічна думка епохи Відродження.
- •Педагогічна система я.-а. Коменського.
- •Педагогічні погляди ж.-ж. Руссо і д. Локка.
- •Внесок й. Песталоцці, а.-ф. Дістервега, і.-ф. Гербарта в теорію та практику
- •Перші школи в Київській Русі. Найдавніші пам’ятки педагогічної думки.
- •Братські школи – осередки національної освіти і культури в Україні кінця хуі-хуіі ст.
- •Школа Запорозької Січі. Сутність і специфіка козацької педагогіки.
- •К. Ушинський – видатний український педагог та просвітитель.
- •Освітня діяльність і педагогічні погляди с. Русової.
- •Григорій Ващенко – видатний український педагог.
- •Педагогічна система а. Макаренка.
- •Освітня діяльність і науково-педагогічна спадщина в. Сухомлинського.
- •Поняття про особистість і розвиток людини. Головні чинники розвитку особистості.
- •Вікова періодизація. Особливості фізичного і психічного розвитку учнів різного віку та їхнє врахування у педагогічній діяльності.
- •1. Поняття про дидактику. Предмет і головні категорії дидактики.
- •2. Історичний екскурс до вчень видатних дидактів. Теорія формальної та експериментальної освіти.
- •3. Середня освіта у вимірі Нової української школи. Основні складові та ключові компетентності нуш.
- •4. Поняття і сутність змісту освіти в закладі середньої освіти. Державний та шкільний компонент програмного матеріалу.
- •5. Нормативні документи, що визначають зміст освіти.
- •6. Підручник: призначення, структура, вимоги.
- •7. Характеристика навчальної програми з фахового предмета.
- •8. Поняття про процес навчання, його характерні ознаки. Головні функції процесу навчання.
- •9. Головні компоненти процесу навчання.
- •10. Принципи навчання, їхній об’єктивний характер. Принципи свідомості й активності, систематичності і послідовності навчання: сутність і головні шляхи (правила) їх реалізації.
- •11. Принципи міцності знань і доступності навчання: сутність і головні шляхи реалізації.
- •12. Принцип наочності навчання. Сутність і шляхи реалізації принципу науковості навчання.
- •13. Принципи зв’язку навчання з життям і орієнтації на загальнолюдські та національні цінності.
- •14. Поняття про метод навчання і методичний прийом. Методи в історії дидактики. Характеристика словесних методів навчання.
- •15. Головні класифікації методів навчання.
- •16. Характеристика наочних і практичних методів навчання.
- •17. Характеристика методів стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •18. Поняття про дидактичні засоби навчання.
- •19. Поняття про форми організації навчання у середній школі. Становлення і розвиток форм навчання в історичному часі.
- •20. Урок як головна форма організації навчання в сучасній школі. Типологія і структура уроків.
- •22. Головні вимоги до уроку. Шляхи вдосконалення уроку на сучасному етапі.
- •Підготовка вчителя до уроку. Планування уроку. Аналіз і самооцінка уроку.
- •24. Організація навчальної діяльності учнів на уроці: фронтальна, індивідуальна, групова, парна форма роботи. Самостійна робота учнів.
- •25. Шкільна лекція, семінарські і практичні заняття, навчальні екскурсії та факультативи як форми організації навчання в середній школі.
- •Сутність педагогічного діагностування в середній школі. Функції і педагогічні вимоги до контролю успішності навчання.
- •27. Основні види, методи і форми контролю. Оцінка й облік успішності знань учнів.
- •28. Критерії оцінювання знань учнів з мови та літератури за 12-бальною системою.
- •Поняття про принципи виховання. Характеристика принципів народності, культуровідповідності, природовідповідності, гуманізації і демократизації виховання.
- •Поняття мети виховання. Розвиток мети виховання в історичному часі. Мета, ідеал та головні напрями сучасного українського виховання.
- •Поняття про методи і прийоми виховання. Класифікація методів виховання.
- •Характеристика методів формування свідомості.
- •Характеристика методів організації діяльності та формування позитивного досвіду суспільної поведінки.
- •Характеристика методів стимулювання та регулювання поведінки і діяльності учнів.
- •Зміст і головні завдання морального виховання молоді. Формування національної свідомості і самосвідомості учнівської і студентської молоді.
- •Зміст і завдання розумового виховання молоді.
- •Зміст естетичного виховання учнівської молоді.
- •Значення екологічного та економічного виховання в сучасній школі.
- •Головні інститути соціалізації особистості.
- •Виховні завдання сім’ї та родини.
- •Значення церкви у вихованні молоді.
28. Критерії оцінювання знань учнів з мови та літератури за 12-бальною системою.
можливі критерії оцінювання:
Знання та розуміння: (1-2 бали)
1 бал: Елементарне розуміння основних понять та фактів.
2 бали: Здатність уявляти та пояснювати поняття та ідеї.
Аналіз та інтерпретація текстів: (3-4 бали)
3 бали: Здатність визначати основні елементи та зв'язки в тексті.
4 бали: Здатність розглядати глибші шари тексту та розуміти їхнє значення.
Використання мовних засобів: (5-6 балів)
5 балів: Здатність використовувати мовні засоби для передачі інформації.
6 балів: Високий рівень мовної виразності та правильного використання мовних засобів.
Творчість та самостійність: (7-8 балів)
7 балів: Здатність використовувати та розвивати ідеї з власних поглядів.
8 балів: Виражена творчість та здатність до самостійного аналізу та створення.
Зв'язок із контекстом: (9-10 балів)
9 балів: Здатність розглядати та аналізувати текст у відповіді на ширший контекст.
10 балів: Високий рівень здатності розуміти та враховувати різні аспекти контексту.
Оцінка власної роботи: (11-12 балів)
11 балів: Здатність самокритично оцінювати свою роботу та виявляти можливості до покращення.
12 балів: Вищий рівень самооцінки та здатність ефективно працювати над власним розвитком.
ІІІ блок
Поняття про принципи виховання. Характеристика принципів народності, культуровідповідності, природовідповідності, гуманізації і демократизації виховання.
Принципи – це вхідні положення, які визначають вимоги до змісту, організації і методів виховного впливу.
Виховання грунтується на таких принципах:
1.Принцип народності: передбачає національну спрямованість виховання, оволодіння і володіння рідною мовою, формування національної свідомості, любові до рідної землі і до свого народу.
О. Духнович: рішуче вимагав, щоб кожний учитель « в детях народолюбне возбудил и в сердце их закрепил любов к своїй народности…»
К. Ушинський (стаття «Про народність у суспільному вихованні»): вважав народність основою виховання підростаючого покоління в дусі патріотизму, любові до батьківшини та свого народу.
«Виховання, створене самим народом і засноване на народних починаннях, має таку виховну силу, якої нема в найкращих системах, що ґрунтуються на абстрактних ідеях, чи запозичені в іншого народу».
2.Принцип культуровідповідності виховання – це органічний зв’язок з історією народу, його багатовіковими культурними традиціями, з народним мистецтвом, забезпечення духовної єдності поколінь
3.Принцип природовідповідності виховання.
Означає , що вихователь повинен
постійно вивчати і враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей (особливості темпераменту, риси характеру, погляди, смаки);
вміти діагностувати і знати реальний рівень сформованості таких якостей, як образ мислення, мотиви, інтереси, відношення до праці, життєві плани;
поєднувати виховання з самовихованням, допомагати у виборі методів, форм самовиховання.
не стільки керувати, а скільки вміло організовувати і направляти діяльність учнів, розвиток їхньої активності, самостійності, ініціативи.
Принцип природовідповідності передбачає і врахування етнонаціональних особливостей.
4. Принцип гуманізації виховання: створення умов для формування кращих якостей та здібностей дитини; це постановка вихованця в центр навчально-виховного процесу, повага до його особистості, гідності, розуміння його запитів, інтересів.
5. Принцип демократизації виховання. Передбачає
визнання права вихованця на свободу, на розвиток здібностей, виявлення своєї неповторної індивідуальності;
партнерство, співробітництво вихователя і вихованців (два шляхи: перший – романтичний, віддавши серце дітям. Вчитель наближається до дитини за рахунок великої любові та поваги до неї, схиляється до її рівня (Сухомлинський, Амонашвілі).