- •Міністерство освіти і науки україни
- •1.1. Поняття про технологію
- •1.2. Галузі промисловості та їх класифікація
- •1.3. Поняття про виробничий і технологічний процеси
- •1.4. Економічна оцінка технологічного процесу
- •1.5. Типи виробництв та їх основні технологічні ознаки
- •1.6.1. Визначення сировини та її класифікація
- •1.6.2. Збагачення сировини
- •Сепаратора
- •1.6.3. Якість сировини і сучасні технологічні процеси
- •1.6.4. Види і основні характеристики палива
- •1.6.5. Основні джерела і характеристики води
- •1.6.6. Класифікація вод
- •1.6.7. Очищення і знешкодження води
- •1.6.8. Повітря у технологічних процесах
- •2.1. Система технологій теплових електростанцій
- •2.2. Система технологій аес і проблеми радіаційного захисту
- •2.3. Біохімічні джерела енергії
- •2.4. Екологічно чисті нетрадиційні системи
- •2.5. Сонячні електростанції
- •2.6. Геотермальні електростанції
- •3.1. Визначення видобувної промисловості
- •3.2. Різновиди природних ресурсів і способи експлуатації
- •3.3. Видобувні підприємства та їхні відмінні риси
- •3.4. Технологічний і життєвий цикли
- •3.5. Гірничогеологічні умови розробки
- •3.6.1. Викопне вугілля, його марки і властивості
- •3.6.2. Засоби видобутку вугілля
- •3.6.3. Технологія очисних робіт
- •3.6.4. Комплексна механізація видобутку вугілля
- •3.7.1. Особливості нафти та її використання
- •3.7.2. Умови залягання нафти і буріння свердловин
- •3.7.3. Підняття нафти на поверхню
- •3.7.4. Технологія видобутку газу
- •4.1. Виробництво чавуну
- •4.1.1. Поняття про металургійний завод і комбінат
- •4.1.2. Вихідні матеріали для виплавки чавуну
- •4.1.3. Технологія виплавки чавуну
- •4.1.4. Продукція доменного виробництва
- •4.1.5.Основні напрямки удосконалення доменного виробництва
- •4.2. Виробництво сталі
- •Заліковий модуль 2. Технології ведучих галузей народного господарства
- •5.1. Технологія ливарного виробництва
- •5.2. Обробка металів тиском
- •5.3. Обробка металів різанням
- •5.4. Маловідхідні фізико-хімічні методи обробки металів
- •6.1. Коксохімічне виробництво
- •Вихід продуктів із 1 т шихти, %, на Авдіївському коксохімічному заводі
- •6.2. Переробка нафти
- •7.1. Властивості будівельних матеріалів
- •7.1.1. Виробництво цементу і його різновиди
- •7.1.2. Виробництво гіпсу і вапна
- •7.2. Технологія будівництва. Класифікація будинків і споруд та їхніх елементів
- •7.3. Загальні принципи організації будівництва
- •7.3.1. Сучасні методи виконання основних
- •8.1. Технологія виробництва цукру і муки
- •8.2. Виробництво кефіру і рослинних масел
- •8.3. Технологія виробництва рослинної олії
- •9.1. Поняття науки
- •9.2. Національна академія наук (нан) України
- •9.3. Наукові ступені, вчені й академічні звання
- •9.4. Типова структура науково-дослідного
- •9.5. Технологія наукових досліджень
- •Література
- •Література 88
7.1. Властивості будівельних матеріалів
Придатність будівельних матеріалів для конкретних умов визначають за їхніми властивостями, які є матеріалв різноманітними, що обумовлено головним чином їхнім речовинним складом. Виділяють фізичні, механічні, хімічні й інші властивості.
Фізичні властивості. Найважливішими з фізичних властивостей матеріалу є щільність і об’ємна маса.
Щільність – маса речовини матеріалу в одиниці його обсягу. Щільність будівельних матеріалів більше одиниці.
Об’ємна маса – маса одиниці об’єму матеріалу в природному стані (із порами і пустотами і т. ін.). Об’ємна маса будівельних матеріалів зазвичай менше щільності.
Пористість характеризує кількість пор і мікротріщин в одиниці об’єму матеріалу
Чим більша пористість, тим менша міцність і теплопровідність, більші водо- і газопроникність.
Звичайно матеріали мають вологу на внутрішній поверхні пор, мікротріщин та інших дефектів.
Водопоглинання – кількість води, що може поглинути занурений у воду матеріал, а потім утримати молекулярними і капілярними силами при атмосферному тиску.
Водонасичення визначається кількістю води, що може поглинути матеріал при вакуумі або підвищеному тиску. Тоді з відкритих пор витісняється повітря, внаслідок чого матеріал насичується водою більше, ніж при атмосферному тиску. Водопоглинання і водонасичення граніту змінюються в межах 0.02-0.7, асфальтобетону 2-5, цегли 8-15, пористих теплоізоляційних матеріалів – до 100%.
Пористі будівельні матеріали змінюють свій об’єм при зміні вологості. Усадкою називають зміну розмірів матеріалу при його висиханні; набрякання – збільшення обсягу при насиченні матеріалу водою. Усадка (набрякання) деревини змінюється в межах 30-100, цегли – 0.03-0.1, граніту – 0,02-0,06 мм/м. Багатократне висихання і зволоження матеріалу прискорює його руйнацію.
Водонепроникність (газонепроникність) – спроможність матеріалу не пропускати воду (газ) при заданих умовах. Вона вимірюється розміром граничного тиску (МПа), при якому вода (газ) не проходить через даний прошарок матеріалу.
Теплопровідність – спроможність матеріалу передавати через свою товщу тепловий потік, що виникає внаслідок різниці температур на поверхнях, що обмежують матеріал.
Механічні властивості. Міцність – найважливіша властивість матеріалу, у більшості випадків визначає можливість його використання в будівельній конструкції. Зараз міцність матеріалів вимірюється мегапаскалями (МПа).
Пругкість – властивість матеріалу зворотньо поглинати енергію, передану зовнішніми впливами, що виражається у відновленні початкової форми й об’єму зразка після припинення дії зовнішніх сил, під впливом яких форма матеріалу в тій або іншій мірі змінилася.
В’язкість – властивість твердих тіл під впливом зовнішніх сил незворотньо поглинати механічну енергію при пластичній деформації.
З в’язкістю і пругкістю матеріалів відомою мірою пов’язані пластичність і крихкість.
Пластичність – спроможність матеріалу незворотньо деформуватися під впливом діючих на нього зусиль без розірвання суцільності (утворення тріщин).
Крихкість – властивість матеріалів під впливом зовнішніх сил руйнуватися, не даючи залишкових пластичних деформацій. Крихкість протилежна пластичності.
Повзучість – спроможність матеріалів довгостроково деформуватися під дією постійного навантаження.
Хімічні властивості враховують при оцінці придатності матеріалу для тих або інших цілей у будівництві.
Розчинність – спроможність утворювати справжні розчини в результаті взаємодії матеріалу з водою або іншими розчинниками.
Корозійна стійкість – властивість матеріалу не руйнуватися в агресивних середовищах (лужне, кислотне середовище, проточна вода й ін.).
Атмосферостійкість – властивість матеріалу не руйнуватися під впливом кліматичних умов (температури повітря, опадів, сонячної радіації та ін.).
Твердіння – властивість матеріалу затвердівати (переходити з пластичного стану в твердий) у результаті хімічних і фізико-хімічних процесів і набувати ряду нових властивостей – опірність різноманітним за видами і характером навантаженням, агресивним впливам зовнішнього середовища.
Адгезія – властивість одного матеріалу прилипати до поверхні другого.
Горючість – властивість матеріалів брати участь у швидкоплинних хімічних реакціях, що супроводжуються виділенням тепла і світла.
Токсичність – властивість деяких матеріалів спричиняти отруєння і захворювання у людей.
Конструкційні властивості обумовлюють можливість створення з матеріалу конструкції з заданими механічними властивостями. Тому поряд із механічними властивостями до цієї групи відносять твердість, стиранність, зношуваність матеріалів, коефіцієнт конструктивної якості та ін.
Ізоляційні властивості включають: тепло-, електро-, світло-, звукопроводність, газо-, водо-, паропроникність та ін. Ці властивості сприяють створенню оптимальних умов у помешканнях для роботи, життя людини, експлуатації машин, устаткування за рахунок ізоляції помешкання від навколишнього середовища.
Технологічні властивості характеризують поводження матеріалу при технологічних процесах, його обробці й переробці (наприклад, буримість, дробимість скельних гірських порід, формованість, злежуваність, нерозшарування бетонних сумішей, в’язкість рідиноподібних матеріалів і сумішей, твердіння, адгезія й ін.).
Експлуатаційні властивості. Довговічність матеріалу характеризує тривалість його роботи (термін служби) у конструктивних елементах споруджень і в умовах експлуатації до гранично припустимої зміни властивостей.
Часто довговічність матеріалу характеризують морозостійкістю – його спроможністю при поперемінному заморожуванні й відтаюванні не виявляти помітних ознак руйнації.
Морозостійкість кам’яних матеріалів залежить від крупності складових, об’ємної маси і пористості.
Декоративні властивості забезпечують естетичні вимоги до спорудження. До них відносять колір, яскравість, малюнок і особливості поверхні матеріалів (шорсткість та ін.). Нині цим властивостям усе більше і більше приділяють уваги.