- •3.3. Схема досліду
- •3.4. Методика проведення досліджень
- •Розділ 4 вирощування розсади селери коренеплідної сорту цілитель касетним способом з використанням субстратів різного складу
- •4.1. Фенологічні спостереження за розвитком рослин селери коренеплідної за застосування різних субстратів для вирощування розсади
- •Проходження фенологічних фаз рослинами селери коренеплідної
- •Кількість діб від появи сходів до настання окремих фенологічних фаз розвитку рослин селери коренеплідної залежно від складу субстрату
- •4.2. Біометричні спостереження за рослинами селери коренеплідної залежно від способу вирощування
- •Біометричні показники рослин селери коренеплідної залежно від способу вирощування
- •Біометричні показники рослин селери коренеплідної залежно від способу вирощування перед збиранням врожаю
- •4.3. Урожайність та якісні показники селери коренеплідної залежно від субстрату
- •Урожайність селери коренеплідної сорту Цілитель залежно від субстрату, т/га
3.3. Схема досліду
Схема досліду складалася з урахуванням новітніх інтенсивних технологій вирощування в зоні Лісостепу України і визначення серед них більш оптимальних для одержання максимального і найбільш якісного врожаю селери коренеплідної.
Для наповнення касет використовувались такі субстрати:
1. Перегній 30 % + дернова земля 10 % + перліт 30 % + торф 30 % (К)
2. Перліт 50 % + торф 50 %
3. Перліт 50 % + перегній 50 %
4. Вермикуліт 30 % + перегній 30 % + дернова земля 10 % + торф 30 %
5. Вермикуліт 50 % + торф 50 %
6. Вермикуліт 50 % + перегній 50 %
Всього у досліді шість варіантів, повторність чотирикратна, облікова площа ділянки 20 м2 , схема висаджування розсади 45х20 см, кількість рослин на гектарі 111 тисяч, дослід однофакторний.
3.4. Методика проведення досліджень
При плануванні проведення цієї науково-дослідної роботи були вивчені та використані дані деяких літературних джерел [9, 17].
Дослідження з обґрунтування технології вирощування селери коренеплідної у Правобережному Лісостепу України проводили в овочевій сівозміні навчально-наукового виробничого комплексу (ННВК) Уманського НУС (попередник капуста білоголова)
Характер та зміст наукових досліджень визначалися конкретними завданнями, пов’язаними з вивченням окремих питань досліджуваної теми. Спостереження, обліки, обрахунки розробляли відповідно до методик, висвітлених у джерелах літератури [22]. Технологічні прийоми застосовували відповідно до типових технологічних схем розміщення рослин.
Фенологічні спостереження за рослинами проводили за методикою, викладеною у працях В. Ф. Беліка [22], В. Ф. Мойсейченка [12]. Відмічали дату сівби насіння, настання фенологічних фаз росту і розвитку рослин: з’явлення поодиноких (15 %) та масових сходів (75–80 %); утворення першого та другого справжнього листка, початок утворення розетки листя та коренеплоду [11].
Біометричні вимірювання проводили на 10 типових маркованих рослинах у повтореннях кожного варіанту досліду [22]. Вимірювали висоту рослин та кількість листків визначали через 30 та 60 діб після висаджування розсади у відкритий грунт. Визначали площу листка методом «висічок» у см2 [63, 81] з перерахунком на загальну площу листків на гектарній площі. Обліковували урожай вручну. Під час збирання врожаю визначали масу товарних коренеплодів, довжину і діаметр коренеплоду [11].
Хімічні показники якості коренеплодів селери у свіжих зразках у відповідності із загальноприйнятими стандартними методами: вміст сухої розчинної речовини – за допомогою рефрактометра РПЛ-3М згідно з ДСТУ 4945:2008; суми цукрів – фериціанідним методом Бертрана згідно з ДСТУ 4875.93; вміст аскорбінової кислоти – йодометричним методом за Муррі згідно з ДСТУ 4958:2008; вміст сирого білку, золи, каротину, тіаміну, рибофлавіну, кальцію, заліза [9].
Одержані в дослідах дані обробляли статистично методами кореляційного і дисперсійного аналізів [7] з використанням комп’ютерної програми „Agrostat“. Економічну ефективність застосування елементів технології вирощування селери коренеплідної розраховували згідно технологічних карт, складених за фактичними матеріально-грошовими витратами на вирощування згідно методичних рекомендацій ІОБ НААНУ [34]. Біоенергетичні витрати сукупної енергії на вирощування та відповідний коефіцієнт розраховували за методикою, розробленою О. С. Болотських, М. М. Довгаль [28].