Лекции Современные технологии _общ_ _укр
.pdfДонбаська державна академія будівництва і архітектури
Кафедра технологій будівельних матеріалів, виробів та автомобільних доріг
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни „Сучасні технології” із спеціальності 7.092104 „Технологія будівель-
них конструкцій, виробів і матеріалів”
Укладачі: д.т.н., професор В.І. Братчун, доценти: М.М. Зайченко, О.М. Єфремов,
В.Г. Вешневська
Макіївка, ДонДАБА – 2003 р.
|
|
ЗМІСТ |
|
1. |
ЛЕКЦІЯ 1. |
СУЧАСНІ ЛАКОФАРБОВІ МАТЕРІАЛИ ..................................... |
3 |
2. |
ЛЕКЦІЯ 2. |
ЕФЕКТИВНІ РУЛОННІ І ПЛІВКОВІ ПОКРІВЕЛЬНІ |
|
|
І ГІДРОІЗОЛЯЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ..................................................................... |
20 |
|
3. |
ЛЕКЦІЯ 3. |
ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ................................................ |
49 |
4. |
ЛЕКЦІЯ 4. |
ЖАРОСТІЙКІ І ВОГНЕТРИВКІ БЕТОНИ ................................... |
64 |
5. |
ОЗДОБЛЮВАЛЬНІ ПАСТОВЫЕ КОМПОЗИЦІЇ НА ОСНОВІ |
|
|
|
МІНЕРАЛЬНИХ В'ЯЖУЧИХ І ПОЛІМЕРІВ ................................................... |
72 |
|
6. |
ВИКОРИСТАННЯ ПОЛІУРЕТАНІВ У ВИРОБНИЦТВІ |
|
|
|
БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ І ВИРОБІВ ....................................................... |
81 |
2
Лекція 1. Сучасні лакофарбові матеріали
План лекції:
Передмова.
1.Сучасні лаки
2.Воднодисперсні лакофарбові матеріали
3.Фарби для будівництва
4.Порошкоподібна водорозбавлювальна фарба «АКВАМІКС»
Передмова На ринку України можна зустріти досить різноманітну барвисту продукцію. У 1999
році в Україні було реалізовано лакофарбових матеріалів на суму 300 мільйонів доларів,
що склало 150 тис. тонн, 15% загального обороту склали фасадні фарби.
Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення використання барвистих складів на водній основі, що мають значні переваги в порівнянні з масляними і полімерни-
ми лакофарбовими складами. Вони є менш шкідливими для навколишнього середовища і людей, легко розбавляються водою. Для очищення інструмента також використовується вода.
Вартість водних барвистих складів коливається від 4 до 9 доларів за один кілограм.
Виділяють барвисті склади на латексній основі, на акрилатній і на основі силоксано-
вих смол.
Сучасні лакофарбові матеріали
Лакофарбовими матеріалами називають напіврідкі склади, які наносяться на поверх-
ню конструкції тонким шаром, що через якийсь час твердіє і утворює плівку, яка міцно зчі-
плюється з основою. Лакофарбові склади наносяться для декоративних цілей, захисту конструкцій від корозії (наприклад, фарбування металевих конструкцій). Лакофарбове по-
криття складається з декількох шарів: ґрунтовки, шпаклівки, шару барвистого складу, ша-
ру лаку (рис. 1).
Ґрунтовки і шпаклівки служать для підготовки поверхні до фарбування. Барвисті склади утворюють покриття потрібного кольору. Лаки створюють блискучу плівку.
До складу лакофарбових матеріалів входять сполучні (плівкоутворювальні) речовини,
пігменти, розчинники і розріджувачі.
3
1
2
3
4
5
Рис. 1. Схема лакофарбового покриття: 1- шар лаку; 2 – шар барвистого складу; 3 – шпаклівка; 4 – ґрунтовка; 5 – поверхня під фарбування
При всьому розходженні властивостей лакофарбових покрить їх зв'язує єдність техні-
чного рішення задачі ізоляції поверхні виробу від зовнішнього впливу без істотної зміни її профілю, додання поверхні визначеного зовнішнього вигляду і фактури, а також деяких спеціальних властивостей (електроізоляційні, теплопровідні, термоабо радіоіндикаторні та ін.). Ця задача вирішується нанесенням на поверхню виробу помірковано тонкої (20-200
мкм) адгезованої твердої плівки на основі органічних речовин, що складають її суцільну фазу. У свою чергу, суцільна (континуальна) органічна фаза може бути модифікована включенням дисперсних фаз, роль яких у більшості випадків виконують неорганічні напо-
внювачі і пігменти. Крім того, лакофарбове покриття може бути одно-, двох- і багатошаро-
вим. Основні різновиди лакофарбових покрить схематично зображені на рис. 2.
Плівкоутворювальною речовиною (плівкоутворювачем) служать полімери, олігомери,
мономери або композиції, здатні формувати адгезовану плівку (покриття) у результаті фі-
зико-хімічних або хімічних перетворень на підкладці.
Між вихідним станом плівкоутворювальної речовини і кінцевим станом має місце ряд перетворень (рис. 3).
а) |
|
б) |
|
|
|
4
|
4 |
|
в) |
3 |
|
2 |
||
|
||
|
1 |
Рис. 2. Схематичне зображення непігментованого (а), пігментованого (б) і багатошарового
(в) покриттів:
1 – підкладка; 2 – шар ґрунту; 3 – шар шпаклівки; 4 – верхній шар покриття.
Мономери
Пігменти, наповнювачі, пластифікатори і інш.
Синтез
Иніціатори, модифікатори, регулятори і таке інш.
Плівкоутворювач |
|
Плівкоутворююча сис- |
(олігомер, полімер) |
|
тема |
|
Розчинники, роз- |
|
|
||
|
|
|
|
ріджувачі |
Пігменти, напов- нювачі, дисперга-
тори і ін. Лакофарбовий матеріал
Рис. 3. Ряд перетворень
Плівкоутворювальна система – це стан плівкоутворювальної речовини, що забезпечує можливість його змішання з іншими компонентами лакофарбових складів (пігментами, на-
повнювачами, пластифікаторами, отверджувачами і таке інше) і наступного плівкового розподілу всієї композиції на підкладці. Плівкоутворювальна система може бути однорід-
ною (100%-ний плівкоутворювач або його розчин - лак) або двофазний (дисперсія плівко-
утворювача у водній, органічній або газовій фазі – у випадку порошкових фарб).
Лаками називаються плівкоутворювальні системи або лакофарбові матеріали, що представляють собою розчин полімерної або олігомерної плівкоутворювальної речовини в летучій рідині.
Ґрунтовками називаються лакофарбові матеріали, призначені для одержання першо-
го від підкладки шару лакофарбового покриття. Основні функції ґрунтовки – забезпечення адгезії всього покриття до підкладки й антикорозійний захист (ґрунтовка по металах, як правило містить пігменти, інгібуючі електрохімічну корозію металу).
5
Шпаклівки призначені для виправлення дефектів (вирівнювання) поверхні, що офар-
блюється. Це високонаповнені матеріали (пігментами й особливо наповнювачами); шпак-
лювальні шари мають малу усадку і добре шліфуються.
Емалі призначені для одержання верхніх шарів покриття, від яких потрібна відповід-
на мікрофактура (глянсові, матові покриття), декоративність (колір, білизна), фізико-
механічні характеристики (твердість, гнучкість) і стійкість до зовнішніх впливів.
1.СУЧАСНІ ЛАКИ
Узалежності від виду вихідного полімеру сполучні лаки підрозділяються на акрилові,
стирольні, бітумні і т.д.
На відміну від лаків, що мають самостійне значення і відносяться до основних видів лакофарбових матеріалів, ці лаки – напівфабрикати для виробництва емалів, ґрунтовок і шпаклівок. У позначенні лаків після букв, що вказують на хімічну природу сполучного,
спочатку ставиться цифра «0», наприклад:
Лак ПФ-034 – напівфабрикатний лак, застосовується для готування ґрунтовок НФ-20,
НФ-046, НФ-061.
Лаки являють собою розчини смол або їхніх сумішей і містять різні добавки. Після висихання утворюють гладкі однорідні, без зморшок, патьоків і сторонніх включень, блис-
кучі або матові плівки.
Лаки повинні відповідати вимогам, приведеним у табл. 1
Марка лаку: АК-113 (акриловий) ДСТ 23832-79* (метали і неметали).
Уретановий: АУ-(ТУ 6-10-1552-76) – умовна в'язкість 60-90 с по ВЗ-4; масова частка нелетучих 23±2%; час висихання – 6 год; твердість плівки не менш 0,6; еластичність плів-
ки не більш 1 мм. (паркет і вироби з деревини).
Кремнійорганічний ДО-940 ТУ 6-10-719-74; колір безбарвний; умовна в'язкість 14-18
с; масова частка нелетучих 25-27%; час висихання не більш 12 г при t=80±5 С – захист по-
верхні труб.
Епоксидні: ЕП-79; ТУ 6-10-1145-77; умовна в'язкість 13-30 с. Одержання ізоляційних вологозахисних покриттів.
6
Таблиця 1
Основні властивості та область застосування лаків
|
|
|
|
|
|
Найменування показників |
|
|
|
|
|
|
|
Марка |
Нормативний |
поКолірйодометричної ,шкалимг йоду |
вУмовна'язпокістьВЗс4, |
|
частМасованелетучихка , % |
висиханЧасне,г,ня більш |
Твердість умо,плівкиодиницівні, меншне |
Еластичність мм,плівки, більшне |
|
Поверхні, що обробляютьобласть,ся |
застосування |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
лаку |
документ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
Акрилові |
|
|
|
|
|
|
|
||
АК-113 |
ДСТ 23832-79* |
- |
- |
|
- |
- |
- |
- |
Метали і неметали, |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
експлуатовані |
при |
|||
АК-113Ф |
ДСТ 23832-79* |
- |
- |
|
- |
- |
- |
- |
температурі |
|
до |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+150 С |
|
|
|
|
АК-156 |
ТУ 6-01-1305-85 |
- |
- |
|
- |
- |
- |
- |
Метали, |
скло і |
де- |
||
|
рево |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
АС-16 |
ОСТ 6-01-18-75 |
4 |
14 … 18 |
|
16…20 |
1 |
0,6 |
1 |
Сплави алюмінію |
||||
АС-176 |
ТУ 6-10-1473-76 |
- |
- |
|
- |
- |
- |
- |
Сплави алюмінію |
||||
АС-523 |
ТУ 6-110-774-79 |
1 |
60 … 80 |
|
23 2 |
1 |
0,4 |
3 |
Емалі АС-554 |
|
|||
|
|
|
Уретанові |
|
|
|
|
|
|
|
|||
АУ-271 |
ТУ 6-10-1552-76 |
100 |
60 … 90 |
|
45 2 |
6 |
0,6 |
1 |
Паркет і |
вироби з |
|||
|
деревини |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
Гліфталеві |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
По олійних фарбах, |
||||
ГФ-166 |
ДСТ 5470-75* |
400 |
40 … 60 |
|
49 2 |
48 |
0,2 |
- |
дерев'яним і мета- |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
левим поверхням |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
ГФ-280 |
ТУ 6-10-1366-78 |
|
40 … 80 |
|
40 5 |
1 (при |
0,4 |
- |
По |
заґрунтованій |
|||
|
|
100 С) |
деревині |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
Каніфольні |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Декоративна |
обробка |
|||
КФ-274 |
ТУ 6-10-1315-72 |
100 |
22 … 29 |
|
70 2 |
24 |
- |
- |
металу і |
деревини, |
|||
|
пофарбованих |
алкід- |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ною емаллю |
|
|
||
КФ-574 |
ТУ 6-10-995-75 |
130 |
25...37 |
|
не 80 |
8 (при |
0,15 |
- |
Ґрунтування |
реміз- |
|||
|
100 С) |
них виробів |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
Кремнійорганічні |
|
|
|
|
|
|
|
|||
ДО-940 |
ТУ 6-10-719-74 |
безба- |
14...18 |
25…27 |
1(при |
- |
- |
Захист |
тонконесу- |
||||
рвний |
80 5 С) |
чої поверхні труб |
|||||||||||
|
|
|
Меламінові |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
1 (при |
|
|
Обробка |
металевих |
|||
МЛ-21 |
ТУ 6-10-1282-72 |
16 |
25 … 50 |
|
45 2 |
0,6 |
- |
деталей, |
попередньо |
||||
|
115 5 С) |
пофарбованих |
кольо- |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ровими емалями |
|
|||
МЛ-248 |
|
|
55 … 70 |
|
|
|
|
|
Обробка |
паркетних |
|||
(основа - |
ТУ 6-10-823-75 |
60 |
|
- |
3 |
0,7 |
- |
||||||
35 … 50 |
|
статей |
|
|
|
||||||||
лак) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 (при |
|
|
Лак |
гарячого |
су- |
||
МЛ-591 |
ТУ 6-10-1282-72 |
16 |
25 … 50 |
|
45 2 |
0,6 |
1 |
шіння, обробка ме- |
|||||
|
115 5 С) |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
талу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мочевинні |
|
|
|
|
|
|
|
|||
МЧ-52 |
ТУ 6-10-767-74 |
80 |
60 … 80 |
|
46…50 |
0,3 (60- |
0,6 |
1 |
Обробка меблів |
|
|||
|
80 С) |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
МЧ-270 |
ТУ 6-10-1186-76 |
80 |
90…160 |
|
50 2 |
5 хв |
0,6 |
1 |
Обробка деревини |
||||
|
(100 5 С) |
||||||||||||
|
|
|
Нітроцелюлоз ні |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дерев'яні і металеві |
||||
НЦ-134 |
ТУ 6-10-1291-77 |
30 |
28 … 60 |
|
13…17 |
1 |
0,45 |
1 |
поверхні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обробка меблів |
|
7
Продовження таблиці 1
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
6 |
7 |
8 |
|
|
9 |
|
|
|
НЦ-218 |
ДСТ 4976-83* |
|
|
|
|
|
|
|
Одержання антико- |
|||||
7 |
170 230 |
15 19 |
|
2 |
- |
1 |
розійних |
і |
бензо- |
|||||
ХВ-77 |
ТУ 6-10-879-75 |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
стійких покриттів |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Захист алюмінієвих |
|||||
ХВ-139 |
ТУ 6-10-728-75 |
30 |
24 … 30 |
25 2 |
|
1 |
- |
1 |
аркушів від механі- |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
чного ушкодження |
|||||
|
|
|
Пентафталеві |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обробка |
поверхні |
||||
ПФ-170 |
ДСТ 15907-70* |
300 |
40 … 60 |
45…52 |
|
72 |
0,25 |
1 |
алюмінію |
і |
|
його |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сплавів |
|
|
|
|
|
ПФ-171 |
ДСТ 15907-70* |
300 |
60 … 80 |
45…52 |
|
72 |
0,25 |
1 |
|
|
-// |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
ПФ-231 |
ТУ 6-10-1190-77 |
130 |
40 … 70 |
50 2 |
|
72 |
0,3 |
- |
Обробка |
паркетних |
||||
|
і фарбованих підлог |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обробка дерев'яних |
|||||
ПФ-283 |
ДСТ 5470-75* |
300 |
40 … 60 |
50 2 |
|
36 |
0,35 |
1 |
і металевих |
повер- |
||||
|
хонь |
масляних |
по- |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
криттів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Захист |
|
поверхонь |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
від впливу агресив- |
|||||
ХС-274 |
ДСТ 23494-79* |
5 |
20 … 40 |
22 2 |
|
2 |
0,50 |
5 |
них середовищ лу- |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
жного і кислотного |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
характеру |
|
|
|||
|
|
|
Епоксидні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Одержання |
ізоля- |
||||
ЕП-79 |
ТУ 6-10-1145-77 |
- |
13 … 30 |
- |
|
- |
- |
- |
ційних |
вологозахи- |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сних покриттів |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
1,5 (при |
|
|
Одержання |
ізоля- |
||||
ЕП-79 |
ТУ 6-10-763-75 |
- |
35 … 65 |
33…37 |
|
0,75 |
1 |
ційних |
вологозахи- |
|||||
|
190 3 С) |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сних покрить |
|
||||
|
|
ясно- |
|
|
|
|
|
|
Фарбування |
бетон- |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
них |
і |
|
металевих |
|||
ЕП-540 |
ТУ 6-10-626-74 |
корич- |
60 …180 |
68 1 |
|
24 |
|
3 |
|
|||||
|
|
поверхонь |
будіве- |
|||||||||||
|
|
невий |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
льних конструкцій |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
ясно- |
|
|
|
|
|
|
Захист |
|
сталевої |
|||
ЕП-541 |
ТУ 6-10-1645-77 |
20 … 40 |
33…37 |
|
0,25 |
0,7 |
1 |
фосфатизованої |
||||||
жовтий |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
поверхні від корозії |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Захист |
|
алюмініє- |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вих, сталевих і не- |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
металічних |
повер- |
||||
ЕП-730 |
ДСТ 20824-81* |
5 |
11 … 14 |
33…35 |
|
1 (при |
0,9 |
1 |
хонь |
виробів, |
що |
|||
|
працюють в умовах |
|||||||||||||
|
150 5 С) |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
підвищеної |
темпе- |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ратури, |
дії розчинів |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
лугів |
і |
спиртобен- |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
зинових сумішей |
2. ВОДНОДИСПЕРСНІ ЛАКОФАРБОВІ МАТЕРІАЛИ
Одним з найважливіших шляхів створення технологічних процесів без шкідливого впливу на здоров'я людини і без шкідливих викидів є використання синтетичних полімер-
них плівкоутворювачів не в розчинному, а в колоїдно-дисперсному стані.
8
Використання колоїдно-дисперсного стану полімерного плівкоутворювача в лакофар-
бових матеріалах є новим етапом розвитку лакофарбової технології, оскільки виключає або значно скорочує споживання органічних розчинників і природної сировини (олій), інтен-
сифікує технологічні процеси, поліпшує їхню якість і розширює асортимент плівкоутво-
рювачів.
Плівкоутворювальною системою в цих матеріалах є агрегативно-стійкі водні диспер-
сії полімерів. Найбільше застосування знайшли дисперсії полівінілацетату. Для перекладу в нерозчинний стан у композицію водної фарби додають окислювач. Останній, викликає оки-
сну деструкцію ПВС, що супроводжується утворенням альдегідних і карбоксильних кінце-
вих груп. У присутності кислоти при висиханні покриття утворюються міжмолекулярні аце-
тальні і складноефірні групи.
Інший шлях перекладу ПВС у нерозчинний стан – це відверждення його моно- і діа-
льдегідами в кислому середовищі з утворенням просторових ацеталів (рис. 4) сополімерів вінілацетату з дибутілмалеінатом, вінілхлоридом, етиленом, сополімерів стиролу з бутаді-
єном і сополімерів акрилових ефірів (акрилатів).
СH2 |
|
СH СH2 |
СH |
СH2 |
|
СH |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
OH |
OH |
|
|
OH |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
RCHO |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
OH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
СH2 |
|
CH CH2 |
CH |
CH2 |
|
CH |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
OH |
|
|
|
|
|
|
|
OH |
|
9
|
СH2 |
|
СH СH2 |
|
СH СH2 |
|
СH |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
OH |
|
OH |
|
OH |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
CHR |
|
|
|
||
H O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
OH |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
СH2 |
|
CH CH2 |
|
CH CH2 |
|
CH |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
OH |
|
|
|
|
|
|
|
|
OH |
Рис. 4.
Фарби на основі полівінілацетату і сополімерів вінілацетату одержують методом емульсійної полімеризації (виходить водна дисперсія ПВАД).
Для одержання ПВАД до складу фарби включають пластифікатори – звичайно дибу-
тілфталат у кількості 10% і більш до маси полімеру. Крім того, до складу фарби входять пігменти і наповнювачі (50-60% від маси полімеру), антисептики та антивспінювачі, стабі-
лізатори, загусники та ін. добавки. Такі фарби призначаються в основному для внутрішніх робіт на будівельних об'єктах. Недолік фарб на основі ПВАД є їх гідрофільність і низька лугостійкість.
Поліакрилатні фарби. Фарби, отримані на основі поліакрилатних водних дисперсій,
на відміну від двох попередніх забезпечують гарну стійкість до старіння і до дії лугів. Во-
ни успішно застосовуються для водостійких внутрішніх і атмосферостійких зовнішніх по-
крить.
Поліакрилати – під цією назвою поєднуються полімерні похідні акрилової СН2=СН
– СООН і метакрилової СН2 – С(СН3) – СООН кислот. У якості плівкоутворювачів засто-
совують полімери і сополімери на основі складних ефірів, амідів і нітрилів цих кислот:
|
CH2 CH |
|
CH2 |
CH |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
COOR |
|
|
CONH2 |
|
||
|
n |
|
n |
||||
|
поліакрилат |
|
|
поліакриламід |
|
10