- •1.Визначте характеристику підприємства як суб єкта господарювання.
- •2. Надайте характеристику організаційно-економ.Умовам функціонування підпр-ства.
- •3.Охарактеризуйте зовнішнє середовище підприємства.
- •4. Розкрийте сутність державного регулювання діяльності підприємств в умо- вах ринку.
- •5. Наведіть класифікацію підприємств за різними ознаками.
- •6. Добровільні обьеднання підприємств.
- •7. Необхідність, сутність та основні принципи управління підприємством.
- •8. Виробнича структура підприємства та чинники, що її визначають
- •9. Організаційна структура управління будь-яким суб’єктом господарюван-
- •10. Загальна характеристика продукції підприємства
- •11. Значення та зміст виробничої програми підприємства
- •12. Натуральні і вартісні показники виробничої програми
- •13,14. Матеріально-технічне забезпечення підприємства.
- •15. Обчислення потреби підприємства в матеріальних ресурсах
1.Визначте характеристику підприємства як суб єкта господарювання.
Господарюючі суб’єкти − це учасники ринкових відносин, які здійсню-
ють господарську діяльність у сфері суспільного виробництва, виготовляючи
продукцію (товари, послуги, роботи) та реалізуючи свою господарську компе-
тентність через сукупність господарських прав та обов’язків.
Основною господарською одиницею є підприємство.
Підприємство − це економічно, технічно, соціально відокремлене вироб-
ництво товарів та послуг для задоволення потреб споживачів на основі самос-
тійних рішень і відповідальності за ризик.
Підприємство як форма господарювання за Господарським кодексом
України являє собою самостійний суб’єкт ринку, створений компетентними ор-
ганами державної влади або органами місцевого самоврядування, або іншими
суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом система-
тичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної та іншої гос-
подарської діяльності в порядку, визначеному чинним законодавством.
2. Надайте характеристику організаційно-економ.Умовам функціонування підпр-ства.
До основних організаційно-економічних умов функціонування підприємс-
тва належать:
1. Економічна самостійність підприємства, що обумовлена чинним за-
конодавством. Вона означає право підприємства без обмежень і незалежно оби-
рати види та сфери діяльності, визначати перспективи цієї діяльності, приймати
рішення і обирати засоби їх реалізації, залучати різноманітні ресурси, встанов-
лювати канали і методи збуту продукції і послуг та їх ціни, вільно розпоряджа-
тися прибутком, що залишається у підприємства після сплати податків.
Ця самостійність проявляється через економічний суверенітет підприєм-
ства як виробника – через право вибору і прийняття рішень: що саме, скільки,
коли виробляти, за якою ціною і у яких обсягах продавати продукцію. Економі-
чний суверенітет підприємства як споживача гарантує право вибору і прийн-
яття рішень як і де, скільки, за якою ціною й іншими умовами закуповувати не-
обхідні для господарювання ресурси, звичайно в межах наявних коштів;
2. Матеріальна зацікавленість у результатах господарювання;
3. Самоокупність, рентабельність та самофінансування.
Самоокупність передбачає не тільки використання обмежених факторів
виробництва, які трансформуються підприємством у витрати на продукцію, але,
насамперед, виступає як грошово-економічна гарантія повного повернення ви-
трачених ресурсів для повторення виробничо-реалізаційного процесу у попере-
дніх обсягах.
3.Охарактеризуйте зовнішнє середовище підприємства.
В умовах ринку кожне підприємство є незалежним виробником. Воно
може самостійно приймати будь-які рішення у межах чинного законодавства,
водночас у своїй діяльності зазнає впливу макроекономічних чинників зовніш-
нього середовища, є відповідальним за свої дії перед державою, діловими парт-
нерами, кінцевим споживачем своєї продукції. Підприємство є відкритою сис-
темою, яка взаємодіє з зовнішнім середовищем і залежить від нього. Його ви-
живання часто залежить від успішності взаємодії з цим середовищем, яке утво-
рюють економічні умови, глобальний ринок, політична діяльність, технологіч-
ний поступ та суспільні традиції. З позицій менеджменту взаємозв’язок підпри-
ємства з зовнішнім середовищем називають співпрацею із зацікавленими осо-
бами, будь-якою групою, на яку впливають політика підприємства та його рі-
шення, від урядових агенцій, конкурентних організацій до працівників, поста-Залежно від характеру впливу − прямого або непрямого − елементи зов-
нішнього середовища підприємства можна поділити на дві групи: мікро-та мак-
росередовище.
Мікросередовище (середовище прямого впливу, ділове середовище) −
чинники, що безпосередньо впливають на функціонування підприємства, вод-
ночас, відчуваючи на собі вплив з боку підприємства. До них належать:
1. Постачальники
2. Клієнти підприємства(споживачі продукції підприємства),що знаходяться на різних ринках:
-споживчому ринку
-ринку виробників(
-ринку посередницьких продавців
-ринку державних установ
-міжнародному ринку
3. Посередники
4. Конкуренти–суперники підприємства у боротьбі за більш вигідні умо-
вивиробництва та збуту товарів, за отримання найвищого прибутку.
5. Окрім прямих учасників відносин з підприємством (перелічені вище)
існують непрямі учасники – так звані контактні аудиторії.
Макросередовище(середовище непрямого (побічного) впливу)−це чинни-
ки зовнішнього середовища, що справляють непрямий вплив на підприємство і
на які підприємство або не може впливати взагалі або має незначний вплив. До
основних чинників середовища непрямого впливу відносяться наступні:
1. Економічні чинники.
2. Політичні
3. Технологічні чинники.
4. Міжнародні чинники.
5. Демографічні чинники
6. Географічні чинники
7. Соціальні чинники