- •1.Ключові визначення теорії управління: «управління», «менеджмент», «адміністрування», «керування»
- •2. Необхідність управління організаціями
- •3. Менеджмент як наука і мистецтво управління
- •4. Менеджмент як вид професійної діяльності
- •5. Передумови виникнення науки управління
- •6. Класичний підхід до менеджменту
- •7. Поведінковий підхід до менеджменту
- •8. Кількісний підхід до менеджменту
- •9.Інтегровані підходи до управління: процесний, системний, ситуаційний
- •10. Перспективи розвитку менеджменту
- •11. Поняття організації. Роль організацій в сучасному суспільстві
- •12. Основні терміни, що використовуються для визначення організацій
- •13. Класифікація організацій
- •14. Внутрішнє середовище організації та його складові
- •15. Підсистеми внутрішнього середовища організації
- •16. Зовнішнє середовище організації
- •17. Поняття управлінського рішення. Управлінське рішення як комплексний акт.
- •18. Класифікація управлінських рішень
- •19. Вимоги до управлінських рішень
- •20. Фактори та умови прийняття управлінських рішень
- •21. Технології прийняття управлінських рішень
- •22. Класифікація методів обгрунтування управлінських рішень
- •23. Сутність планування як функції управління
- •24.Цілі управлінського планування. Класифікація цілей.
- •25. Стратегічне планування
- •26. Стратегія фірми та її основні складові
- •27. Види стратегій
- •28. Методи оцінки зовнішнього середовища організації
- •29. Методи оцінки внутрішнього середовища організації
- •30. Сутність функції організування та її місце в системі управління
- •31. Розподіл праці
- •32. Департаменталізація
- •33. Делегування повноважень
- •34. Встановлення діапазону контролю
- •35. Координація робіт
- •36. Поняття та основні складові організаційної структури управління
- •37. Бюрократичні організаційні структури
- •38. Адаптивні організаційні структури
- •39. Зміст поняття «мотивація» та її механізм
- •40. Теорія ієрархії потреб а. Маслоу
- •41. Теорія потреб Девіда МакКлеланда
- •42. Двофакторна теорія мотиваційної гігієни ф. Герцберга
- •43. Теорія очікування
- •44. Теорія справедливості
- •45. Комплексна теорія мотивації Портера-Лоулера
- •46. Сутність контролю та його функції
- •47. Види контролю
- •48. Основні етапи процесу контролю
- •49. Поведінкові аспекти контролю
- •50. Інформація, її види та роль в менеджменті
- •51. Вимоги, що пред`являються до інформації
- •52. Поняття комунікації, її основні цілі і функції
- •53. Комунікаційний процесс
- •54. Різновиди комунікацій
- •55. Неформальні комунікації
- •56. Управління комунікаційними процесами
- •57. Основи керівництва: повноваження, вплив, влада
- •58. Поняття та загальна характеристика керівництва та лідерства
- •59. Автократично-демократичний континуум стилів керування
- •60. Континіум стилів керування к. Леівна
- •61. Діапазон стилів керування л. Лайкерта
- •62. Двомірна трактовка стилів керування
- •63. Управлінська ришітка Блейка і Мутона
- •64. Інші поведінкові концепції лідерства
- •65. Ситуаційна модель керування ф. Фідлера
- •66. Теорія Життєвого циклу п. Херсі і к. Бланшера
- •67. Зміст категорії “ефективність управління”
- •68. Концепції визначення ефективності управління
- •69. Підходи до оцінки ефективності управління
- •70. Напрямки підвищення ефективності управлінської праці
51. Вимоги, що пред`являються до інформації
Інформація, яка надходить до менеджера, повинна відповідати ряду вимог.
Актуальність. Визначається значущістю, сучасністю, важливістю інформації.
Своєчасність інформації – це властивість, близька до актуальності, але все ж таки відрізняється від неї.
Змістовність і доступність сприйняття. Оперативні дані можна надавати у формі таблиць, діаграм, схем та ін.
Точність інформації означає, що вона повинна достовірно відображати процес функціонування системи.
Повнота, або достатність, інформації означає, що кількість інформації повинна бути мінімальною, але достатньою для оцінки ситуації і прийняття рішення на певному рівні управління.
Корисність інформації означає, що в потоці інформаційних повідомлень не повинно бути даних, показників, які непотрібні для вирішення проблем або взагалі для певного щабля чи ланки управління.
Доступність інформації полягає у тому, що вона повинна подаватися у такому вигляді, який не потребує додаткової переробки та не ускладнює процес прийняття рішення.
52. Поняття комунікації, її основні цілі і функції
У вузькому розумінні комунікація – це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами. Проте сам факт обміну інформацією ще не свідчить про комунікацію, оскільки інформація, що передається, може бути незрозуміла для того, хто її отримує.
В теорії управління під комунікацією розуміють процес обміну інформацією між двома або більше особами, який забезпечує їх взаєморозуміння.
Цілі комунікацій:
1. Забезпечення ефективного обміну інформацією між суб'єктами і об'єктами управління.
2. Вдосконалення міжособових стосунків в процесі обміну інформацією.
3. Створення інформаційних каналів для обміну інформацією між окремими співробітниками і групами і координація їх завдань і дій.
4. Регулювання і раціоналізація інформаційних потоків.
Комунікація виконує наступні функції:
1. інформативна - сповіщення, донесення інформації;
2. мотиваційна - спонукає працівників до виконання і поліпшення роботи, використовуючи управління поведінкою;
3. контрольна - відстежування поведінки працівників різними способами на основі ієрархії і формальної соподчиненности;
4. експресивна - сприяє емоційному вираженню почуттів, переживань, відношення до того, що відбувається.
53. Комунікаційний процесс
. У більш вузькому значенні цього терміну комунікативний процес розглядається як процес передачі інформації від однієї людини до іншого або між групами людей (групами і соціальними інститутами і тому подібне) по різних каналах і за допомогою різних комунікативних засобів.
Для здійснення процесу комунікації необхідні, принаймні, 4 умови:
1)наявність щонайменше двох осіб:
-відправника – особи, яка генерує інформацію, що призначена для передачі;
-одержувача – особи, для якої призначена інформація, що передається;
2)наявність повідомлення, тобто закодованої за допомогою будь-яких символів інформації, призначеної для передачі;
3)наявність каналу комунікації, тобто засобу, за допомогою якого передається інформація;
4)наявність зворотного зв’язку, тобто процесу передачі повідомлення у зворотному напрямку: від одержувача до відправника. Таке повідомлення містить інформацію про ступінь сприйняття й зрозумілості отриманого повідомлення.
В процесі комунікації виділяють наступні етапи:
1)формування концепції обміну інформацією;
2)кодування та вибір каналу;
3)передача повідомлення через канал;
4)декодування;
5)усвідомлення змісту ідеї відправника;
6)зворотній зв’язок