- •Передмова
- •1. Вступ
- •1.1. Концепція розвитку науки і практики "безпека життєдіяльності"
- •1.2. Мета, завдання і структура посібника
- •1.3. Сучасні обставини, які формують стан життєдіяльності
- •2. Теоретичні основи дисципліни "безпека життєдіяльності
- •2.1. Загальні положення
- •2.1.1. Базові уявлення дисципліни
- •2.1.2. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих факторів
- •2.2. Зміст основних елементів, що формують систему знань дисципліни "безпека життєдіяльності
- •2.2.1. Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни
- •2.2.2. Елементи теорії, що становлять логічні категорії безпеки життєдіяльності
- •2.2.3. Елементи теорії, що становлять закони, принципи, аксіоми і правила
- •2.2.3.1. Закони та їх зміст
- •2.2.3.2. Основні принципи та їх зміст
- •2.2.3.3. Правила та їх зміст
- •2.2.3.5. Класифікації в безпеці життєдіяльності
- •2.2.4. Елементи теорії, що відбудовують моделі безпеки життєдіяльності
- •2.2.5. Елементи теорії, що формують системні уявлення
- •2.2.6. Елементи теорії, що поєднують методи і засоби оцінки стану життєдіяльності
- •3. Людина як об'єкт, який потребує захисту в умовах середовища, що оточує сільськогосподарські виробництва
- •3.1. Стан людини та середовища, де реалізується її діяльність
- •3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини
- •3.1.2. Людина як об'єкт середовища
- •3.1.3. Потреби людини на рівні забезпечення життєдіяльності
- •3.1.4. Класифікація основних форм трудової діяльності людини
- •3.1.5. Зміни у фізіологічному стані людини під час роботи
- •3.2. Передумови, що створюють напрями захисту людини
- •3.2.1. Працездатність людини
- •3.2.2. Антропометричні характеристики людини
- •3.2.3. Фізіологія і психологія діяльності людини
- •3.2.4. Психологія в здійсненні безпеки
- •3.3. Вплив небезпечних факторів на людину
- •3.3.1. Системи людини, які сприймають стан навколишнього середовища
- •3.3.1.1. Зоровий аналізатор людини
- •3.3.1.2. Слуховий аналізатор людини
- •3.3.1.3. Характеристики шкірного аналізатора
- •3.3.1.4. Кінестетичний аналізатор
- •3.3.1.5. Нюховий аналізатор
- •3.3.1.6. Смаковий аналізатор
- •3.3.2. Мікроклімат і його вплив на людину
- •3.3.3. Небезпечні речовини
- •3.3.4. Небезпечні вібрації та акустичні коливання
- •3.3.5. Вплив електромагнітних випромінювань
- •3.3.6. Небезпечні фактори пожеж і вибухів
- •3.3.7. Негативні дії електричного струму
- •4. Діяльність людини як джерело небезпек, що діють в середовищі життєдіяльності
- •4.1. Техногенні небезпеки
- •4.1.1. Небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів
- •4.1.2. Небезпеки, пов'язані з використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин і матеріалів
http://pidruchniki.com.ua/19991130/bzhd/bezpeka_zhittyediyalnosti
Безпека життєдіяльності - Цапко В.Г |
|||||||||||
|
Передмова
Безпека життєдіяльності — одна з наймолодших наук, яка спрямована на вирішення основної проблеми сучасного суспільства України — збереження здоров'я населення.
За змістом дисципліна "Безпека життєдіяльності" формує світогляд майбутнього фахівця в галузі агропромислового комплексу (АПК), який у своїй повсякденній праці повинен створювати передумови запобігання нещасним випадкам, захворюванням та усуненням негативного впливу шкідливостей на здоров'я людини в умовах виконання виробничих завдань, її існування в побуті та різних за характером надзвичайних ситуаціях.
В сучасних умовах людина виступає в суспільстві як в ролі захисника від негараздів, так і в ролі істоти, що зумовлює виникнення небезпек внаслідок своєї виробничої та іншої діяльності. У зв'язку з цим матеріал посібника викладено з погляду подвійної ролі людини та заходів, які б вирішили основну державну проблему в життєдіяльності людини.
Виникнення дисципліни "Безпека життєдіяльності" історично пов'язане з багатьма об'єктивними аспектами розвитку суспільства:
1) необхідністю створення передумов соціального захисту;
2) державним завданням зі здійснення кроку вперед щодо запобігання високому рівню захворюваності, травматизму, аваріям, катастрофам на новій якісній основі в галузях політики, правовому забезпеченні, науково-освітній діяльності, матеріально-економічному забезпеченні тощо;
5) розбудовою єдиної глобальної системи освіти на базі ступеневої підготовки фахівців, зокрема і в галузі АПК;
4) відбудовою бази для всіх дисциплін, що вирішують питання "людського фактора".
Дисципліна "Безпека життєдіяльності" встановлює зміст регулювання зв'язків між природою та людиною. Жодне існуюче суспільство не може розвиватися без споживання. З метою задоволення своїх потреб люди організовують свою господарчу діяльність. Основою цієї діяльності є виробництво. Цілі розвитку виробництва в різних суспільствах мають великі розбіжності. Але якими б не були ті цілі і принципи суспільного розвитку, виникнення суперечок між людиною і природою, між виробництвом і природними екологічними системами неминуче. Мова може йти тільки про різну глибину цих суперечок і про різні шляхи їх вирішення. Це — діалектика взаємодії суспільства та людини.
Гармонійний розвиток природи і техніки можливий тільки в результаті науково обґрунтованого компромісу між об'єктами природи і соціальною, виробничою та іншою діяльністю людини. Відповідальність за такий компроміс бере на себе "Безпека життєдіяльності", яка є багатопрофільною галуззю знань про закони природо-зберігаючого формування техносфери планети та її збалансованого економічного й суспільного розвитку. Мабуть, найбільш правильно бачити безпеку життєдіяльності як науку про закономірності формування, розвитку і стійкого функціонування систем різного рангу та їх взаємовідносин для встановлення комфортних умов існування людини. Іншими словами, безпека життєдіяльності — міждисциплінарна галузь знань про устрій багаторівневих систем природного і штучного характеру.
Нормативна дисципліна "Безпека життєдіяльності" становить фундамент для розвитку інших дисциплін циклу, що розглядають "людський фактор" (інженерну екологію, охорону праці, цивільну оборону та інші), а також — спеціальні дисципліни, які розвивають її положення в рамках проектних, технологічних, конструкторських, організаційних та інших рішень щодо запобігання небезпечних умов життєдіяльності.
Виходячи з твердження Гегеля, що "кожна наука є прикладна логіка", можна казати про "Безпеку життєдіяльності" як науку, яка містить у собі логіку всіх складових. Але це має місце не на рівнях механічного поєднання, а на рівні побудови логіки нової синтетичної дисципліни. В основі поєднання лежить формування всеосяжної за своїм значенням логічної категорії — ЖИТТЯ. Однак, існування цієї категорії пов'язане з існуванням конкретного суспільства. Ця категорія щодо людини має відповідні характеристики у вигляді складу певних комфортних умов. Зміст комфортних умов також залежить від існуючого суспільства. Таким чином, нова синтетична наука цілеспрямована на вирішення проблем життя людини в суспільстві.
Цей навчальний посібник розроблено відповідно до програми, затвердженої Міністерством освіти і науки України [4], з урахуванням специфіки сільськогосподарського виробництва і нових наукових досягнень у галузі безпеки життєдіяльності.