- •1. Особливості виникнення держави у франків
- •2. Суспільний лад. Реформа Карла Мартелла
- •3. Державний устрій. Верденський договір 843 р. І розпад франкської держави
- •4. Джерела права. Салічна правда
- •Держава і право феодальної Франції (Частина 1)
- •1. Розвиток феодальних відносин. Період феодальної роздробленості
- •2. Станово-представницька монархія. Центральне і місцеве управління (xіv – XV ст.)
- •1. Розвиток феодальних відносин. Період феодальної роздробленості
- •2. Станово-представницька монархія. Центральне і місцеве управління (xіv – XV ст.)
- •3. Абсолютна монархія. Державний устрій в період аб-солютизму. Реформи Рішельє та Людовіка xіv
- •4. Джерела та характерні риси права
- •3. Абсолютна монархія. Державний устрій в період аб-солютизму. Реформи Рішельє та Людовіка xіv
- •4. Джерела та характерні риси права
- •Дepжaвa і пpaвo фeoдaльнoї Англії (Частина 1)
- •1. Poзвuтoк фeoдaльнux віднocuн в Aнглії. Утвopeння aнглocaкcoнcькux дepжaв
- •2. Hopмaндcькe зaвoювaння ma йoгo вплuв нa суспільнuй і дepжaвнuй ycmpій Aнглії в xі – xіі cm. Peфopмu Генріха іі. Beлuкa Xapmія вoльнocmeй 1215 p.
- •3. Утвopeння cmaнoвo-пpeдcmaвнuцькoї мoнapxії. Держaвнuй ycmpій
- •1. Poзвuтoк фeoдaльнux віднocuн в Aнглії. Утвopeння aнглocaкcoнcькux дepжaв
- •2. Hopмaндcькe зaвoювaння ma йoгo вплuв нa суспільнuй і дepжaвнuй ycmpій Aнглії в xі – xіі cm. Peфopмu Генріха іі. Beлuкa Xapmія вoльнocmeй 1215 p.
- •3. Утвopeння cmaнoвo-пpeдcmaвнuцькoї мoнapxії. Держaвнuй ycmpій
- •4. Buнuкнeння і ocoблuвocmі aнглійcькoгo aбcoлюmuзмy. Змінu в cycпільнoмy лaді ma дepжaвнuй ycmpій
- •5. Xapaкmepні ocoблuвocmі джepeл пpaвa. Cyдoвuй пpeцeдeнт
- •4. Buнuкнeння і ocoблuвocmі aнглійcькoгo aбcoлюmuзмy. Змінu в cycпільнoмy лaді ma дepжaвнuй ycmpій
- •5. Xapaкmepні ocoблuвocmі джepeл пpaвa. Cyдoвuй пpeцeдeнт
- •Держава і право феодальної Німеччини
- •1. Утворення і розвиток феодальної держави в X – xіі ст.
- •2. Виникнення та особливості станово-представницької монархії
- •3. Становлення князівського абсолютизму
- •4. Особливості розвитку феодального права в Німеччині
- •Арабський Халіфат
- •1. Особливості становлення класового суспільства і держави в арабів
- •2. Суспільний лад
- •3. Організація держави і влади. Суд
- •4. Джерела права
- •Держава і право західних і південних слов’ян
- •1. Виникнення і розвиток феодальної держави в Польщі
- •2. Виникнення і розвиток феодальної держави у Чехії
- •3. Особливості виникнення і розвитку феодальної держави у Болгарії
- •4. Виникнення і розвиток феодальної держави у Сербії
- •Держава і право феодальної Росії
- •1. Виникнення держави і її розвиток
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад станово-представницької монархії
- •4. Становлення абсолютної монархії і її особливості
- •5. Джерела права
Держава і право Франків
1. Особливості виникнення держави у франків
2. Суспільний лад. Реформа Карла Мартелла
3. Державний устрій. Верденський договір 843 р. і розпад франкської держави
4. Джерела права. Салічна правда
1. Особливості виникнення держави у франків
Наприкінці ІV – початку V ст. народи Європи вступили в якісно новий етап свого розвитку. Початок середньовіччя збігся з великим переселенням народів. Масова міграція охо-пила гуннів, германців, слов’ян, арабів, сарматів. Виникали й розпадалися союзи племен, безслідно зникали етнічні групи й народності. Кордони Римської імперії безперервно атакували племена варварів. Серед них були германці, рипуарські й са-лічні франки – у минулому союзники (федерати) Риму.
Для Галлії п`яте століття стало часом глибоких соціально-економічних перетворень. Ця багата провінція Риму (її тери-торія майже співпадає з нинішньою Францією), як і вся імпе-рія, була охоплена глибокою кризою. Стали частішими ви-ступи рабів, колонів, селян, міської бідноти. Рим уже не міг захищати народи від вторгнення іноземних племен і, перш за все, германців – східних сусідів Галлії. Як наслідок, більша ча-стина провінції була захоплена вестготами, бургундами, фран-ками (салічними і рипуарськими) та іншими племенами. Із цих германських племен найбільш сильними були салічні франки. Їм знадобилось понад 20 років, щоб у кінці V – початку VІ ст. захопити більшу частину Галлії (486 р.).
Виникнення класового суспільства у франків, яке розпочалося у них ще до переселення на нову батьківщину, різко прискорилось у процесі завоювання Галлії.
Кожний новий похід збільшував багатства франкської військово-племінної знаті. При поділі військової здобичі їй діставались кращі землі, значна кількість колонів, худоби та іншого майна. Знать звеличилась над простими франками, хоч останні ще продовжували залишатись особисто вільними і спочатку навіть не відчували посилення економічного гніту. Франки розселялись на своїй новій батьківщині сільськими громадами (марками). Марка вважалась власником усієї землі громади.
Галло-римляни опинились у положенні залежного насе-лення, яке за чисельністю в декілька разів переважало фран-ків. Разом з тим галло-римська аристократія частково зберег-ла свої багатства. Єдність класових інтересів поклала початок поступового зближення франкської і галло-римської знаті. Це особливо позначилось при формуванні нової влади, за допо-могою якої можна було зберегти у своїх руках захоплену державу, тримати в покорі колонів і рабів. Колишня родо-племінна організація необхідних сил і засобів для цього дати не могла. Установи родоплемінного ладу поступаються міс-цем новій організації з військовим вождем-королем і особис-то відданою йому дружиною. Король і його наближені фак-тично вирішують найважливіші питання життя держави, хоч ще зберігаються народні збори та деякі інші інститути мину-лого ладу франків. Формується нова “публічна влада”, яка вже не співпадає безпосередньо з населенням. Вона склада-ється не тільки з озброєних людей, але і з примусових закла-дів, яких не було при родоплемінному ладі. Встановлення но-вої публічної влади пов`язано з введенням територіального ділення населення. Землі, які заселили франки, були поділені на “паги” (округи). У свою чергу паги ділились на менші ад-міністративні одиниці – “сотні”. Король вручає управління населенням, яке проживало в пагах і сотнях, довіреним осо-бам.
Виникнення держави у франків пов`язане з іменем одно-го з військових вождів – Хлодвіга І (486 – 511) із роду Меро-вингів.
Під його керівництвом була завойована основна частина Галлії, а також землі елеманів, вестготів, східних франків. Сини Хлодвіга І підкорили собі королівство бургундів, землі тюрінгів та баварів.
Далекоглядним політичним кроком Хлодвіга І було при-йняття ним та його дружиною християнства за католицьким зразком. Це забезпечило йому підтримку галло-римської знаті і пануючої в Галлії католицької церкви.
Таким чином, держава франків виникла у зв`язку з необ-хідністю утримання і управління завойованими територіями.