3. Методичні вказівки до виконання роботи.

3.1. Абсолютний розмір прибутку за кількома видами продукції можна виразити як різниця між виручкою від реалізації продукції (pq) і затратами на виробництво продукції (zq).

а) абсолютний приріст прибутку:

П_а=(p₁q₁-z₁q₁) - (p₀q₀-z₀q₀) , (1)

де П_а - абсолютний приріст прибутку, грн;

р_0, p₁ – ціна одиниці продукції відповідно в базовому і звітному періоді, грн;

q_0, q₁ – обсяг виробництва (реалізації продукції) відповідно в базовому і звітному періоді, шт., т;

z_0, z₁ – собівартість одиниці продукції відповідно в базовому і звітному періоді, грн.

Ступінь впливу зміни середніх цін реалізації, собівартості продукції, обсягу реалізації, а також структури реалізованої продукції на абсолютний приріст прибутку визначається в такій послідовності:

б) приріст прибутку за рахунок зміни середніх цін:

П_p = p₁q₁-p₀q₁ , (2)

де П_p - приріст прибутку за рахунок зміни середніх цін, грн.;

р_0, p₁ – ціна одиниці продукції відповідно в базовому і звітному періоді, грн.;

q_0, q₁ – обсяг виробництва (реалізації продукції) відповідно в базовому і звітному періоді, шт., т;

в) приріст прибутку за рахунок зміни собівартості продукції:

П_z = z₀q₁-z₁q₁ , (3)

де П_z - приріст прибутку за рахунок зміни собівартості продукції, грн.;

q₁ – обсяг виробництва (реалізації продукції) у звітному періоді, шт., т;

z_0, z₁ – собівартість одиниці продукції відповідно в базовому і звітному періоді, грн.

г) вплив зміни обсягу реалізації продукції на прибуток:

П_q =(p₀q₁-z₀q₁) - (p₀q₀-z₀q₀), (4)

де П_q - приріст прибутку за рахунок зміни обсягу реалізації продукції, грн.;

р₀ – ціна одиниці продукції в базовому періоді, грн;

q_0, q₁ – обсяг виробництва (реалізації продукції) відповідно в базовому і звітному періоді, шт., т;

z₀ – собівартість одиниці продукції в базовому періоді, грн.

д) приріст прибутку в результаті зміни обсягу реалізації за рахунок структурних зрушень в асортименті продукції:

П₀=p₀-z₀, (5)

де П_стр - приріст прибутку в результаті зміни обсягу реалізації за рахунок структурних зрушень в асортименті продукції, грн.;

р₀ – ціна одиниці продукції в базовому періоді, грн;

q_0, q₁ – обсяг виробництва (реалізації продукції) відповідно в базовому і звітному періоді, шт., т;

z_0, – собівартість одиниці продукції в базовому періоді, грн.

г) індекс рентабельності продукції підприємства можна розкласти на індекси зміни рівня рентабельності за рахунок обсягу продукції, собівартості та середньої ціни реалізації:

або

(6)

де І_рен – індекс рентабельності продукції;

р_0, p₁ – ціна одиниці продукції відповідно в базовому і звітному періоді, грн.;

q_0, q₁ – обсяг виробництва (реалізації продукції) відповідно в базовому і звітному періоді, шт., т;

z_0, z₁ – собівартість одиниці продукції відповідно в базовому і звітному періоді, грн.

2. Для визначення динаміки прибутку і собівартості на підставі даних табл.. 2. слід використовувати наступні формули:

а) абсолютний базовий і ланцюговий приріст показника:

і_л=y_i-y_(i-1), (7)

і_б=y_i-y₁, (8)

де і_л, і_б - відповідно абсолютний ланцюговий і базовий приріст показника, в одиницях показника, що аналізується;

y_i, y_(i-1) – показних, що аналізується, і-року та (і-1)-року, в одиницях показника, що аналізується.

б) базовий і ланцюговий темпи росту:

Ті_л=100*y_i/y_(i-1), (9)

Ті_б=100*y_i/y₁, (10)

де Ті_л, Ті_б - відповідно ланцюговий і базові темпи росту, %;

y_i, y_(i-1) – показник, що аналізується, і-року та (і-1)-року.

в) базові і ланцюгові темпи приросту:

Т_іл= Т_іл –100%, (11)

Т_іб= Т_іб –100%, (12)

де Т_іл Т_іб - ланцюгові і базові темпи приросту, %;

Т_іл, Т_іб - ланцюгові і базові темпи росту, %.

г) середній темп росту:

, (13)

де Т - середній темп росту, %;

Т_іл - ланцюговий темп росту показника, %;

і – рік, що аналізується;

y_n – показних і-року, в одиницях показника, що аналізується;

n – кількість періодів, шт.

2. Для вивчення ефективності використання оборотних коштів статистика використовує показники, які характеризують швидкість руху оборотних коштів. До таких показників відносяться: коефіцієнт оборотності оборотних коштів, середня тривалість одного оберту (в днях); розмір вивільнення оборотних коштів з оберту або залучення їх в оберт в результаті зміни швидкості обертання оборотних коштів.

а) коефіцієнт оборотності оборотних коштів характеризується кількістю обертів середнього залишку оборотних коштів за період та розраховується за формулою:

, (14)

де К_об - коефіцієнт оборотності оборотних коштів;

В - обсяг виручки від реалізації продукції, грн.;

О_с ^- середній залишок оборотних коштів, грн.

б) коефіцієнт закріплення оборотних коштів характеризує суму оборотних коштів, яка необхідна для виробництва 1 грн. продукції, і визначається за формулою:

; (15)

де К_зак - коефіцієнт закріплення оборотних коштів;

О_с ^- середній залишок оборотних коштів, грн. ;

В - обсяг виручки від реалізації продукції, грн.

в) середня тривалість одного оберту оборотних коштів показує час, протягом якого кошти можуть обернутись один раз і визначається за формулою:

або , (16), (17)

де Т_об – середня тривалість одного оберту оборотних коштів, днів;

Т_пл – тривалість планового періоду (30, 90, 360), днів;

К_об - коефіцієнт оборотності оборотних коштів.

г) розрахунок вивільнення оборотних коштів з обороту або залучення їх в оборот в результаті зміни оборотності оборотних коштів у звітному періоді в порівнянні з минулим періодом можна визначити наступним чином:

або , (18), (19)

де О_в – розмір вивільнених (залучених) з обороту оборотних коштів в результаті зміни оборотності, грн..;

В₁ - обсяг виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) у звітному періоді, грн.;

Т_Об – середня тривалість одного оберту оборотних коштів, днів;

О_с1 - середній залишок оборотних коштів в звітному періоді, грн.;

К_{зак1 ,} К_зак0 - коефіцієнт закріплення оборотних коштів в звітному та у базовому періоді.

д) індекси динаміки за числом обертів і за тривалістю одного оберту обчислюються за наступними формулами:

, (20)

де І_Коб – індекси динаміки за числом обертів оборотних коштів;

К_об0, К_об1 – кількість обертів у базовому та у звітному періоді відповідно.

, (21)

де І_{Тоб -} індекси динаміки за тривалістю обороту оборотних коштів;

Т_об0, Т_об1 - тривалість обороту оборотних коштів у базовому та у звітному періоді відповідно, днів;

3.4. З метою оцінки платоспроможності підприємств доцільно використати коефіцієнти поточної і термінової ліквідності. Коефіцієнт поточної ліквідності визначається як відношення фактичної величини оборотних коштів, які знаходяться в наявності в організації і суми найбільш термінових боргових зобов’язань. Цей коефіцієнт дозволяє оцінити наскільки короткотермінові зобов’язання покриваються ліквідними активами. Якщо коефіцієнт поточної ліквідності складає менше 1,5, то це означає, що організація втрачає здатність до виконання короткострокових зобов’язань з поточних активів.

а) коефіцієнт поточної ліквідності визначається за формулою:

, (22)

де К_ПЛ - коефіцієнт поточної ліквідності;

А_П – поточні активи, грн.;

З_П – поточні зобов’язання, грн.

Коефіцієнт миттєвої (термінової) ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних активів до найбільш термінових зобов’язань. Значення цього коефіцієнта вважається сприятливим, якщо він перевищує 0,7 – 0,8.

б) для розрахунку коефіцієнта миттєвої (термінової) ліквідності використовується формула:

, (23)

де К_Ш - коефіцієнт швидкої ліквідності;

А_П – поточні активи, грн.;

З_А – запаси підприємства, грн.;

З_П – поточні зобов’язання, грн.

З метою оцінки фінансової стійкості рекомендується розрахувати коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами. Він визначається як відношення власних оборотних коштів до фактичної величини оборотних коштів, яка знаходиться в наявності в організації. Цей коефіцієнт не повинен бути меншим 0,1.

в) для розрахунку коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами використовується формула:

, (24)

де К_заб - коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами;

В_К – власні оборотні кошти, грн.;

А_П – сума наявних оборотних коштів підприємства, грн.