Європейські соціалістичні правові системи
-
На основі цього можна виділити дві групи європейських країн. Одна група постійно перебувала під впливом Західної Європи, між якими були тісні взаємини. Інша, навпаки, була відрізана протягом багатьох століть від інших країн, перебуваючи під тривалим турецьким пануванням.
-
Право. У першій групі країн — Угорщині, Польщі, Чехословаччині, Хорватії, Словенії — розвивалося так, як у Німеччині, Австрії, Франції. У цих країнах існувала усталена юридична традиція: право розглядалося як одна з фундаментальних основ суспільства, особи юридичної професії були шанованими його членами. У другій групі країн — в Албанії, Болгарії, Румунії, Сербії — право історично розвивалося інакше. Як і Росія, ці країни довгий час відчували на собі вплив Візантії, а не Західної Європи. У Балканських країнах турецька окупація протягом століть паралізувала розвиток права. Наприкінці XIX — початку XX в. після завоювання незалежності Балканські країни використовували досвід як Центральної, так і Західної Європи.
-
У зв'язку з аграрною реформою, націоналізацією промисловості приймались нові закони. Окремі країни використовували старе законодавство, але лише у тому випадку, якщо воно відповідало новим завданням. Так, у Румунії продовжували діяти більшість нормативних актів довоєнного часу. Найважливіші з них: Цивільний кодекс 1864 р., Торговий кодекс 1887 р., Кооперативний закон 1924 р., Водний закон 1924 р. Також було скасовано фашистське законодавство. Деякі країни застосовували і норми колишнього приватного права, пов'язані з товарним виробництвом, і окремі старі норми, наприклад, норми кримінального і адміністративного права.
-
Варто зазначити і те, що скасування норм старого права частіше за все проводилось не законодавчим шляхом, а у процесі правоохоронної діяльності державних органів (з допомогою рішень щодо конкретних справ, наприклад рішень Верховного суду в Угорщині, які мали основоположне значення).
-
На етапі становлення соціалістичного права у країнах нормотворча діяльність судових органів була дуже активною. На відміну від СРСР, у європейських соціалістичних країнах збереглась наступність в області судової практики. Так, до 90-х польська судова практика продовжувала опиратись на довоєнну.
-
Таким чином, на початковому етапі становлення правової системи у розвинених соціалістичних країнах тривалий час існувало своєрідне «двовладдя» у сфері права. Така необхідність була зумовлена: 1) для того, щоб під час зародження нової правової системи не утворився великий юридичний вакуум; 2) щоб соціалістичне право могло застосовувати демократичні елементи, які були багаті на юридичні традиції.
-
Європейські соціалістичні правові системи характеризувалися єдністю їх складових. Про поділі права на галузі за зразок всім зарубіжним соціалістичним правовим системам служило радянське право. Однак все ж існували розбіжності у розбудові системи права у різних соціалістичних країнах, особливо при поділі права на галузі.
-
Цивільні кодекси існували не в усіх соціалістичних країнах. У багатьох країнах (Болгарія, Албанія) кодифікація цивільного права відбувалась у вигляді прийняття кількох законів. Так, у Болгарії громадянсько-правові відносини регулювались згідно законів. багатьох країнах (Болгарія, Албанія) кодифікація громадянського права відбувалася у вигляді прийняття кількох законів. Найважливішими були закони про спадщину 1949 р., закони про зобов'язання та угоди 1950 р., закони про право громадян на власність 1973 р. Останній визначав максимальні розміри нерухомості на одну особу. Громадянсько-правові відносини в Албанії також регулювалися лише окремими законами, такими як закон про власність 1955 р., закон про державні підприємства 1954 р. Єдиним албанським кодексом був Кодекс законів про родину 1965 р.
-
Для соціалістичного цивільного права характерне, по-перше, однакове регулювання майнових відносин, а по-друге, виділення таких самостійних галузей, як трудове й сімейне право. У Польщі всупереч принципу єдності громадянського права діяла значна частина Торгового кодексу 1934 р., саме та, що стосується торгових товариств. Цей Кодекс застосовувався тривалий час. У Чехословаччині діяло три кодекси: Цивільний кодекс 1964 р., регулюючий відносини соціалістичних організацій з громадянами у сфері послуг і майнових відносини між громадянами; Господарський кодекс 1964 р., регулюючий майнові відносини між соціалістичними організаціями, і навіть деякі питання господарського управління; Кодекс міжнародної торгівлі 1963 р., регулював договори у сфері зовнішньої торгівлі.
-
У Югославії громадську власність відповідно до Конституції 1974 р. було передано у безпосереднє відання об'єднань трудящих і єдиним власником всього неподільного фонду була сама держава. Державні ж підприємства і організації мали певні права на власність, що була закріплена за ними і якою вони володіли у процесі діяльності.
-
Усі соціалістичні країни Європи здійснювали соціалістичні перетворення в сільському господарстві через кооперативне виробництво. Отже, для всіх країн характерне було виділення сільськогосподарського кооперативного права у самостійну галузь права.