9. Робничим і торговим інвентарем, санспецодягом, столовою білизною є одним

з найважливіших завдань будь-якого підприємства.

В умовах ринкової економіки і конкуренції централізоване постачання

підприємств ресторанного господарства матеріально-технічними засобами

розпалося. Через відділи постачання або окремих відповідальних працівників

рони самостійно шукають постачальників, укладають договори на поставку

матеріальних засобів, без яких неможлива робота підприємств.

До організації матеріально-технічного постачання висуваються такі самі

вимоги, як і до продовольчого. Вона здійснюється за схемами 1, 2.

До основних критеріїв, за якими ресторатор обирає постачальника, належать:

•

сервісне обслуговування устаткування;

•

ціна устаткування;

•

гарантійне обслуговування;

•

терміни доставки устаткування і умови опл

10. Відомо, що 95 - 98% часу, протягом якого матеріал знаходиться на виробничому підприємстві, припадає на виконання навантажувально-розвантажувальних і транспортно-складскпх робіт. Цим обумовлюється їх значна частка в собівартості продукції, що випускається.

Логістичний підхід до управління матеріальними потоками на підприємстві дозволяє максимально оптимізувати виконання комплексу логістичних операцій. За даними фірм Бош-Сіменс, Міцубісі, «Дженерал моторс» один відсоток скорочення витрат на виконання логістичних функцій мав той же ефект, що і збільшення на 10% обсягу збуту.

Перерахуємо складові сукупного ефекту від застосування логістичного підходу до управління матеріальним потоком на підприємстві.

1. Виробництво орієнтується на ринок. Стає можливим ефективний перехід на малосерійне і індивідуальне виробництво.

2. Налагоджуються партнерські відносини з постачальниками.

3. Скорочуються простої устаткування. Це забезпечується тим, що на робочих місцях постійно є необхідні для роботи матеріали.

4. Оптимізуються запаси - одна з центральних проблем логістики. Зміст запасів вимагає відволікання фінансових коштів, використання значної частини матеріально-технічної бази, трудових ресурсів. Аналіз досвіду ряду фірм Західної Європи, що використовують сучасні логістичні методи організації виробництва (систему канбан), показує, що застосування логістики дозволяє зменшити виробничі запасу на 50%.

5. Скорочується чисельність допоміжних робітників. Чим менше рівень системності, тим невизначений трудовий процес і тим вище потреба у допоміжному персоналі для виконання пікових обсягів робіт.

6. Поліпшується якість продукції, що випускається.

7. Знижуються втрати матеріалів. Будь-яка логістична oneрація - це потенційні втрати. Оптимізація логістичних операцій - це скорочення втрат.

8. Поліпшується використання виробничих і складських площ. Невизначеність потокових процесів змушує резервувати великі додаткові площі. Зокрема, при проектуванні торгових оптових баз невизначеність потокових процесів змушує на 30% збільшувати площі складських приміщен

11. Під рухом товару розуміється процес переміщення товару від виробника до кінцевого споживача. Сам процес, а також його учасники утворюють канал руху товару.

Найменша кількість учасників цього процесу не може перевищувати двох - виробник і споживач. Вони утворюють канал руху товару нульового рівня.

Якщо кількість учасників каналу руху товару збільшується до трьох (за рахунок посередника чи роздрібного торговця), то говорять, що утворюється канал першого рівня.

Якщо кількість учасників такого каналу збільшується до чотирьох (виробник - оптовий продавець - роздрібний продавець - покупець), то говорять, що формується канал другого рівня. Збільшення кількості учасників призводить до підвищення рівня каналу руху товару.

Кінець ХХ століття породив нові технології в організації руху товару. Для всіх без винятку продуктів існували й існують канали руху товару різного рівня. З'явилася ціла мережа посередників, не рахуючи оптовиків. Це, природно, призвело до подорожчання продукції.

Однак нові технології руху товару дозволяють різко скоротити продажну ціну продукту і зробити його більш привабливим і доступним для ширшого кола споживачів. Однією з таких технологій є багаторівневий маркетинг.

Застосування таких технологій руху товару можливо і дає великий економічний ефект тільки для високоякісної продукції.

Саме багаторівневий маркетинг дозволив фірмі Amway поширити свою продукцію в більш ніж 80 країнах світу і забезпечити обсяг продажу більше ніж 5 мільярдів доларів.

У той же час багаторівневий маркетинг є найсуворішим суддею при оцінці якості продукції.

Фірми, що виробляли не високоякісну продукцію і користувалися багаторівневим маркетингом для її поширення, досягали стадії банкрутства у середньому за 18 місяців. Використання мереж Internet створює нові технології для організації руху товару. Але і ці мережі дозволять реалізовувати тільки товари високої якості.

12. Рух товару - транспортування товарів від місця їх виробництва до місця споживання. Основні принципи руху товару:

o оптимальний ланцюг руху товару;

o ефективність використання транспортних засобів;

o ефективність використання торговельно-технологічного устаткування;

o скорочення кількості операцій з товаром.

Кількість операцій з товаром залежить від схеми руху товару

13. Існує таке поняття, як складський ланцюг, тобто через скільки складів проходить товар на шляху його руху від виробництва до споживача. Наприклад: товар зі складу виробника транспортується на склади вихідних фірм, потім на торговельно-закупівельні фірми, а далі товар транспортується на склади торгових фірм та склади споживача.

При такій схемі товар проходить не менше чотири склади, що може призвести до погіршення якості товару. Така форма постачання називається складською. При ній забезпечується краща комплектність сировини та товарів.

Транзитна форма постачання передбачає прямі зв'язки постачальник-підприємство, минаючи проміжні оптові фірми.

Для швидкопсувних, а також великих за обсягом товарів (борошно, цукор, макаронні вироби і т. д.) використовується транзитна форма, для не швидкопсувних - складська, а в більшості випадків застосовується змішана форма постачання.

Доставка продуктів здійснюється централізованим і децентралізованим способами.

Централізована доставка товарів на підприємства здійснюється силами і засобами постачальників. При централізованій доставці підприємство звільняється від необхідності мати свій транспорт.

При децентралізованій доставці вивезення товарів від постачальників забезпечує безпосередньо саме підприємство, використовуючи власний транспорт.

Зі способами доставки тісно пов'язані і маршрути завезення продуктів. При децентралізованій доставці продукти доставляються на підприємство тільки лінійними (маятниковими) маршрутами, а при централізованій - переважно кільцевими маршрутами, тобто на одній машині товар доставляється на декілька підприємств відповідно до графіка і розробленого маршруту. Для великих підприємств при цьому застосовуються маятникові рейси. Кільцевий маршрут дозволяє більш повно використовувати вантажопідйомність транспорту, скоротити транспортні витрати, прискорити повернення тари.

Важливу роль в просуванні товару виконує транспорт. Транспортні організації в процесі пересування товарів повинні забезпечити:

o збереження вантажу при транспортуванні;

o своєчасну доставку;

o дотримання правил завантаження і транспортування;

o ефективне використання транспортних засобів.

Для перевезення продовольчих товарів використовується спеціалізований транспорт, що має маркіровку "Продукти". Кузови таких машин зсередини оббиваються оцинкованим залізом або листовим алюмінієм. На кожну машину, призначену для перевезення продуктів, мас бути санітарний паспорт, виданий установами санітарно-епідеміологічної служби. Особливо швидкопсувні продукти перевозять ізотермічним транспортом і тим, що має камери охолодження.

19 Товарообіг - загальна вартість товарів, реалізованих населенню таіншим споживачам у грошовому вираженні. Товарообіг вимірюється в рублях,може обчислюватися за різні проміжки часу, найбільший інтереспредставляють денний, місячний, квартальний, річний товарообіг. Узалежно від типу торгового підприємства, товарообіг може бути оптовимі роздрібним.

18. Тара є обширною номенклатурою виробів, використовуваних для розміщення товарів. Ці вироби істотно відрізняються одне від іншого, тому і класифікують тару по досить широкому кругу ознак, основні з яких наступні:

функції, виконувані в процесі товарного обігу;

призначення;

приналежність;

кратність використовування;

матеріал виготовлення;

конструкція і метод виготовлення;

стійкість до зовнішніх механічних дій;

якість.

В процесі товарного обігу тара може виконувати різні функції, з урахуванням яких її ділять на транспортну, цехову, споживацьку і тару-устаткування.

Транспортна (зовнішня) тара застосовується для транспортування і зберігання товарів. До неї відносять ящики, бочки, мішки і т.д.

Цехова тара призначена для угрупування товарів усередині підприємства (лотки і ящики спеціальної конструкції).

Споживацька (внутрішня) тара поступає до споживача з продукцією і не є самостійною транспортною одиницею. Вартість споживацької тари (пакетів, коробок, туб, банок і т. п.), як правило, включається у вартість товару. Вона повинна бути зручною, дешевою, легкою, барвисто оформленою. Її оформлення повинне нести велике рекламне і інформаційне навантаження.

Тара-устаткування – це пристрій, призначений для транспортування, тимчасового зберігання, викладення і продажу товарів.

За призначенням тару ділять на універсальну і спеціалізовану. Універсальна тара може бути використана для затарювання різних товарів, спеціалізована тара – тільки для певних товарів.

Залежно від приналежності слід розрізняти тару загального і індивідуального користування. Тара загального користування може застосовуватися різними підприємствами і організаціями. До тари індивідуального користування відноситься інвентарна тара, що виготовляється по спеціальному замовленню для централізованої доставки товарів на роздрібні торгові підприємства. Вона є власністю підприємств промисловості або оптових торгових підприємств.