5. Типи дієвідмінювання. Загальна характеристика структурних класів дієслова.

За особовими закінченнями теперішнього і майбутнього часу діє- слова поділяються на дві дієвідміни.

До І дієвідміни належать дієслова, які мають такі закінчення: у 2-й особі однини — -еш, -єш: несеш, пишеш, читаєш, граєш-, у 3-й особі однини — -е, -є: несе, пише, читає, грає-, у 2-й особі множини — -ете, -єте: несете, пишете, читаєте, граєте-, у 3-й особі множини — -уть, -ють: несуть, пишуть, читають, грають.

До II дієвідміни належать дієслова, які мають такі закінчення: у 2-й особі однини — -иш, -їш: робиш, кричиш, стоїш-, у 3-й особі однини — -ить, -їть: робить, кричить; стоїть; у 2-й особі множини — -ите, -їте: робите, кричите, стоїте; у 3-й особі множини — -ать, -ять: роблять, кричать, стоять. Слід пам’ятати, що за орфоепічними нормами ненаголошені [е], [и] наближаються одне до одного при вимові. Щоб перевірити правопис сумнівних літер у дієсловах 2-ї особи множини, необхідно поставити дієслово в 3-тю особу множини й визначити закінчення: -уть, -ють — І дієвідміна, пишемо -е- (-є-); -ать, -ять — II дієвідміна — пишемо -и- (-Ї). Наприклад: казати — вони кажуть — ви кажете; мовити — вони мовлять — ви мовите.

Основи інфінітива і теперішнього (майбутнього простого) часу здебільшого не збігаються, порівняйте, наприклад; писа(ти) і пиш(уть). носи(ти) і нос(ять). малюва(ти) і малуДуть).

За співвідношенням основ інфінітива і теперішнього (майбутнього простого) часу всі дієслова поділяють на класи:

І клас об'єднує велику кількість дієслів із суфіксом -ува-(-юва-) в основі інфінітива та з суфіксом -yf- в основі теперішнього часу: купувати - купують [куп-yj-yr'], танцювати - танцюють [твяц'-yj-yr'];

ІІ клас - дієслова з суфіксом -ва- в основі інфінітива і суфіксом -eaj- в основі теперішнього часу: бувати - бувають [бу-Baj-yT'];

III клас - дієслова з суфіксом -в- (-я-) в основі інфінітива і суфіксом -aj- в основі теперішнього часу: бажати ~ бажають [баж-aj-yr*];

IV клас - дієслова з суфіксом -і- в основі інфінітива і суфіксом -і- в основі теперішнього часу: чорніти - чорніють [чорн-ij-yr'];

V клас - дієслова з суфіксом -в- (-я-) в основі інфінітива і нульовим суфіксом в основі теперішнього часу із закінченням -уть (-ють) у 3-Й особі множини: брати -бер-уть;

VI клас - дієслова з суфіксом -/- в основі інфінітива і нульовим суфіксом в основі теперішнього часу із закінченням -уть (-ють) у 3-й особі множини: ревіти-ревуть, хотіти - хочуть;

VIIклас - дієслова з суфіксом -ну- в основі інфінітива і суфіксом -н- в основі майбутнього простого часу: гукнути - гукнуть;

VIII клас-дієслова з нульовим суфіксом в основах інфінітива і теперішнього часу та закінченням -уть (-ють) у 3-й особі множини: нести - несуть;

IX клас - дієслова з суфіксом -и- в основі інфінітива і нульовим суфіксом в основі теперішнього часу: ходити—ходять;

X клас - дієслова з суфіксом -а- в основі інфінітива і нульовим суфіксом в основі теперішнього часу із закінченням -ать у 3-й особі множини: мчати —мчать;

XI клас - дієслова із суфіксом -і- в основі інфінітива і нульовим суфіксом в основі теперішнього часу та закінченням -ать (-ять) у 3-й особі множини: висіти - висять, гоїти [roj-i-ти] - гоять [roj-ат'];

XII клас становить одне дієслово з нульовим суфіксом в основі інфінітива і в основі теперішнього часу та закінченням -ать (-ять) у 3-й особі множини: бігти -біжать.

За суфіксами основ дієслова поділяють на дві дієвідміни: першу дієвідміну складають I-VІІI класи дієслів, а другу - ІХ-ХІІ класи.

Структурні класи дієслів характеризуються неоднаковим ступенем продуктивності. Одні з них охоплюють велику кількість дієслів і поповнюються новими словами і в наш час (І, ІІІ, IV, V, IX класи); інші - являють собою замкнені, семантично обмежені ряди слів (II, IV, VIII, X класи) або представлені одним дієсловом (XII клас).

У межах структурних класів дієслів діють певні закономірності морфонологічних чергувань і наголошення тієї чи іншої морфеми. Так, наприклад, у частині дієслів V класу відбуваються морфонологічні зміни в корені: з'являється вставний звук [е] (брати - беру, прати - перу); звук [г] переходить у [ж] (гнати - жену), а [с] - у [ш] (слати - шлю); у дієслові їхати в основі теперішнього часу замість [х] з'являється звук [д] (їду, їдеш, їдемо).

Морфонологічні зміни спостерігаються у VIII структурному класі: І) у дієсловах дути, жати (тиснути), йняти (і всіх похідних від нього) при творенні форм теперішнього часу та наказового способу кореневий голосний зникає, з'являється кореневий [м]: дму, дмеш, дми; жму, жмеш, жми; прийму, приймай; 2) у дієсловах жати (зжинати серпом), м'яти, почати при творенні форм теперішнього (майбутнього простого) часу і наказового способу голосний кореня зникає, а на його місці з'являється кореневий приголосний [н]: жну, жнеш, жни; мну, мнеш, мни; почну, почнеш, почни; 3) у дієсловах бити, пити, лити, вити у формах теперішнього часу перед суфіксом -у- голосний [и] випадає: б'ю [б]у], п 'ю [про],ллю [л'.у], в'ю [в)у].