2. Поняття та склад фінансової системи..

Термін система (з грец. system — ціле, що складене з частин; сполучення) означає сукупність елементів, що перебувають у відносинах і взаємозв'язку один з одним і створюють певну єдність, цілісність. Елементи системи об'єднані в підсистеми прямими й зворотними зв'язками. Система, з філософського погляду, розуміється як ієрархічна впорядкованість сукупності підсистем і структурних одиниць.

Фінансова система, як і будь-яка система, є сукупністю взаємопов'язаних елементів, які мають однорідні ознаки. Вона поділяється залежно від теоретичного погляду, на категорії "фінанси", "фінансові ресурси", "фінансові відносини" тощо.

Фінансову систему держави можна розглядати у кількох аспектах, наприклад:

• • як сукупність фінансових інститутів, кожний з яких сприяє утворенню та використанню відповідних централізованих та децентралізованих фондів коштів для здійснення фінансової діяльності держави, тобто діяльності щодо мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів для виконання завдань і функцій держави та органів місцевого самоврядування;

• • як сукупність різних сфер фінансових відносин, у процесі яких створюються і використовуються фонди грошових коштів, тобто фінансова система будується за блоками фінансових відносин — централізованих і децентралізованих (Л.А. Дробозіна, В.М. Родіонова);

• • як сукупність відокремлених певних складових фінансів, які мають свої характерні ознаки й особливості і відображають специфічні форми та методи розподілу і перерозподілу ВВП (В.Н. Опарін);

• • як сукупність органів державної влади та місцевого самоврядування, які у межах своєї компетенції здійснюють керівництво фінансовою діяльністю держави та підприємств, установ та організацій, що беруть у ній участь (з погляду порядку її організації).

3. Поняття та методи фінансової діяльності держави.

Методи - способи, засоби реалізації фін. діяльності. Є обов'язковий, добровільний і фінансування, кредитування методи.

При обов'язковому методі формування фондів коштів держава в односторонньому порядку визначає види податків, зборів, інших податкових платежів, встановлює строки сплати, окреслює коло платників по кожному з видів обов'язкових платежів і встановлює розмір (ставку, якщо мова іде про податок). Держава зобов'язує платників (юр. фіз особи) за конкретних умов, які визначені в законодавчому акті, здійснити певний платіж до публічного фонду та визначає, які заходи впливу будуть застосовані до платника, який добровільно не виконує свій обов'язок.

Добровільний метод може застосовуватись при формуванні будь-якого фонду, якщо заперечення про це не буде вказано в акті, який формує шляхи поповнення даного фонду.

Методи фінансування і кредитування.

Фінансування передбачає використання коштів на умовах безповоротності і безоплатності. Коли мова іде про кредитування, то кошти надаються на певний строк (на умовах строковості), на умовах повернення та на умовах оплатності.

Методи загальні і спеціальні. (інший варіант поділу методів) Гречова О.Ю

Загальні:

• імперативний;

• рекомендаційний.

Спеціальні:

• податковий (обов'язковий);

• добровільний.