2.1.2. Фазові дієслова із звуженим значенням і обмеженою сполучуваністю

Використовуючи класифікацію Н. Ю. Шведової, фазові дієслова із звуженим значенням і обмежуваною сполучуваністю, у творчості Р. Іваничука представлені дієсловами без компонента якісної характеристики; і дієслова з компонентом якісної характеристики.

У відповідності з першою групою, фазові дієслова із звуженим значенням передають значення початку дії:

Перед вечором, набувшись на пленері, ми подалися лісовою стежкою до тракту, й нам перейшов дорогу чоловічок у клепані [проща, с. 20].

Серед дієслів першої групи у досліджуваному матеріалі використовуються дієслова відновлення або продовження дії, наприклад:

Ця праця не заважала йому читати‑перечитувати заборонену літературу, яку виманював у старих комбатантів УСС, він потаємно запозичав твори Антона Крушельницького, Миколи Голубця та Степана Чарнецького товаришам, які згодом стали членами товариства «доморосів» [проща, с. 28]. Дієслово читати-перечитувати вказує на відновлення однієї і тієї ж дії.

Кінцеву фазу у творах Р. Іваничука представлено дієсловами доконаного виду. Сюди належать дієслова які вказують на завершеність процесу із префіксом за-; пере-, наприклад: записався, запручався, заверещав, перехрестився та ін.

Для підтримання престижу нового війська Урхан сам записався в першу орту, а всьому корпусові дав герб — ложку, щоб нагадувала воїнам про те, що воювати вони мають за султанський харч [Мальвич, с. 31].

Андрійко запручався, заверещав, тоді йому заткали шматою рот і поскакали по безлюдді [Мальвич, с. 38].

Правда, по дорозі він прибрався трохи по-чужинецькі: приплюснуті дахи замість високих солом’яних стріх, мечеть під горою, кам’янистий грунт замість пухкого чорнозему, піщані гори замість степу, та все-таки повіяло знайомим рідним вітром із чужої долини, і перехрестилася Марія [Мальвич, с. 55].

І тут перевтомлені нерви здали, він затрусився від приступу божевільної люті, заверещав і, вихопивши з піхви кинджал, замахнувся ним на яничара-агу [Мальвич, с. 21].

Фазові дієслова своєї семантикою передають все смислові відтінки дії і роблять це точніше, ніж видові пари дієслів, причому не всі дієслова в українській мові мають видові пари, а фазові дієслова поєднуються практично з усіма типами предикатів, крім предикатів якості, зв’язку, класу. Далі, вони співвідносять фазу дії не тільки з її внутрішнім характером здійснення, а й пов’язують в єдиний ряд події, відображені в дискурсі або тексті:

Мальва порум’яніла, посвіжіла. Підстрибуючи на одній нозі, вона наспівувала ту саму пісню, яка недавно лунала попереду кантари: про овець, про пахучі яйли, про красуню, що жде не діждеться молодого чабана із степів. [Мальвич, с. 54].

Вона зрозуміла, що трапилось у цю хвилину: дочку не злякав зикр дервішів, а заворожив; дитина увірувала в того аллаха, який заповнив тут весь її світ, свідомість, і, можливо, вже ніколи не схоче знати, яка віра була в її батьків, та й узагалі не повірить, що може бути щось інше, крім магометанського бога, на світі [Мальвич, с. 12].

Нарешті, фазові дієслова дають «оцінку» не тільки характеру протікання ситуації, але і самої фазової ситуації і дуже часто – поведенці самого суб’єкта фазової ситуації