Підручники з Біології / Біологія 9 клас / Соболь В.І. Біологія 9 клас 2021

ДІЯЛЬНІСТЬ

Завдання на порівняння

Заповніть таблицю в робочому зошиті.

Ознаки біологічного прогресу та біологічного регресу

	Ознака	Біологічний
		прогрес	регрес

Чисельність особин (збільшується чи зменшується)

Площа існування (звужується чи розширюється)

Темпи внутрішньовидової мінливості (зростають чи спадають)

Кількість підлеглих систематичних груп (збільшується чи зменшується)

Завдання на застосування знань. Приклади ароморфозів

Який характер мають такі еволюційні події (ароморфози, ідіоадаптації чи загальна дегенерація): 1) виникнення плавців у риб; 2) перетворення плавального міхура та легені; 3) редукція травної системи у стьожкових червів; 4) перетворення плавців риб на п’ятипалі кінцівки амфібій; 5) поя­ ва гострих кігтів у хижих птахів; 6) поява білого забарвлення у полярних тварин; 7) поява квітки; 8) поява статевого процесу; 9) поява багатоклі­ тинності; 10) зникнення коренів у повитиці?

Назвіть ароморфози комах, ссавців, покритонасінних, які в сучасному органічному світі є прогресуючими групами.

СТАВЛЕННЯ

Біологія + Етимологія. Адаптивна радіація ссавців

Прикладом адаптивної радіації може бути різноманітність плацентарних ссавців, що мають спільного предка (у центрі ілюстрації). Розгляньте малюнки різних ссавців на ілюстрації, вкажіть їхні назви і середовище існування. А що таке адаптивна радіація? Яке походження слів у цьому біологічному терміні?

РЕЗУЛЬТАТ

Предок ссавців

1 – 6 балів  1. Що таке макроеволюція? 2. Наведіть визначення понять: дивергенція, конвергенція, паралелізм. 3. Що таке біологічний прогрес? 4. Що таке біологічний регрес? 5. Назвіть основні шляхи макроеволюції. 6. Наведіть приклади ароморфозів, ідіоадаптацій та загальної дегенерації. 7 – 9 балів  7. Які особливості та форми макроеволюції? 8. Які основні напрями макро­еволюції? 9. Як співвідносяться основні шляхи макроеволю-

ції? 10 – 12 балів  10. Порівняйте біологічний прогрес та біологічний регрес.

201

Скажіть, хвилі, що таке людина?

Звідки вона прийшла? Куди піде?

І хто над нами серед зірок живе?

Г. Гейне. Книга пісень. Питання

§ 48. ЕВОЛЮЦІЯ ЛЮДИНИ

Основні поняття й ключові терміни: ЛЮДИНА РОЗУМНА. Антро-

погенез. Еволюційна біологія.

Пригадайте! Що таке еволюція?

Поміркуйте!

«Звідки ми прийшли? Хто

ми? Куди ми йдемо?»

(1897 – 1898) – картина французького

художника Поля Гогена (1848 – 1903),

одне з найбільш знаменитих його тво-

рінь. Створена на Таїті, зберігається в

Музеї витончених мистецтв у Бостоні,

США. Хто ж така людина?

ЗМІСТ

Які особливості людини як біосоціального виду?

Всі сучасні люди, які проживають на Землі, належать до одного

виду – Людина розумна, латинська назва якого Homo sapiens. Цей вид роз-

глядається як сукупність популяцій, що поєднані генним потоком між собою,

дають плодюче потомство, займають певний ареал, мають пристосування

до умов життя і спільне походження.

Людина – біологічна істота, оскільки в неї наявні такі самі особливості­

,

що й в усіх інших організмів. Це генетичний код, клітинна будова, процеси

життєдіяльності, обмін речовин, енергії та інформації та ін. У системі ор-

ганічного світу Людина розумна як біологічний вид належить до ссавців у

межах типу Хордові. У людини, як і у всіх хордових, наявні хорда, зяброві

щілини в глотці, нервова трубка (у зародковому розвитку) та ін. Як і всі ссав-

ці, людина має диференційовані зуби, діафрагму, теплокровність, чотирика-

мерне серце, вигодовує малят молоком та ін.

Людина – суспільна істота, наділена свідомістю, членороздільною мо-

вою, другою сигнальною системою, абстрактним мисленням і високим рів-

нем розумової діяльності. Вона характеризується вмінням створювати різ-

номанітні знаряддя праці для виготовлення знарядь праці. Це дає підстави

людині займати найвищий щабель розвитку органічного світу. Завдяки здат-

ності концентрувати й передавати набутий досвід наступним поколінням,

у людини формується культура (лат. cultura – догляд, освіта) – сукупність

усіх матеріальних і духовних цінностей усього людства, створених упродовж

його історії. Поняття культура об’єднує в собі науку, освіту, мистецтво, мо-

раль, уклад життя та світогляд.

Основні відмінності людини від інших організмів пов’язані з трудовою ді­

яльністю, прямоходінням і мовою. Так, у людини головний мозок має більші

202

відносні розміри (близько 2 % від маси тіла), більшу поверхню півкуль великого мозку (близько 1 250 см2), домінує мозковий відділ черепа, слабкий розвиток надбрівних дуг, розвинутий підборідний виступ, хребет має характерні 4 вигини, грудна клітка сплощена спереду назад, таз розширений, склепінчаста стопа, розвинутий великий палець та ін.

Отже, ЛЮДИНА РОЗУМНА – біосоціальний вид, у організмів якого наявні біологічні особливості, що вказують на єдність з живою природою, та соціальні особливості, які відрізняють людину від інших організмів.

Які особливості та чинники еволюції людини?

	На сьогоднішній час у суспільстві існують різні теорії походження люди-
ни. Назвемо окремі з них: божественна теорія (теорія Розумного створен-
ня, або Розумного задуму), теорії Позаземного втручання, сіміальна (від.
лат. sima – мавпа) теорія та ін. У сучасній науці домінують погляди щодо
антропогенезу, який відбувся під впливом еволюційних чинників.
	Походження людини якісно відмінне від видоутворення в тваринно-
му світі. Еволюція людини відбувалася не тільки під впливом біологічних,
а й соціальних чинників. У формуванні особливостей людини визначальну
роль зіграли прямоходіння, праця, мова й суспільний спосіб життя. Велике
значення в процесі еволюції мала поява альтруїзму (здатність до самопо-
жертви заради інших). Еволюція людини на сучасному етапі спрямовується
дією соціальних чинників антропоге-
		Чинники еволюції людини
незу. Проте вплив біологічних чинни-
		біологічні	соціальні
ків не припиняється. Так, у результаті
		Рушійний: природ­	Трудова
дії природного добору у людини ви-		ний добір	діяльність
робляється стійкість до інфекційних		Елементарні:	Суспільний спосіб
хвороб, діє мутаційний процес, у ма-
		спадкова мін­	життя
лих популяціях велике значення ма-		ливість, дрейф	Мова та абстрак-
ють процеси дрейфу генів, внаслідок		генів, ізоляція,	тне мислення
міжрасових шлюбів відбувається ген-		популяційні хвилі
ний потік та ін.
	Отже, антропогенез – процес виникнення і формування
	людини в процесі еволюції, що відбувався під впливом
	біологічних і соціальних чинників.

Які основні етапи еволюції людини?
Еволюційна антропологія (від грец. антропос – людина, логос – нау­
ка) – наука, що вивчає походження й історичний розвиток людини. Ця на-
ука шукає відповіді на запитання «Як, коли і де виникло людство?». Згідно
із сучасними еволюційними поглядами лінія людини відокремилась у про-
цесі тривалої еволюції від мавпоподібних предків не раніш ніж 10 млн років
тому. А батьківщиною людства більшість науковців вважає Африканський
континент.
Найдавнішим мавпоподібним предком людини на сьогодні вважається
Ардіпітек корінний (Ardipithecus ramidus), який жив орієнтовно 4,4 млн ро-
ків тому.	203

Антропологам удалось зібрати
практично цілий череп, пояс та скелет
нижньої кінцівки, скелет верхньої кін-
цівки ардіпітека. Сьогодні ардіпітека
вважають безпосереднім попередни-
ком австралопітеків, від яких і почався
рід Homo. Австралопітеки – мавпо-
подібні предки, яким було притаманне
прямоходіння. Вони жили на відкри-
тих просторах, де займалися полю-	Іл. 135. Австралопітек афарський
ванням, збиранням рослинної їжі, не
відмовлялись від залишків тварин, що

були здобиччю великих хижаків. На сьогодні описано декілька видів австралопітеків, серед яких найдавніші – австралопітек анаменський, австралопітек афарський (до цього виду належать останки відомої серед антропологів Люсі) (іл. 135), австралопітек африканський.

Людина вміла (Homo habilis) – найдавніший вид роду Людина, що з’явився в Східній Африці близько 2,4 млн років тому. Саме Людина уміла або один із її різновидів вважаються в теперішній час найвірогіднішими предками всіх пізніших представників людини. І саме цю дату можна вважати початком еволюції людини.

Людина прямоходяча (Homo erectus, застаріла назва – архантропи) –

викопний вид, який розглядають як безпосереднього попередника сучасної людини. Вважається, що ці люди з’явилися у Східній Африці, еволюціонували від Людини рудольфської і через Близький Схід (Людина грузинська) широко заселили Євразію аж до Китаю (Людина юаньмоуська, або синантропи). До цього виду відносять і пітекантропів (жили в Південно-Східній Азії), гейдельберзьких людей (мешкали в Європі та Західній Азії), Людину флореську (виявлена в Індонезії і названа «хобітом» за аналогією з істотами, придуманими Дж. Р. Толкіном).

Людина неандертальська (Homo neanderthalensis, застаріла наз­ва –

палеонтропи) названа так тому, що перші залишки було знайдено в 1856 р. в печері в долині Неандерталь у Німеччині. Для неандертальців характерні низьке скошене чоло, суцільний надбрівний валик, недорозвинутий підборідний виступ, великі зуби. Користувалися кам’яними знаряддями, вміли добувати вогонь, поселялися на узбережжях річок, жили під природними навісами або в печерах, вміли говорити, хоча їхня мова була повільною. Неандертальці ховали своїх померлих.

Кроманьйонська людина (Homo sapiens, інша наз­ва – неантропи) наз-

вана так тому, що перший кістяк було знайдено в 1868 р. у печері Кро-Мань- йон у департаменті Дордонь у Франції. Нові відкриття молекулярної біології вказують на те, що перші кроманьйонці постали близько 100 тис. років тому. Це були високі, могутньої статури люди, у яких суцільного надбрівного валика не було, був підборідний виступ, що свідчить про розвиток мови. Жили в печерах, носили одяг, створювали наскельні малюнки, гравюри, скульптури, прикраси та музику. Відрізнялись від своїх сучасних нащадків тільки дещо

204

більшим об’ємом мозку і міцнішою будовою тіла. Займалися полюванням на великих бізонів, мамонтів, оленів, ведмедів і диких коней.

Отже, еволюція людини, як і еволюція багатьох видів, відбувалася в декілька етапів.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Біологія + Латина

Визначте місце Людини розумної в системі органічного світу. Для цього зробіть переклад латинських назв і запишіть у таблиці в робочому зошиті українські назви основних систематичних категорій.

Місце людини в системі органічного світу

Латинська назва Українська назва

Regnum Animalia

Phylum Chordata

Classis Mammalia

Ordo Primates

Familia Hominidae

Genus Homo

Species Homo sapiens

Біологія + Поезія. Неандертальці серед нас?

У Ліни Костенко є чудовий вірш, з якого ми наводимо рядки:

Мабуть, ще людство дуже молоде. Бо скільки б ми не загинали пальці, – XX вік! – а й досі де-не-де трапляються іще неандертальці.

Хто такі неандертальці? Які ознаки неандертальців зустрічаються у сучасних людей і чому?

СТАВЛЕННЯ

Біологія + Мистецтво. Первісні прикраси й еволюція людини

Удепартаменті Дордонь на південному заході Франції

єпечера, відома своїми залишками доісторичної людини, знайденими тут 1868 р. французьким­ палеонтологом Луї Ларте. Було знайдено і прикраси, зокрема перлини та зуби тварин у кулонах й намистах, що свідчить про первісне мистецтво. Печера дала назву всім людям епохи верхнього палеоліту. Про яких людей йдеться? Обґрунтуйте судження про значення мистецтва в еволюції людини.

РЕЗУЛЬТАТ

1 – 6 балів  1. Хто така Людина розумна? 2. Наведіть приклади біологічних і соціальних особливостей Людини розумної. 3. Що таке антропогенез? 4. Назвіть чинники еволюції людини. 5. Що таке еволюційна антропологія? 6. Назвіть основні етапи становлення людини.7 – 9 балів  7. Які особливості людини як біосоціального виду? 8. Які особливості та чинники еволюції людини? 9. Які основні етапи еволюції людини? 10 – 12 балів

 10. Доведіть вплив біологічних і соціальних чинників на еволюцію людини. 205

Все йде, все минає, – і краю немає. Куди ж воно ділось? Відкіля взялось?

Т. Шевченко. Гайдамаки

§49. ПОХОДЖЕННЯ ТА ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ЖИТТЯ

Основні поняття й ключові терміни: Передбіологічна еволюція. Біологічна еволюція.

Пригадайте! Що таке еволюція?

Поміркуйте!

Найдивовижнішою планетою Сонячної системи­ є Земля. Її розташування в системі таке, що вона отримує достатньо тепла і світла, має багато води в рідкому

стані, тиск біля поверхні такий, що можуть формуватися шари атмосфери, у складі літосфери містить різні хімічні елементи. І що найважливіше, всі три геологічні оболонки Землі пов’язані обмінними процесами, що створює сприятливі умови для життя. Як виникло за таких умов життя?

ЗМІСТ

Якими є світоглядні та наукові погляди на походження життя?

Походження життя – одна з трьох найважливіших світоглядних проблем поряд з проблемами походження нашого Всесвіту і походження людини.

Гіпотез походження життя на сьогодні існує багато, але у випадку кожної з них постає запитання про те, якими були перші найпростіші живі системи. Загальновизнаними властивостями найпримітивніших біосистем науковці називають наявність макромолекул (білків, полісахаридів й нуклеїнових кислот) і тих властивостей, що реалізуються за їхньою допомогою, а саме відкритість, упорядкованість, обмін речовин й енергії, саморегуляцію, самовідтворення та самооновлення.

Як могли з’явитися такі біосистеми на Землі? У сучасному суспільстві існують різні погляди. Життя виникло завдяки божественному творенню (гіпотези креаціонізму), життя виникало неодноразово з неживої речовини

(гіпотеза спонтанного зародження), життя існувало завжди (гіпотеза стаціонарного стану), життя занесене на нашу планету ззовні (гіпотеза панспермії), життя еволюціонувало на Землі з неживої природи (гіпотеза біохімічної еволюції) та ін.

Сучасні наукові погляди про походження життя можна подати у вигляді таких положень.

•Життя виникло на Землі мільярди років тому з неорганічної природи в два етапи: хімічної, або передбіологічної, еволюції (абіогенез) та біологічної еволюції (біогенез).

•У теперішній час живе походить від живого. Повторне виникнення життя на Землі неможливе.

						Отже, у суспільстві існують найрізноманітніші погляди на походжен­
	206
						ня життя, а в науці домінуючими є еволюційні погляди.

Які основні етапи передбіологічної еволюції життя?

Передбіологічна (хімічна) еволюція – це процес абіогенного синте­ зу макромолекул та утворення первісних біологічних систем. Цей процес відбувався впродовж мільярдів років у специфічних умовах під дією зовнішніх джерел енергії. Існує не менш ніж три гіпотези щодо умов, за яких з’явилося життя: в гарячих джерелах у підніжжя вулканів (підтвердженням є знахідки архей у джерелах Йеллоустонського національного парку, США), під льодом (знахідки органічних сполук у Гренландії), на мілководді теплих морів. Цікавим є оцінювання джерел енергії первісної Землі, що використовувалась для синтезу органічних сполук. Науковці називають сонячну енергію на першому місці, далі – енергія глибин земної кори, тепло вулканічного походження та електричні розряди.

Утворення поширених у живій природі органічних сполук відбувалося по етапах.

1.Абіогенний синтез органічних мономерів (амінокислот, моносахаридів та ін.).

2.Синтез органічних полімерів та ліпідів. Існує декілька гіпотез для пояснення цих подій. Наприклад, термічна гіпотеза С. Фокса (із суміші амінокислот за 180 – 200 °С отримували протеїноїди), гіпотеза адсорбції Д. Бернала (синтез полімерів, для яких каталізаторами були йони металів, а матрицею – часточки пористої глини).

3.Утворення фазово-відокремлених органічних систем (скупчень сполук,

відокремлених від води поверхнею розділу), які могли рости, розпадатися й поєднуватися. Такі системи отримують в лабораторних умовах, і їх ілюструють такі поняття, як «коацервати» Опаріна, «мікросфери» Фокса,

			«міхурці» Гольдейкра та ін.		(автоном- 1	2
4. Утворення протоклітин
			них біологічних­	систем, які мали білки
			й нуклеїнові кислоти, ліпідні мембра-
			ни, реакції матричного синтезу і були
			здатні до самовідтворення). Цікавими
			у цьому аспекті є гіпотеза «РНК-світу»			Іл. 136. Органічні системи:
			(О. Річ, К. Воез, В. Ґілберт)		та гіпотеза	1 – коацерватні краплини;
			«світу поліароматичних вуглеводнів»			2 – протоклітина з
			(С. Н. Платс).			РНК-рибозимом
			Отже, основними етапами передбіологічної еволюції
			є синтез органічних мономерів, синтез полімерів та ліпідів,
			утворення органічних систем, формування протоклітин.

Якими є основні події біологічної еволюції життя?
Біологічна еволюція – це історичний розвиток життя на Землі від
первісних біосистем до сучасного органічного світу. З протоклітин понад
3,5 млрд років тому з’являються архебіонти – перші організми, у яких вже
були клітинна мембрана, цитоплазма­	, генетичний апарат, виникли реплі-
кація і біосинтез білків на основі генетичного коду. Архе­біонти є спільними
предками усіх нині існуючих груп організмів – бактерій, архей та еукаріотів
(табл. 14).		207

Таблиця 14. ГЕОХРОНОЛОГІЯ ЗЕМЛІ ТА ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЖИТТЯ

Ера

Період

Основні еволюційні події

Архей

Виникнення прокаріотів, поділ на бактерії та археї. Поява ціанобактерій

Проте-

Поява еукаріотів, поділ на рослини, гриби і тварини. Поява багатоклітин-

розой

них організмів

Палео-

Кембрій

Поява тварин зі скелетом, перших членистоногих – трилобітів

зой

Ордовік

Поява хребетних (панцирні безщелепні) і судинних рослин

Силур

Вихід рослин (риніофіти) і безхребетних (ракоскорпіони) на

суходіл

Девон

Поява вищих спорових, щелепоротих риб і амфібій (лабі-

ринтодонти)

Карбон

Виникають насінні папороті й перші плазуни (котилозаври)

Перм

Поява голонасінних і звірозубих ящерів (теріодонтів)

Мезо-

Тріас

Поява динозаврів. Поява перших ссавців

зой

Юра

Поява птахів

Крейда

Поява покритонасінних, сумчастих і плацентарних

Кайно-

Палеоген

Поява та розквіт плацентарних ссавців і птахів

зой

Неоген

Поява перших людиноподібних мавп та австралопітеків

Антропоген

Поява людини

Поява бактерій і архей відбулася в архейській ері. Сьогодні екологіч-

ні погляди на розвиток життя на Землі все більше переконують вчених, що

процес виникнення гетеротрофів і автотрофів відбувався паралельно. В

процесі еволюції мали з’явитися прості, але надійні екосистеми з продуцен-

тами, консументами і редуцентами. Доказом цього є викопні залишки стро-

матолітів та існуючі й сьогодні подібні екосистеми у певних ділянках Землі.

Можна лише захоплюватися поглядами В. І. Вернадського, який писав: «По­

ява життя на початку формування біосфери мала відбутися не у вигляді

одного якогось організму, а у вигляді угруповання, що відповідає геохіміч­

ним функціям життя».

Поява еукаріотів відбулася в протерозойську еру життя. У цей час у

морях виникли первісні одноклітинні еукаріоти, які швидко дивергували

на рослини, гриби і тварини, та багатоклітинні еука­ріоти, які в екосисте-

мах моря були представлені майже

Рослини

Тварини

всіма типами тварин і основними

відділами водоростей. Формуван-

ня еукаріотів пов’язане

з

такими

Утворення

Виникнення

ароморфозами, як поява ядра, ди-

хлоро­

прокаріотів з

пластів

плоїдного набору хромосом і ста-

мітохондріями,

клітинною

тевого

розмноження.

У

них вини-

мембраною і

кають справжній мітоз та мейоз. В

Ціанобактерії

джгутиком

еукаріотів з’являються мітохондрії

й пластиди, які здійснюють­

процеси

Бактерії

аеробного дихання

й

фотосинте-

Утворення

спіра­ ­ле­

зу. Є декілька гіпотез

походження

мітохондрій

подібної

форми

еукаріотів, з яких найчастіше зга-

дується

симбіотична

гіпотеза

Прокаріотичний

Аеробні бактерії

(мітохондрії та пластиди є нащадка-

амебоїдний організм

ми симбіотичних­

видів прокаріотів)

208

Іл. 137. Етапи симбіогенезу

(іл. 137).

ДІЯЛЬНІСТЬ

Завдання на зіставлення. Палеонтологічні докази еволюції

Доказами розвитку життя на Землі є палеонтологічні знахідки – викопні рештки організмів, мікрота макроскам’янілості (фосілії). Зістав-

те ілюстрації	з назвами	I	II III IV V	VI VII VIII IX X XI
скам’янілостей та їх осо-
бливостями.
I	II	III	IV	V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

1	Строматоліти	А	Перші наземні вищі рослини
2	Насінні папороті	Б	Щільні шаруваті утворення в результаті діяльності ціанобактерій
3	Риніофіти	В	Викопні членистоногі, які були першопоселенцями суходолу
4	Котилозаври	Г	Тварини кембрійського періоду із сегментованим панцирем
5	Трилобіти	Д	Стародавні вимерлі амфібії
6	Ракоскорпіони	Е	Найдавніші й найпримітивніші вимерлі плазуни
7	Лабіринтодонти	Є Вимерлі плазуни, які дали початок ссавцям
8	Теріодонти	Ж Вимерла проміжна ланка між споровими і насінними рослинами
9	Археоптерикс	З Перехідна форма між рибами й земноводними
10	Дикінсонія	И Викопна тварина протерозойської ери
11	Тіктаалік	І	Викопна форма з ознаками птахів й плазунів

СТАВЛЕННЯ

Біологія + Астрономія. Позаземне життя?

Результати дослідження метеоритів, що падають на Землю, свідчать про те, що вони містять органічні сполуки (амінокислоти, жирні кислоти). Дослідження цих підтверджують: вони виникли в позаземних умовах шляхом хімічного синтезу. А що таке метеорити? Висловіть судження щодо значення цих фактів для формування поглядів на походження життя.

РЕЗУЛЬТАТ

1 – 6 балів  1 Які основні властивості життя? 2. Назвіть гіпотези походження життя на Землі. 3. Що таке передбіологічна еволюція?

4. Назвіть етапи передбіологічної еволюції. 5. Що таке біологічна еволюція? 6. Назвіть ери історичного розвитку життя на Землі. 7 – 9 балів  7. Якими є світоглядні та наукові погляди на походження життя на Землі? 8. Які основні етапи передбіологічної еволюції життя? 9. Які основні події біологічної еволюції? 10 – 12 балів  10. В чому сутність найпоширеніших гіпотез походжен-

ня життя на Землі?

209

Узагальнення теми 6. ЕВОЛЮЦІЯ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

БІОЛОГІЧНА ЕВОЛЮЦІЯ – це незворотний, спрямований історичний розвиток живої природи. Вперше термін еволюція (від грец. еволюціо – роз-

гортання) у біології використав швейцарський природознавець та філософ Ш. Бонне у 1762 р. Еволюція супроводжується змінами генетичного складу популяцій, формуванням пристосувань, утворенням видів, перетвореннями біогеоценозів і біосфери в цілому. Основними ознаками біологічної еволюції є: 1) незворотність; 2) спрямованість; 3) рівневість. Наука про причини, рушійні сили, механізми та закономірності історичного роз­ витку органічного світу називається

еволюційною біологією (схема).

Схема. ЕВОЛЮЦІЯ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

ЧИННИКИ ЕВОЛЮЦІЇ

Рушійні						Елементарні
Природний добір				1. Хвилі життя
(рушійний, стабілізуючий, розриваючий)				2. Ізоляція
				3. Дрейф генів
				4. Мутаційний процес
Мають спрямований закономірний				Мають неспрямований випадковий
характер і забезпечують відбір				характер і постачають матеріал для
пристосувальних ознак					природного добору
			↓
Елементарний еволюційний матеріал – мутації й рекомбінації
			↓
Елементарна одиниця еволюції – популяція
			↓
Елементарне еволюційне явище – зміна генетичної структури популяції
			↓
ВИДИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
Мікроеволюція		Видоутворення				Макроеволюція
↓				↓		↓
НАСЛІДКИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
Відносна пристосованість		Утворення видів:				Біологічний регрес або
організмів						прогрес шляхом аромор-
		1) географічне;
Утворення популяцій						фозів, ідіоадаптацій та
		2) екологічне
й підвидів						загальної дегенерації

210