Регуляція

Роль симпатичної нервової системи в регуляції функцій щи­товидної залози показана в дослідах з перерізкою і перехресним зшиванням периферійного кінця симпатичного шийного нерва і центрального кінця діафрагми (Кеннонен,Тонких). Подібне втру­чання у деяких кішок визивало ознаки гіперфункції щитовидної залози.

На інтенсивність поглинання залозою йоду впливає стовбурна ретикулярна формація. Методом умовних рефлексів доказана роль кори великих півкуль.

Тиреотропний гормон передньої долі гіпофіза сприяє розщеп­ленню тиреоглобуліна, виходу гормона із депо, підвищення його проникності.

ФУНКЦІЇ ГОРМОНА ПРИЩИТОВИДНИХ ЗАЛОЗ

Представлені 4-х епітеліальними тільцями, загальною вагою 100 мг. Знайдені при випадковому видаленні разом зі щитовидною залозою. Находяться з нею в одній капсулі.

Паратгормон, описаний Колліпом. Гормон підсилює всмокту­вання Са в кишечнику і процеси його реабсорбції в канальцях нирок, що значно збільшує рівень Са в крові. Специфічна дія гормону складається в активуванні функції остеокластів, що викликає вихід Са в кров і підвищення його концентрації.

Крім цього паратгормон впливає на білковий обмін, на про­цеси сечовиноутворення в печінці, на ріст волосся, нігтів, зубів, на трофічні і секреторні процеси в шлунку.

Через Са паратгормон впливає на передачу імпульсів в синапсах. Якщо гормону мало, зменшується кількість Са, перевагу беруть одновалентні іони і підвищується збудливість нервово-м'язової системи і появляється судорога. Після перерізування рухових нервів судороги денервованих м'язів не виникають.

Гіперфункція залоз буває рідко (пухлина залози). При цьому підсилено вимивається Са із кісток і надмірно виводиться Р. Відбувається руйнування кісток, м'язова слабість, біль в спині, ногах, руках, кишечні кровотечі, підвищення залишкового азоту за рахунок сечовини. При видаленні пухлини зникали відмічені недоліки.

Іншим регулятором обміну Са є тирокальцитонін - гормон щи­товидної залози. Місцем утворення гормона виступають парафолікулярні клітини, розміщені поза залозистими фолікулами щи­товидної залози, які відрізняються по своєму ембріогенезу. Тирокальцитонін пригнічує функцію остеокластів, руйнуючих кісткову тканину і активізує функцію остеобластів, сприяє ут­воренню кісткової тканини і поглинанню Са із крові.

Між вмістом Са в крові і внутрішньою секрецією прищитовид­них залоз і парафолікулярних клітин щитовидної залози є двохсторонній зв'язок. Підвищений вміст Са в крові пригнічує виділення паратгормона і підсилює утворення тирокальцитоніна, внаслідок чого кількість Са в крові зменшується.

Нормальна кількість Са в крові 10-11 мг % (2,5 ммоль/л).

ГІПОФІЗ.

Вага 0,5-0,8 гр., 4 дольки. Функціонально виділя­ють дві основні:

-передню залозисту (аденогіпофіз),

-задню (нейрогіпофіз).

Передня частка більша у жінок і особливо під час •вагітності. Складається із залозистих клітин (ацидофільних, базофільних, хромофобних). В ній утворюються основні тропні гормони гіпофіза: Кортикотропін, соматотропін, тиротропін, фолітропін, лютропін, пролактин. Гормони виділяються в кров або ліквор 3-го шлуночка і діють безпосередньо на нервові клітини.

СОМАТОТРОПІН - гормон росту, з великою видовою спе­цифічністю. Впливає на розвиток і ріст скелету, внутрішніх ор­ганів. Діє на білковий обмін - підвищує синтез білків із амінокислот, зменшуючи вміст амінокислот в плазмі, сприяє їх транспорту до клітин, забезпечує позитивну азотисту рівновагу, затримує Na, Ca, воду. Мобілізує жири із депо і стимулює їх окислення з виділенням енергії. При згодовуванні залози щурам, ріст і вага їх збільшується вдвоє. Рахують, що гігантські розміри викопаних тварин були пов'язані з більшим розвитком передньої долі гіпофіза.

При розростанні цієї долі у дітей (енцефаліти, наслідки синуситів) можливі зміни в області турецького сідла. Появля­ються жалоби на головні болі, болі в кінцівках. Розвивається пропорційний гігантизм за рахунок надмірного росту епіфізарних хрящів (ріст жінок може досягати 244 см, чоловіків-271 см). Початок хвороби у зрілому віці приводить до акромегалії (пог­либлення скроневих ямок, потовщування носа, різке збільшення кишечника, шлунка в поєднанні з діабетом). Під час вагітності відмічається фізіологічна акромегалія. В гіпофізі в цей час спостерігається збільшена кількість хромофобних клітин. Все це результат підсиленої асиміляції білків, жирів, вуглеводів, сповільнене окостеніння за рахунок надмірного розростання епіфізарних хрящів.

При недостачі гормону росту в дитинстві відмічається про­порційна карликовість (нанізм) - десятирічна дівчинка може ва­жити 12 кг. інтелект не страждає. Статевий недорозвитик приво­дить до стерильності. Відмічається знижений опір до інфекцій.

Дія гормону .здійснюється в присутності інсуліна і вугле­водів. З другої сторони, без соматотропіна атрофується інкреторний апарат підшлункової залози. Через це в останній час со­матотропному гормону приписують функцію і панкреатотропного. Але в дорослому стані введення гормона дає діабетогенний ефект. Після видалення передньої долі гіпофіза діабет у депанкреатизованих тварин не розвивається. Рівень цукру в крові тоді регулюється виключно характером харчування.

Однак пристосовуваність різке погіршується - при голоду­ванні може бути смертельна гіпоглікемія, а при вживанні вели­кої кількості вуглеводів і білків - ознаки діабету.

При відрегульованому харчуванні ДК нормальний і рівень цукру в крові не дуже високий. Але якщо ввести тварині екстракт передньої долі гіпофіза, розвивається важка ацетонурія і смерть від коми.

Виробка соматотропного гормону регулюється соматотропінзвільнюючим фактором і соматостатином гіпоталамуса.

Гонадотропні гормони фолітропін, лютропін і лактотропін

виробляються базофільними клітинами.

Фолітропін - сприяє утворенню естрогенів у жінок дозріванню яйцеклітини, а у чоловіків активізується інтерстиціальна тканина, шо виробляє андрогени і забезпечує сперматогенез.

Лютропін - стимулює утворення прогестерона, перетворення премордіальних фолікулів в граафів міхурець. Сприяє інстинкту материнства. У чоловіків сприяє виробленню тестостерона.

На кастратів гонадотропні гормони не діють. Отже, вони діють опосередковано через статеві залози (виключення - вплив на передміхурову залогу).

В період вагітності гонадотропних гормонів утворюється ду­же багато, вони виділяються з сечею. На практиці цим користу­ються для діагностичної проби - визначення вагітності (Ашгейм-Цондека на нестатевозрілих білих мишах і проба Галлі-Майніні на жабах).

При розростанні базофільних елементів підвищується AT, відмічається надлишкове відкладання жиру, передчасний статевий розвиток. Виробка гормонів регулюється релізінг-факторами гіпоталамуса і ЦНС. Стимулом є рівень статевих гормонів у крові.

Пролактин (Лактогенний гормон) активізує функцію жовтого тіла, але головний

фізіологічний ефект - вплив на розростання тканини молочної залози, стимулює утворення молока і сприяє лактації. При його введенні у птахів збільшується материнський інстинкт. Регулю­вання виробки - рефлекторне, при подразненні сосків. Гіпота­ламус виробляє гальмівний гормон - пролактостатин.

Кортикотропін збільшує виробку кортикостероїдів, сприяє розростанню пучкової і сітчастої зони. Чітко впливає на вугле­водний обмін, слабкіше на мінеральний. В клініці в плані замісної терапії вводити його раціональніше, ніж кортикосте­роїди, так як власна інкреторна функція надниркової залози при цьому не подавлюється, а ефект його такий же - протизапальний. Приймається при ревматизмі з враженням серця і суглобів, диф­терії, tbc.

Тиротропний гормон важливий для щитовидної залози, сприяє накопиченню йоду залозою, розвитку і росту клітин щитовидної залози, сприяє розпаду тиреоглобуліна з виділенням тироксина в кров.

Проміжна доля аденогіпофіза у людей не виражена, її гормон інтермедін покращує адаптацію сітківки: регулює рух клітин чорного пігментного шару в очах. Відростки клітин вби­рають лишки світла. Регулює пігментацію шкіри.

Гормони задньої долі гіпофіза. Вона складається із нервово-гліальої тканини. Гормони утворюються в супраоптичних і паравентрикулярних ядрах передньої гіпоталамічної ділянки.

Нейросекрет поступає по супраоптичному г і пофі зарному шляху в нейрогіпофіз і збирається в накопичувальних нейросекреторних клітинах.

Антидіуретичний гормон (АДГ) виробляється супраоптичним ядром гіпоталамуса. Звужуючи артеріоли, підвищує AT. Діючи через гіпоталамус він впливає на водяний обмін, сповільнює кровообіг в нирці. Свою дію проявляє лише при наявності передньої долі гіпофіза.

Окситоцин виробляється паравентрикулярними ядрами. Сприяє виробленню молока. Він обов'язковий учасник пологів.

Кінець.

16