- •Міністерство освіти і науки України
- •Передмова
- •Скорочення назв місяців
- •Скорочення основних редакційних термінів
- •Тема 1. Особливості науки та наукового пізнання
- •Поняття наука, суть наукового пізнання та наукового дослідження
- •2. Гігієна розумової праці
- •3. Шляхи активізації пізнавальної діяльності студентів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2. Етапи становлення та розвитку науки. Наукав україні
- •1. Історія розвитку науки
- •2. Лауреати Нобелівської премії – вихідці з України
- •3. Організація науково-дослідної роботи в Україні
- •4. Нормативні акти про наукову діяльність в Україні
- •4.1. Закон України про наукову та науково-технічну діяльність
- •4.2. Закон України про вищу освіту (окремі розділи, що стосуються наукової діяльності) Розділ IX Підготовка наукових і науково-педагогічних працівників
- •Розділ X Наукова і науково-технічна діяльність у вищих навчальних закладах
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.Методи наукових досліджень та аналізу отриманих результатів
- •1. Класифікація методів наукових досліджень
- •Використання основних конкретно-наукових методів природничих наук при викладанні біологічних дисциплін
- •2. Методи теоретичних досліджень
- •3. Методи експериментальних досліджень
- •4. Біологічні методи досліджень
- •Використання деяких спеціальних методів при викладанні біологічних дисциплін
- •5. Використання лабораторних тварин у наукових дослідженнях
- •6. Проведення досліду та методи оцінки вимірювань
- •7. Біометрична обробка результатів досліджень
- •Таблиця коефіцієнтів Стьюдента для визначення вірогідності різниці (р) (ймовірність різниці за коефіцієнтом довіри (у %)
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4. Етапи наукового дослідження
- •1. Етапи науково-дослідної роботи
- •2. Організація наукової діяльності
- •3. Вивчення літературних джерел. Методи добору фактичних матеріалів і складання огляду літератури
- •4. Довідковий апарат книги. Бібліографічні посилання
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5. Різновиди наукового стилю мовлення
- •1.Писемні види наукової творчості
- •1.1. План. Рубрикація тексту
- •1.2. Виписки. Цитати
- •1.3. Тези і конспект
- •1.4. Анотація, реферат, стаття
- •2. Усні різновиди наукового стилю мовлення
- •2.1. Доповідь і виступ з доповіддю
- •2.2. Лекція і наукова дискусія
- •2.3. Підготовка до виступу і виголошення промови
- •Контрольні запитання:
- •Тема 6. Вимоги до написання та захисту наукової роботи
- •1.Структура наукової роботи
- •1.1. Титульна сторінка
- •1.2. Зміст роботи
- •1.3. Перелік умовних позначень
- •1.4. Вступ
- •1.5. Основна частина
- •1.6. Висновки
- •1.7. Список використаних джерел
- •1.8. Додатки
- •2. Вимоги до оформлення наукової роботи
- •Назва таблиці
- •2.1. Особливості курсової, дипломної і магістерської робіт
- •2.2. Підготовка роботи до захисту
- •2.3. Захист наукової роботи
- •Контрольні запитання:
- •Тема 7. Особливості підготовки до видання навчальної літератури
- •1. Загальні положення
- •2. Види навчальних видань1
- •1. Основні види навчальних видань
- •2. Додаткові види навчальних видань
- •3. Допоміжні види навчальних видань
- •3. Вимоги до структури і змісту основних навчальних видань
- •2. Конспект лекцій
- •3. Методична література
- •4. Практикуми
- •5. Робочі матеріали – роздатковий|роздаточний| матеріал
- •4. Рецензування навчальної літератури
- •5. Порядок рекомендації до друку навчальної літератури
- •6. Порядок підготовки навчальної літератури для отримання грифів Міністерства освіти і науки України та перелік документів4
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література
- •Додаткова література:
- •Предметний покажчик
- •Словник основних термінів
- •Додатки Додаток а
- •П е р е л і к
- •Додаток б
- •03.00.01- Радіобіологія
- •03.00.02- Біофізика
- •03.00.03 – Молекулярна біологія
- •03.00.04 – Біохімія
- •03.00.05 – Ботаніка
- •03.00.06 – Вірусологія
- •03.00.07 – Мікробіологія
- •03.00.08 – Зоологія
- •03.00.09 – Ентомологія
- •03.00.10 – Іхтіологія
- •03.00.12 – Фізіологія рослин
- •03.00.13 – Фізіологія людини і тварин
- •03.00.15 – Генетика
- •03.00.16 – Екологія
- •03.00.17 – Гідробіологія
- •03.00.18 – Паразитологія, гельмінтологія
- •03.00.19 – Кріобіологія та кріомедицина
- •03.00.20 – Біотехнологія
- •03.00.21 – Мікологія
- •03.00.22 – Клітинна біологія
- •03.00.26 – Молекулярна генетика
- •03.00.27 – Ґрунтознавство
- •03.00.30 – Біологія розвитку
- •03.00.33 – Біомеханіка
- •Додаток в
- •Екологічні особливості фітопланктону річки смотрич
- •Завідувач кафедри
- •Рідкісні види макрофітів р. Вовк у межах деражнянського району хмельницької області
- •Завідувач кафедри
- •Синергічна дія важких металів та поверхево-активних речовин на фітопланктон річки смотрич
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж Приклад оформлення бібліографічних джерел
- •Додаток з
- •Білкові фракції сироватки крові, г/л (а. А. Чіркін, а. Н. Окороков, і. Н. Гончарик, 1992)
- •Рекомендовані середні величини потреби поживних речовин в залежності від віку (б. І. Ткаченко, 1994)
- •Нормативні величини артеріального тиску (мм рт. Ст.) у дітей (г. Ф. Беренштейн та ін., 1995)
- •Кількість лейкоцитів та лейкоцитарна формула у дітей в залежності від віку (а. Ф. Тур, м. П. Шабалов, 1970; і. Тодоров, 1973)
- •Добова потреба дітей та підлітків у вітамінах (в. В. Єфремов, 1971) в нормі іо 0,05-0,1
- •(А.А. Маркосяном, 1968)
- •Загальний білок і білкові фракції сироватки крові пацюків, тренованих в білочному тредбані та імунізованих бджолиною отрутою
- •Кількість еритроцитів та лейкоцитів у крові дослідних здорових тварин
- •Лейкограма крові здорових тварин, %
- •Додаток к Положення про курсову роботу*
- •1. Загальна частина
- •2. Організація виконання та порядок захисту курсової роботи
- •Додаток л Положення про дипломну роботу
- •1. Загальна частина
- •2. Обов’язки виконавця, наукового керівника та рецензента дипломної роботи
- •2.1. Студент-виконавець дипломної роботи зобов’язаний:
- •2.2. Науковий керівник:
- •2.3. Рецензент після ознайомлення з дипломним дослідженням надає завірену в установленому порядку письмову рецензію на роботу.
- •4. Порядок захисту дипломних робіт
- •Додаток м Положення про магістерську роботу
- •1. Загальна частина
- •2. Обов’язки виконавця, наукового керівника та рецензента магістерської роботи
- •2.1. Студент-виконавець магістерської роботи зобов’язаний:
- •2.2. Науковий керівник:
- •2.3. Рецензент після ознайомлення з магістерським дослідженням і після його детального аналізу надає завірену в установленому порядку письмову рецензію на роботу.
- •3. Організація виконання магістерської роботи
- •4. Порядок захисту магістерських робіт
- •Додаток н
- •Рецензія
- •Рецензія
- •Додаток п Захист бакалаврської, дипломної (магістерської) роботи*
- •Додаток р Допоміжні матеріали до написання анотацій, рефератів, рецензій, відзивів, критичного огляду літератури
- •1. Об’єкт аналізу, його структура
- •2. Загальна характеристика змісту цілого документа та його частини
- •Додаток с
- •Методичні рекомендації щодо структури, змісту та обсягів підручників і навчальних посібників для вищих навчальних закладів
- •1. Загальні положення
- •2. Структура навчальної книги
- •2.1. Зміст
- •2.2. Вступ (передмова)
- •2.3. Основний текст
- •2.4. Питання, тести, задачі, завдання
- •2.5. Ілюстрація у навчальній книзі
- •2.6. Бібліографічний опис
- •2.7. Покажчики
- •2.8. Додатки
- •3. Обсяг навчальних видань
- •Для нотаток для нотаток
6. Проведення досліду та методи оцінки вимірювань
Основою будь-якого дослідження є вимірювання, адже від його точності й достовірності залежить успіх справи. Тому кожний дослідник повинен вміти вибрати найкращі умови вимірювань, вірно визначати значення величин і їх мінімальну кількість, об’єктивно провести загальний аналіз результатів вимірювань.
Вимірювання – процес знаходження будь-якої фізичної величини дослідним шляхом за допомогою спеціальних технічних засобів, наприклад, вимірювання температури, артеріального тиску, електричних потенціалів тощо. При цьому потрібно бути впевненим у точності вимірювань, їх вірогідності, величині похибки. З цього приводу Леонардо да Вінчі писав: «Немає будь-якої вірогідності науки там, де не можна застосувати жодну з математичних наук, де немає зв’язку з математикою».
Науковцями розроблено багато засобів вимірювань фізичних, механічних, хімічних та інших величин, які можуть бути показовими (циферблатними) і реєструючими. Кожний прилад має певний діапазон вимірів, певну точність і певну допустиму величину помилки. Контроль за справністю приладів здійснює відповідна метрологічна служба.
Проведення досліду. Проведення досліду є найважливішим і найскладнішим процесом. Дослідні роботи проводять у відповідності з планом-програмою і методикою досліду. Розпочинаючи дослід, остаточно уточнюють методику його проведення, послідовність етапів.
Реєструючи в робочому журналі результати досліджень, експериментатор не повинен допускати суб’єктивізму. Журнал наукових досліджень є офіційним документом, тому він має бути пронумерованим, прошитим, скріпленим печаткою. З нього не можна виривати сторінок, в ньому не можна робити будь-яких виправлень. Якщо ж виникає така потреба, то помилково записаний показник перекреслюють і зверху записують вірне значення.
Журнал реєстрації наукових даних повинен максимально відтворювати хід експерименту. В ньому вказують (на титульній сторінці) тему роботи, назву досліду, прізвище виконавця, дату записів. Далі на кожній сторінці записують час і місце проведення дослідження, умови проведення досліду, характеристику досліджуваного об’єкту, засоби вимірювань, наслідки спостережень та інші дані. Записи слід вести акуратно. Якщо якийсь показник різко відхиляється, обов’язково необхідно вказати обставини, за яких це сталося.
Проводячи дослідження, необхідно весь час стежити за справністю апаратури, аналізувати по ходу отримані дані, вносити при потребі корективи в експеримент, вдосконалювати його методику. При проведенні досліджень часто виникають неполадки та пошкодження приладів, розливання реактивів, травмування дослідників. Тому слід ретельно дотримуватися техніки безпеки.
При аналізі результатів експерименту перш за все згруповують отримані дані, виходячи з мети та завдань дослідження. Тоді порівнюють отримані дані з наслідками попередніх досліджень, а також з даними досліджень інших авторів. Особливу увагу звертають на визначення ступеня достовірності і типовості отриманих даних. Всі хоч в деякій мірі сумнівні дані, а також ті, що різко відрізняються від інших даних, необхідно старанно перевірити, щоб пересвідчитися, що вони не є наслідком методичної чи технічної помилки.
Аналізуючи отримані результати, намагаються виявити залежності між якісними та кількісними змінами досліджуваного об’єкта та впливом на нього різних зовнішніх чинників, залежності ендогенного характеру, обумовлені властивостями самого об’єкта. При цьому дуже важливо визначити характер виявлених залежностей за їх значенням (суттєві вони чи ні) та відношенням між елементами взаємодії (пряма, зворотна чи опосередкована залежність).
В результаті аналізу та синтезу отриманих даних, їх критичної оцінки, співставлення та виявлення залежностей виділяють загальні риси і закономірності досліджуваних чинників та явищ. Це і складає суть наукового узагальнення, яка служить основою для узагальнюючого висновку. Такий висновок базуватиметься не на основі припущень та вражень дослідника, а на точно встановлених фактах – він або підтверджуватиме покладену в основу досліду гіпотезу, або ж заперечуватиме її. Крім того, з такого висновку можна вивести певні закономірності, розкрити суть досліджуваного явища, виявити невідомі раніше залежності.
Наслідки вимірювань узагальнюють в таблицях, а також користуються методами графічного зображення. Для цього звичайно користуються системою прямокутних координат. Наприклад, відклавши по горизонталі часові проміжки, а по вертикалі – числові значення досліджуваних величин, відмічають точками на їх перетині встановлені показники і з’єднують їх лінією.
Важливе значення при графічному зображенні наслідків експерименту має вибір системи координат чи координатної решітки. Останні бувають рівномірними (коли ординати і абсциси мають однакову шкалу) чи нерівномірними (напівлогарифмічними, логарифмічними, вірогідними). У напівлогарифмічній решітці ордината буває рівномірною, а абсциса – логарифмічною, у логарифмічній – обидві осі логарифмічні, а у вірогідній ордината є рівномірною, а абсциса – вірогідною. В окремих випадках будують номограми для виразу будь-яких алгебраїчних виразів наслідків досліду.