Під час загального огляду не вдається виявити жодних ознак для встановлення правильного діагнозу. Дуже рідко, у хворих із множинними оклюзіями гілок дуги аорти можна виявити атрофію мязів обличчя та трофічні зміни на голові у вигляді некрозів і виразок.

Пальпацію хворого слід починати з визначення пульсації обох сонних, скроневих, пахвових і променевих артерій.

При ураженні ЗСА пульсації її не визначають, прослуховують шум над- і підключичних ділянках, що слабшає догори. Нерідко зазначають ослаблення або відсутність пульсації та зниження АТ на

верхній кінцівці.

При вираженій оклюзіі ВСА відмічається виражена або посилена пульсація загальної сонної і скроневої артерій.

Пульсація променевої артерії може бути збережена навіть при оклюзії підключичної артерії завдяки розвитку синдрому обкрадання та колатерального кровообігу. Однак за однобічного ураження підключичної артерії завжди зазначають асиметрію в пульсації плечових і променевих артерій.

Якщо під час інтенсивної роботи рукою, на якій знижена пульсація променевої артерії й АТ, виникають запаморочення та головний біль, це свідчить про стеноз або оклюзію підключичної артерії з хребтовим стил- синдромом.

Інтенсивна робота жувальних мязів і поява головного болю та запаморочення свідчать про перетікання крові із системи ВСА до зовнішньої внаслідок оклюзії ЗСА та прохідності її роздвоєння.

Хворий стоїть спиною до лікаря, піднімає руку, зігнуту в ліктьовому суглобі під кутом 90º і відводить її максимально назад, одночасно голову повертає в протилежний бік. За наявності екстравазальної компресії підключичної артерії при скаленус-синдромі пульсація променевої артерії під час відведення руки і повороту голови зникає.

Хворий руку, опущену вниз, відводить назад за одночасного повороту голови у той самий бік. Зниження пульсації під час проведення проби свідчить про механізм стискання підключичної артерії.

У хворих із судинномозковою недостатність I і II стадії можна застосовувати функціональну пробу з пальцевою компресією сонної артерії. Упродовж кількох секунд виникає непритомність або геміспазм внаслідок перекриття найважливіших колатеральних шляхів.

Визначення АТ потрібно проводити на всіх кінцівках. У разі ураження підключичної артерії зазначають зниження САТ до 80-30 мм рт.ст., при цьому за однобічного ураження градієнт САТ становить близько 70 мм рт.ст., пульсовий тиск знижується до 20

мм рт.ст.

Аускультація гілок дуги аорти передбачає аускультацію загальних сонних артерій і їх роздвоєнь, підключичних артерій у надключичній ділянці й і пахвовій западині, ХА.

При стенозі роздвоєння і ВСА систолічний шум біля кута нижньої щелепи вислуховується в 75% хворих. У деяких пацієнтів при оклюзії ВСА вислуховується шум над очним яблуком, який зумовлено збільшеним кровотоком по колатералях до очної артерії.

При стенозі плечо-головного стовбура в 77% хворих виявляють систолічний шум у правій надключичній ямці за груднинно-ключичним зчленуванням.

Консультації невропатолога й офтальмолога є обовязковим у комплексному обстеженні хворого.

ЕЕГ

РЕГ

Офтальмодинамометрія

Реовазографія

Термографія

Ультразвукова допплерографія

Рентгенконтрасна аортоартеріографія - основний метод точної

топічної діагностики. Застосовується не лише для верифікації діагнозу, а і для визначення місцевих умов операбельності (локалізації, довжини, та характеру оклюзійного ураження судин) та для вибору методу операції.

Внутрішньочерепні пухлини

Крововилив у мозок

Внутрішньочерепні аневризми

Емболія судин мозку і позачерепних артерій

Захворювання очей

Спондильоз й інша патологія шийного відділу хребта