62. Акти Президента України

Згідно з ч. 2 ст. 106 КУ През. видає акти у формі указів і розпоряджень, які є обов'язковими до виконання на території України. Укази і розпорядження През. носять підзаконний характер: вони видаються на основі Конституції і законів України.

Проекти указів і розпоряджень Президента готують і вносять Кабінет Міністрів, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції, центральні органи громадських організацій України, Рада Міністрів Республіки Крим, Глава Адміністрації Президента України, Радники Президента України, структурні підрозділи Адміністрації Президента України.

Укази і розпорядження на підпис Президенту України подає Глава Адміністрації Президента України.

Деякі акти Президента потребують контрасигнації - скріплення підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.

Згідно з Указом акти През. не пізніше, як у 15 строк після їх прийняття підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Нормативні акти Президента набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Ненормативні акти Президента можуть не публікуватися. Ці акти та акти з обмежувальними грифами офіційно оприлюднюються шляхом надсилання відповідним державним органам та оме і доведення ними до відома підприємств, установ, організацій та осіб, на яких поширюється їх чинність.

Неопубліковані акти Президента набирають чинності з моменту одержання їх державними органами або органами місцевою самоврядування, якщо не встановлено інший строк набрання ними чинності.

Рішення щодо конституційності актів Президента приймає КСУ. У разі визнання КСУ Президента неконституційним, він втрачає чинність з дня ухвалення Конституц. Судом відповідного рішення.

63. Адміністрація Президента України та її місце в системі органів державної влади

Адміністрація Президента України є постійно діючим органом, що утворюється президентом України відповідно до Конституції України для забезпечення здійснення ним своїх повноважень як глави держави.

Адміністрація у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України,

указами і розпорядженнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

Основним завданням Адміністрації є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення діяльності Президента України щодо:

реалізації його повноважень як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина,

представлення України в міжнародних відносинах, здійснення керівництва її зовнішньополітичною діяльністю, ведення переговорів та укладання міжнародних договорів України, визнання іноземних держав, призначення та звільнення глав дипломатичних представництв України;

здійснення ним керівництва у сферах національної безпеки і оборони;визначення стратегії економічного розвитку держави;

вирішення питань, пов'язаних з утворенням, реорганізацією і ліквідацією центральних

органів виконавчої влади, забезпечення їх узгодженого функціонування і взаємодії;

розв'язання кадрових питань, які належать до його повноважень;

вирішення питань, пов'язаних з нагородженням державними нагородами, у тому числі

відзнаками Президента України, присвоєнням вищих військових та інших вищих пеціальних звань і класних чинів, прийняттям до громадянства та припиненням громадянства України, наданням притулку в Україні, здійсненням помилування;

здійснення ним й інших повноважень, визначених Конституцією України.

До складу Адміністрації входять:Глава Адміністрації, Перший помічник Президента,

Перший заступник та заступники Глави Адміністрації, помічники Президента, радники Президента України, наукові консультанти, консультанти та референти Президента, Постійний представник Президента України у Верховній Раді України, Постійний представник Президента в Конституційному Суді України; управління, служби, відділи та інші структурні підрозділи.

64. Конституційно-правові основи взаємовідносин Президента України з ВРУ

Здійснюють різні конст. функції, їх компетенції не конкурують. Але През. є суб'єктом зак-го п-су і реалізує такі повн-ня увзаємовідносинах з ВРУ: - користується правом з-чої ініціативи у ВРУ - підписує та офіц оприлюднює з-ни, прийняті ВРУ - застосовує право вето - призначає всеукр. реф-м щодо змін Конс-Ї Укр. - призначає позачергові вибори до ВРУ -припиняє повн-ня ВРУ, якщо протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися. Контроль з боку ВРУ за През.

65. Конституційно-правовий статус КМУ

Кабінет Міністрів України — вищий орган у системі органів виконавчої влади, його склад,

основні функції і повноваження

Згідно з Конституцією, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, яку складають центральні і місцеві органи виконавчої влади. Як вищий колегіальний орган, він здійснює владу як безпосередньо, так і через центральні та місцеві органи виконавчої влади, спрямовуючи та контролюючи їх діяльність.

Визначення Кабінету Міністрів як вищого органу виконавчої влади відображає його роль і місце не лише у системі органів виконавчої влади, а й у системі державної влади України в цілому, характеризує його як орган, який здійснює виконання законів Верховної Ради України та нормативних актів Президента України.

Правове положення Кабінету Міністрів визначається Конституцією України; законами Верховної Ради України; нормативними актами Президента України і Кабінету Міністрів України

Як вищий орган виконавчої влади Кабінет Міністрів очолює єдину систему виконавчої влади в Україні; забезпечує у відповідності з Конституцією здійснення функцій і повноваження виконавчої влади на території України; спрямовує діяльність міністерств та інших органів виконавчої влади; самостійно вирішує питання, які віднесені до його відання Конституцією України, законами Верховної Ради та указами Президента України.

В межах своєї компетенції Кабінет Міністрів організовує виконання нормативних актів, міжнародних договорів, конвенцій та угод, здійснює контроль за їх виконанням органами виконавчої влади та приймає відповідні заходи щодо усунення їх порушень.

Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом України і у своїй діяльності керується його актами (ст. 113 Конституції України). Одночасно він підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України, але у межах, визначених Конституцією України.

Так, Верховна Рада України, відповідно до п. 13 ст. 85 Конституції, здійснює контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України.

Згідно з ч. 4 ст. 85 Конституції, Верховна Рада здійснює контроль за виконанням Державного бюджету України, а також приймає рішення щодо звіту про його виконання.

Нарешті, представницький орган України за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів від її конституційного складу може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів та прийняти резолюцію недовіри Кабінетові Міністрів України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

При цьому питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України (ст. 87 Конституції України).

Певні складності виникають при організації виконавчої влади, здійснюваної Кабінетом Міністрів України Вони відображають різні підходи щодо цього питання як збоку Верховної Ради України, так і з боку Президента України.

Парламентський варіант вирішення цього питання протягом майже шести років базувався на презумпції верховенства Верховної Ради України по відношенню до органів виконавчої влади і перш за все до Кабінету Міністрів. Але така позиція фактично нічого не залишала від розподілу влад в його юридичному розумінні і перетворювала Уряд не у виконавчий орган державної влади, а у виконавчий апарат Верховної Ради, позбавлений самостійності і незалежності.

Президентський підхід знаходив свій вираз у тому, що Кабінет Міністрів України є вищим органом виконавчої влади, підзвітним Президенту України. У даному варіанті яскраво простежувалося прагнення закріпити незалежність виконавчої влади відповідно до принципу поділу влад. Така позиція є обгрунтованою і має право на існування Вона виявляє прагнення виконавчої влади захистити себе від постійного втручання законодавчої влади у її власну сферу діяльності, від спроб парламенту перетворити Кабінет Міністрів України у власний робочий орган, позбавити його практично всіх атрибутів самостійної гілки єдиної державної влади.

В період, коли Президент України, згідно з Конституцією, мав статус глави держави і глави виконавчої влади, організація цієї влади здійснювалась ним. Проте практична реалізація цього повноважедня Президентом зіткнулася з цілою низкою складних проблем. По-перше, не було з'ясовано, що таке виконавча влада і в чому її' відмінність від колишніх виконавчо-розпорядчих органів.