11. Рахункова палата України

Ст. 98 Конституції України

Закон України „Про Рахункову палату” від 11.07.96

Основні завдання, функції, структура.

Стаття 98. Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата.

Організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати визначаються законом.

Стаття 1. Статус Рахункової палати

Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, який

утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний

їй. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно,

незалежно від будь-яких інших органів держави.

Рахункова палата є юридичною особою, має свою печатку із

своїм найменуванням і зображенням Державного Герба України.

Місцезнаходженням Рахункової палати є місто Київ.

Стаття 2. Завдання Рахункової палати

Завданнями Рахункової палати є:

організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням

видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням

бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових

фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;

здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і

зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності

видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових

ресурсів;

контроль за фінансуванням загальнодержавних програм

економічного, науково-технічного, соціального і

національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

контроль за дотриманням законності щодо надання Україною

позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним

організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;

контроль за законністю та своєчасністю руху коштів Державного

бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах

Національного банку України та уповноважених банках;

( Абзац сьомий статті 2 втратив чинність на підставі Рішення

Конституційного Суду N 7-зп ( v007p710-97 ) від 23.12.97 )

аналіз встановлених відхилень від показників Державного

бюджету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також

про удосконалення бюджетного процесу в цілому;

регулярне інформування Верховної Ради України, її комітетів

про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення

внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати

здійснення інших контрольних функцій;

виконання інших завдань, передбачених для Рахункової палати

чинним законодавством України.

Стаття 6. Функції Рахункової палати

Рахункова палата відповідно до завдань, передбачених статтею

2 цього Закону:

1) здійснює контроль за виконанням законів України та

прийнятих Верховною Радою України постанов, виконанням Державного

бюджету України, фінансуванням загальнодержавних програм в

частині, що стосується використання коштів Державного бюджету

України;

2) здійснює за дорученням Верховної Ради України контроль за

виконанням Державного бюджету України за поквартальним розподілом

доходів і видатків відповідно до показників цього бюджету, в тому

числі видатків по обслуговуванню внутрішнього і зовнішнього боргу

України, витрачанням коштів цільових фондів;

3) перевіряє за дорученням комітетів Верховної Ради України

використання за призначенням органами виконавчої влади коштів

загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів і

подає за наслідками перевірки Верховній Раді України висновки щодо

можливостей скорочення видатків по кожному фонду окремо та

доцільності спрямування вилучених коштів на фінансування інших

видатків Державного бюджету України;

4) контролює ефективність управління коштами Державного

бюджету України центральним органом виконавчої влади, що реалізує

державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних

коштів, законність і своєчасність руху коштів Державного бюджету

України, в тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів у

Національному банку України, уповноважених банках та кредитних

установах України;

{ Пункт 4 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

5) надає консультації органам і посадовим особам, які

обираються, затверджуються або призначаються Верховною Радою

України, з питань витрачання коштів Державного бюджету України. В

ході проведення перевірок і аналізу стану економіки розробляє

заходи щодо вишукування можливостей і нових джерел залучення

додаткових надходжень до Державного бюджету України і вносить

відповідні пропозиції центральному органу виконавчої влади, що

забезпечує формування державної фінансової політики;

{ Пункт 5 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

6) здійснює за дорученням Верховної Ради України, комітетів

Верховної Ради України контрольні функції щодо фінансування

загальнодержавних програм економічного, науково-технічного,

соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля

та інших програм, що затверджуються Верховною Радою України;

7) контролює інвестиційну діяльність органів виконавчої

влади, перевіряє законність та ефективність використання

фінансових ресурсів, що виділяються з Державного бюджету України

на виконання загальнодержавних програм;

8) проводить попередній аналіз до розгляду на засіданнях

комітетів та Верховної Ради України звітів Антимонопольного

комітету України щодо здійснення ним державного контролю за

дотриманням антимонопольного законодавства, а також звітів Фонду

державного майна України та посадових осіб, які обираються,

призначаються або затверджуються Верховною Радою України, щодо

ефективного управління майном, що є основним національним

багатством, власністю українського народу;

9) здійснює контроль за виконанням рішень Верховної Ради

України про надання Україною позик і економічної допомоги

іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у

Державному бюджеті України, за касовим виконанням Державного

бюджету України Національним банком України та уповноваженими

банками;

10) перевіряє за дорученням Верховної Ради України відповідно

до свого статусу кошторис витрат, пов'язаних з діяльністю

Верховної Ради України та її апарату, допоміжних органів і служб

Президента України та апарату Кабінету Міністрів України, а також

витрачання коштів державними установами та організаціями, що діють

за кордоном і фінансуються за рахунок Державного бюджету України;

11) готує і дає висновки та відповіді на звернення органів

виконавчої влади, органів прокуратури і суду з питань, що належать

до її відання;

12) здійснює зв'язки з контрольними органами іноземних держав

та відповідними міжнародними організаціями, укладає з ними угоди

про співробітництво;

13) здійснює контроль у сфері державних закупівель.

{ Статтю 6 доповнено пунктом 13 згідно із Законом N 3205-IV

( 3205-15 ) від 15.12.2005; із змінами, внесеними згідно із

Законом N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010 }

Стаття 8. Склад Рахункової палати

До складу Рахункової палати входять Голова Рахункової палати

та члени Рахункової палати: Перший заступник і заступник Голови,

головні контролери та Секретар Рахункової палати.

Для здійснення своєї діяльності Рахункова палата має апарат.

Структуру і штатний розпис апарату Рахункової палати затверджує

Колегія Рахункової палати за поданням Голови Рахункової палати в

межах бюджетних коштів, передбачених на її утримання.

Стаття 9. Керівні органи і посадові особи Рахункової палати

Для розгляду питань планування і організації роботи

Рахункової палати, методології контрольно-ревізійної діяльності,

прийняття колегіальних рішень і підготовки висновків з матеріалів

перевірок, ревізій, обслідувань та експертиз, а також підготовки

звітів та інформаційних повідомлень створюється Колегія Рахункової

палати.

До складу Колегії Рахункової палати входять Голова Рахункової

палати, Перший заступник і заступник Голови, а також головні

контролери - керівники департаментів Рахункової палати, Секретар

Рахункової палати.

12. Державна служба фінансового моніторингу України

Закон України „Про запобігання та протидію легалізацію (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансування тероризму” від 28.11.202 — ст. 18-23.

Положення про Державну службу фінансового моніторингу України. Указ Президента України від 13 квітня 2011 року № 446/2011.

Основні завдання, функції, структура.

Стаття 18. Завдання та функції Спеціально уповноваженого органу

1. Завданнями Спеціально уповноваженого органу є:

1) збирання, оброблення та аналіз інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або інформація, що може бути пов'язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму.

Принципи опрацювання одержаної від суб’єктів первинного фінансового моніторингу інформації про операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та критерії аналізу таких операцій ( z0572-13 ) встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; { Абзац другий пункту 1 частини першої статті 18 в редакції Закону N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

2) забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

3) створення та забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

4) налагодження співпраці, взаємодії та інформаційного обміну з державними органами, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями в зазначеній сфері;

5) забезпечення представництва України в установленому порядку в міжнародних організаціях з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

2. Спеціально уповноважений орган відповідно до покладених на нього завдань:

1) вносить пропозиції щодо розроблення законодавчих актів, бере участь в установленому порядку у підготовці інших нормативно-правових актів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

2) подає запити до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання щодо одержання інформації (у тому числі копій документів), необхідної для виконання покладених на нього завдань;

3) співпрацює з органами виконавчої влади, іншими державними органами, задіяними в системі запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

4) у разі наявності достатніх підстав вважати, що фінансова операція або сукупність пов'язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, подає до правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення згідно з кримінальним процесуальним законодавством, а також розвідувальних органів України для здійснення оперативно-розшукової діяльності відповідні узагальнені матеріали, додаткові узагальнені матеріали та одержує від них інформацію про хід їх розгляду;

{ Пункт 4 частини другої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }

5) у разі наявності достатніх підстав підозрювати, що фінансова операція або клієнт пов'язані із вчиненням діяння, визначеного Кримінальним кодексом України ( 2341-14 ), що не стосується легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, подає інформацію до відповідного правоохоронного або розвідувального органу України у вигляді узагальнених матеріалів;

6) бере участь у міжнародному співробітництві з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

7) проводить аналіз методів та фінансових схем легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;

8) проводить узагальнення стану здійснення державними органами заходів щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму в державі;

9) погоджує проекти нормативно-правових актів суб’єктів державного фінансового моніторингу з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Проекти нормативно-правових актів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму щодо виконання суб’єктами первинного фінансового моніторингу законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму погоджуються з іншими суб’єктами первинного фінансового моніторингу;

{ Пункт 9 частини другої статті 18 в редакції Закону N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

10) проводить аналіз ефективності заходів, функціонування системи фінансового моніторингу в державі на підставі інформації, наданої органами державної влади;

11) отримує від суб'єктів первинного фінансового моніторингу (крім спеціально визначених) інформацію щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнтів, операції яких стали об'єктом фінансового моніторингу;

12) забезпечує виконання завдань, передбачених статтею 14 цього Закону (за винятком пунктів 6, 7, 9, 10 і 14 частини другої статті 14 цього Закону);

13) сприяє виявленню у фінансових операціях ознак використання доходів, одержаних злочинним шляхом;

14) вимагає від суб'єктів первинного фінансового моніторингу дотримання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, і в разі виявлення порушень законодавства вживає заходів, передбачених законами, а також повідомляє про це орган, що здійснює нагляд за таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу;

15) забезпечує здійснення державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму і забезпечує координацію діяльності державних органів у цій сфері;

16) забезпечує відповідно до закону організацію та координацію роботи з перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів органів державної влади з питань фінансового моніторингу та працівників суб'єктів первинного фінансового моніторингу, відповідальних за проведення фінансового моніторингу, щодо боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму на базі відповідного навчального закладу, що належить до сфери управління Спеціально уповноваженого органу;

{ Пункт 16 частини другої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

17) надає відповідно до законодавства суб'єктам державного фінансового моніторингу інформацію для підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (обсяг та порядок надання такої інформації ( z0169-12 ) визначаються спільними нормативно-правовими актами суб’єктів державного фінансового моніторингу, перелічених у абзаці другому частини третьої статті 5 цього Закону);

{ Пункт 17 частини другої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

18) повідомляє суб'єкта первинного фінансового моніторингу після надходження відповідної інформації від правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення відповідно до кримінального процесуального законодавства, про факт початку досудового розслідування (або про факт закриття кримінального провадження в ході досудового розслідування) за повідомленнями такого суб'єкта, що надійшло до спеціально уповноваженого органу відповідно до вимог статей 15, 16 цього Закону, а також надає йому інформацію про прийняті судами рішення за такими кримінальними провадженнями з одночасним повідомленням відповідного суб'єкта державного фінансового моніторингу. Порядок ( z1420-13 ) такого повідомлення та інформування суб'єкта первинного фінансового моніторингу і суб'єкта державного фінансового моніторингу встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

{ Пункт 18 частини другої статті 18 в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

{ Пункт 19 частини другої статті 18 виключено на підставі Закону N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

20) бере участь за дорученням Кабінету Міністрів України у підготовці відповідних міжнародних договорів України;

{ Пункт 21 частини другої статті 18 виключено на підставі Закону N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

22) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань, та здійснює інші повноваження відповідно до закону.

{ Частину третю статті 18 виключено на підставі Закону N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

4. Спеціально уповноважений орган у межах цього Закону забезпечує ведення обліку:

1) інформації про фінансові операції, що стали об'єктом фінансового моніторингу;

2) узагальнених матеріалів та додаткових узагальнених матеріалів, наданих правоохоронним органам, а також прийнятих за результатами їх розгляду правоохоронними органами процесуальних рішень;

3) інформації про результати кримінальних проваджень, в яких використовувалися (використовуються) надані узагальнені матеріали, та про прийняті судами рішення за такими кримінальними провадженнями;

{ Пункт 3 частини четвертої статті 18 в редакції Закону N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }

4) інформації про конфісковані активи та активи, на які накладено арешт, під час кримінальних проваджень, в яких використовувалися (використовуються) надані узагальнені матеріали; { Пункт 4 частини четвертої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }

5) надісланих і виконаних міжнародних запитів про співробітництво у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Стаття 19. Політична незалежність Спеціально уповноваженого органу

1. Керівник Спеціально уповноваженого органу призначається і звільняється з посади в установленому законодавством порядку.

2. Використання Спеціально уповноваженого органу в партійних, групових чи особистих інтересах не допускається.

3. Діяльність партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичні цілі, у Спеціально уповноваженому органі забороняється.

4. На період служби чи роботи за трудовим договором членство посадових і службових осіб Спеціально уповноваженого органу в партіях, рухах та інших громадських об'єднаннях зупиняється.

Керівник Спеціально уповноваженого органу не може бути членом політичної партії.

5. Як виняток дозволяється членство працівників, які уклали трудовий договір із Спеціально уповноваженим органом, у професійних спілках.

Стаття 20. Права Спеціально уповноваженого органу

1. Спеціально уповноважений орган має право:

1) залучати до розгляду питань, що належать до його компетенції, спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками);

2) одержувати безоплатно в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, правоохоронних органів, Національного банку України, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання, підприємств, установ та організацій інформацію (довідки, копії документів), у тому числі таку інформацію, що становить банківську або комерційну таємницю, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

3) отримувати від суб'єкта первинного фінансового моніторингу (крім спеціально визначеного) у разі необхідності, що ґрунтується на результатах проведеного аналізу, відомості щодо відстеження (моніторингу) обігу активів, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму;

4) здійснювати в установленому законодавством порядку доступ, у тому числі автоматизований, до баз даних суб'єктів державного фінансового моніторингу та інших органів державної влади;

5) одержувати від суб'єктів первинного фінансового моніторингу на запит інформацію (довідки, копії документів), у тому числі таку інформацію, що містить банківську або комерційну таємницю, про фінансові операції, що стали об'єктом фінансового моніторингу, та пов'язані з ними операції. У разі якщо учасником таких фінансових операцій є нерезидент, Спеціально уповноважений орган має право витребувати у суб'єкта первинного фінансового моніторингу всю наявну інформацію про цю особу. Щодо учасника такої фінансової операції - резидента Спеціально уповноважений орган має право витребувати у суб'єкта первинного фінансового моніторингу копії паспорта громадянина України цієї особи, картки із зразками підписів та довіреності, на підставі якої цей учасник брав участь у проведенні фінансової операції, що стала об'єктом фінансового моніторингу, а також іншу наявну інформацію (копії документів), необхідну для виконання покладених на Спеціально уповноважений орган завдань;

6) розробляти та вносити на розгляд центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, проекти нормативно-правових актів, необхідних для виконання завдань і функцій, передбачених статтею 18 цього Закону;

{ Пункт 6 частини першої статті 20 в редакції Закону N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

7) одержувати від правоохоронних та розвідувальних органів України, до яких згідно з цим Законом подано узагальнені матеріали від Спеціально уповноваженого органу, інформацію про хід опрацювання та вжиття відповідних заходів на підставі одержаних матеріалів в установленому законодавством порядку;

8) здійснювати організацію та координацію роботи з перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів органів державної влади з питань фінансового моніторингу та за погодженням із відповідними суб'єктами державного фінансового моніторингу - працівників суб'єктів первинного фінансового моніторингу, відповідальних за проведення фінансового моніторингу, у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

9) укладати міжнародні договори міжвідомчого характеру з відповідними органами інших держав з питань співробітництва в установленому законом порядку;

10) приймати рішення про зупинення видаткових операцій за рахунками осіб на строк, установлений цим Законом;

11) продовжувати строк зупинення фінансових операцій у випадках, встановлених цим Законом;

12) брати участь за погодженням з відповідними суб'єктами державного фінансового моніторингу у підготовці та/або проведенні перевірок суб'єктів первинного фінансового моніторингу (крім банків) у сфері додержання законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

13) інформувати суб'єктів державного фінансового моніторингу про порушення суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону;

14) надавати суб'єктам державного фінансового моніторингу статистичну інформацію відповідно до законодавства в межах, визначених частиною четвертою статті 18 цього Закону.

Розділ V МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ, АБО ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ

Стаття 21. Загальні засади міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму

1. Міжнародне співробітництво у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюється суб'єктами державного фінансового моніторингу за принципом взаємності відповідно до цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів з урахуванням рекомендацій та стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Спеціального експертного комітету Ради Європи з питань оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL), Європейського Союзу, Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Егмонтської групи підрозділів фінансових розвідок, Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 22. Повноваження державних органів щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму

1. Спеціально уповноважений орган відповідно до міжнародних договорів України за принципом взаємності чи з власної ініціативи здійснює міжнародне співробітництво з відповідними органами іноземних держав у частині обміну досвідом та інформацією, пов'язаною із запобіганням та протидією легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

2. Надання Спеціально уповноваженим органом відповідному органу іноземної держави інформації з обмеженим доступом здійснюється за умови забезпечення органом іноземної держави тотожного діючому в Україні національного режиму її захисту та використання виключно для цілей кримінального судочинства у кримінальних провадженнях щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

{ Частина друга статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }

3. Виконання Спеціально уповноваженим органом запиту відповідного органу іноземної держави є підставою для витребування ним необхідної для виконання запиту інформації (у тому числі такої, що становить банківську або комерційну таємницю), копій документів у органів державної влади, підприємств, установ, організацій та суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Вимога Спеціально уповноваженого органу про подання інформації, необхідної для виконання запиту відповідного органу іноземної держави, має містити посилання на номер та день реєстрації цього запиту у відповідному реєстрі Спеціально уповноваженого органу.

4. Відмова або відстрочення задоволення запиту щодо міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюється лише на підставі міжнародних договорів, стороною яких є Україна.

5. На виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави про зупинення відповідної фінансової операції як такої, що може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, Спеціально уповноважений орган має право доручити суб'єкту первинного фінансового моніторингу зупинити чи поновити проведення або забезпечити моніторинг фінансової операції відповідної особи протягом строку, встановленого цим запитом. Порядок ( z1035-11 ) зупинення та поновлення такої фінансової операції визначається суб'єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює регулювання і нагляд за суб'єктами первинного фінансового моніторингу, в межах його повноважень.

6. Забезпечення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму щодо виконання судових рішень, які стосуються конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом, покладається на Міністерство юстиції України, а в частині вчинення процесуальних дій у межах кримінального провадження щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму - на Генеральну прокуратуру України.

{ Частина шоста статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

7. Доходи, одержані злочинним шляхом, що були конфісковані у зв'язку з кримінальним провадженням щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та підлягають поверненню в Україну або в іноземну державу, спрямовуються відповідно до міжнародного договору України з цією державою щодо розподілу конфіскованих активів чи доходів від розміщення цих активів. Кошти, одержані Україною за таким міжнародним договором, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України, якщо інше не встановлено законом.

{ Частина сьома статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }

8. Суб'єкти державного фінансового моніторингу здійснюють міжнародне співробітництво з відповідними державними органами іноземних держав щодо обміну досвідом та інформацією з питань регулювання та нагляду за діяльністю фінансових установ у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму відповідно до міжнародних договорів України чи з власної ініціативи.

9. Спеціально уповноважений орган та інші суб'єкти державного фінансового моніторингу у межах своїх повноважень забезпечують співробітництво з Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та іншими міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на забезпечення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

10. В Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та законів України визнаються вироки (рішення) судів, рішення інших компетентних органів іноземних держав, що набрали законної сили, стосовно осіб, які мають доходи, одержані злочинним шляхом.

В Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та законів України визнаються вироки (рішення) судів, рішення інших компетентних органів іноземних держав, що набрали законної сили, щодо конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом, або еквівалентного їм майна, що знаходяться на території України.

Конфісковані доходи, отримані злочинним шляхом, або еквівалентне їм майно на підставі відповідного міжнародного договору України можуть бути повністю або частково передані іноземній державі, судом або іншим компетентним органом якої винесено вирок (рішення) щодо конфіскації.

11. Рішення про видачу іноземній державі осіб, які вчинили злочини, пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, та рішення щодо транзитного перевезення зазначених осіб по території України приймається на підставі зобов'язань України відповідно до міжнародних договорів України.

У разі якщо Україна не має відповідного міжнародного договору з іноземною державою, що запитує видачу, зазначені особи можуть бути видані за злочини, пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, виключно за умови дотримання принципу взаємності.

Розділ VI ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЗАКОНУ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ

Стаття 23. Відповідальність за порушення вимог цього Закону

1. Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом. Такі особи також можуть бути позбавлені права провадити певні види діяльності згідно із законом.

2. Юридичні особи, які здійснювали фінансові операції з легалізації (відмивання) доходів або фінансували тероризм, можуть бути ліквідовані за рішенням суду.

3. У разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на нього в установленому законом порядку може бути накладено штраф:

за порушення вимог щодо ідентифікації та вивчення фінансової діяльності осіб у випадках, передбачених законодавством, - у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

за невиявлення, несвоєчасне виявлення та порушення порядку реєстрації фінансових операцій, що відповідно до законодавства підлягають фінансовому моніторингу, - у розмірі до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання Спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації про фінансові операції, що відповідно до закону підлягають такому моніторингу, - у розмірі до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

за порушення порядку зупинення фінансових операцій - у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

за порушення обов'язків, визначених статтями 6, 8-12, 17, 22 цього Закону та не зазначених у абзацах першому-п'ятому частини третьої цієї статті, - у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

4. Повторне (протягом року) порушення суб'єктами первинного фінансового моніторингу - юридичними особами або громадянами, які є суб'єктами підприємницької діяльності, вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян, які є суб'єктами підприємницької діяльності, - у розмірі до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

5. Крім застосування фінансових санкцій за повторне аналогічне протягом одного року порушення суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, суб'єкт державного фінансового моніторингу може обмежити, тимчасово припинити дію чи анулювати ліцензію або інший спеціальний дозвіл на право провадження певних видів діяльності у порядку, встановленому законом.

6. У разі грубого порушення посадовою особою суб'єкта первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, суб'єкт державного фінансового моніторингу може відповідно до закону прийняти рішення про тимчасове відсторонення такої посадової особи суб'єкта первинного фінансового моніторингу від посади.

7. Санкції до суб'єктів первинного фінансового моніторингу, передбачені цією статтею, застосовуються суб'єктами державного фінансового моніторингу, які здійснюють регулювання і нагляд за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу, в межах їхньої компетенції.

Якщо особа вчинила кілька порушень, передбачених частиною третьою цієї статті, стягнення на неї накладається в межах санкції, встановленої за більш суворе порушення з числа вчинених.

Про Положення про Державну службу фінансового моніторингу України

1. Затвердити Положення про Державну службу фінансового моніторингу України (додається).

2. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 24 грудня 2004 року N 1527 ( 1527/2004 ) "Про Положення про Державний комітет фінансового моніторингу України".

3. Кабінету Міністрів України привести у тримісячний строк свої акти у відповідність із цим Указом.

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЯНУКОВИЧ

м. Київ, 13 квітня 2011 року N 466/2011

ЗАТВЕРДЖЕНО Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 466/2011

ПОЛОЖЕННЯ про Державну службу фінансового моніторингу України

1. Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр).

Держфінмоніторинг України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

2. Держфінмоніторинг України у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

3. Основними завданнями Держфінмоніторингу України є:

1) реалізація державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також внесення пропозицій щодо її формування;

2) збирання, оброблення та аналіз інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або інформації, що може бути пов'язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму;

3) створення та забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

4. Держфінмоніторинг України відповідно до покладених на неї завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів та в установленому порядку подає їх Міністрові;

2) подає запити до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання щодо одержання інформації (у тому числі копій документів, що її підтверджують), необхідної для виконання покладених на неї завдань;

3) співпрацює з органами виконавчої влади, іншими державними органами, діяльність яких пов'язана із запобіганням та протидією легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

4) у разі наявності достатніх підстав вважати, що фінансова операція або сукупність пов'язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, подає правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення згідно з кримінально-процесуальним законодавством, а також розвідувальним органам для провадження оперативно-розшукової діяльності відповідні узагальнені та додаткові матеріали і одержує від них інформацію про хід їх розгляду;

5) у разі наявності достатніх підстав підозрювати, що фінансова операція або клієнт пов'язані із вчиненням діяння, визначеного Кримінальним кодексом України ( 2341-14 ), що не стосується легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, подає інформацію відповідному правоохоронному або розвідувальному органу у вигляді узагальнених матеріалів;

6) бере участь у міжнародному співробітництві з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

7) проводить аналіз методів та фінансових схем легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;

8) проводить узагальнення стану здійснених державними органами заходів щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму в державі;

9) розробляє у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму нормативно-правові акти щодо:

форм обліку та подання інформації, пов'язаної зі здійсненням фінансового моніторингу, та порядку їх заповнення;

форми та структури узагальнених матеріалів, що подаються правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення згідно з кримінально-процесуальним законодавством, а також розвідувальним органам для провадження оперативно-розшукової діяльності;

порядку повідомлення суб'єктів первинного фінансового моніторингу про факт порушення кримінальної справи (або про факт закриття кримінальної справи в ході досудового слідства) за їх повідомленнями та надання інформації про прийняті рішення в таких кримінальних справах суб'єктам фінансового моніторингу;

порядку доведення до відома суб'єктів первинного фінансового моніторингу переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції;

обсягу та порядку надання суб'єктам державного фінансового моніторингу інформації для підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

порядку погодження терміну подання суб'єктами первинного фінансового моніторингу запитуваної Держфінмоніторингом України інформації;

порядку зупинення та поновлення проведення фінансової операції як такої, що може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, зупинення проведення чи забезпечення моніторингу фінансової операції особи;

порядку надання Держфінмоніторингу України інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об'єктом фінансового моніторингу;

здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснюється Держфінмоніторингом України;

проведення перевірок суб'єктів первинного фінансового моніторингу, регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Держфінмоніторинг України, та розгляду справ про порушення ними вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, вчинені працівниками суб'єктів первинного фінансового моніторингу, відповідальними за проведення внутрішнього фінансового моніторингу;

призначення та вимог до кваліфікації працівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу, відповідального за проведення фінансового моніторингу;

навчання працівників суб'єктів первинного фінансового моніторингу, відповідальних за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, відповідно до законодавства України;

10) погоджує проекти нормативно-правових актів суб'єктів державного фінансового моніторингу з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також погоджує із суб'єктами державного фінансового моніторингу проекти своїх нормативно-правових актів щодо виконання відповідними суб'єктами первинного фінансового моніторингу законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

11) проводить аналіз ефективності заходів щодо функціонування системи фінансового моніторингу в державі на підставі інформації, поданої органами державної влади;

12) вимагає від суб'єктів первинного фінансового моніторингу дотримання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, і в разі виявлення порушень законодавства вживає заходів, передбачених законами, а також повідомляє про це орган, що здійснює нагляд за таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу;

13) забезпечує координацію діяльності державних органів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

14) забезпечує організацію та координацію роботи з перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів органів державної влади з питань фінансового моніторингу та працівників суб'єктів первинного фінансового моніторингу, відповідальних за проведення фінансового моніторингу, щодо боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

15) надає відповідно до законодавства суб'єктам державного фінансового моніторингу інформацію для підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

16) повідомляє суб'єкта первинного фінансового моніторингу після надходження відповідної інформації від правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення відповідно до кримінально-процесуального законодавства, про факт порушення кримінальної справи (або про факт закриття кримінальної справи в ході досудового слідства) за повідомленням такого суб'єкта, що надійшло до Держфінмоніторингу України, а також надає йому інформацію про прийняті судами рішення за такими кримінальними справами з одночасним повідомленням відповідного суб'єкта державного фінансового моніторингу;

17) надає роз'яснення щодо застосування нормативно-правових актів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

18) бере участь за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України у підготовці міжнародних договорів України з питань, що належать до компетенції Держфінмоніторингу України;

19) визначає критерії ризиків;

20) забезпечує ведення обліку:

інформації про фінансові операції, що стали об'єктом фінансового моніторингу;

узагальнених та додаткових матеріалів, наданих правоохоронним органам, а також процесуальних рішень, прийнятих за результатами їх розгляду правоохоронними органами;

інформації про результати досудового слідства та постановлені судові рішення у справах, у розслідуванні яких використовувалися (використовуються) надані узагальнені матеріали;

інформації про конфісковані активи та активи, на які накладено арешт, у справах, у розслідуванні яких використовувалися (використовуються) надані узагальнені матеріали;

надісланих і виконаних міжнародних запитів про співробітництво у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

21) як суб'єкт державного фінансового моніторингу, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 14 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" ( 249-15 ) (далі - Закон) здійснює регулювання та нагляд за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу:

здійснює нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму за діяльністю відповідних суб'єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема, шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі виїзних;

забезпечує надання методологічної, методичної та іншої допомоги суб'єктам первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

здійснює регулювання та нагляд з урахуванням політики, процедур та систем контролю, оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму з метою визначення відповідності заходів, що здійснюються суб'єктами первинного фінансового моніторингу, та зменшення ризиків під час діяльності таких суб'єктів у цій сфері;

вимагає від суб'єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а в разі виявлення порушень таких вимог вживає заходів, передбачених законом;

проводить перевірку організації професійної підготовки працівників та керівників підрозділів, відповідальних за проведення фінансового моніторингу;

забезпечує зберігання інформації, що надійшла від суб'єктів первинного та державного фінансового моніторингу, правоохоронних і розвідувальних органів;

визначає і розробляє процедуру застосування відповідних запобіжних заходів щодо держав, які не виконують або виконують неналежним чином рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, діяльність яких пов'язана з боротьбою з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

22) здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до законодавства;

23) забезпечує взаємодію із засобами масової інформації та громадськістю;

24) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.

5. Держфінмоніторинг України з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням в апараті Держфінмоніторингу України, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління;

2) здійснює в установленому порядку добір кадрів в апарат Держфінмоніторингу України та на керівні посади на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління, формує в установленому порядку кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та працівників апарату Держфінмоніторингу України;

3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Держфінмоніторингу України, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;

4) забезпечує виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави в межах повноважень, визначених законодавством;

5) забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, здійснення контролю за її збереженням у Держфінмоніторингу України, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління.

6. Держфінмоніторинг України для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку:

1) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, у тому числі на договірній основі, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади;

2) одержувати безоплатно в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, правоохоронних органів, Національного банку України, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання, підприємств, установ та організацій інформацію (довідки, копії документів), у тому чисті інформацію, що становить банківську або комерційну таємницю, необхідну для виконання покладених на Держфінмоніторинг України завдань;

3) здійснювати в установленому законодавством порядку доступ, у тому числі автоматизований, до баз даних суб'єктів державного фінансового моніторингу та інших органів державної влади, а також користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами;

4) скликати наради, створювати комісії та робочі групи;

5) у рамках міжнародного співробітництва:

укладати в установленому законодавством порядку міжнародні договори міжвідомчого характеру з відповідними органами інших держав з питань співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

здійснювати міжнародне співробітництво з відповідними органами іноземних держав у частині обміну досвідом та інформацією, пов'язаними із запобіганням та протидією легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

забезпечувати співробітництво з Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та іншими міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на забезпечення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

7. Держфінмоніторинг України для здійснення своїх повноважень має право утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати згідно із законодавством підприємства, установи, організації та відповідні навчальні заклади.

8. Держфінмоніторинг України у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, підприємствами, установами, організаціями.

9. Держфінмоніторинг України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів та доручень Міністра видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою Держфінмоніторингу України.

10. Держфінмоніторинг України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра, та звільняє з посади Президент України.

11. Голова Держфінмоніторингу України:

1) очолює Держфінмоніторинг України, здійснює керівництво її діяльністю, представляє Держфінмоніторинг України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями;

2) вносить на розгляд Міністра пропозиції щодо формування державної політики у відповідній сфері та розроблені Держфінмоніторингом України проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

3) вносить на розгляд Міністра проекти нормативно-правових актів Мінфіну України з питань, що належать до сфери діяльності Держфінмоніторингу України;

4) забезпечує виконання Держфінмоніторингом України актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України;

5) затверджує за погодженням з Міністром схвалені на засіданні колегії річний план роботи Держфінмоніторингу України, заходи щодо реалізації основних напрямів та пріоритетних цілей її діяльності відповідно до визначених завдань;

6) звітує перед Міністром про виконання річного плану роботи Держфінмоніторингу України та покладених на неї завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Держфінмоніторингу України, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

7) вносить пропозиції Міністрові щодо кандидатур на посади своїх заступників;

8) затверджує розподіл обов'язків між своїми заступниками;

9) затверджує за погодженням із Міністром структуру апарату Держфінмоніторингу України, затверджує положення про структурні підрозділи апарату;

10) забезпечує виконанням наданих Міністром доручень;

11) забезпечує взаємодію Держфінмоніторингу України з визначеним Міністром структурним підрозділом Мінфіну України;

12) забезпечує дотримання встановленого Міністром порядку обміну інформацією між Мінфіном України та Держфінмоніторингом України та вчасність її подання;

13) скликає та проводить наради з питань, що належать до її компетенції;

14) представляє в установленому порядку Держфінмоніторинг України у відносинах з іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами;

15) призначає на посади та звільняє з посад за погодженням з Міністром керівників і заступників керівників структурних підрозділів апарату Держфінмоніторингу України, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців та працівників апарату Держфінмоніторингу України;

16) приймає рішення щодо заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців та працівників апарату Держфінмоніторингу України;

17) вносить подання щодо представлення в установленому порядку державних службовців та працівників апарату Держфінмоніторингу України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, до відзначення державними нагородами України.

12. Голова Держфінмоніторингу України має двох заступників, у тому числі одного першого.

Першого заступника, заступника Голови Держфінмоніторингу України призначає на посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Голови Держфінмоніторингу України, погоджених із Міністром.

Першого заступника, заступника Голови Держфінмоніторингу України звільняє з посад Президент України.

13. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держфінмоніторингу України, обговорення найважливіших напрямів її діяльності у Держфінмоніторингу України утворюється колегія у складі Голови Держфінмоніторингу України (голова колегії), першого заступника та заступника Голови Держфінмоніторингу України за посадою, визначених посадових осіб Мінфіну України. У разі потреби до складу колегії Держфінмоніторингу України можуть входити керівники структурних підрозділів Держфінмоніторингу України, а також у встановленому порядку інші особи.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Держфінмоніторингу України.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Держфінмоніторингу України можуть утворюватися постійні або тимчасові консультативні, дорадчі органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, постійних або тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Головою Держфінмоніторингу України.

14. Положення про Держфінмоніторинг України затверджується Президентом України.

Гранична чисельність державних службовців та працівників Держфінмоніторингу України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структура апарату Держфінмоніторингу України затверджується її Головою за погодженням із Міністром.

Штатний розпис, кошторис Держфінмоніторингу України затверджуються її Головою за погодженням із Міністерством фінансів України.

15. Держфінмоніторинг України є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Держфінмоніторинг України припиняється шляхом реорганізації або ліквідації Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.