Питання для визначення базового рівня знань:

1. Фізіологія ЦНС і вегетативної нервової системи. Симпатична й парасимпатича іннервація внутрішніх органів. Які ефекти збудження симпатичної й парасимпатичної нервової системи?

2. Кров. Основні функції крові. Форменні елементи крові. Будова клітин крові. Їхня функція й кількість у нормі.

3. Кров. Система зсідання і незсідання крові.

4. Фізіологія (механізм) акту дихання. Дихальні об’єми в нормі.

5. Фізіологія кровообігу: хронотропний, батмотропний, дронотропний ефекти серцевого м'яза. Стан клапанного апарата в систолу й діастолу.

6. Артеріальний тиск: поняття, його визначальні фактори (ударний об’єм, об’єм циркулюючої крові, загальний периферичний судинний опір). Вимір артеріального тиску, поняття про систолічний і діастолічний артеріальний тиск, пульсовий тиск.

7. Серце: камери, клапанний апарат. Велике й мале коло кровообігу. Розміри серця у здорової людини.

8. Кровопостачання серця.

9. Визначення периферичної пульсації в нормі. Поняття про артеріальний, венозний і капілярний пульс.

10. Місця проекції й найкращого вислуховування клапанів серця.

11. ЕКГ у нормі. Трактування походження зубців і інтервалів.

12. Фізіологія травлення: функції шлунка, кишечника, печінки, підшлункової залози.

13. Нирки: анатомо-морфологічна будова, функція.

14. Вітаміни. Водорозчинні й жиророзчинні вітаміни. Їхні джерела. Гіповітамінози, авітамінози, гіпервітамінози.

15. Поняття про гормони. Класифікація, загальні властивості. Симптоми порушення гормональної функції кожної з основних залоз внутрішньої секреції: гіпофіза, щитовидної залози, надниркових залоз і ін. Використання гормонів як лікарських препаратів.

16. Білки: визначення, класифікація простих і складних білків (альбуміни, глобуліни, гемоглобін, ліпопротеїди й ін.).

17. Поняття про ферменти (ензими). Сучасні принципи класифікації ферментів. Механізм дії ферментів. Практичне значення й джерела одержання ферментів. Ензимотерапія й ензимодіагностика.

18. Загальна характеристика й класифікація ліпідів. Найважливіші біологічні функції ліпідів живих організмів. Метаболізм холестерину й порушення його обміну. Атеросклероз. Ліпотропні препарати.

19. Іонні канали. Механізм руху іонів через іонні канали.

20. Основні види тканин живого організму: епітеліальна, м'язова, сполучна, кісткова, хрящова, нервова. Їхні основні функції.

Загальна частина

1. Що таке пропедевтика (propaedeutica)?

- Вступний курс до клінічної дисципліни, що передбачає навчання методам обстеження хворого й семіотиці хвороб (від грец. «propaideuo» - попередньо навчати).

2. Що таке симптом (symptoma, seu symptomus)?

- Ознака, прояв патологічного стану, хвороби.

3. Що таке синдром (syndromum)?

- Сукупність симптомів, об'єднаних загальним патогенезом; об'єднання ознак, характерних для однієї або декількох хвороб.

4. Що таке семіотика (semiotica, symptomatologia, semiologia)?

- Вчення про ознаки (симптоми) хвороб і патологічних станів.

5. За якими ознаками деталізують біль (dolor)?

- Характер;

- локалізація;

- іррадіація;

- інтенсивність;

- у зв'язку із чим виникає або підсилюється;

- від чого припиняється або зменшується;

- чим супроводжується;

- тривалість;

- періодичність.

6. Що таке загальний огляд (inspectio)?

- Огляд усього тіла з голови до ніг, незалежно від локалізації патологічного процесу.

7. Яка послідовність проведення загального огляду?

- Визначення загального стану;

- оцінка стану притомності;

- визначення положення хворого;

- визначення статури (habitus);

- оцінка типу конституції (constitutio);

- визначення постави;

- оцінка ходи;

- проведення антропометричних вимірів;

- огляд шкіри, доступних огляду слизових оболонок;

- оцінка стану підшкірної жирової клітковини;

- визначення наявності набряків (oedema);

- оцінка стану м'язів і кістково-суглобної системи;

- оцінка стану лімфатичних вузлів, доступних пальпації;

- вимір температури тіла.

8. Яким буває стан притомності у хворого?

- Ясним;

- потьмареним;

- ступор;

- сопор;

- свідомість повністю відсутня (наприклад, при комі);

- с ірітативними порушеннями у вигляді марення, галюцинацій.

9. На що звертають увагу під час огляду шкіри хворого?

- На колір (color);

- наявність висипки, крововиливів, рубців;

- вологість;

- еластичність (turgor).

10. Від яких факторів залежить колір шкіри?

- Від ступеня розвитку судин шкіри, наповнення їх кров'ю, хімічного й морфологічного складу крові, товщини шкіри.

11. Коли може спостерігатися патологічний гіпергідроз?

- При лихоманці (у період зниження температури тіла);

- при туберкульозі легенів (у другій половині ночі);

- при ревматичних захворюваннях;

- при гострій або хронічній інтоксикації;

- після перенесених інфекційних і особливо вірусних захворювань;

- при застосуванні жарознижуючих і протизапальних препаратів;

- при шоку, колапсі й непритомності;

- при патологічному клімаксі;

- при тиреотоксикозі;

- при лімфогранулематозі;

- при лейкозі, особливо гострому;

- при виникненні сильного болю;

- при гіпоглікемії;

- у хворих алкоголізмом у період абстиненції й деліріозних станів;

- при функціональних вегетативних розладах.

12. У яких випадках спостерігається сухість шкіри?

- При неприборканій блювоті, тривалому проносі (у хворих холерою, сальмонельозом);

- при цукровому й нецукровому діабеті;

- при гіпотиреозі;

- при іхтіозі;

- при гіповітамінозі А;

- при системній склеродермії;

- у випадку непрохідності воротаря;

- після застосування атропіну сульфату;

- у людей старечого віку.

13. Які розрізняють види набряків залежно від патогенезу?

- Застійні (виникають у випадку недостатності кровообігу);

- ниркові;

- алергійні;

- дисгормональні (наприклад, при гіпотиреозі, тиреотоксикозі);

- кахектичні;

- гіпопротеінемічні й ін.

14. Що таке петехія (petechia)?

- Дрібна крапкова пляма на шкірі або слизовій оболонці, обумовлена крововиливом.

15. При яких захворюваннях і патологічних станах можуть з'являтися петехії?

- Геморагічному васкуліті (хворобі Шенляйна-Геноха);

- при деяких інфекційних захворюваннях (висипному тифі, скарлатині, ендемічних рикетсіозах, менінгококсемії, геморагічній лихоманці й ін.).

16. Як описують м'язову систему у хворого?

- М'язи розвинені добре або недостатньо;

- тонус їх підвищений, збережений, знижений;

- болючі або безболісні при пальпації.

17. Як описують кістково-суглобну систему у хворого?

- Без помітних змін;

- наявність припухлості (указати локалізацію);

- наявність деформації (указати, яких кісток, суглобів);

- обмеження рухливості (яких суглобів і до скількох градусів).

18. Як описують лімфатичні вузли, доступні пальпації?

- Не збільшені;

- збільшені (указати, які саме, їхню величину, болючість, консистенцію, спаяність між собою, з навколишніми тканинами, зі шкірою, наявність змін шкіри над ними).

19. Яка послідовність пальпації периферичних лімфатичних вузлів?

- Спочатку по обидва боки обмацують шийні, підщелепні, надключичні й підключичні лімфатичні вузли, потім пахвові, ліктьові, пахові й підколінні.

20. На що варто звернути увагу при огляді очей хворого?

- На величину очних щілин, стан повік, кон’юктиву, очні яблука, склери, роговиці й зіниці.

21. Що таке синдром Бернара-Горнера?

- Однобічне звуження очної щілини з одночасним западанням ока, звуженням зіниці й опущенням верхньої повіки: енофтальм, міоз, птоз (enophthalmus, myosis, ptosis).

22. Коли спостерігається синдром Бернара-Горнера?

- При ураженні шийної або грудної частини симпатичного нерва, нерідко внаслідок стиснення його пухлиною середостіння, легені або аневризмою аорти.

23. Що можна виявити при огляді кінцівок хворого?

- Деформацію кісток і суглобів;

- припухлість і почервоніння шкіри в ділянці ураження;

- паралічі;

- тремтіння пальців рук;

- варикозне розширення вен (на гомілках і стегнах);

- варикозні й трофічні виразки;

- шкірні ураження;

- атрофію м'язів;

- рубці після перенесених травм, туберкульозу кісток, гнійного остеомієліту.