- •26. Методи активного навчання.
- •27. Основні протиріччя процесу навчання у вш
- •30.Шляхи реалізації розвивального навчання у вш.
- •32. Сутність пояснювально-ілюстративного навчання студентів
- •33. Головні ознаки програмного навчання.
- •34. Специфіка проблемного навчання студентів.
- •35. Ігрове навчання, його спрямованість і завдання.
- •36. Сутність діалогічного навчання студентів
- •37. Специфіка організації модульного навчання.
- •38. Сучасні підходи в навчанні—37 питання
- •40. Сутність задачного підходу до організаціх навчання у вш
- •41. Індивідуалізація і диференціалізація навчання студентів (тут про школьников)
- •43. Специфіка технології навчання за принципом рольової перспективи.
- •44. Поняття форми організації навчання у вш.
- •45. Лекції як провідна форма організації навчання к вш, її особлива осі.
- •46. Характеристика основних типів лекцій, співставлення їх завдань.
- •47. Специфіка семінару, як форми навчання в вш.(Вместе с 48)
- •48. Типи семінарських занять, особливості їх структури.
- •49. Завдання та функції самостійної роботи студента.
- •50. Форми контролю самостійної роботи студента.
- •51. Функції контролю ефективності навчального процесу:
- •54. Критерії оцінки знань студентів.
- •60. Культура педагогічного спілкування викладача вш.
- •62. Проблеми педагогічного спілкування викладача зі студентами.
- •63. Поняття педагогічної майстерності викладача.
- •65. Педагог вш як індивід, особистість, суб’єкт діяльності, індивідуальність.
- •66. Поняття професійної освіти і самоосвіти.
- •67. Характеристика компонентів готовності студента до самоосвіти.
- •68. Особливості розвитку особистості студента як майбутнього фахівця.
- •69. Типологія студентів та викладача вищих закладів освіти.
- •70. Поняття професійної адаптації студентів
- •71. Діалектика професійного навчання та й виховання студентів.---62,27
- •72. Засоби психолого-педагогічного дослідження особистості студента
- •74. 75. Характеристика теоретичних та емпіричних методів науково-педагогічного дослідження.
- •Методи емпіричного дослідження
- •Методи, що застосовуються
- •Методи теоретичних досліджень
- •76.Гуманізація і демократизація вищої освіти.
- •77. Сутність педагогічної інноватики.
- •79. Характеристика принципів педагогічного менеджменту.
51. Функції контролю ефективності навчального процесу:
■ діагностична, яка сприяє з'ясуванню об'єктивного рівня професійних знань, навичок і вмінь у студентів;
■ корегувальна, котра полягає у внесенні змін у процес навчально-пізнавальної діяльності на основі об'єктивної оцінки попередніх знань, навичок і вмінь;
• освітня, сутність якої в тому, що вона сприяє поглибленню, розширенню і вдосконаленню професійних знань, навичок і вмінь студентів і слухачів;
• виховна, яка полягає в тому, що у процесі контролю формуються громадянські якості;
■ стимулююча, що спонукає до активності у дидактичному процесі та вдосконаленні своїх знань, навичок і вмінь;
■ оцінювальна, сутність якої — у вимірюванні та оцінці знань, навичок і вмінь студентів. На практиці її здійснюють, виставляючи оцінки;
■ розвивальна, яка виявляється в тому, що будь-який контроль викликає певне психічне напруження особистості, розвиток її розумових і фізичних сил, творчого мислення тощо;
■ мобілізуюча, котра підсилює, концентрує, зосереджує моральні, інтелектуальні й фізичні зусилля на усунення виявлених недоліків або досягнення нових успіхів у навчанні.
52. Принцип проведення рейтингового контролю якості знань студентів( вместе с 53)
53. Специфіка модульного контролю.(вместе с 52)
Навчальний процес з дисципліни стає повністю відкритим для студентів та має демократичний характер, що дозволяє постійно контролювати свій рівень підготовки, вносити своєчасні корективи в навчальну роботу, обирати рівень навчання та спосіб одержання підсумкової оцінки з кожного кредитного модуля. Індивідуалізується процес навчання, а вимоги, що висуваються, відповідають здібностям студентів, що скасовує порівняльний підхід у навчанні та оцінці їх роботи. РСО робить систему оцінювання більш гнучкою та об’єктивною, забезпечує змагальність навчання та здорову конкуренцію між студентами у навчанні.
Рейтингова оцінка (RD) з кредитного модуля, семестрова атестація з якого передбачена у вигляді заліку (диференційованого заліку), формується як сума всіх рейтингових балів , а також заохочувальних/штрафних балів .
В основу РСО(Рейтингова система оцінювання) покладено поопераційний контроль і накопичення рейтингових балів за різнобічну навчально-пізнавальну діяльність студентів у процесі навчання.
Успішність засвоєння окремих кредитних модулів оцінюється сумою набраних балів — рейтинговою оцінкою (RD), а успішність студента в цілому — за академічними рейтингами (семестровим та інтегральним рейтингами, академічним рангом). Система бальної оцінки є основним методом оцінювання роботи студента в процесі вивчення дисципліни і рівня її засвоєння на виході; академічний рейтинг є інструментом комплексного оцінювання якості навчальної роботи студента з усіх засвоєних кредитних модулів та результативності його творчої діяльності на окремих етапах навчання.
Метою рейтингової системи оцінювання є:
— інтенсифікація навчального процесу та підвищення якості підготовки фахівців;
— підвищення мотивації студентів до активного, свідомого навчання, систематичної самостійної роботи протягом семестру та відповідальності за результати навчальної діяльності;
— встановлення постійного зворотного зв’язку з кожним студентом та своєчасне коригування його навчальної діяльності;
— забезпечення змагальності та здорової конкуренції в навчанні;
— підвищення об’єктивності оцінювання рівня підготовки студентів;
— зменшення психологічних, емоційних і фізичних перевантажень у період екзаменаційних сесій.
Семестровий рейтинг R(t) — відображає успішність навчання студента з усіх кредитних модулів, вивчення яких відповідно до навчального робочого плану та індивідуального плану студента закінчується в певному семестрі атестацією, а також активність та результативність його творчої роботи.
Інтегральний рейтинг RI(T) відображає успішність навчання студента в цілому за попередній період (t = 1, 2, ... T) навчання. Інтегральний рейтинг кожного студента підраховується після закінчення чергового семестру на підставі попередніх семестрових рейтингів разом із останнім.
Академічний ранг студента — це його місце (ранг) у навчальній групі (на курсі, факультеті, в університеті), що визначається ранжуванням нормованих семестрових або нормованих інтегральних рейтингів студентів. У випадку рівності індивідуальних рейтингів студентам дається один ранг.
Кожний студент може одержати аргументовані відомості про свій академічний рейтинг у деканаті або на веб-сайті факультету.
Підсумковий за весь період навчання в університеті інтегральний рейтинг використовується для вирішення таких питань, як рекомендація студентів для продовження навчання в аспірантурі, першочергового працевлаштування на відповідних посадах в університеті та на замовлення організацій, підприємств, фірм.