12.Джерела кримінально-процесуального права.

1)Конституція України - Основний Закон Української держави, який закріплює суспільно-політичний і державний устрій, права, свободи та обов'язки громадян України. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні їй відповідати. 2) Кримінальний процесуальний кодекс України ухвалений ВРУ і підписаний Президентом України 13.05.2012 року. КПК містить 614 статей і складається з 46 глав, об'єднаних в XI розділів: 1. Загальні положення. 2. Заходи забезпечення кримінального провадження. 3. Досудове розслідування. 4. Судове провадження у першій інстанції. 5. Судове провадження з перегляду судових рішень. 6. Особливі порядки кримінального провадження. 7. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження. 8. Виконання судових рішень. 9. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження. 10. Прикінцеві положення. 11. Перехідні положення. Набирає чинності 19 листопада 2012 р. 3) Закон України "Про судоустрій і статус суддів" - 2010 р. Містить 154 статті і має XIII розділів: 1. Засади організації судової влади. 2. Суди загальної юрисдикції. 3. Професійні судді, народні засідателі та присяжні. 4. Порядок зайняття посади судді суду загальної юрисдикції. 5. Забезпечення належного кваліфікаційного рівня судді. 6. Дисциплінарна відповідальність судді. 7. Звільнення судді суду загальної юрисдикції з посади. 8. Суддівське самоврядування. 9. Забезпечення судді. 10. Статус судді у відставці. 11. Організаційне забезпечення діяльності судді. 12. Прикінцеві положення. 13. Перехідні положення. 4) Закон України "Про прокуратуру" - 1991 р. Визначає завдання, порядок організації, компетенцію і принципи діяльності прокурорських органів і, зокрема, в сфері кримінального процесу. Містить 56 статей, об'єднаних у 5 розділах: І. Загальні положення. II. Система, структура і організація діяльності органів прокуратури. III. Прокурорський нагляд (має 4 глави). IV. Кадри органів прокуратури. V. Інші питання організації і діяльності органів прокуратури (науково-навчальні установи, фінансування і матеріально-технічне забезпечення та ін.). 5) Закон України "Про прокуратуру" - 1991 р. Визначає завдання, порядок організації, компетенцію і принципи діяльності прокурорських органів і, зокрема, в сфері кримінального процесу. Містить 56 статей, об'єднаних у 5 розділах: І. Загальні положення. II. Система, структура і організація діяльності органів прокуратури. III. Прокурорський нагляд (має 4 глави). IV. Кадри органів прокуратури. V. Інші питання організації і діяльності органів прокуратури (науково-навчальні установи, фінансування і матеріально-технічне забезпечення та ін.).

13.Поняття,структура і види кримінально-процесуальних норм.

Кримінальні процесуальні норми – це встановлені державою загальнообов’язкові правила поведінки суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності, виконання яких забезпечується, в основному, добровільними діями учасників процесу, а у необхідних випадках – засобами державного примусу і загрозою юридичної відповідальності.Як і всі правові норми, кримінальні процесуальні норми мають визначену структуру, вони складаються з гіпотези, диспозиції і санкції.Гіпотеза правової норми вказує на те, коли і при яких умовах (обставинах) необхідно керуватися даною правовою нормою (визначає умову при наявності якої дана норма повинна застосовуватись).Диспозиція визначає, хто є учасником конкретних відносин, які регулюються даною правовою нормою, і яка поведінка передбачається або дозволяється даною правовою нормою (містить сам припис правило поведінки).Санкція вказує на те, які негативні наслідки тягне за собою невиконання передумов (умов) даної правової норми (передбачає несприятливі для суб’єкта наслідки, які наступають при невиконанні норм.Норми кримінального процесуального права поділяються на окремі види: - норми, що уповноважують, наділяють суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності певними процесуальними правами, надають їм повноваження на деякі юридичні дії, тобто носять дозвільний характер .Варто звернути увагу, що скористатися наданим правом чи ні, вирішують самі учасники кримінального провадження. Тому норми, що уповноважують, на відміну від зобов’язуючих, імперативних, мають диспозитивний характер. - норми, що зобов’язують - які передбачають у визначених умовах конкретний вид поведінки і диктують діяти відповідним чином. - норми, що забороняють - зобов’язують учасників кримінального процесу утримуватися від вчинення певних дій.