Шлапак инфузионная терапия 2013

Psilocybe cubensis, P. Baeocystis, P. semilanceata (псілоцибе напівланцетовидна).

Можливе вирощування у домашніх умовах. Вживають з метою отримання психотропної дії. Виникає збудження – ейфорія або тривожний настрій, немотивований сміх, галюцинації, які потім переходять в гальмування – сон.

Лікування. Антидоти відсутні. Проводиться симптоматична терапія.

Ентолома жовто-сиза (Entolome livide), рядовка тигрова (Tricholoma tigrinum), сироїжка їдка (Russula emetica), вовнянка рожева (Lactarius torminosus) та інші.

Токсична дія обумовлена наявністю речовин, які мають місцево-подразнюючу дію на слизові оболонки травного тракту. У разі вживання цих грибів резорбтивно-токсичної дії не відзначається.

Клінічна картина характеризується швидким початком захворювання (від 20 хвилин до 2 годин з моменту вживання). З’являються явища дискомфорту в животі, нудота, блювання, пронос. Ці симптоми зберігаються 1-2 доби, прогноз сприятливий. Гастроентерит може призвести до розвитку водно-електролітних порушень різного ступеня тяжкості, що є небезпечним для дітей, осіб похилого віку, вагітних, осіб з важкими захворювання печінки, нирок, серця.

Лікування. Антидоти відсутні. Проводиться симптоматична терапія.

Павутинники (Cortinarius orellanus та ін.). Містить токсичну речовину ореланін, який зумовлює нейротоксичну та нефротоксичну дію, ураження шлунково-кишкового тракту та міалгії. Нефротоксична дія може розвиватись протягом 1-3 тижнів з моменту вживання грибів.

Лікування. Антидоти відсутні. Проводиться симптоматична терапія.

251

Післямова, або як зробити інфузійну терапію ефективною та безпечною

Noli nocere!

Hippocrates

Ось і перегорнута остання сторінка цього посібника. Автори сподіваються, що він стане корисним джерелом інформації про інфузійну терапію. Тішимо себе надією, що Вам було цікаво прочитати про історичні віхи виникнення цього напряму лікування. Сподіваємося, що певною мірою Вам вдалося освіжити свої знання з питань фізіології та патофізіології водно-електролітного обміну і його порушень, набути нових поглядів на особливості інфузійної терапії в різних клінічних ситуаціях.

На останок хочемо дати відповідь на ще одне питання, яке часто виникає перед лікарем внутрішньої медицини при проведенні інфузійної терапії:

Які критерії БЕЗПЕЧНОСТІ інфузійної терапії?

Для того, щоб провести інфузійну терапію максимально безпечно для хворого і уникнути розвитку побічних ефектів, потрібно дотримуватися наступних правил:

Обов’язково враховуйте всі покази та протипокази до введення інфузійних засобів.

Перед введенням інфузійного засобу уважно вивчайте склад препарату та інструкцію до його застосування.

Ніколи не будуйте всю програму інфузій лише на одному препараті. Раціональне поєднання різних засобів дозволяє зменшити кількість та вираженість побічних ефектів.

Не перебільшуйте максимально рекомендовані разові та добові дози.

Контролюйте темп інфузій. Для більшості пацієнтів безпечним є введення розчину зі швидкістю 20-30 крапель на хвилину!

Не забувайте про моніторинг! Ретельно слідкуйте за станом пацієнта як під час інфузії так і після неї, а за потреби – контролюйте важливі біохімічні показники (наприклад, у хворих на цукровий діабет – рівень глікемії, кетонемії тощо).

Сподіваємося, що дотримання цих вимог зробить вашу інфузійну терапію ефективною та безпечною.

Висновки:

252

1.Інфузійна терапия є одним з основних методів лікування, що постійно розвивається та вдосконалюється.

2.«Неінтенсивна» інфузійна терапія здатна вирішувати багато клінічних завдань, серед яких відновлення ОЦК, ліквідація порушень обміну речовин та розладів мікроциркуляції тощо.

3.Головними складовими частинами інфузії є кристалоїди (сольові розчини та глюкоза), синтетичні колоїди та багатокомпонентні розчини.

4.Використання препаратів малооб`ємної терапії дозволяє усунути водно-електролітні порушення без введення значних доз препаратів і тривалої інфузії, що має важливе значення в лікуванні пацієнтів із хронічним захворюваннями серцево-судинної, сечовивідної систем і шлунково-кишкового тракту.

5.Важливо пам’ятати: головне – не об’єм, а темп інфузії. При швидкості введення розчину 20-30 крапель на хвилину, хворому абсолютно безпечно можна перелити до 1,5 – 2 л рідини.

6.Дотримання вимог проведення та моніторингу інфузійної терапії зробить її ефективним та безпечним методом лікування пацієнтів із різноманітною патологією внутрішніх органів.

Іостаннє важливе зауваження. Пам’ятайте, що не існує універсального розчину, який підходив би для всіх пацієнтів. У складних та дискутабельних випадках повинні перемагати інтереси хворого і здоровий глузд.

Зповагою,

І.П.Шлапак, В.З.Нетяженко, О.А.Галушко.

253

Список літератури:

1.IV Пленум правления республиканского общества анестезиологов-реаниматологов (тезисы докладов), 4-5 сентября 1979 г., Харьков. – Х.: типография ХВВКУ, 1980. – 176 с.

2.Афанасьев Е.М. Справочник грибника. – Харков: Книжный клуб, 2005. – 256с.

3.Бездетко Т.В., Польщикова С.Л., Хохуда О.Н., Шмидт А.В. Дезинтоксикационная терапия реосорбилактом в комплексном лечении больных крапивницей // Укр.хіміотерапевтич.журнал, 2012, 4(27): с. 179.

4.Бокарев И.Н., Великов Б.К., Шубина О.И. Сахарный диабет. Руководство для врачей. – М.: ООО «Медицинское информационное агенство», 2006. – 400 с.

5.Бокерия Л.А. Желудочковые аритмии. М.: 2002. – 272 с.

6.Бондарь M.B. Физиология и патология водно-электролитного обмена / В кн.: Руководство по интенсивной терапии под ред. А.И.Трещинского, Ф.С. Глумчера, К.: Вища школа, 2004, C.251-311.

7.Брюк К. Тепловой баланс и регуляция температуры тела., в кн.: «Физиология человека» под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса, издание 2-е, дополненное и переработанное, в 3 томах. – М., Мир, 1996. – С.665-687.

8.Буланов А.Ю. Принципы выбора инфузионных растворов // Укр.журн.гематології та трансфузіології, 2012, 4д(15), с.21-24.

9.Бутров А.В., Галенко С.В. Комбинированные гипертонические растворы в интенсивной терапии критических состояний // Укр..журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. – 2008. – т.9, №4. – С. 18-21.

10.Владыка А.С., Суслов В.В., Тарабрин О.А. Инфузионная терапия при критических состояниях / Под ред. В.В.Суслова. – К.: Логос, 2010. – 274 с.

11.Галушко О.А. Історія інфузійної терапії: від Вільяма Гарвея до наших днів // Внутрішня медицина, 2011, 2. – С.56-60.

12.Георгиянц М.А., Корсунов В.А. Альбумин в инфузионной терапии критических состояний: немного «старой» теории и новых мета-анализов // Біль, знеболюваня і інтенсивна терапія. – 2007. – №1. – С.59-64.

13.Георгиянц М.А., Корсунов В.А. Интоксикационные синдромы в медицине критических состояний и возможности их инфузионной коррекции. Мифы и реальность // Мистецтво лікування. – 2007. – №4(40). – С. 74-77.

254

14.Георгіянц М.А., Корсунов В.А. Лихоманка, гiпертермiчний та судомний синдроми у практицi медицини невiдкладних станів // Медицина неотложных состояний, 2006, 3(4), С.97-100.

15.Георгіянц М.А., Корсунов В.А. Септичний шок у дітей. Принципи діагностики та інтенсивної терапії: Навч.посіб. / Х.: Золоті сторінки, 2009. – 248 с.

16.Георгіянц М.А., Корсунов В.А., Кухар Д.І. Сучасні можливості інфузійної терапії вторинного ацетонемічного синдрому у дітей // Укр.хіміотерапевтич.журнал, 2012, 3(26): с. 47-49.

17.Глумчер Ф.С., Стрєпетова О.В., Перебийніс М.В. Застосування реосорбілакту в комплексній терапії хворих з алкогольною інтоксикацією // Укр.хіміотерапевтич.журнал, 2012, 3(26): с. 50-53.

18.Горовенко Н.Г., Гуменюк Н.И., Деркач Н.Н. Использование инфузионных препаратов, содержащих лактат, для коррекции метаболического ацидоза // Укр..хіміотерапевтичний журнал. – 2008. – №1-2. – С.29-33.

19.Гуменюк Н.И., Киркилевский С.И. Инфузионная терапия. Теория и практика. – К.: Книга плюс, 2004. – 208 с.

20.Ефимов А.С., Скробонская Н.А. Клиническая диабетология. – К.: Здоров’я, 1998, 320 с.

21.Забусов А.В., Ермолаева Н.М., Жбанников П.С. Гипогликемический синдром в экстренной реаниматологической практике // Медицина неотложных состояний, 2008, 4(17): с.155-156.

22.Зайцев В.Т., Губский В.И. Номографические методы экспресс-диагностики состояния внеклеточного гомеостаза у больных хирургического профиля. Метод.реком. МЗ Украины. – Харьков, 1985.– 19 с.

23.Зильбер А.П. Этюды критической медицины. Кн.1. Общие проблемы. – Петрозаводск: Изд-во ПГУ, 1995. – 360 с.

24.Интенсивная терапия. Национальное руководство: в 2-х т. / под ред. Б.Р.Гельфанда, А.И.Салтанова. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. – Т.1. – 960 с. (с.130-132).

25.Кабачна А.В., Матюха Л.Ф., Шелкова Е.В. Інфузійні препарати в практиці роботи сімейного лікаря // Укр.хіміотерапевтич.журнал, 2012, 4(27): с. 190.

26.Калви Т.Н., Уильямс Н.Е. Фармакология для анестезиолога / Пер. с англ. – М.:«Изд-во БИНОМ», 2007. – 176 с.

27.Клиническая токсикология детей и подростков: В 2 ч. / Под ред. И.В. Марковой, В.В. Афанасьева, Э.К. Цыбулькина и др. СПб.: Интермедика, 1998, Ч.1. – 304 с.

28.Костюченко А.Л., Канючевский А.В. Современные возможности парентерального питания / Вестник интенсивной терапии 1998.- № 2.

255

29.Курек В.В., Кулагин А.Е., Фурманчук Д.А. Анестезия и интенсивная терапия у детей. – М.: Медицинская литература, 2006. – 240 с.

30.Кушаковський М.С. Аритмии сердца. СПб.: 2004. – 672 с.

31.Лазарев В. В., Лекманов А.В, Михельсон В.А. Использование реамберина – 1,5% раствора для инфузий при интенсивной терапии и анестезии у детей: Метод. пособие.

– Москва, 2003. – 31 с.

32.Лишневская В.Ю. Малообъемная инфузионная терапия в практике врача кардиолога // Укр.хіміотерапевтич.журнал, 2012, 3(26): с. 108-110.

33.Лоуренс Д.Р., Бенитт П.Н. Клиническая фармакология: в 2-х т. Т.2. Пер. с анг. – М.:

Медицина, 1993. – 672 с.

34.Лужников Е.А. Клиническая токсикология: Уч. пособие. М.: Медицина, 1982. – 368 с.

35.Лукьянчиков B.C., Королевская Л.И. Гипокалиемия // Терапевтический архив, 2003, №12:

С.61-65.

36.Малышев В.Д. Острые расстройства водного и натриевого баланса // Анестезиология и реаниматология, 2004, №2: С.65-67.

37.Мальцева Л.А., Черненко В.Г., Федоренко Н.В. Оптимизация и дифференциация стратегии интенсивноъ терапии вторичных гнойных менингоэнцефалитов // Укр.журнал екстремальної медицини ім.Г.О.Можаєва. – 2012. – Т.1, №4. – С.17-19.

38.Маньковский Б.Н. Коматозные состояния при сахарном диабете. // Острые и неотложные состояния в практике врача, 2006, № 1. – С. 28-31.

39.Марино П. Интенсивная терапия (пер. с англ.). – М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. – 640 с.

40.Марино Пол Л. Интенсивная терапия / пер.с англ. под общ.ред. А.П.Зильбера. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. – 768 с.

41.Матяш В.И. Рациональные аспекты инфузионной терапии при инфекционных заболеваниях // Укр.хіміотерапевтич.журнал, 2012, 4(27): с. 72-74.

42.Место современных многоатомных спиртов (реосорбилакт, сорбилакт, ксилат) в медицине критических состояний (неотложная хирургия, педиатрия, нейрохирургия, парентеральное питание): методические рекомендации / [Черний В.И., Шлапак И.П., Хижняк А.А. и др.] К., 2006. – 40 с.

43.Мокеев И.Н. Инфузионно-трансфузионная терапия: Справочник. – М.: Изд-во Мокеев,

1998. – 232 с.

44.Морган Дж. Э. Мл., Мэгид СМ. Клиническая анестезиология / Пер. с англ. - М.; СПб.: Издательство БИНОМ - Невский Диалект., 2000. - Кн. 2. - С.241-272.

45.Муляр Л.А., Петрова Т.А., Островська Г.Ю. Детоксикаційна терапія реосорбілактом у комплексному лікуванні хворих на токсикодермію // Укр.хіміотерапевтич.журнал,

256

2012, 4(27): с. 203.

46.Назаренко Г.И., Кишкун А. А. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований. – М.:Медицина, 2002. – 542 с.

47.Нетяженко В.З. Гострий коронарний синдром. Діагностичні заходи та алгоритми лікування. – К., 2009. – 196 с.

48.Нетяженко В.З., Барна О.М. Лікування пацієнтів з інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST (рекомендації Американської Колегії Кардіологів та Американської Асоціації Серця: перегляд існуючих рекомендацій 1999 року) // Мистецтво лікування, 2004, 9 (15), с. 8-14.

49.Нетяженко В.З., Галушко О.А. Неінтенсивна інфузійна терапія в практиці лікаря внутрішньої медицини // Укр.хіміотерапевтич.журнал, 2012, 3(26): с. 164-169.

50.Новак В.Л. Кондрацький Б.О., Тушницький О.М., Панас О.М., Качмарик Д.Л., Євстахевич І.Й, Чабан В.Є., Запотоцька Л.М., Інденко В.Ф., Євстахевич Ю.Л., Орлик В.В. Обґрунтування створення препарату для парентерального харчування – глюксилу // Укр..хіміотерапевтичний журнал, 2008, 1-2 (22): с. 73-76.

51.Олексюк-Нехамес А.Г. Особливості нейрофізіологічних феноменів для прогнозування когнітивних функцій у хворих з гострою судинною патологією // Укр.хіміотерапевтич.журнал, 2012, 3(26): с. 189-191.

52.Педаченко Е.Г., Шлапак И.П., Гук А.П., Пилипенко М.Н. Черепно-мозговая травма: современные принципы неотложной помощи. Учеб.-метод.пособие. 2-е изд. – К.:

«Віопол», 2009. – 216 с.

53.Постников А.А. Водно-минеральный обмен. – М.: Триада-фарм, 2004. – 238 с.

54.Пухлик Б.М. Лекарственная аллергия – одна из опасностей современной медицины. Здоров’я України, 2003; 3 (64): С.28-29.

55.Реамберин в комплексе интенсивной терапии полиорганной дисфункциинедостаточности. Метод, рекомендации / Усенко Л.В., Мосенцев Н.Ф., Коломоец А.В., Мосенцев Н.Н. – Днепропетровск, 2004. – 35 с.

56.Руководство по интенсивной терапии / А.В. Беляев, М.В. Бондарь, А.М. Дубов и др. [Под ред. А.И.Трещинского]. – К.: Вища школа, 2004. – 582 с.

57.Руксин В.В. Неотложная кардиология. Спб.:1999. – 471с.

58.Рыбицкий З. Интенсивное лечение взрослых пациентов / Пер. под науч.ред. Ю.С.Полушина, У.А.Фесенко, В.С.Фесенко. – Люблин: Makmed, 2012. – 643 с.

59.Свиридов С.В. Сбалансированные и специальные растворы электролитов // Трудный пациент, 2007, №8.

257

60.Середа І.В. Особливості інтенсивної терапії важких форм алкогольного абстинентного синдрому («білої гарячки»). – Автореф.канд.дис. – К., 2004. – 19 с.

61.Старостина Е.Г. Острая декомпенсация обмена веществ при сахарном диабете (лекция) // Проблемы эндокринологии. – 1998. – № 6. – С.: 32-9.

62.Старченко А.А. Справочное руководство по клинической нейрореаниматологии / Под ред. В.А. Хилько. – СПб.: СПб. мед. издательство, 2002. – 672 с.

63.Сью Д., Винч Д. Интенсивная терапия: современные аспекты. Пер. с англ., под общ. ред. Л.В.Колотилова. – М.: МЕДпресс-мнформ, 2008. – 336 с.

64.Тиц Н.У.(ред.). Клиническая оценка лабораторных тестов. Пер. с англ. – М.: Медицина,

1986. – 480 с.

65.Тітов І.І. Продуктивність серця і часткова емульсійна вентиляція легень перфтораном при експериментальному синдромі гострого легеневого пошкодження. Буковин.мед.вісн., 2000, т.4, №3. – С. 215-218.

66.Трещинская М.А. Патогенетически обоснованный подход к превентивной терапии цереброваскулярной патологии // Укр.хіміотерапевтич.журнал, 2012, 3(26): с. 234-240.

67.Тронько Н.Д., Соколова Л.К., Рыбченко Ю.Б. Неотложные состояния в диабетологии: кетоацидотическая кома // Острые и неотложные состояния в практике врача. – 2008. – №4. – С.25-28.

68.Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги. Гострі порушення мозкового кровообігу. Ішемічний інсульт. К., 2012. – 76 с.

69.Уоткинс П.Дж. Сахарный диабет / Пер. с англ., М.: Изд-во БИНОМ, 2006. – 134с.

70.Усенко Л.В., Шифрин Г.А. Интенсивная терапия при кровопотере. – Днепропетровск: изд-во «Новая идеология», 2007. – 290 с.

71.Ушкалова Е.А., Астахова А.В. Проблемы безопасности анальгина // Здоров’я України, 2009, 17(вересень): с.46-47.

72.Фещенко Ю.И., Гуменюк Н.И. Инфузионная терапия в клинике внутренних болезней // Укр..хіміотерапевтичний журнал, 2010. – С.1-2.

73.Фещенко Ю.І., Гуменюк М.І. Міждисциплінарне значення неінтенсивної інфузійної терапії // Укр.хіміотерапевтич.журнал, 2012, 3(26): с.7.

74.Филатов А.Н. (ред.). Кровезаменители. – Ленинград: «Медицина», 1975. – 200 с.

75.Халимова Х.М., Рашидова Н.С. Опыт применения L-аргинина в лечении больных с ишемическим инсультом // Укр.хіміотерапевтич.журнал, 2012, 3(26): с. 247-248.

76.Хартиг В. Современная инфузионная терапия. Парентеральное питание // Пер.с нем.– М.: Медицина, 1982.– 496 с.

77.Хлябич Г.Н. (ред.). Инфузионная терапия и клиническое питание / Пер. с нем. –

258

Франкфурт-на-Майне: Фрезениус, 1992.- 795 с.

78.Черний В.И. Постгипоксическая энцефалопатия. К.: Здоров’я, 1997. – 335 с.

79.Черний В.И., Колесников А.Н., Олейников К.Н., Егоров А.А., Билошапка В.И. Рациональная инфузионная терапия. – Донецк: Издатель Заславский А.Ю., 2012.–184 с.

80.Шано В.П., Гринь В.К., Фисталь Э.Я., Миминошвили О.И., Заяц Ю.В. Ожоговый шок.

– Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2006. – 176 с.

81.Шифман Е.М. Преэклампсия, эклампсия, HELLP-синдром. – Петрозаводск: изд-во

«ИнтелТек», 2002. – 432 с.

82.Шлапак І.П.(ред.). Еталони практичних навичок з анестезіології та інтенсивної терапії (навчальний посібник). К., 2006. – 144 с.

83.Шлапак І.П., Галушко О.А. Використання нового комплексного препарату Ксилат® в лікуванні хворих з ускладненим перебігом цукрового діабету. Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л.Шупика, 2006, вип.15, кн.1: 106-112.

84.Шлапак І.П., Галушко О.А. Інтенсивна терапія «критично хворих пацієнтів»: можливості гідроксиетильованих крохмалів (Гекодезу). Огляд досліджень // Ліки України. 2007, 6(111): С.80-84.

85.Шлапак І.П., Галушко О.А. Нові можливості інфузійної терапії діабетичного кетоацидозу // Укр.хіміотерапевтич.журнал, 2012, 3(26): с.271-275.

86.Шлапак І.П., Галушко О.А. Цукровий діабет: погляд з позиції лікаря-анестезіолога. –

К.: Книга-плюс, 2010. – 160 с.

87.Элленхорн М.Дж. Медицинская токсикология: диагностика и лечение отравлений у человека. Том 2. – М.: «Медицина», 2003. – C.962-977.

88.Acker JE III, Pancioli AM, Crocco TJ, Eckstein MK, Jauch EC, Larrabee H, Meltzer NM, Mergendahl WC, Munn JW, Prentiss SM, Sand C, Saver JL, Eigel B, Gilpin BR, Schoeberl M, Solis P, Bailey JR, Horton KB, Stranne SK. American Heart Association; American Stroke Association Expert Panel on Emergency Medical Services Systems, Stroke Council. Implementation strategies for emergency medical services within stroke systems of care: a policy statement from the American Heart Association/ American Stroke Association Expert Panel on Emergency Medical Services Systems and the Stroke Council. Stroke. 2007;38:3097-3115.

89.Adams HA, Baumann G, Ganssien U et al. Die Definitionen der Schockformen. Anasthesiol. und intensivmed. 2002;- vol.43, N 4: 190-201.

90.Aitkenhead AR, Smith G. Complications during anaesthesia. In: Textbook of Anaesthesia, 3- th ed. Michigan: Churchill Livingstone, 1996: 377-406.

91.Alberta provincial stroke strategy (APSS). Pre-Hospital Care. Alberta Provincial Stroke

259

Strategy Pillar 2. Pillar 2 Prehospital Working Group. November 2009; 1-12.

92.Bart M Demaerschalk, Mayo Clinic Arizona, Phoenix, AZ; Rema Raman, Karin Ernstrom, Brett C Meyer, Univ California San Diego, San Diego, CA; - for the STRokE DOC and STRokE DOC-AZ Investigators; Univ California San Diego and Mayo Clinic Arizona, San Diego, CA and Phoenix, AZ. Efficacy of Site Independent Telemedicine: Pooled Analysis of the STRokE DOC and STRokE DOC-AZ Telemedicine Stroke Trials. Abstracts From the 2010 International Stroke Conference: Oral Presentations. Stroke 2010; 41; 246.

93.Bergmann M, Silling-Engelhardt G, Schnabel R, Gulotta F. Therapy-induced cerebro-renal oxalosis? Z Gesamte Inn Med. 1991 Mar; 46(4):101-6.

94.Canadian Stroke Strategy. Canadian Best Practice Recommendations for Stroke Care, (updated 2008) (СSS, 2008).

95.Choi PT, Yip G, Quinonez LG, Cook DJ. Crystalloids vs. colloids in fluid resuscitation: a systematic review. Crit Care Med. 1999 Jan;27(1):200-10.

96.Commichau C., Scarmeas N., Mayer SA. Risk factors for fever in the intensive care unit // Neurology, 2003, Vol.60. – p.837-841.

97.European Stroke Organization. Guidelines for Management of Ischemic Stroke, 2008 (ESO 2008).

98.Galloway FM. Fluids and Electrolytes. J.Duke, S.G. Rosenberg „Anaesthesia secrets", 1996, Hanley and Belfus Inc., p.18-27.

99.Guidelines for the Early Management of Adults With Ischemic Stroke: a Guideline From the American Heart Association/ American Stroke Association Stroke Council, Clinical Cardiology Council, Cardiovascular Radiology and Intervention Council, and the Atherosclerotic Peripheral Vascular Disease and Quality of Care Outcomes in Research Interdisciplinary Working Groups (2007) (AHA/ASA, 2007).

100.Hartog CS, Bauer M, Reinhart K. The efficacy and safety of colloid resuscitation in the critically ill. Anesth Analg. 2011 Jan;112(1):156-64.

101.Irwin R. S., Cerra F. В., Rippe M. Intensive Care Med. 1995, 4-th ed. - vol.1 .-p.911-941.

102.Jungheinrich C. The starch family: are they all equal? // Transfusion Alternatives in Transfusion Medicine, 2007, 9(3):152-163.

103.Kreisberg R.A. Pathogenesis and management of lactic acidosis. Ann Rev Med, 1984, 35: p.181-193.

104.Kwan J, Hand P, Sandercock P: A systematic review of barriers to delivery of thrombolysis for acute stroke. Age Ageing 2004;33:116-121.

105.Mudge GH, Mannibg JA, Gilman A. Sodium acetate as a source of fixed base. Proc Soc Exp Biol Med. 1949 May;71(1):136-8.

260