- •Міністерство охорони здоров'я україни
- •Наказ № 362 від 19.07.2005
- •Про затвердження Протоколів діагностики та лікування кардіоревматологічних хвороб у дітей
- •Протокол діагностики та лікування гострої ревматичної лихоманки у дітей
- •Протокол діагностики та лікування хронічних ревматичних захворювань серця у дітей
- •Протокол діагностики та лікування хвороб, що характеризуються підвищенним кровяним тиском у дітей
- •Протокол діагностики та лікування легеневого серця та порушення легеневого кровообігу у дітей
- •Протокол діагностики та лікування перикардитів
- •Протокол діагностики та лікування пролапсу мітрального клапана у дітей
- •Протокол діагностики та лікування ендокардиту у дітей
- •Протокол діагностики та лікування міокардиту у дітей
- •Протокол діагностики та лікування кардіоміопатій у дітей
- •I42.0 дилатаційна кардіоміопатія
- •I42.1 гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія
- •I42.2 інша гіпертрофічна кардіоміопатія
- •I42.5 рестриктивна кардіоміопатія
- •Протокол діагностики та лікування порушень провідності у дітей
- •I45.6 синдром попереднього збудження
- •Протокол діагностики та лікування при зупинці серцевої діяльності у дітей
- •146.9 Зупинка серця неуточнена
- •Протокол діагностики та лікування порушень серцевого ритму у дітей
- •I47.0 зворотна шлуночкова аритмія
- •I47.1 надшлуночкова тахікардія
- •I47.2 шлуночкова тахікардія
- •I48 фібриляція і тріпотіння передсердь
- •I49.3 попередчасна деполяризація шлуночків
- •I49.5 синдром слабкості синусового вузла
- •Протокол діагностики та лікування серцевої недостатності у дітей
- •I50.0 - застійна серцева недостатність
- •I50.1 - лівошлуночкова недостатність
- •Протокол невідкладної допомоги при гострій лівошлуночковій недостатністі у дітей
- •Протокол невідкладної допомоги при гострій правошлуночковій недостатністі у дітей
- •Протокол діагностики та лікування артеріальної гіпотензії у дітей
- •Протокол діагностики та лікування хвороб кістково-м'язової системи та сполучної тканини у дітей
I47.2 шлуночкова тахікардія
Шлуночкова пароксизмальна тахікардія:
безперервно-рецидивуюча (хронічна) форма
Причинами є органічне ураження міокарда: кардити, кардіоміопатії, вади серця, постміокардитичний кардіосклероз; інтоксикація препаратами дигіталісу, хінідіном; гіпо- і гіперкаліемія, синдром подовженого інтервалу QT. Дуже рідко розвивається при вегето-судинній дисфункції, тіреотоксикозі, психофізичному перенавантаженні. Хронічна (безперервно-рецидивуюча) шлуночкова ПТ викликає тяжкі гемодинамічні розлади і є станом, що має загрозу для життя (перехід у фібриляцію шлуночків і прогресування недостатності кровообігу).
Клінічні:
- збільшення частоти серцевого ритму до 120-250 ударів за хвилину, раптовий початк і раптове закінчення нападу. При збільшенні ЧСС більш ніж 120-140 ударів за хвилину, може розвинутися синдром малого серцевого викиду. Безперервно-рецидивуюча форма характеризується частими рецидивами і хронічним перебігом.
Параклінічні:
- ЕКГ: реєструються "залпи" послідовних шлуночкових екстрасистол (більш 5) з короткими періодами синусового ритму. Комплекси QRS широкі (більш 0,1 сек), деформовані, зубці Т дискордантні головному зубцю комплексу QRS. Зубець Р розпізнається рідко завдяки нашаруванню на інші елементи ЕКГ. Шлуночкова ПТ може бути моно- або поліморфною. Поліморфна або хаотична шлуночкова ПТ є погрозою для розвитку фибріляції шлуночків. Одним з вариантів поліморфної шлуночкової ПТ є тахіаритмія типа "пірует".
Група ризику раптової серцевої смерті: повторні синкопальні стани; поліморфна форма ПТ; брадикардія рідше 48 уд/хв. в нічний час, подовження інтервалу QT більше 480 мс; альтернація зубця Т, паузи ритму більше 1,5 сек, наявність пізніх потенціалів шлуночків.
ЛІКУВАННЯ
- Режим щадний з обмеженням фізичних навантажень, достатньою тривалістю сну, прогулянками на свіжому повітрі. Під час нападу - режим ліжковий. Заняття спортом протипоказані.
- Дієта збагачена продуктами, що містять вітаміни, калій і магній (родзинки, курага, печена картопля, сушені фрукти). Протипоказані кріпкий чай, кофе, шоколад.
- Купірування нападу: лідокаїн 1% в/в повільно в дозі 1-1,5 мг/кг. При відсутності ефекту можна повторити введення лідокаїну через 5-10 хвилин у половинній дозі. При відсутності ефекту - аймалін (гілуритмал) 2,5% розчин в/в дуже повільно на 10,0-20,0 мл 0,9% розчину NaCl в дозі 1 мг/кг. При відсутності ефекту - в/в введення аміодарону 5% розчин в/в дуже повільно на 10,0-20,0 мл 5% розчину глюкози в дозі 5 мг/кг. При відсутності ефекту - консультація кардіохірурга щодо необхідності проведення чрезстравохідної електрокардіостимуляції або електроімпульсної терапії.
- Для профілактики тромбоемболії у хворих з мітральною вадою серця, гіпертрофічною кардіоміопатією, тромбоемболіями в анамнезі до і після планової електричної кардіоверсії протягом 2-3 тижнів призначають непрямі антикоагулянти (фенілін, неодікумарин).
- При наявності додаткового джерела тахікардії, після проведення електрофізіологічного обстеження використовується метод радіочастотної катетерної аблації. При відсутності ефективності від консервативної терапії здійснюється імплантація кардіовертера-дефібрилятора.
- Етіопатогенетична терапія основного захворювання серця.
- За показаннями нейротропні засоби.
- Серцеві глікозиди при шлуночковій пароксизмальній тахікардії протипоказані.