• Діагносттичні критерії.

ГОСТРИЙ ЦИСТИТ.

Клінічні ознаки:

• часте та болюче сечопускання, відчуттями дискомфорту внизу живота та статевих органах;

• розлади сечопуску у вигляді неутримання сечі (ургентне нетримання).

ХРОНІЧНИЙ ЦИСТИТ.

Клінічні криттерії :

• лейкоцитурія;

• часте сечовипускання в періоди загострень запалення.

КРИТЕРІЇ ЦИСТОСКОПІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ:

• гіпермія;

• бульозний набряк слизової і гранулярні або кистоподібні висипання, фібринозні нашарування, що локалізуються переважно в ділянці сечоміхурового трикутника, шийки та задньої стінки сечового міхура.

КРИТЕРІЇ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ОБСТЕЖЕННЯ:

• специфічних признаків немає;

• потовщення стінки і фестончатий контур сечового міхура, як можливий признак глибоких змін стінки сечового міхура.

• КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЦИСТИТУ.

Клінічна класифікація грунтується на глибині запального ураження слизової оболонки:

• катаральний;

• гранулярний;

• бульозний;

• геморагічний.

• ЛІКУВАННЯ.

ГОСТРИЙ ЦИСТИТ:

• антибіотикотерапія (цефалоспорини I-II покоління, напівсинтетичні пеніциліни);

• уросептики.

Призначають два антибактеріальних препарати (антибіотик + уросептик) впродовж 10 - 20 днів із заміною препаратів кожні 10 днів;

• рослинні антисептики;

• спазмолітики;

• збільшення вживаної рідини.

ХРОНІЧНИЙ ЦИСТИТ:

• антибіотикотерапія + уросептики;

• рослинні антисептики;

• знеболюючі, спазмолітики;

• інстиляції сечового міхура антисептичними розчинами в об´ємі 10 - 15 мл;

• препарати направленої медіаторної дії, призначають в залежності від виду порушення функції сечового міхура (дивись розділ “Уретерогідронефроз”).

• Критерії оцінки результатів лікування циститу у дітей:

• відсутність клінічних проявів;

• нормалізація лаборатоних даних в сечі;

• відновлення звичного виду слизової при цистоскопії.