- •Тема 1. Історія розвитку лижного спорту. Лижний спорт в системі фізичного виховання. План
- •Виникнення лиж і їх еволюція
- •Короткий огляд розвитку лижного спорту в росії з періоду зародження до 1917 року
- •26 Січня 1896 року на Ходинському полі вперше відбулися офіційні змагання на звання «першого лижного бігуна столиці,» яке в гонці на з версти виборювали 6 учасників.
- •Розвиток лижного спорту 3 1917 року до великої вітчизняної війни
- •Лижний спорт у роки великої вітчизняної війни та післявоєнні роки. Масовий характер лижного спорту та зростання спортивно-технічної майстерності вітчизняних лижників.
- •Види лижного спорту і їх коротка характеристика
- •Участь українських лижників у міжнародних змаганнях, чемпіонатах світу, олімпійських іграх, універсіадах
- •Значення лижного спорту у фізичному вихованні школярів
- •Зміст лижної підготовки в школі
Короткий огляд розвитку лижного спорту в росії з періоду зародження до 1917 року
Вважають, що лижі винайшли або стародавні жителі Центрального Сибіру, а з великим переселенням народу вони поширилися по всій Півночі, або одночасно в усіх місцях, де сніжні зими. Якщо відносно способу і місця винаходу лиж існують різні версії, то час подій досить точно визначили археологи. На російській півночі і поблизу скандинавських фіордів вони не раз знаходили скам'янілі лижі, вік яких сягав 5 тис. років. У печерах заполярного острова Родей у Норвегії і поблизу Упсали (Швеція) були відкриті приблизно такого ж віку малюнки із зображенням лижників.
Однак лижі не довго залишалися виключно привілеєм жителів Півночі. Описуючи свій похід у Малу Азію, старогрецький історик Ксенофонт (401 р. до нашої ери) повідомляв, що вірмени не лише самі користувалися прив'язаними до ніг круглими дерев'яними дощечками, але радили взувати в спеціальні лижі коней, що загрузали в снігу.
На Русі лижі широко застосовувалися не лише в повсякденній діяльності людей, а й для розваг під час зимових свят. Тут уже можна було побачити прообраз лижних змагань — біг на лижах наввипередки і спускання з крутих схилів. У середині XVII ст. в суровому колимському краї проклав собі шлях на лижах мореплавець Семен Дежньов, і в цей час простував на них приамурськими нетрями не менш відомий землепроходець Ерофей Хабаров. Великий полководець Суворов поставив на лижі і гармати під час переходу через Альпи. Нижні загони відіграли свою роль при вигнанні наполеонівських полчищ.
Створення лижних клубів поклало початок регулярним міжнародними лижним змаганням. У 1877 році в Норвегії було організовано перше лижне спортивне товариство. Цей досвід був перейнятий Фінляндією де був створений спортивний лижний клуб. Далі почали виникати клуби лижників у всіх великих державах Європи, Азії, Америки: в Угорщині у 1883 році, Австрії і Швейцарії у 1891 році, Німеччині і Італії у 1893 році, Швеції у 1895 році.
Перші лижні змагання в Росії, про які оповіщалось у пресі, були проведені у лютому 1894 року по сніговому покрову річки Неви біля Адміралтейської набережної. Дистанція була невеликою 1/4 версти що складає 267 метрів. Через місяць, у подібних змаганнях брали участь жінки.
У грудні 1895 року відбулося урочисте відкриття Московського клубу лижників, який організували 13 членів клубу велосипедистів і 17 любителів лижних прогулянок. У статуті клубу вказувалося, що його членами не можуть, бути «особи жіночої статі, вихованці навчальних закладів і професіональні лижники», якими вважалися "всі хто їздив на лижах публічно за гроші». Невдовзі ентузіасти подали своєму генерал-губернатору прохання «затвердити Статут товариства лижного спорту, передбачивши в ньому можливість допущення як гостей осіб жіночої статі і тих, хто досяг повноліття». Після залагодження бюрократичних формальностей товариство було узаконене.
26 Січня 1896 року на Ходинському полі вперше відбулися офіційні змагання на звання «першого лижного бігуна столиці,» яке в гонці на з версти виборювали 6 учасників.
Згодом у 1897 році у Петербурзі був створений клуб лижників «Полярна зірка», а потім у Тулі, Рязані, Костромі, Смоленську, Харкові, Єкатеринбурзі.
Але для широких мас населення клуб був зачинений, бо потрібно було робити значні грошові внески.
Перший чемпіонат Росії відбувся у лютому 1910 року. В гонці на 30 верст брали участь 14 спортсменів, найсильнішим виявився Павло Бичков з результатом 2 год.26 хв.47 сек. Він успішно виступив і в кількох наступних чемпіонатах. Разом з іншим сильним гонщиком того часу — Ігорем Немухіним він виступив на міжнародних змаганнях — Північних іграх. Павло Бичков працював двірником у братів Скуйє, які узимку бігали на лижах, а влітку їздили на велосипедах. Бичков попросив панів брати його з собою у вихідні па лижні прогулянки і незабаром разом з демократичними господарями вступив до клубу лижників, а згодом став першим лижником країни. Однак високе звання двірник отримав не одразу. И тодішніх правилах змагань був пункт, згідно з яким особи, які займались фізичною працею, вважалися професіоналами, а отже, це могли змагатися з любителями. На щастя, після погодження, цим безглуздим пунктом знехтувати, і Павло Бичков був проголошений першим. У 1948 році Бичков був удостоєний звання «заслуженою майстра спорту СРСР».
У 1912 році гонщиками Сокольницького клубу був здійснений лижний перехід Москва — Петербург (680 км), учасники Гостев, Захаров, Мухін, Єлізаров подолали його за 12 діб. Вони його повторили у 1936 році в зворотному напрямку і подолали його за 8 діб, покращивши свій попередній результат на 4 доби.
До 1912 року на озброєнні російських лижників був лише один російський хід», а з 1913 року почали застосовувати у нас лижні ходи «фінський хід» з одночасним поштовхом рук, а також змащення лижними мазями.
В спортивних змаганнях брали участь в основному лижники із Центральної Росії. Так у спортивному сезоні 1910 — 1911 року кількість змагань становила — 17, кількість спортивних товариств — 9, кількість учасників — 109. У спортивному сезоні 1911 — 1912 року ці цифри відносно становили: 20 — 10 — 155, а вже у сезоні 1912 — 1913 року — 19-13-192.
З 1906 року в Росії почали розвиватися гірськолижні види спорту. Стрибки на лижах з трампліна потужністю 8 — 10 метрів. З 1909 по 1912 роки трампліни були побудовані в Царицині, Звенигороді (Московська обл.) в Юках під Петербургом. Стрибки до 20 метрів — переможцем був Борис Смирнов.