2 Завдання, методи та організація дослідження

2.1. Завдання дослідження

Мета – проаналізувати особливості застосування комплексу засобів фізичної реабілітації для відновлення стану функцій при ревмотоїдному артриті колінного суглоба і оцінити його ефективність.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан проблеми в науково-методичній літературі, узагальнити досвід і практику з питання лікування хворих на ревмотоїдний артрит за допомогою засобів фізичної реабілітації.

2. Запропонувати комплекс фізичної реабілітації хворих на ревмотоїдний артрит колінного суглоба.

3. Провести дослідження впливу запропонованого комплексу фізичної реабілітації, оцінити її використання в групі хворих.

2.2. Методи дослідження

Для вирішення поставлених задач були використані наступні методи:

1. Метод аналізу літератури.

В ході дослідження було проаналізував стан проблеми в науково-методичній літературі, узагальнено досвід і практику з питання лікування хворих на ревмотоїдний артрит за допомогою засобів фізичної реабілітації.

2. Медико-біологічні методи: гоніометрія, шкала оцінки болю, вимірювання артеріального тиску і температури.

При огляді та пальпації звертали увагу на деформацію, наявність ексудату, болючі точки у суглобі.

Вимірювання амплітуди рухів у суглобах проводилося методом гоніометрії, розробленим у 1974 році студентами Бостонського університету. Такі дані використовуються для визначення наявності дисфункції опорно-рухового апарату та вибору відповідних реабілітаційних методів.

Згинання (флексія) – розгинання (екстензія) коліна.

В.п. – лежачи на спині, ноги прямі. Вісь гоніометра накладається на латеральний відросток стегнової кістки; нерухоме плече – паралельно до стегнової кістки, орієнтується на великий вертлюг (рухається зі стегновою кісткою); рухоме плече – паралельно до гомілки, орієнтується на латеральну кісточку гомілки. При згинанні у коліні виконується згинання у кульшовому суглобі, обсяг руху – 135º. При розгинанні обсяг руху – 180º (0º) (під коліно підкладається валик).

Артеріальний тиск вимірював за допомогою апарату Ріва-Роччі дворазово на обох руках. Рівень артеріального тиску оцінював відповідно до рекомендацій експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, де нормальним для дорослих прийнято вважати систолічний артеріальний тиск (АТс) у межах 105-139 мм. рт. ст., і діастолічний артеріальний тиск (АТд) 60-89 мм. рт. ст. [34].

Контроль за температурою здійснював двічі в день: ранком (в 6 годин) і ввечері (в 16-18 годин). Результати виміру відзначав у температурному аркуші. Тривалість термометрії не менш 10 хвилин.

Нормальна температура при вимірі в пахвовій або паховій області коливається між 36 і 37 °С. Ранком вона трохи нижче, ніж увечері [34].

Шкала болю - м. Вейсса

Бали	Індивідуальна оцінка болю
0	– відсутність больових відчуттів;
1	– відчуття втоми;
2	– відчуття дискомфорту;
3	– слабке відчуття печіння;
4	– легкий тупий біль;
5	– біль нижче середнього;
6	– середній біль;
7	– больові відчуття вище середнього;
8	– сильний біль:
9	– дуже сильний біль:
10	– максимально можливий біль:

3. Методи педагогічного дослідження:

• спостереження;

• опитування.

Спостереження велося за проведенням фізіоребілітаційних заходів з хворими на ревматоїдним артритом колінного суглоба. У ході спостереження виявлялися зміни стану колінного суглобу хворих у результаті використання зазначених заходів.

На початку дослідження проводили опитування хворих для визначення основних факторів виникнення ревмотоїдного артриту та загального стану здоров’я досліджуваних.

Питання були наступними:

• Ваша стать та вік;

• Стадія захворювання визначена лікарем за рентгенологічними даними;

• Ступінь протікання хвороби;

• Тривалість хвороби;

4. Методи математичної статистики:

• узагальнення математичних даних;

• порівняння;

• критерій Ст’юдента;

Критерій Стьюдента – загальна назва для класу методів статистичної перевірки гіпотез (статистичних критеріїв), заснованих на порівнянні з розподілом Стьюдента. Найчастіші випадки застосування t-критерію пов’язані з перевіркою рівності середніх значень у двох вибірках.

2.3. Організація дослідження

Дослідження було проведено на базі ДУ СМСЧ №1 у стаціонарному відділенні м. Енергодару. Дослідження проводилося з 10 листопада 2013 року по 10 лютого 2014 року.

Дослідницька робота проводилася на стаціонарному етапі – 15-18 днів.

У досліджені приймали участь 16 пацієнтів (10 чоловіків та 6 жінок) у віці від 30 до 40 років. З них було обстежено 8 хворих на ревматоїдний артрит колінного суглобу основної групи і 8 хворих на ревматоїдний артрит колінного суглобу, які склали контрольну групу.

Взагалі під спостереженням знаходились особи з класичним ревматоїдним артритом: повільно прогресуюче протікання і швидко прогресуюче, остеопороз + звуження суглобової щілини. У більшості пацієнтів були виявлені порушення функцій опірно-рухового апарату. Пацієнти були охарактеризовані по наступним критеріям класифікації РА (за результатами опитування): за стадією захворювання, за рентгенологічними даними (І – навколо суглобовий остеопороз, II – остеопороз + звуження суглобової щілини (одиничні узури)), за стадією захворювання – ОГ (І стадія – з особи та ІІ стадія 5 осіб), КГ (І стадія – 4 особи та ІІ стадія 4 особи); за ступенем сективності процесу (мінімальний – 5 осіб, середній – 11 осіб), по протіканню хвороби (швидко прогресуюче – 4 особи і повільно прогресуюче – 12 осіб), за тривалістю хвороби (від 5 років до 8), за віком (30-40 років).

Усім досліджуваним хворим на лікарняному етапі, напівпостільний режим було призначено: дієтотерапія, медикаментозне лікування, лікувальний масаж, електрофорез.

В основній групі окрім зазначених засобів було використано лікувальну гімнастику.