Розділ 4. Індивідуальне завдання

4.1 Показники ефективності імпортних операцій.

Динаміку імпортних процесів визначають багато факторів, серед яких особливе місце належить цінам на товари (послуги). Надійна і достовірна інформація щодо рівня і динаміки цін широко використовується у повсякденній діяльності зовнішньоторговельних організацій, товаровиробників, імпортерів та експортерів товарів і послуг, органів державного управління, що координують зовнішньоекономічну діяльність.

Ризики країни імпортера в багатьох випадках покриваються страхуванням експортних кредитів у країні експортера, так що можливе відносно вигідне фінансування.

Обов’язковою умовою при здійсненні імпортної політики є наявність комерційної, валютно-фінансової інформації про кон’юнктуру зовнішніх як товарних так і валютних ринків.

Здійснення імпортної політики суб’єктами міжнародної торгівлі обумовлено: нерівномірністю економічного розвитку всіх країн світу; невідповідністю людських ресурсів; нерівномірністю розміщення валютних ресурсів; специфікою політичних відносин; відмінністю у рівні науково-технічного розвитку країн; особливістю географічного положення, природних і кліматичних умов, відсутністю необхідної сировинної бази.[1].

У процесі реалізації імпортних операцій виникають різного роду проблеми, такі як:

- відсутність інформації про потенційних постачальників та умови співпраці між ними;

- відсутність страхування валютних ризиків. Термін «валютний ризик» можна тлумачити як ризик вірогідних фінансових втрат, що може призвести до зниження ефективності імпортних операцій. Такі зміни в рівні ефективності імпортних операцій не будуть певною мірою задовольняти імпортера;

- непланове збільшення термінів поставки;- невідповідність документації;- проблеми при митному оформленні.

Серед проблем організації імпортної діяльності, які характерні національним підприємствам, були виділені наступні:

1. Відсутність сировини для виробництва на території України спортивного харчування.

2. Недостатня оперативність даних про фінансово-господарчу діяльність підрозділів. Відсутність оперативної та правдивої інформації щодо взаєморозрахунків із зовнішніми постачальниками й споживачами, як наслідок проблеми в управлінні дебіторською та кредиторською заборгованостями.

3. Неповне використання новітніх інформаційних технологій в діяльності підприємств, що виступає негативним фактором у процесі імпорту продукції.

4. Формалізовані проблеми на митному кордоні країни, що стає вагомою причиною збільшення терміну проходження вантажу через митний контроль. Відсутність прозорості під час процесу обміну інформацією та централізованого контролю митного оформлення.

5. Значний обсяг “ручної” праці при передачі даних, необхідність взаємодії всіх учасників міжнародної торгівлі, що в більшості випадків призводить до помилок та затримок у логістичних ланцюгах.

6. Висока платня за оренду складських приміщень.

Проте, існує ряд проблем, які є не ідентифікованими і потребують більш поглиблених наукових досліджень та додаткових розробок щодо їх удосконалення. В сучасних умовах при здійснення міжнародної торгівлі є доречним використання всіх можливих способів удосконалення зовнішньоекономічної діяльності. Рівень рентабельності та ефективності діяльності підприємства, організації у сфері імпортної політики значним чином залежить від рентабельності та ефективності функціонування як підрозділів, так і підприємства в цілому. [2].

Слід зазначити, що в залежності від виду зовнішньоекономічних операцій, її масштабу ці процеси можуть відбуватись по-різному: одночасно чи почергово, безперервно чи інтервалами, з різною швидкістю і інтенсивністю, формуючи тим самим складні потоки фінансових платежів.

Безпосередня оцінка ефективності повинна здійснюватися на підставі таких показників, як обсяги імпорту продукції, прибуток від зовнішньоекономічної діяльності. Варто зазначити, що окрім обсягів імпорту, на величину прибутку впливають внутрішні і зовнішні фактори (зміна цін на сировину і кінцеву продукцію, зміна собівартості продукції, її структура, асортимент, якість продукції, поточний курс акцій, ставки податків та митних тарифів).[2].

Підприємство, здійснюючи приведену оцінку ефективності імпортної операції має змогу обґрунтувати окремі пропозиції стосовно реалізації товару з метою вибору найбільш оптимальної, коли імпорт відповідних товарів для підприємства-виробника є економічно вигідним, функціонування виробництва є раціонально організованим, слід шукати шляхи збільшення імпорту даних товарів з врахуванням найбільш вигідних напрямків реалізації.

Висновки. Ефективне управління імпортною політикою впливає на координацію та організацію діяльності підприємств України, збільшує приток інформації, сприяє взаємоузгодженій роботі всіх підрозділів підприємства, допомагає чітко визначитися з пріоритетами для фірми.

Розділ 5. Пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності підприємства та розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Під резервами підвищення економічної ефективності виробництва розуміють невикористані можливості збільшення продажу продукції в розрахунку на одиницю сукупних витрат завдяки більш раціональному використанню усіх видів ресурсів підприємства.

Основні фактори підвищення ефективності продажу - це підвищення його технічного рівня, вдосконалення управління,

Серед основних шляхів підвищення ефективності діяльності підприємства можна виділити два напрямки підвищення вище згаданих показників – організаційний, технологічний та ресурсний.

В межах організаційного напрямку здійснюється пошук можливостей підвищення ефективності тих процесів, що відбуваються на підприємстві. При цьому насамперед увага звертається на ефективність управління.

Важливою складовою ефективності підприємства, а отже, і значним резервом її підвищення, є організація виробничого процесу. У конкретних умовах підприємства слід проаналізувати всі аспекти, що визначають ефективність організації робіт – від рівня робочого місця окремого робітника чи спеціаліста до рівня підприємства в цілому. Для виробничих підприємств, ураховуючи, звичайно, специфіку їх діяльності, особливу увагу треба звертати на можливості застосування більш ефективних типів роботи

В межах технологічного напрямку основним є вирішення проблеми технологічного відставання особливо актуальне для українських підприємств. Причому проблема ця є комплексною і має, принаймні, два компоненти: матеріальний та нематеріальний. Перший з них - це удосконалення технічної бази, а другий - організаційно-правові проблеми. На думку багатьох економістів, подолання технічного і технологічного відставання потребує не просто переходу на сучасні технології, а впровадження комплексу відносин, що називається корпоративною культурою. Така культура має запозичуватись, звичайно, у найпередовіших компаній з тривалим досвідом роботи в ринковому середовищі.

Щодо аналізу ефективності використання трудового потенціалу підприємства, то тут слід зосередити увагу на таких аспектах: внутрішньозмінні втрати робочого часу; втрати робочого часу внаслідок плинності кадрів; рівень використання засобів механізації, автоматизації праці та комп'ютерної техніки; аналіз системи стимулювання працюючих; визначення професійно-кваліфікаційної структури працюючих.