Висновки

Підбиваючи підсумки, слід зауважити про те, що Україна зараз знаходиться на межі докорінних змін, які слід проводити помірковано. В Україні є можливість на проведення адміністративно-територіальної реформи, але не слід цією можливістю нехтувати і зволікати. Зараз створені всі передумови для проведення реформи і втрата часу може мати згубні наслідки, а саме те що реформування адміністративно - територіального устрою може зазнати невдачі. А це в свою чергу приведе до значних втрат, особливо в фінансовому плані.

В результаті здійснення адміністративної реформи в Україні відповідно до Концепції передбачається поступове формування раціонального механізму державного управління, який дозволить підвищити ефективність реалізації виконавчої влади, поглибити її взаємодію з місцевим самоврядуванням.

Якісно удосконалена система виконавчої влади має покращити вплив на хід та наслідки проведення інших перетворень у нашому суспільстві - насамперед, економічної реформи, особливо з тих питань, де велике значення мають методи та форми державного регулювання і контролю.

Основна мета реформи полягає у комплексній перебудові системи державного управління в Україні, та в розбудові нової системи органів державного управління для здійснення основних завдань.

До пріоритетних завдань Концепція також віднесла покращання регулювання позасудового захисту прав і свобод громадян, які порушуються органами виконавчої влади та їх посадовими особами. Передбачається, що право на такий захист повинно реалізовуватися шляхом подання адміністративної скарги до вищого у порядку підлеглості органу виконавчої влади (посадової особи).

Основною проблемою реалізації адміністративно-правової реформи є недостатність її фінансування, а також відсутність механізму реалізації існуючої концепції.

Проведення адміністративної реформи є етапом демократизації українського суспільства, приведення у відповідність існуючих суспільних відносин з закріпленими у Конституції нормами.

Проведення адміністративно-правової реформи є важливим чинником виходу із трансформаційної кризи українського суспільства і полягає у створенні сучасної, ефективної системи державного управління. А формування нової системи державного управління є інструменту подолання кризи в Україні.

Список використаної літератури

1. Конституція України.

2. Закон України “Про управлінські послуги громадянам”

3. Указ Президента України від 7 липня 1997р. “Про Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи”

4. Указ Президента України від 2 жовтня 1997р. “Положення про Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи”

5. Указ Президента України від 22 липня 1998р. “Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні”

6. “Положення про робочу групу з проведення реформи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і державної служби”, затверджене Указом Президента України від 10 вересня 1998р.

7. Постанова Верховної Ради України від 13 червня 1995р. “Про розробку законопроекту Закону України щодо структури виконавчої влади”

8. В.К.Колпаков “Адміністративне право України” Київ, Юрінком Інтер, 2001р.

9. Л.В.Коваль “Адміністративне право”, курс лекцій, Київ, ”Вентурі”, 1996р.

10. “Право України” №4 2003р., А.Полешко “Хід адміністративної реформи в Україні (з науково-практичної конференції)” (ст.104-116);

11. “Право України” №5 2003р., перший заступник Глави Адміністрації Президента України О.Дьомін “Роль адміністративної реформи у державотворенні на сучасному етапі”, (ст.3-7);

12. “Право України” №7 2003р., А.Полешко “Стан і перспективи реформування адміністративного права (з ІІІ Національної науково-теоретичної конференції)” (ст.124-136).