5. Ромноження кліща.

Розмноження кліща та розвиток павутинного кліща. Павутинний кліщ статево роздільні особини. Запліднення у них сперматофорне. Самець залишає на субстраті клейкі сперматофори на ніжки, а самка захвачує їх зовнішніми статевими органами, але в деяких випадках навіть відсутній сперматофор і просто виділяються краплі сім’яної рідини, яка самка рухаючи за самцем, всмоктує своїм статевим конусом. Самки на протязі двох – трьох тижнів життя при благо приємних умовах відкладає більше ста яєць. Тривалість генерації два – три тижні. В розмноженні відмічаються всі фази яйця, личинок, німф, самок і самців. Зимує запліднена самка в стані діапаузи, яка наступає під впливом скорочення тривалості світлового дня. В другій половині літа, коли умови ще підходящі для розмноження кліщів, в колоніях з’являються готуючи до зимівлі самки. Вони перестають живитися змінюють своє забарвлення.

Яйця дуже малі (0,1-0,2 мм) та бідні на жовток. Завдяки такому індивідуальному у них збереглися архаїчні риси, та втрачені арахнідами. Дріблення яйця повне, рівномірне, яке нагадує дріблення яйця кільчастих червей. Зародок проходить чотирьох сегментну стадію – протасписом.

Кліщі виходять із яйця на значно ранній стадії розвитку, ніж всі решта арахнід. Утворення кутикул та підготовка до вилуплювання розпочинається в той час, коли у зародка ще не розвинена четверта пара ніг, немає зачатків черевних ніжок і не достає трьох кінцевих сегментів черевця. Тому вилуплюється шестинога личинка з коротким черевцем у якої відсутні три останні сегменти і статеві стулки. Первинна кутикула, що одягає зародок, забезпечена шипиками або пружними щетинками, які розривають яйцеві оболонки. Це так звана перед личинка. Під цією первинною кутикулою в яйці в найближчій час утворюється кутикула власної личинки, яка вилупившись, скидає яйцеві оболонки та предличенкові покриви. У нижчих кліщів перед личинка виводиться сама і вона нерухома.

Личинка перетворюється в німфу, яка тричі линяє, становлячись дорослою особиною. Відповідно розрізняють три німфальних віки: протонімфу, дейтонімфу та тритонімфу. На протязі німфального періоду з’являються сегменти черевця та кінцівок відсутніх у личинок. Сегменти кінцівок утворюються один за одним вперед від анальної зони росту та одночасної появи на сегментах кінцівок (лапок) анаморфозно. При перетворенні личинок в протонімфу з’являються кінцівки четвертої пари у яких ще відсутні щитинки, в кінці черевця, перед стулками, які закривають анальний отвір, утворюється новий одинадцятий за рахунком сегмент, на восьмому сегменті зявляються видозмінні ніжки зачатки статевих клапанівз парою кок сальних органів під ними, а на дев’ятому, десятому сегментах видозмінені ніжки. При останній линьці і перетворенні тритонімфи в дорослу форму нових сегментів та кінцівок вже з’являється, а утворюється статевий конус.

1.6Загальна характеристика та ознаки ушкоджень фітоценозів.

Кліщ павутинний звичайний (TetranychusurticaeKoch). Пошкоджує всі плодові й ягідні культури,а також багато видів бур’янів (лободу, щирицю, кропиву, яглицю та ін.). Поширений повсюдно в садах, ягідниках, лісах і парках, на полях городах і в хмільниках. Дуже дрібний кліщ овальної форми, довжина самки 0,43 мм, самця 0,25. Забарвлення тіла змінюється в різні пори року: на початку літа – сірувато – зелене з дрібними темними плямами по боках, з кінця літа до весни – оранжево – червоне. Яйце кулясте, спочатку зеленувато – прозоре, пізніше – з перламутровим відтінком. Діаметр яйця 0,14 мм. Личинка напівкулястої форми, шестинога, завдовжки 0,13-0,14 мм. Німфа восьминога, схожа на дорослого кліща, але менших розмірів. Зимують лише запліднені самки під рослинними рештками, корою дерев, під опалим листям та в інших затишних місцях. На весні, коли температура повітря досягне +12 С, самки залишають місце зимівлі, оселяються на нижній стороні молодих листків, висмоктують з них сік, плетуть густу павутину з тонких шовковистих ниток, серед яких відкладають яйця. Самки відкладають запліднені й незапліднені яйця. З незапліднених яєць виходять лише самці, а з запліднених – самки і самці. Личинки, як і дорослі кліщі, висмоктують сік з листя, зелених пагонів і плодів, виростають за 8-20 днів. Протягом вегетативного періоду кліщ дає до 12 поколінь. Завдає великих збитків сільському господарству. В засушливе літо рослини, сильно пошкоджені кліщами, гинуть, листки втрачають зелене забарвлення, стають ніби мармуровими; обплутані павутиною, пошкоджені листки і пагони поступово буріють і засихають.

При ураженні павутинним кліщем, в міжвузлі стебел з’являється павутина (Рис. 1). Відноситься до групи серйозних шкідників практично всіх кімнатних рослин. Дорослий кліщ дуже дрібний – самки 0,5 мм, самці – 0,3 мм. Самки пурпурно – червоні, самці яскраво червоні. Розмноження кліща зростає з підвищенням температури. Кліщ поселяється на верхній і нижній стороні аркуша, на пагонах, на гілках,а при масовому розмноженні і на плодах. Пошкоджені рослини відрізняються блідо – жовтим забарвленням. Поверхня пошкоджених листка спочатку покривається блідими цятками від висмоктування клітинного соку, але надалі плями збільшуються і утворюють суцільні білясті плями, листя передчасно опадають. Рослина слабшає, оголюється, плодоношення зменшується. Сприяє ураження червоним кліщиком сухе повітря в приміщенні.