63. Фізичне виховання студентів.

Фізичне виховання у вищому навчальному закладі є невід'ємною частиною формування загальної і професійної культури особистості сучасного фахівця, системи гуманіс­тичного виховання студентів. Як навчальна дисципліна, обов'язкова для всіх спеціальностей, воно є також засобом формування всебічно розвиненої особистості, оптимізації фізичного і фізіологічного стану студентів у процесі профе­сійної підготовки.

Фізичне виховання — система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я, загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок і вмінь.

За час навчання важливо сформувати у студентів ро­зуміння необхідності постійно працювати над собою, вивчаючи особливості свого організму, раціонально використовувати свій фізичний потенціал, ведучи здоро­вий спосіб життя, постійно засвоювати цінності фізичної культури.

       Фізичне виховання спрямоване на розв'язання таких специфічних завдань:

• формування у студентів високих мо­ральних, вольових і фізичних якостей, готовності до висо­копродуктивної праці;

• збереження і зміцнення здоров'я студентів, сприяння всебічному розвитку організму, під­тримання високої працездатності протягом всього періо­ду навчання;

• всебічна фізична підготовка;

• професійно-прикладна фізична підготовка студентів з урахуванням особливостей майбутньої трудової діяльності;

• здобуття студентами необхідних знань з основ теорії, методики і організації фізичного виховання і спортивного тренуван­ня, підготовка до роботи як громадських інструкторів, тренерів і суддів;

• вдосконалення спортивної майстернос­ті студентів-спортсменів; виховання усвідомлення необ­хідності регулярно займатися фізичною культурою і спортом.

       Навчальну програму з фізичного виховання реалізують під час навчальних занять із цього навчального предмета. Однак ці заняття не можуть відновити дефіциту рухової активності студентів, забезпечити відновлення їх розумо­вої працездатності, запобігти захворюванням, що розви­ваються на тлі хронічної втоми. Цю проблему можливо розв'язати завдяки плануванню та проведенню студента­ми самостійних занять із фізичного виховання впродовж 4—6 годин на тиждень.

Фізична культура у вищому навчальному закладі ви­конує оздоровчі, виховні та освітні завдання. Конкретні напрями та організаційні форми масової фізичної культу­ри визначаються статтю, віком, станом здоров'я, рівнем фізичної підготовленості, а також наявною спортивною ба­зою, традиціями вищого навчального закладу.

       Істотну роль у фізичному вихованні відіграють масові фізкультурно-спортивні заходи, які організовуються у вільний від навчальних занять час, у вихідні та святкові дні, в оздоровчо-спортивних таборах, під час навчальної практики, табірних зборів.

64. Трудове виховання студентів.

Умови прискореного науково-технічного прогресу пе­редбачають чесну, сумлінну, напружену та ініціативну ро­боту кожного працівника, формування якого є одним із найважливіших завдань трудового виховання у вищому навчальному закладі.

Трудове виховання — процес формування потреби в праці і сум­лінного, творчого ставлення до неї, гордості за свою професію, ви­соких моральних і професійних рис громадянина, працівника, фа­хівця, вироблення практичних умінь і навичок культури праці.

       Найважливішим завданням трудового виховання сту­дентів є формування у них професійних здібностей і по­треб, вмінь, навичок, звичок професійного призначення, психологічна підготовка до праці з обраної спеціальності; виховання волі, терпеливості і наполегливості в подоланні труднощів.

     Трудове виховання студентів здійснюється в процесі усіх видів діяльності студента: навчальній праці, науково-дослідній роботі, діяльності, виробничій практиці, гро­мадській, побутовій праці.

       Навчальна праця. Це основний вид трудової діяльнос­ті студента і, відповідно, основний засіб трудового вихо­вання. За своїм характером навчальна праця належить до пізнання, в процесі якого студенти здобувають знання, на­бувають умінь та навичок. Вона також передбачає форму­вання в суб'єкта ініціативи і творчості, вміння долати труднощі, виявляти волю і наполегливість, а також знач­них фізіологічних і розумових напружень.

       У вищому навчальному закладі навчальна праця має свою особливість: студент виступає одночасно об'єктом цього процесу (оскільки піддається впливу професорсько-викладацького колективу) і суб'єктом, оскільки без само­стійної роботи неможливо оволодіти знаннями і професій­ними навичками.

     

       Науково-дослідна робота. Незважаючи на те що цей вид діяльності пов'язаний з навчальним процесом, він за­лишається відносно самостійним видом роботи студента. Завдяки йому в стінах вищого навчального закладу в моло­дої людини формуються такі якості, як здатність творити, втілювати нові досягнення у виробництво. Студенти, займа­ючись нею, опиняються в наближених до практичної діяльності умовах, які спонукають їх розв'язувати пробле­ми самостійно.

       Виробнича практика. Як вид трудової діяльності вона має великі можливості виховання професійно-трудової культури майбутніх спеціалістів. В її процесі студенти набувають необхідних знань, умінь та навичок, пізнають специфіку обраної спеціальності, ознайомлюються з пере­довими методами праці, вчаться працювати в трудових ко­лективах. Виробнича практика безпосередньо розкриває зміст і характер сучасних вимог до фахівця.

       Громадська діяльність. Вона є невід'ємною складо­вою навчально-виховного процесу. Громадську діяльність відносять до трудової діяльності, яка має добровільний ха­рактер і є за своєю суттю працею на громадських засадах.

       Побутова праця. Це також складова системи трудово­го виховання студентів. Вона передбачає підтримання сту­дентами порядку і чистоти в навчальних аудиторіях, май­стернях, лабораторіях, рекреаціях, на подвір'ї. Роботу із самообслуговування студенти виконують і в гуртожитку: прибирання приміщень, готування їжі, приведення в по­рядок одягу, взуття тощо.        Організовуючи трудове виховання студентів, слід вра­ховувати усі чинники, які підвищують його ефективність. 

       Важливим елементом трудового виховання студентів є формування чітко вираженої позитивної трудової моти­вації. Адже від бажання ефективно працювати значною мірою залежить активність особистості до оволодіння професійною майстерністю, до нормалізації умов трудо­вої діяльності.

       Істотне значення для трудового виховання студентів має творчий характер праці.

       У трудовому вихованні студентів необхідно, щоб про­понована їм праця ґрунтувалася на таких важливих заса­дах: ефективне використання робочого часу, раціональні прийоми праці, економне витрачання матеріалів, електро­енергії, естетичний вигляд виробу, дотримання особистої гігієни й техніки безпеки тощо.

       Необхідно передбачати створення умов для фор­мування професійно-трудової культури майбутніх спеціа­лістів. З цією метою слід забезпечити комплексне управ­ління трудовим вихованням з боку професорсько-викла­дацького складу

       Критерієм трудової вихованості студентів є висока осо­биста зацікавленість і продуктивність праці, відмінна якість продукції, трудова активність і творче, раціоналіза­торське ставлення до процесу праці, трудова, виробнича, технологічна дисципліна.