- •Тези лекцій з навчальної дисципліни
- •«Релігієзнавство»
- •( Денна форма навчання)
- •Лекція № 1. РелігіЯ як суспільне явище. Ранні форми релігії
- •2.1.Предмет релігієзнавства.
- •2.2. Концепції походження релігії.
- •2.3. Структура релігії
- •Структура релігії
- •2.4. Ранні форми релігії
- •Лекція № 2. Буддизм
- •1.Виникнення і основні віровчення буддизму
- •2.Основні поняття буддизму
- •3. Буддизм в Україні
- •Лекція № 3. Виникнення й початок розвитку християнства
- •1. Історія виникнення християнства
- •2. Основні джерела християнського віровчення
- •3.Ціннісні орієнтації християнства. Сутність християнської моралі.
- •4. Розподіл християнства на конфесії
- •1. Особливості віровчення та культу православ’я та католицизму
- •2. Організація управління православною і католицькою церквами.
- •3. Роль православної і католицької церков у сучасному світі
- •Лекція №5. Протестантизм
- •Причини виникнення протестантизму.
- •3.Протестантизм у сучасному світі.
- •Лекція № 6. І с л а м
- •1.Соціально-економічні передумови виникнення ісламу. Життя і діяльність Мухаммада.
- •Зміст віровчення і основні принципи ісламу
- •3.Джерела мусульманського права
- •4.Основные течії в ісламі. Ісламський фундаменталізм.
- •Ісламський фундаменталізм як теоретична основа ісламського тероризму
- •Лекція № 7. Основні етапи релігійного життя в Україні в хх – ххi ст.
- •1. Політика большевіків щодо релігії та церкви.
- •2. Політика радянської держави щодо релігії у 40-80-х рр. Хх ст.
- •Сучасна ситуація в релігійному житті України.
- •Лекція № 8. Свобода совісті й правове регулювання відносин між державою та релігійними організаціями
- •1.Право на свободу совісті. Українське законодавство щодо взаємовідносин між державою та релігійними організаціями.
- •Організаційно-правові положення невійськової
- •Обмеження прав на свободу совісті.
- •Лекція № 9. Новітні релігійні рухи (нрр)
- •Причини виникнення і поширення нрр.
- •3.Нрр в Україні.
4. Розподіл християнства на конфесії
Після розпаду Римської Імперії на Західну і Східну в 395 р. починають збільшуватися розбііжності в догматизмі і обрядовості між Константинопольською і Римською церквами. Різним був і соціальний статус римського єпископа і константинопольського патріарха. Остаточно конфесійний розділ Константинополя і Риму стався в 1054 році. З цього періоду християнство існує у вигляді православ'я і католицизму. Пізніше в ХVI ст. відбувся розкол вже в католицизмі, від якого поступово відмежувався протестантизм.
Висновок: Християнство і сьогодні найчисленніша світова релігія. У християнстві налічується більше 20 тис. різних конфесій, або Церков. Найвпливовіша з них - Римсько-католицька (1 млрд. 200 млн.), услід за нею йдуть Протестантські Церкви(360 млн.) і Православна Церква (170 млн. прихильників).
Лекція №4. .Православ’я. Католицизм
Мета лекції:
освітня(навчальна):
ознайомити студентів, курсантів з особливостями основних напрямків християнства, розкрити спільне та відмінне в католицизмі та православ’ї;
розвиваюча:
формувати у студентів, курсантів вміння грамотно і толерантно
проводити світоглядний діалог, навчитися розуміти інших людей, незалежно від їх ставлення до релігії;
виховна:
виховувати у студентів, курсантів зацікавленість до історії та змісту православ’я та католицизму, що мали значний вплив на розвиток загальнолюдської та національної культури.
Опорні поняття: православ’я, Символ віри, д`огмат, канон, есхатологія, таїнство, хрещення, миропомазання, покаяння, євхаристія, маслосвяття (соборування), священство, вівтар, престол, іконостас, амвон, літургія, філіокве, папа, папоцезаризм, целібат, інквізиція, індульгенція, кардинал, конклав.
ПЛАН
Особливості віровчення та культу православ’я та католицизму.
Організація управління православною і католицькою церквами.
Роль православної і католицької церков у сучасному світі.
1. Особливості віровчення та культу православ’я та католицизму
Православне віровчення ґрунтується на Священному Писанні (Біблії) та Священному Передані. У священному письмі зібрані написані пророками й апостолами книги, які вважаються Церквою богонатхненими. Біблія складається з книг Старого і Нового Завіту.
Священне Передання або Переказ (церковна традиція) доповнює священне писання і зберігається у письмових пам’ятках Церкви (рішення перших семи Вселенських соборів, твори отців Церкви). Серед усіх догматичних визначень Вселенських соборів першорядним й основним визнається Нікео-Константинопольський Символ віри, складений отцями Церкви і затверджений у ІV сторіччі Нікейським і Константинопольським соборами.
Цей Символ має виняткове значення для православних християн, оскільки дає їм знання про основи християнської віри.
Символ віри включає в себе догмат (основна формула віровчення) про Трійцю. Бог, згідно з християнським віровченням, є вища, надприродна і надсвітова сила. Він єдиний, але існує у трьох іпостасях (лицях): Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Святий Дух. Бог-Отець не народжується і не сходить від інших лиць, Син Божий предвічно народжується від Бога-Отця, а Святий Дух сходить від Бога-Отця.
Таїнства. За вченням Церкви, таїнство – священна дія, за допомогою якої віруючому передається Божа благодать. У православ’ї визнається сім таїнств: хрещення, миропомазання, покаяння, причащання, шлюб, маслосвяття і священство.
Хрещення – символ вступу людини до лона Церкви. За православним віровченням, воно необхідно для того, щоби "померти для гріха і відродитися в оновленому житті". Православна церква практикує хрещення шляхом триразового занурення новонародженого у купель з водою. Однак у гострій потребі для ритуалу може бути використаний сніг і навіть пісок. У католицизмі хрещення здійснюється скропленням;
Миропомазання вважається таїнством сходження Святого Духа на новохрещеного. Миропомазання у католицизмі відбувається під час конфірмації над повнолітніми (у православ’ї над немовлятами).
Покаяння (сповідь) – священнодія, під час якої віруючому після каяття відпускаються його гріхи. Каяття повинно складатися не тільки з усвідомлення своєї гріховності й жалю з приводу споєння гріха, але й з прагнення виправитися. Це таїнство, згідно з вченням Церкви, примирює грішника з Богом. Сповідь пов’язана з головним таїнством – причащанням, або євхаристією.
Євхаристія здійснюється на знак подяки християн Богу за спасіння людського роду. Початок цьому таїнству поклав Ісус Христос на Тайній Вечері. Християни вірять, що причащання оновлює духовне життя тілом і кров’ю Христа, які перетворилися з хліба і вина, з’єднує віруючих з Христом в єдине тіло – Церкву. До причастя допускаються не всі бажаючі, а лише ті, хто сповідався і підготував себе належним чином, тобто читав спеціальні молитви і постився. Для причастя у католиків використовують прісний хліб (у православ’ї – квасний).
Маслосвяття (соборування) – священнодія, спрямована на душевне і тілесне зцілення хворих. Таїнство здійснюють сім священиків ("собор пресвітерів"), проте, допускається і менша кількість, які при помазанні тіла немічних єлеєм (освяченою олією) закликають на них божу благодать.
Шлюб – таїнство освячення союзу між чоловіком і жінкою для подружнього життя і дітонародження. У православ’ї сім’я розглядається як "мала церква", а шлюб як "таїнство любові".
Священство – таїнство посвячення в духовний сан. За вченням Церкви, цією священнодією особа, що зводиться в сан, наділяється божественною благодаттю шляхом хіротонії – покладання на її голову рук єпископів.
Католицизм (від грецьк. "католикос" – "загальний", "всесвітній") є найбільшою християнською конфесією. Він розповсюджений головним чином у Західній Європі та Латинській Америці.
Як і православ’я, католицизм ґрунтується на Священному Писанні та Священному Переказі. Але католицизм визнає священними не тільки рішення 7 перших Всесвітніх соборів, а й наступних, аж до XX століття, також булли й енцикліки римських пап. Як і православ’я, католицизм визнає рятівну силу церкви, культ святих і мучеників, іконовшанування. Основними особливостями католицизму, які відрізняють його від інших християнських конфесій є такі:
Догмат філіокве (от лат. Filioque – "і від сина") – учення про сходження Святого Духа не тільки від Бога-Отця, але й від Бога-Сина. Це головна догматична відмінність католицизму від православ’я.
Учення про "зверхналежні заслуги"святих перед Богом. Ці заслуги становлять ніби скарбницю, якою церква може розпоряджатися за своїм розсудом. На основі цього учення в пізньому Середньовіччі та в епоху Відродження побутувала практика індульгенцій – папських грамот про відпущення гріхів.
Догмат про чистилище, де грішні душі очищуються в полум’ї. Строк перебування в чистилищі може бути скорочений молитвами церкви.
Догмати про непорочне зачаття Діви Марії (прийнятий у 1854 році) і про її тілесне вознесіння на небо (прийнятий у 1950 році).
Догмат про непогрішимість папи у справах віри (прийнятий у 1870 році).
Висновки: православ’я і католицизм – дві гілки єдиної віри – християнства. Вони мають як спільні риси так і відмінності в догматиці, культі, організації управління церквами.