II. Контрольні питання теми:

1. Виникнення клітинної організації в ході еволюції.

Прокаріотичні та евкаріотичні клітини.

2. Клітина — елементарна генетична та структурно- функціональна біологічна одиниця.

3. Клітинна теорія, її сучасний стан.

4. Структура і функції органел цитоплазматичного та ядерного комплексів.

5. Докази генетичної ролі ДНК на прикладі явищ трансдукції і трансформації.

6. Характеристика і функціональне значення ДНК і РНК.

7. Ген — функціональна одиниця спадковості. Гени структурні і регуляторні. Властивості гена.

8. Принцип кодування та реалізації біологічної інформації в клітині. Властивості генетичного коду.

9. Регуляція експресії гені в у прокаріотів та евкаріотів.

10. Репарація генетичного матеріалу.

11. Динаміка структури хромосом в клітинному циклі. Будова і функції евхроматинових та гетерохроматинових ділянок хромосом.

12. Спадковий апарат клітин людини, його морфо-функціональна характеристика.

13. Каріотип людини, методи його вивчення і складання ідіограм.

14. Визначення мутацій, види.

15. Життєвий та клітинний цикл клітин.

16. Мейоз.

    3. Самостійна аудиторна робота на занятті:

Розв'язування індивідуальних тестових завдань та ситуаційних задач.

3. Література:

   1. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник.

• Вінниця: Нова книга, 2004. - С. 20-142.

2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник. - К.: Вища школа, 1993. - С. 12-41, 58-59, 68-71.

3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина. -М.: Медицина, 1992.- С. 17-47, 111-116, 132-134.

4. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии,- К.: Вищашк., 1982,-С. 9-30, 37-56.

5. Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология: В 3-хт.- М. -Мир, 1990.

Т. 1. -С. 182-188, 210-242;Т. 3. -С. 204-221.

6. Конспект лекцій.

Вміти'.

• систематизувати і давати латинські назви комахам із рядів тарганів, блощиць, бліх, вошей та ряду двокрилих, родини мух, що мають медичне значення;

• назвати хвороби, переносниками збудників яких є комахи із вказаних рядів, механізми передачі збудників захворювань;

• дати характеристику життєвого циклу тарганів, блощиць, бліх, мух;

• визначати бліх, вошей, тарганів, блощиць, мух з метою профілактики захворювань, що передаються цими комахами;

• дати рекомендації з профілактики захворювань людини, переносниками збудників яких є блохи, таргани, воші, мухи.

1. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

Скласти порівняльну таблицю біології і розвитку вошей, бліх і блощиць.

2. Контрольні питання теми:

   1. Характеристика класу комах.

   2. Морфологія, біологія, екологія і медичне значення: а) бліх, б) вошей, в) тарганів, г) блощиць, д) мух.

   3. Механізми передачі збудників захворювань вошами, блохами, блощицями, тарганами, мухами.

   4. Заходи профілактики і шляхи знищення вошей, тарганів, бліх, блощиць і мух.

3. Самостійна аудиторна робота на занятті:

Матеріал та обладнання: мікроскопи, штативні лупи, мікропрепарати: блохи, воші, блощиці, ротові апарати чорного таргана і блощиць, таблиці. Завдання:

1. Ротовий апарат чорного таргана. Звернути увагу на верхню губу, верхні і нижні щелепи і губу.

2. Морфологія одежної воші. Звернути увагу на особливості зовнішньої будови і колючо-смоктальний апарат.

3. Морфологія блохи. Звернути увагу на форму тіла, довжину задніх кінцівок і будову ротового апарату.

4. Морфологія блощиці. Звернути увагу на форму тіла, наявність почленованих вусиків, будову ротового апарату.

5. Зовнішня будова комах.

V. Література:

1. Медична біологія (за ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник.

• Вінниця: Нова книга, 2004. - С. 176-190.

2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник,- К.: Вища школа, 1993,- С. 351-359.

3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина,- М.:Медицина, 1992,-С. 492-504.

4. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии,- К.: Вищашк., 1982,-С. 216-230.

5. Руководство к лабораторным занятиям по биологии. Учебное пособие /Под ред. Богоявленского Ю.Е.- М.: Медицина, 1988,-С. 108-128.

6. Практичні заняття з біології. / За ред. ІванченкоП.Л.).- К.: Вищашкола, 1972,-С. 141-157.

Практичне заняття № 34

КЛАС КОМАХИ (INSECTA): ВОШІ (ANOPLURA), БЛОХИ (APHANIPTERA), КЛОПИ (HEMIPTERA), ТАРГАНИ (BLATTOIDEA) - ЗБУДНИКИ ТА ПЕРЕНОСНИКИ ЗБУДНИКІВ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ

Актуальність теми:з цієї теми починається вивчення класу комах, який нараховує більше 1млн. видів. Комахи відіграють велику роль в природі, у житті людини, багато з них є тимчасовими зовнішніми паразитами (ектопаразитами), личинки деяких з них можуть бути ендопаразитами, збудниками і переносниками збудників хвороб людини, свійських і диких тварин. Серед комах є отруйні для людини, головним чином із ряду перетинчастокрилих, твердокрилих і лускокрилих: амбарні шкідники, терміти. Із комахами тісно пов"язане життя багатьох тварин і рослин. Фактичний матеріал, що вивчається у цій темі, буде необхідним при засвоєнні розділів епідеміології, шкірних та інфекційних хвороб. У практичній діяльності знання, отримані під час вивчення цього розділу, необхідні для лікарів епідеміологів, інфекціоністів, дерматологів, алергологів та ін.

Навчальні цілі: Знати'.

• визначення основних понять медичної ентомології, ілюструючи їх відповідними прикладами.

ОСОБЛИВОСТІ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ. ПРОЯВИ ОСНОВНИХ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ УСПАДКУВАННЯ НА ПРИКЛАДІ МЕНДЕЛЮЮЧИХ ОЗНАК ЛЮДИНИ (Моно-, ди- та полігібридне схрещування)

Актуальність теми: закономірності успадкування, які були відкриті Г. Менделем, лежать в основі генетичних процесів, пов'язаних з підтриманням кількісної і якісної наступності живої природи. Знання законів успадкування дають змогу прогнозувати ризик появи спадкових хвороб у людини, ймовірність народження здорових дітей. Навчальні цілі: Знати'.

• основні поняття генетики;

• закони Г. Менделя;

• аналізуюче і зворотне схрещування;

• гіпотезу чистоти гамет. Вміти:

• розв'язувати ситуаційні задачі з генетики людини на моно- і полігібридне схрещування.

1. Завдання для самостійної позааудиторної роботи: Розв"язати ситуаційні задачі:

1. Скільки типів гамет утворюють особини з генотипом АА, аа, Аа, ВВ, Aabb,AaBb, АаВЬСс?

2. Полідактилія (шестипалість) і короткозорість передаються як домінантні аутосомні ознаки. Яка імовірність народження дітей без аномалій в сім'ї, де обоє батьків мають обидві вади, але гетерозиготні за обома ознаками?

3. Астигматизм (порушення рефракції ока) і гемералопія (куряча сліпота) - автосомно-домінантні ознаки. Батько страждає астигматизмом, а мати - гемералопією. При яких генотипах батьків у сім'ї можуть бути здорові діти?

II. Контрольні питання теми:

1. Предмет, завдання, методи генетики людини та медичної генетики.

2. Генотип людини як цілісна система генів організму.

3. Фенотип людини як сукупність видових та індивідуальних ознак і властивостей організму.

4. Моногенне схрещування, приклади у людини.

5. Аналізуюче схрещування.

6. Закономірності успадкування ознак у людини при дигібридному та полігібридному схрещуванні.

7. Менделюючі ознаки людини. Моно генні хвороби.

   3. Самостійна аудитор на робота на занятті:

Матеріал та обладнання: таблиці, схеми, ситуаційні задачі. Завдання 1. Визначення типів гамет у гомо- та гетерозигот за однією, двома та більшою кількістю ознак.

Завдання 2. Визначення генотипу та фенотипу нащадків за генотипом батьків при моно- та дигібридному схрещуванні. Завдання 3. Визначення генотипу батьків за фенотипом дітей при моно- та дигібридному схрещуванні.

3. Питання для самоконтролю знань:

   1. Скільки спадкових факторів (алельних генів) кожної ознаки містять гамети?

   2. Який генотип особини, з якою схрещують досліджувану особину при аналізуючому схрещуванні?

   3. В чому полягають докази незалежного успадкування ознак?

   4. За яких умовах діє закон незалежного успадкування ознак?

   5. Поясніть менделевські формули розщеплення з точки зору теорії ймовірності.

4. Література:

   1. Медична біологія (за ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.152-156.

   2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник,- К.: Вища школа, 1993,- С. 60-72.

   3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина,- М.:Медицина, 1992,-С. 82, 83, 88.

   4. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии,- К.: Вищашк., 1982,-С. 71-78, 82-85.

   5. Руководство к лабораторным занятиям по биологии. Учебное пособие /Под ред. Богоявленского Ю.Е.- М.: Медицина, 1988,-С. 233-239.

   6. Практичні заняття з біології. / За ред. ІваченкоП.Л.).- К.: Вищашкола, 1972,-С. 246-248.

      1. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

Скласти схему циркуляції збудників хвороби з трансмісивним механізмом передачі в природному і культурному ландшафті.

2. Контрольні питання теми:

   1. Загальна характеристика та систематика членистоногих, поділ на підтипи.

   2. Особливості біології та морфології павукоподібних, їх медичне значення.

   3. Ряд Скорпіони, географічне поширення та медичне значення.

   4. Характеристика ряду павуків, їх систематика; отруйні павуки.

   5. Ряд Кліщі, особливості біології та епідеміологічне значення (родини Ixodidae,Argasidae).

   6. Основні заходи профілактики захворювань, зумовлених кліщами.

   7. Природні вогнища хвороб, що передаються кліщами.

3. Самостійна аудиторна робота на занятті:

Матеріали та обладнання: мікроскопи, штативні лупи, мікропре- парати павуків, кліщів, таблиці. Завдання:

1. Розглянути і зарисувати будову хеліцер і педипальп павука.

2. Зовнішня будова іксодових кліщів (імаго і личинок). Звернути увагу на кількість ходильних кінцівок, відсутність метамерії.

3. Будова ротового апарату кліща.

   4. Питання для самоконтролю знань:

      1. Систематика типу членистоногих, латинські назви отруйних павукоподібних.

      2. Дайте характеристику природних вогнищ хвороб, збудники яких передаються кліщами.

      3. У школі при медичному огляді 1000 школярів виявлено захворювання коростою у 5 учнів, що навчаються у різних класах. Як попередити розповсюдження хвороби?

      4. У поліклініку звернувся пацієнт, у якого на шиї ззаду і на правій лопатці знаходяться два кліщі, що присмокталися. Було з'ясовано, що напередодні звернення до лікаря він відвідав ліс. Визначте:

а) Як зняти цих кліщів із шкіри і до якої родини вони можуть належати?

б) Якими захворюваннями вони можуть заразити людину?

в) Як попередити напад кліщів на людину?

71

МЕДИЧНА АРАХНОЕНТОМОЛОГІЯ. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROPODА) ЗБУДНИКИ ТА ПЕРЕНОСНИКИ ЗБУДНИКІВ ІНФЕКЦІЙ ТА ІНВАЗІЙ. КЛАС

ПАВУКОПОДІБНІ (ARACHNOIDEА). КЛІЩІ (ACARINA) - ПЕРЕНОСНИКИ ЗБУДНИКІВ ТА ЗБУДНИКИ ХВОРОБ ЛЮДИНИ

Актуальність теми:з цієї теми починається вивчення членистоногих - найбільшого за кількістю видів типу тваринного світу, які мають велике медичне значення. Окремі їх види є збудниками паразитарних захворювань людини і тварин (кліщі, личинки двокрилих). Багато видів членистоногих можуть бути як механічними і специфічними переносниками збудників вірусних, бактеріальних, протозойних захворювань (кліщові енцефаліти, малярія та ін.). Ряд видів є кровососами (кліщі, комахи). Багато павукоподібних і комах мають отруйні залози і спричиняють важкі і смертельні отруєння людей та тварин. Фактичний матеріал, що вивчається у цій темі, необхідний студентам під час засвоєння певних розділів з курсу епідеміології, шкірних та інфекційних захворювань. У практичній діяльності отримані знання, необхідні для лікарів-епідеміологів, інфекціоністів, дерматологів.

Навчальні цілі: Знати'.

• систематизувати у межах програми і характеризувати тип членистоногих і його класи;

Вміти:

• розпізнавати окремих представників класу павукоподібних, що мають медичне значення;

• систематизувати передбачені програмою ряди, родини і види класу Павукоподібні їх морфологічними особливостями, визначати і давати їм латинські назви;

• розпізнавати окремі стадії розвитку кліщів, характеризувати епідеміологічні особливості кожної із них;

• назвати головні інфекційні хвороби, що передаються і зумовлюються кліщами;

• охарактеризувати основні заходи профілактики захворювань, що спричиняються і передаються павукоподібними з урахуванням біологічних особливостей останніх;

• охарактеризувати природні вогнища захворювань, що передаються кліщами.

ВЗАЄМОДІЯ АЛЕЛЬНИХ ГЕНІВ. МНОЖИННИЙ АЛЕЛІЗМ. ГЕНЕТИКА ГРУП КРОВІ

Актуальність теми: розвиток будь-яких ознак в організмі є наслідком складних взаємовідносин між генами, точніше, між продуктами їх діяльності - білками-ферментами. Вивчення цих явищ допоможе розкрити складні механізми спадкування ознак у людини, в тому числі багатьох спадкових хвороб, їх прогнозування, лікування і профілактики. Навчальні цілі: Знати'.

• явище множинного алелізму;

• закономірності спадкування при неповному домінуванні;

• закономірності спадкування при множинному алелізмі. Вміти:

• розв'язувати ситуаційні задачі з успадкування груп крові за системою АВО та резус;

• розв'язувати ситуаційні задачі з успадкування ознак при неповному домінуванні;

• розв'язувати ситуаційні задачі на множинний алелізм.

1. Завдання для самостійної позааудиторної роботи: Розв'язати ситуаційні задачі:

1. Чи можна виключити батьківство, якщо у матері й дитини ідентифікована II група крові, резус-позитивна, а передбачені батьки мають І і IV групи, обидва резус-негативні?

2. Скільки алельних генів (1, 2, 3 або 4) кодують групи крові за системою АВО: а) у популяції; б) у кожної людини; в) у гаметі?

3. У яких випадках гібриди F відрізняються за фенотипом від обох гомозиготних батьківських форм?

II. Контрольні питання теми:

1. Взаємодія генів одної алельної пари: домінування, наддомінування, кодомінування, алельне виключення.

2. Взаємодія генів при неповному домінуванні.

3. Явище множинного алелізму, механізм виникнення, приклади у людини.

4. Генетика груп крові еритроцитарних антигенних систем, значення для медицини.

5. Ефект положення генів.

3. Самостійна аудитор на робота на занятті:

Матеріал та обладнання: таблиці, схеми, ситуаційні задачі. Завдання. Розв'язування задач на множинний алелізм і неповне домінування.

3. Питання для самоконтролю знань:

   1. Менделюючі ознаки у людини.

   2. Наведіть приклади успадкування ознак за принципом наддомінування і кодомінування.

   3. Які ознаки у людини успадковуються за типом неповного домінування?

   4. Які форми взаємодії (домінування, неповне домінування, кодомінування) існують між алелями: a)J^BтаJ°; б)J^AтаJ°; в)J^A таJ^B.

4. Література:

   1. Медична біологія (за ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.157-159, 172-175.

   2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник,- К.: Вища школа, 1993,- С. 69-70.

   3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина,- М.:Медицина, 1992,-С. 87-88.

   4. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии,- К.: Вищашк., 1982,-С. 87-88.

      1. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

В альбомі скласти таблицю за слідуючою формою:

а) назва гельмінта

б) матеріал взятий від хворого;

в) стадії гельмінта, який знаходиться в матеріалі.

2. Контрольні питання теми:

Лабораторна діагности трематодозів, цестадозів, нематодозів.

3. Самостійна аудиторна робота на занятті:

Вивчення будови яєць гельмінтів

4. Питання для самоконтролю знань:

   1. Відмінності в будові зрілих члеників свинячого , бичачого цип"яів і широкого стьожака.

   2. Відмінності в будові яєць трематод, цестод і нематод.

   3. Який матеріал потрібно брати для лабораторної діагностики при різних гельмінтозах?

5. Література:

   1. Медична біологія /За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.484-543.

   2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник. - К.: Вища школа. 1992.

   3. Биология /Под ред. В.Ярыгина. -М.:Медицина,1984.

   4. Руководство к лабораторным занятиям по биологии /Под ред. Ю.К.Богоявленского. М.-: Мед. 1979. -С..

   5. А.Д.Тимченко. Биология с основами генетики и паразитологии. К.: Вищашк., 1982.-С.

6. Симптомом якого гельмінтозу може слугувати анемія: ентеробіозу, аскаридозу, анкілостомозу, трихоцефальозу?

V. Література:

1. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.521-525, 529-543.

2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник. - К.: Вища пік., 1993. - С. 343-349.

3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина,- М.: Мед, 1992,-С. 483, 488-490.

4. Руководство к лабораторным занятиям по биологии. Учебное пособие /Под ред. Ю.Е. Богоявленского -М.: Медицина, 1988,-С. 92-93.

5. Практичні заняття з біології. / За ред. П.Л. Іванченко,-К.: Вища пік., 1972. -С. 119-123.

6. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии. -К.: Вищашк., 1982. -С. 71-78, 82-85.

Практичне заняття № 32

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ГЕЛЬМІНТОЗІВ

Актуальність теми: знайомство з основними методами лабораторної діагностики гельмінтозів має важливе значення в професіональній підготовці студентів. Теоретичний і практичний матеріал теми дозволяє закріпити знання про морфо-фізіологічні особливості гельмінтів на різних стадіях життєвих циклів. Навчальні цілі Знати'.

• методи гельмінтологічних досліджень: гельмінтоскопія, овогельмінтоскопію;

• загальний гельмінтологічний огляд під час вскриття. Вміти'.

• визначати вид гельмінту за особливостями будови яєць;

• визначати вид гельмінту за будовою сколексів і члеників представників класу цестод.

розрізняти методи овогельмінтоскопії: а) метод нативного мазка, б) Фюллеборна, в)Телемана,

ВЗАЄМОДІЯ НЕАЛЕЛЬНИХ ГЕНІВ. ЯВИЩЕ ПЛЕЙОТРОПІЇ

Актуальність теми: взаємодія генів проходить на декількох рівнях: безпосередньо в генетичному матеріалі клітини, між і-РНК і поліпептидами, які утворюються в процесі біосинтезу білка, між білками-ферментами одного метаболічного циклу. Тому потрібно пам'ятати, що розвиток будь-якої ознаки, в тому числі патологічної, лежить в основі взаємодії генів на рівні продуктів функціональної активності. Навчальні цілі: Знати'.

• закономірності спадкування при комплементарній взаємодії ге­нів;

• епістаз як форму взаємодії генів;

• полімерну дію генів;

• плейотропну дію генів. Вміти:

• розв'язувати ситуаційні задачі на комплементарну взаємодію генів;

• розв'язувати задачі на епістатичну взаємодію генів, полімерне успадкування, плейотропію.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

1. Схематично зарисувати первинну і вторинну плейотропну дію генів.

2. Розв'язати ситуаційну задачу:

У людини одна з форм спадкової глухоти визначається двома рецесивними незчепленими алелями d і е. Для нормального слуху необхідна наявність двох домінантних алелів (ДЕ), один з яких визначає розвиток завитки, а другий - слухового нерва. У сім'ї батьки глухі, а двоє їхніх дітей з нормальним слухом. Визначте генотипи членів сім"ї. Як взаємодіють ці два домінантні неалельні гени?

2. Контрольні питання теми:

   1. Закономірності успадкування при комплементарній взаємодії генів.

   2. Епістаз як механізм відхилення від законів Менделя.

   3. Полігенне успадкування кількісних ознак.

   4. Визначення і характеристика явища плейотропії. Приклади у людини.

3. Самостійна аудиторна робота на занятті:

Матеріал та обладнання: таблиці, схеми, ситуаційні задачі. Завдання. Розв'язування ситуаційних задач на комплементарний тип взаємодії генів, явище епістазу, полімерії і плейотропії.

2. Питання для самоконтролю знань:

   1. Наведіть приклади успадкування ознак за принципом комплементарності у людини.

   2. Поняття про ген епістатичний і гіпостатичний.

   3. Які ознаки у людини успадковуються по типу полімерії і епістазу?

   4. У чому суть первинної і вторинної плейотропії?

3. Література:

   1. Медична біологія (за ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.160-163.

   2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник,- К.: Вища школа, 1993,- С. 72-76.

   3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина,- М.:Медицина, 1992,-С. 88-90.

   4. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии,- К.: Вищашк., 1982,-С. 85-89.

Зид	Форма	Інвазійні	Шляхи	Профілак­
"ель-	і розміри	стадії для	зараження	тика захво­
уіінта	тіла	людини		рювання

2. Контрольні питання теми:

   1. Розповсюдження, локалізація, морфо-фізіологічні особливості, цикл розвитку, патогенне значення, шляхи зараження, діагностика та заходи профілактики збудника ентеробіозу.

   2. Географічне розповсюдження, локалізація, морфо-фізіологічні особливості, цикл розвитку, патогенна дія, лабораторна діагностика, шляхи зараження і профілактика трихоцефальозу.

   3. Розповсюдження, локалізація, морфо-фізіологічні особливості, цикл розвитку, патогенна дія трихінели. Профілактика трихінельозу.

   4. Ришта: розповсюдження, локалізація, морфо-фізіологічні особливості, цикл розвитку, патогенне значення, шляхи зараження та заходи профілактики трихоцефальозу.

   5. Поняття про дегельмінтизацію і девастацію. Значення праць академіка К.І. Скрябіна.

3. Самостійна аудиторна робота на занятті:

Матеріал та обладнання: мікроскопи, штативні лупи, мікропрепарати гострика, волосоголовця, трихінели, таблиці. Завдання: 1. Будова гострика. На мікропрепараті розглянути будову гострика (самки або самця). Звернути увагу на везикулу, бульбус, розташування статевої системи і анального отвору. 2. Будова волосоголовця (самки і самця). Розглянути зовнішню будову волосоголовця. Звернути увагу на форму і розміри тіла. 3. Інкапсульована личинка трихінели. На малому збільшенні мікроскопа знайти в м'язовій тканині капсулу з личинкою черв'яка. Звернути увагу на її форму.

2. Питання для самоконтролю знань:

   1. Методи діагностики ентеробіозу.

   2. Явище автоінвазії і автореінвазії при ентеробіозі.

   3. Синантропне і природне вогнище трихінельозу.

   4. Чи достатньо одноразового проведення перианального зішкріба для виявлення ентеробіозу?

   5. Чим пояснити, що посів кишкової палички зі змиву рук у дітей, заражених гостриком, вищий, ніж у незаражених.

      3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина. -М.: Мед., 1992. -С. 475-478, 480-486.

      4. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии. -К.: Вищашк., 1982. -С. 190-193, 198- 204.

      5. Практичні заняття з біології. / За ред. П.Л. Іванченко ). -К.: Вищашк, 1972. -С. 116-119, 124-126.

Практичне заняття № 31

ТИП КРУГЛІ ЧЕРВИ (NEMATHELMINTHES). КЛАС ВЛАСНЕ КРУГЛІ ЧЕРВИ(NEMATODA) - ГОСТРИК, ВОЛОСОГОЛОВЕЦЬ, ТРИХІНЕЛА - ЗБУДНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ

Актуальність теми:ентеробіоз, трихоцефальоз і трихінельоз є найбільш поширеними паразитарними хворобами серед населення України. Знання морфології і біології даних гельмінтів закладають основу для розуміння епідеміології, клініки, діагностики і профілактики ентеробіозу, трихоцефальозу, трихінельозу, що є необхідною базою для вивчення клінічної паразитології на кафедрах терапії, інфекційних і дитячих хвороб. Навчальні цілі:Знати'.

• морфологічні особливості;

• життєві цикли розвитку;

• патогенну дію;

• методи лабораторної діагностики гострика, волосоголовця, трихінели і ришти.

Вміти:

• на мікро- і макропрепаратах розпізнавати личинкові і статевозрілі стадії гельмінтів;

• на основі клінічної картини і лабораторних досліджень теоретично діагностувати хвороби;

• розробляти заходи неспецифічної профілактики ентеробіозу, трихоцефальозу, трихінельозу і дракункульозу.

1. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

1. Скласти схеми життєвих циклів розвитку гострика, трихінели, волосоголовця і ришти.

2. Скласти порівняльну таблицю будови і біології нематод:

ЗЧЕПЛЕНЕ УСПАДКУВАННЯ

Актуальність теми:вивчення закономірностей зчепленого успадкування, груп зчеплення, генетичного ефекту кросинговеру дає змогу зрозуміти природу, генетичного поліморфізму популяцій захворювань людини, прогнозувати їх прояв у наступних поколіннях, поасоціаціях з фенотиповими маркерами. Навчальні цілі:Знати'.

• явище зчепленого успадкування;

• групи зчеплення;

• частковий ефект кросинговеру;

• сучасні методи складання генетичних карт у людини. Вміти:

• розв'язувати ситуаційні задачі на зчеплене успадкування;

• розв'язувати ситуаційні задачі на складання генетичних карт.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

1. В індивідуума з генотипом АаВвСс гени В і С зчеплені, кросинго­вер між ними складає 40%. Визначити пропорцію всіх типів гамет, утворених цією гетерозиготою.

2. У людини локус резус-фактора зчеплений з локусом, що визначає форму еритроцитів і знаходиться від нього на відстані З морганіди. Резус-позитивність та еліптоцитоз (еритроцити еліптичної форми) визначаються домінантними аутосомними генами. Один із подружжя гетерозиготний за обома ознаками, причому резус-фактор позитивний він успадкував від одного із батьків, еліптоцитоз від другого. Другий із подружжя резус- негативний і має нормальні еритроцити. Визначити відсоткові співвідношення ймовірних генотипів і фенотипів у цій сім'ї.

П. Контрольні питання теми:

1. Явище зчепленого успадкування ознак, групи зчеплення.

2. Поняття про кросинговер.

3. Механізм та значення кросинговеру.

4. Основні положення хромосомної теорії спадковості.

5. Генетичні і цитологічні карти хромосом.

6. Методи складання генетичних карт.

7. Сучасний стан досліджень геному людини.

   3. Самостійна ауднторна робота на занятті:

Матеріал та обладнання: таблиці, карти хромосом, схеми, набори

задач.

Завдання:

1. Вирішення ситуаційних задач на встановлення відстані між генами.

2. Визначення відсоткових співвідношеннь ймовірних генотипів і фенотипів нащадків при зчепленому успадкуванні.

3. Питання для самоконтролю знань:

   1. Яка субклітинна структура відповідає групі зчеплення генів?

   2. У дрозофіли відстань між генами В і С на карті хромосом складає 10 могранід. Який відсоток гамет містять кросоверні хромосоми?

   3. У чому полягає значення для медицини цитологічних карт хромосом?

   4. Скільки груп зчеплених генів у людини?

4. Література:

   1. Медична біологія (за ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С. 163-168.

   2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник,- К.: Вища школа, 1993,- С. - 134-140.

   3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина,- М.:Медицина, 1992,-С. - 83-87.

   4. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии,- К.: Вищашк., 1982,-С. - 89-101.

      6. Морфологічні особливості, місце паразитування, життєвий цикл розвитку кривоголовки.

      7. Шляхи зараження, клініка, лабораторна діагностика і профілактика анкілостомозу.

      8. Морфологічні особливості будови некатора, шляхи зараження і профілактика некаторозу.

      9. Географічне розповсюдження, локалізація, життєвий цикл розвитку, патогенна дія, лабораторна діагностика і профілактика стронгілоідозу.

         3. Самостійна ауднторна робота на занятті:

Матеріал та обладнання: мікроскопи, штативні лупи, мік- ропрепарати поперечного розрізу аскариди, вологі препарати самця і самки аскариди (загальний вигляд), вологі препарати поздовжнього розтину аскариди.

Завдання: 1. Зовнішня будова аскариди. Розглянути аскариду, звернути увагу на особливості зовнішньої будови, відмітити статевий диморфізм.

2. Внутрішня будова аскариди. На поздовжньому розтині аскариди розглянути і зарисувати кишечник, статеві органи (трубчастий тип).

3. Поперечний розріз аскариди. Під лупою розглянути внутрішню будову, відмітити і зарисувати кутикулу, гіподерму, м"язи, бічні валики гіподерми, бічні канали видільної системи, матку, яєчник, спинний нервовий стовбур, кишечник.

3. Питання для самоконтролю знань:

1. В чому проявляється ускладнення організації типу круглих червів?

2. Відмінності в будові і розповсюдженні кривоголовки і некатора.

3. У хворого, що хворіє впродовж тижня на пневмонію, при мікроскопії мокроти випадково виявлені личинки. В крові еозинофілія. Про який діагноз можна думати в даному випадку?

4. Які нематодози належать до професійних захворювань? Люди яких професій частіше від інших уражаються ними?

5. Хворий аскаридозом неохайний. Яйця аскарид попали від хворого до здорової людини впродовж доби після їх виділення. Чи відбудеться зараження здорової людини?

   5. Література:

      1. Медична біологія /За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.518-521, 525-529

      2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник. - К.: Вища пік., 1993. - С. 340-343.

ТИП КРУГЛІ ЧЕРВИ (NEMATHELMINTHES). КЛАС ВЛАСНЕ КРУГЛІ ЧЕРВИ (NEMATODA)

АСКАРИДА ЛЮДСЬКА, КРИВОГОЛОВКА, НЕКАТОР - ЗБУДНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ

Актуальність теми:аскаридоз і, в окремих регіонах, анкі­лостомоз є найбільш розповсюдженими хворобами серед насе­лення України. Тому знання морфології і біології цих гельмінтів закладають основу для розуміння епідеміології, клініки і діагностики аскаридозу і анкілостомозу. Навчальні цілі:Знати'.

• морфологічні особливості ,життєві цикли, лабораторну діагностику, патогенну дію аскариди, кривоголовки, некатора, вугриці кишкової.

Вміти:

• встановлювати видову приналежність гельмінтів за будовою яєць та статевозрілих стадій;

• розробляти профілактичні заходи аскаридозу, анкілостомозу, стронгілоідозу на основі знань життєвих циклів гельмінтів.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

При підготовці до заняття звернути увагу на особливості морфо- фізіологічної організації типу круглих червів. Вивчення життєвих циклів розвитку нематод пов"язати з їх пристосуванням до паразитичного способу життя.

1. Скласти схеми життєвих циклів розвитку аскариди і кривоголовки.

2. Зарисувати шляхи міграції личинки аскариди в тілі людини. II. Контрольні питання теми:

   1. Основні риси організації типу круглих червів. Класифікація.

   2. Загальна характеристика класу власне круглих червів. Зміни в організації паразитичних нематод.

   3. Особливості будови, місце паразитування, життєвий цикл розвитку людської аскариди.

   4. Шляхи зараження, клініка, лабораторна діагностика і профілактика аскаридозу.

   5. Личинки аскарид тварин - збудники шкірної та вісцеральної форм larvamigrans.

Практичне заняття № 14 ГЕНЕТИКА СТАТІ

Актуальність теми:вагомим доказом ролі хромосом у спадковості було відкриття закономірності, згідно з якою стать успадковується як менделююча ознака. Особливості формуванні статі та успадкування ознак, зчеплених зі статтю, дають змогу зрозуміти механізми виникнення спадкових захворювань при нерозходженні статевих хромосом під час мейозу (синдром Клайнфельтера, Шерешевського-Тернера, трисомія по X- хромосомі), порушень диферинціації статі в ембріогенезі. Навчальні цілі:Знати'.

• хромосомний та інші механізми визначення статі;

• відмінності в будові статевих хромосом;

• успадкування ознак, зчеплених зі статтю; Вміти:

• розв'язувати ситуаційні задачі на успадкування ознак, зчеплених зі статтю;

• розв'язувати ситуаційні задачі на виникнення спадкових хвороб в зв'язку з нерозходженням статевих хромосом під час мейозу.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

1. Чи буде чоловік гетерозиготним за ознаками, зчепленими зі статтю? Поясніть, чому. Визначте формулу генотипу.

2. Дочка дальтоніка одружується з сином дальтоніка, причому наречений і наречена розпізнають колір нормально. Який зір можливий у їхніх дітей?