Перікардити.

Перикардит — гостре або хронічне запалення зовнішньої оболонки серця та навколосерцевої сумки та є частіше місцевим проявом якого-небудь загального захворювання (туберкульоз, ревматизм) або є супутнім хворобі міокарда та ендокарда (ревматичний панкардит). За даними аутопсій перикардит діагностують у 3–4% пацієнтів, в клінічній практиці його частота не перевищує 0,5%.

Згідно наказу МЗ України № 54, від 14.02.2002 р розрізняють:

1. Етіологічна характеристика:

перикардит при бактеріальних інфекціях 132.0;

перикардит при інфекційних і паразитарних хворобах 1232.1;

перикардит при інших хворобах 132.8;

перикардит неуточнений 131.9.

2. Патогенетичні і морфологічні варіанти:

хронічний адгезивний 131.0;

хронічний констріктивний 131.1, в т.ч. кальциноз перікарда;

гемоперікард 131.2.

3. Характер перебігу:

гострий, хронічний, прогресуючий

4. Оцінка ступеня виразності перікардіального випоту даними УЗ та інших методів дослідження:

Незначна, середня, велика.

5. Серцева недостатність (0–ІІІ ст.)

перікардит, який є ексудативним і консріктивним.

Гострий перікардит. До 6 тижнів. Скарги біль в прекардіальній області від поколювання до значного больового синдрому, як при ІМ. Біль посилюється при диханні, кашлі, може ірадіювати в ліве плече, шию, може бути гикавка, блювота, задуха, лихоманка, пітливість. Нітрогліцерин неефективний. Симптом Блехмана – хворий сидить, тулуб нахилений вперед, голова на подушці, яка лежить на колінах. Коліна підтягнуті до грудей. Симптом Хіртца – хворий в позу глибокого поклону на колінах. Симптом Юерта – вибухання грудної клітки в ділянці серця чи першого ребра. Симптом Банті – перкуторне розширення меж серцевої тупості в усі сторони. Симптом Ебштейна – при значному випоті перкуторна тупість з’являється в надчеревній ділянці. Шум тертя перікарду при ексудативному перікардиті може зникати і визначатися тільки припевних положеннях. Симптом Герке – шум тертя визначається при закиданні голови назад. Симптом Потена – шум визначається на вдосі. Зростання внутріперікардіального тиску приводить до стиснення крупних судин і запустівання камер серця в діастолу. При значному скопиченні ексудату виникає тампонада серця.

Ознаки тампонади серця – набухання вен шиї, відсутня їх пульсація. На вдосі наповнення вен не зменшується. Набряклість обличчя і шиї, ціаноз губ, носа, вух. Шкіра покрита холодним липким потом. Збільшена і болюча печінка, агресивний асцит з набряком нижніх кінцівок. Наростання тампонади приводить до зміни пульсу, який стає слабим, парадоксальним, альтернуючим. Пульс на обох руках неоднакового наповнення – симптом Добротворського. У хворого з’являється відчуття страху.

ЕКГ – деформований зубець Т, знижений вольтаж у всіх відведеннях. При констіктивному перікардиті є тріада симптомів – високий і розширений зубець Р, низьковольтний комплекс QRS і від’ємний зубець Т. Рентгенологічно – розширення тіні серця, яке відзначають вже при скопиченні 250–300 мл ексудату і ослаблення пульсації тіні серця.

Лікування гострих перикардитів консервативне. Пункція перікарду показана:

1. При наростаючій тампонаді серця;

2. Підозрі на гнійний перікардит;

3. Повільному розсмоктуванні гнійного ексудату;

4. Для уточнення діагнозу перікардиту. (Гогін Е.Е., 1979).

Пункцію перікарду проводять в сидячому положенні. Найбільш зручним є прокол між хрящом VII ребра і мечовидним відростком: зліва від нього – спосіб Ларрея, донизу від мечовидного відростка – спосіб Морфана.

Хірурги мають справу частіше з хронічним ексудативним і констріктивним перикардитом.

Хронічний випітний перикардит – після 6 тижнів - продовження гострого випітного, чи може бути первинним. Операція вибору – перікардектомія.

Адгезивний, констріктивний перікардит, інакше „панцирне серце”. Основні причини виникнення – туберкульоз, ревматизм, перенесена плевропневмонія, операційна травма. Перікард поступово перетворюється в рубець товщина якого може сягати 1 см. Поряд з інтраперікадріальними зрощеннями можуть утворюватися екстраперікардіальні, які фіксують серце до грудної клітки і навколишніх органів – медіастіноперікардит. Лікування – перікардектомія. Видаляють рубцево змінений перікард з передньої, бокової, діафрагмальної поверхні серця, устя порожнистих вен, легеневої артерії і аорти.