- •Практична робота № 31 Тема: Вивчення гомологічних та аналогічних органів, рудиментів і атавізмів.
- •Практичне заняття № 32 Тема: Закономірності дії екологічних факторів на живі організми
- •І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи
- •1. Заповнити таблицю «Класифікація екологічних факторів». Записати види екологічних факторів та навести приклади.
- •Наочні матеріали: таблиці.
- •Ріст рослини відносно до температури
- •Практичне заняття № 33 Тема: Розв’язування задач на генетику популяцій
Практичне заняття № 32 Тема: Закономірності дії екологічних факторів на живі організми
Мета: вивчити вплив абіотичних факторів на живі організми, аналізувати зміни в живих організмів, викликані екологічними факторами.
І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи
1. Заповнити таблицю «Класифікація екологічних факторів». Записати види екологічних факторів та навести приклади.
Екологічні фактори |
|||
Абіотичні |
Біотичні |
Антропогенні |
|
Компоненти та властивості неживої природи: температура, освітленість, вологість, тиск тощо |
Різні форми взаємодії між особинами в популяціях та між популяціями в угрупованнях |
Свідоме та несвідоме втручання людини в природні процеси |
ІІ. Самостійна аудиторна робота на занятті
Наочні матеріали: таблиці.
1. Поясніть малюнок «Ріст рослини відповідно до температури». Опишіть вплив екологічних факторів на живі організми. Порівняйте рослини одного виду, знайдіть, чим вони подібні та у чому їхні відмінності. Поясніть причини подібності. Подумайте, які причини могли викликати їхні відмінності.
Ріст рослини відносно до температури
Ті рослини, які будуть вирощували в оптимальних умовах, ростимуть швидше і дозріватимуть раніше за тих, які ростуть в умовах, близьких до критичних.
2. Зобразіть графічно зону екологічної толерантності, позначивши напруженість екологічного фактору (температури) та реакцію організму на дію цього фактору. На графіку позначити зони: загибелі, нижньої границі, верхньої границі, нормальної життєдіяльності, пригнічення, оптимуму.
Словничок:
Біосфера – це частина оболонок планети в межах поширення живих організмів та продуктів їх життєдіяльності.
Літосфера – тверда оболонка Землі, що охоплює всю земну кору й частину верхньої мантії; вона складається з осадових порід, вивержених і метаморфічних порід.
Атмосфера – це газова оболонка Землі, яка складається з суміші газів: азот – 78%, кисень-20,9%, аргон – 0,93%, вуглекислий газ – 0,03%.
Гідросфера – це водна оболонка Землі, що включає сукупність океанів, морів, озер, рік, підземних вод та льодовиків.
Екологічні фактори — це умови навколишнього середовища, що мають вплив на функціонуванняживих організмів.
Абіотичні фактори – компоненти та властивості неживої природи: температура, освітленість, вологість, тиск тощо.
Біотичні фактори – різні форми взаємодії між особинами в популяціях та між популяціями в угрупованнях.
Антропогенні фактори – свідоме та несвідоме втручання людини в природні процеси.
Висновок:
Підпис викладача:______________
Практичне заняття № 33 Тема: Розв’язування задач на генетику популяцій
Мета: навчитись розв’язувати задачі на генетику популяцій
І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи
Приклад розв’язування задач.
Для розв’язування задач на генетику популяцій використовують закон Харді–Вайнберга. Математично закон описується таким чином: нехай в популяції присутній ген, що має два алелі – А та а. Тоді у особин цієї популяції можуть зустрічатись такі комбінації даних алелів: АА, аа та Аа. Якщо позначити через p та q частоту, з якою зустрічаються індивідууми з алелями А та а відповідно, то, згідно із законом Харді–Вайнберга,
р²+2pq+q²=100%,
де р² – частота, з якою зустрічаються носії генотипу АА,
2pq – генотипів Аа та Аа,
q² – з генотипом аа.
Ці частоти, при дотриманні вищезазначених умов, будуть сталими із покоління в покоління, незалежно від зміни кількості індивідуумів у популяції і від того, наскільки великі або малі значення p та q.
Розв’язати задачу
В популяції, яка розмножується шляхом вільного схрещування, існує така частота генотипів: 0,2 АА і 0,8 Аа. Визначити, які частоти генотипів АА, Аа і аа встановляться у першому поколінні після схрещування в даній популяції.
Дано:
АА – 0,2
Аа – 0,8
р²-? 2pq-? q²-?
За законом Харді- Вайнберга:
р²+2pq+q²=100%,
де р² – частота, з якою зустрічаються носії генотипу АА,
2pq – генотипів Аа та Аа,
q² – з генотипом аа.
p+g=1
g=1-p
g=1-0.2=0.8
p2 = (0,2)2 = 0,04
2 pg = 2 * 0,2 * 0,8 = 0,32
g2 = (0,8)2 = 0,64
0,04+0,32+0,64=100%
Відповідь: p2 = 0,04, 2 pg = 0,32, g2 = 0,64.
ІІ. Самостійна аудиторна робота на занятті
Розв’язування задач на визначення частот алелей в популяціях і генетичної структури популяцій.
1. Альбінізм у жита успадковується як аутосомна рецесивна ознака. На обстежуваній ділянці серед 84 000 молодих рослин виявлено 210 альбіносів. Визначте частоту гена, що обумовлює альбінізм у жита в цій популяції.
Дано:
А- ген, що обумовлює нормальну пігментацію рослин жита;
а – ген, що обумовлює альбінізм;
АА – нормальні рослини жита;
Аа – нормальні рослини жита;
аа - альбіноси.
Усіх рослин – 84 000,
З яких 210 альбіноси.
ga - ?
Визначаємо частоту рослин-альбіносів на обстежуваній ділянці жита:
210
g2aa = --------- = 0,0025.
84000
Визначаємо чатоту гена, що обумовлює альбінізм у рослин жита в обстежу вальній популяції:
ga = √ g2aa = √0,0025 = 0,05
Відповідь: частота гена, що обумовлює альбінізм у рослин жита в обстежу вальній популяції становить 0,05.
Глухонімота успадковується як аутосомно-рецесивна ознака. Глухонімі люди в європейських країнах трапляються з частотою 4 : 10000. Визначте кількість осіб, гетерозиготних за геном, що зумовлює глухонімоту, в європейському місті, що має 4 млн мешканців.
Дано:
А – ген, що зумовлює нормальний слух;
а – ген, що зумовлює глухонімоту;
АА – нормальний слух;
Аа – нормальний слух;
аа – глухонімота;
g2aa = 4:10000 = 0,0004.
Кількість гетерозигот у місті з населенням
4 млн - ?
Визначаємо частоту гена а, що зумовлює глухонімоту:
ga = √g2aa = √ 0,004 = 0,02.
Визначаємо частоту гена A, що зумовлює нормальний слух:
pA + ga = 1, pA = 1 – ga;
pA = 1 – 0,02 = 0,98.
За рівнянням Харді – Вайнберга:
(pA + ga)2 = p2AA + 2pgAa + g2aa.
Визначаємо кількість гетерозигот (у %), що є носіями рецесивного гена (а):
2pgAa = 2 * 0,98 * 0,02 = 0,0392 * 100% = 3,92.
Визначаємо кількість осіб, гетерозиготних за геном глухонімоти, у місті з населенням 4 млн мешканців:
4000 000 осіб – 100%
Х осіб – 3,92%
4000 000 * 3,92
Х= ------------------------- = 156800 (осіб).
100%
Відповідь: кількість осіб гетерозиготних за геном глухонімоти, у місті з населеням 4 млн мешканців становить 156 800 осіб.
Словничок:
Генетика популяцій – розділ генетики, який вивчає генетичну структуру природних популяцій, а також генетичні процеси, які в них відбуваються.
Популяція – це сукупність особин одного виду, які тривалий час мешкають у певній частині його ареалу частково чи повністю ізольовано від інших подібних угруповань.
Чисельність популяцій – це загальне число особин в популяції.
Щільність популяції – кількість особин на одиницю площі або обсягу займаного популяцією простору.
Вид – сукупність особин, подібних між собою за будовою, функціями, місцем у біогеоценозі, що заселяють певну частину біосфери, вільно схрещуються між собою в природі, дають плідних нащадків і не гібридизуються з іншими видами.
Видове різномаїття – сукупність популяцій різних видів.
Народжуваність – кількість особин популяції, які народжуються за одиницю часу.
Смертність – кількість особин, яка гине за цей самий час.
Приріст чисельності – різниця між народжуваністю і смертністю.
Біомаса – це маса особин популяції на одиницю площі або об’єму.
Генофонд популяції – це сукупність алелів, які містить певна вибірка особин популяції.
Закон Харді–Вайнберга (закон генетичної рівноваги) – одна з основ популяційної генетики. Закон описує розподіл генів в популяції за наступних умов:– у популяції відбувається вільне схрещування;
– у популяції відсутня міграція (як вхідна, так і вихідна);
– у популяції відсутні випадкові мутації.
Ізоляція – постійне обмеження вільного схрещування.
Дрейф генів – це випадкова і неспрямована зміна частот зустрічальності алелей та їхніх поєднань у популяії.
Висновок:
Підпис викладача:___________