- •1.1. Поняття «фармацевтична технологія» та її основні завдання
- •1.2. Короткі історичні відомості про розвиток промислового виробництва ліків
- •1.3. Біофармація як новий теоретичний напрям
- •1.4. Принципи класифікації лікарських форм
- •2.1. Умови промислового випуску лікарських препаратів
- •2.2. Загальні принципи організації фармацевтичного виробництва
- •2.3. Терміни I визначення
- •2.4. Нормативно-технічна документація у промисловому виробництві ліків
- •2.5. Матеріальний баланс
- •2.6. Основні положення gmp
- •3.2. Теоретичні основи процесу розчинення
- •3.3. Типи розчинення
- •3.4. Теорія гідратації
- •3.5. Способи обтікання частинок рідиною
- •3.6. Характеристика розчинників
- •3.7. Водні розчини
- •3.8. Спиртові розчини
- •3.9. Гліцеринові розчини
- •3.10. Олійні (масляні) розчини
- •4.1. Класифікація I технологія виготовлення сиропів
- •4.1.1. Смакові сиропи
- •5.2. Особливості екстрагування рослинної сировини 3 клітинною структурою
- •5.3. Стадії процесу екстрагування I їх кількісні характеристики
- •5.4. Основні чинники впливу
- •5.6.2. Стандартизація
- •5.9. Екстракти-концентрати
- •6.1. Методи одержання ефірних масел
- •6.2. Визначення якості ефірних масел
- •7.2. Рослинні біологічно активні речовини, способи їх виділення
- •8.2. Розділення бар за допомогою мембран
- •8.4. Адсорбційно-хроматографічні методи
- •8.5. Гель-фільтрація
- •8.6. Гідрофобна хроматографія
- •8.9. Кристалізація
- •8.10. Екстракція в системах рідина—рідина
- •8.11. Одноступінчаста екстракція
- •9.1. Глибинне суспензійне культивування
- •9.2. Промислове виробництво бар 13 культури клітин рослин
- •10.1. Біогенні стимулятори, їхні властивості та умови продукування
- •10.2. Сучасні відомості про хімічну природу біогенних стимуляторів
- •10.3. Біогенні препарати рослинного походження
- •10.4. Біостимулятори тваринного походження
- •10.6. Стандартизація препаратів біогенних стимуляторів
- •10.7. Препарати 13 свіжих рослин
- •10.8. Способи одержання соків 13 свіжої рослинної сировини
- •10.9. Згущені соки
- •10.10. Сухі соки
- •10.11. Екстракційні препарати 13 свіжих рослин
- •11.1. Препарати підшлункової залози
- •11.3. Препарати гіпофіза
- •12.1. Виробництво ферментів 13 сировини тваринного походження
- •12.2. Виробництво ферментів 3 рослинної сировини
- •12.3. Виробництво фармацевтичних препаратів на основі мікробіологічного синтезу. Ферменти
- •13.1. Класифікація зборів
- •13.2. Приготування зборів
- •13.3. Окрема технологія зборів
- •13.4. Порошки (pulveres)
- •13.5. Технологія порошків
- •13.6. Окрема технологія I номенклатура порошків
- •14.2. Характеристика таблеток
- •14.3. Класифікація таблеток
- •14.4. Властивості порошкоподібних лікарських субстанцій
- •14.5. Основні групи допоміжних речовин у виробництві таблеток
- •14.6. Технологічний процес виробництва таблеток
- •14.7. Типи таблеткових машин
- •14.8. Чинники, що впливають на основні якості таблеток — механічну міцність, розпадання I середню масу
- •14.9. Вплив допоміжних речовин I виду грануляції на біодоступність лікарських речовин 13 таблеток
- •14.11. Формовані (тритураційні) таблетки
- •14.16. Гранули. Мікродраже. Спансули. Драже
- •15.1. Будова мікрокапсул
- •15.2. Характеристика оболонок мікрокапсул
- •15.4. Стандартизація мікрокапсул
- •15.5. Лікарські форми, одержані на основі мікрокапсул
- •16.1. Сучасна класифікація I загальна характеристика
- •16.2. Характеристика основних I допоміжних речовин
- •16.3. Виробництво желатинових капсул
- •16.4. М'які желатинові капсули
- •16.5. Тверді желатинові капсули
- •16.7. Контроль якості
- •16.8. Ректальні желатинові капсули
- •16.9. Чинники, що впливають на біологічну доступність лікарських речовин у желатинових капсулах
- •17.1. Промислове виробництво суспензій I емульсій
- •17.2. Оцінка ефективності перемішування
- •18.1. Загальні відомості
- •18.2. Сучасні вимоги до мазей
- •18.3. Вимоги до мазевих основ
- •18.4. Класифікація мазевих основ
- •18.5. Технологія виготовлення мазей на фармацевтичних підприємствах
- •18.8. Зберігання
- •19.1. Загальна характеристика. Класифікація. Вимоги
- •19.2. Створення умов для виробництва стерильної продукції
- •19.3. Промислове виробництво первинних упаковок для стерильної продукції
- •19.4. Підготовка посудин до наповнення I пакувальних матеріалів
- •19.4.1. Підготовка ампул до наповнення
- •19.5. Вимоги до вихідних речовин
- •19.7. Розчинники для стерильних
- •I асептично виготовлених лікарських
- •19.11. Виробництво за асептичних умов
- •19.13. Методи контролю якості парентеральних лікарських засобів
- •19.14. Маркування I пакування
- •20.1. Класифікація очних лікарських форм та вимоги до них
- •20.2. Очні краплі
- •20.3. Проблеми виробництва очних крапель в оптимальній упаковці
- •20.6. Очні вставки
- •20.7. Очні спреї
- •20.8. Контроль якості очних лікарських форм
- •20.9. Особливості технології виготовлення очних ліків
- •21.1. Визначення. Загальні властивості
- •21.3. Способи одержання супозиторіїв
- •21.5. Перспективи розвитку ректальних лікарських форм
- •22.1. Загальна характеристика I класифікація пластирів
- •22.2. Гірчичники
- •23.1. Історія створення. Переваги I вади
- •23.2. Характеристика I класифікація лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- •23.3. Контейнери I клапанно- розпилювальні пристрої
- •23.4. Пропеленти, які застосовуються для створення лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- •23.7. Виготовлення контейнерів. Способи наповнення їх пропелентом
- •23.8. Стандартизація та умови
- •23.9. Нові упаковки для лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- •24.1. Особливості технології лікарських форм для дітей
- •24.3. Склад I технологія лікарських форм для дітей
- •25.2. Види споживчої тари для різних лікарських форм
- •26.1. Нові лікарські форми. Загальна характеристика та класифікація
- •26.2. Пероральні терапевтичні системи
- •26.3. Трансдермальні терапевтичні системи
- •26.4. Очні терапевтичні системи
- •26.5. Внутрішньопорожнинш терапевтичні системи
- •26.8. Системи 13 спрямованою доставкою лікарських речовин
- •26.9. Прогнозування розвитку лікарських форм
- •Глава 1.Загальні питання технології ліків заводського
- •Глава 6. Ефірні масла (є.В.Гладух) 127
- •Глава 7. Максимально очищені препарати (новогаленові) і препарати індивідуальних речовин (л. I. Богуславська) 139
- •Глава 8. Способи очищення біологічно активних речовин (бар) рослинного, тваринного походження, одержаних на основі біосинтезу (л.І.Богуславська) 173
- •Глава 9. Виробництво препаратів з культури тканин і рослинних клітин (л. I. Богуславська, д.В.Рибачук) 20°
- •Глава 10. Препарати біогенних стимуляторів. Препарати із свіжої рослинної сировини (л. M. Хохлова, b.I. Чуєшов) 215
- •Глава 11. Препарати гормонів (л.М.Хохлова, b.I. Чуєшов).... 238
- •Глава 12. Препарати ферментів (л.І.Богуславська,
- •Глава 14. Таблетки (є.В.Гладух,п.Д.Пашнєв) 305
- •Глава 20. Очні лікарські засоби (л. M. Хохлова, I. В. Сайко) .... 577
- •Глава21. Супозиторп(о.О.Ляпунова) 608
- •Глава22. Пластирі.Гірчичники (о.О.Ляпунова) 625
- •Глава 23. Лікарські засоби, що знаходяться під тиском
- •Глава 24. Лікарські форми для дітей
- •Глава 25. Тара й упаковка (і.В.Сайко, л.М.Хохлова) 670
- •Глава 26. Досягнення фармацевтичних технологій в галузі створення нових готових лікарських препаратів (b.I. Чуешов) 691
13.4. Порошки (pulveres)
Порошки (Pulveres) —тверда лікарська форма для внутрішнього і зовнішнього застосування, яка складається з одного або декількох здрібнених речовин і має властивість сипкості.
Залежно в і д с кл а д у порошки поділяють на прості (Pulveressimplices),які складаються з одного інґредієнта, і складні (Pulverescompositi) —складаються з декількох інґредієнтів. Залежно в і д xapа к т epу д о з у в а н н я порошки випускають розділені на окремі дози (Pulveresdivisi)і нерозділені (Pulveresindivisi).Залежно в і д cп о cо б у з а с т о с у в а н н япорошки бувають для внутрішнього і зовнішнього застосування.
Згідно з ДФУ порошки для зовнішнього застосування являють собою лікарську форму, що складається з твердих окремих сухих частинок різного ступеня здрібненості. Вони випускаються в однодозових або багатодозових контейнерах і призначені для використання на великих відкритих ранах або на дуже ушкодженій шкірі, отже, мають бути стерильними.
Порошки для зовнішнього застосування у багатодозових контейнерах випускаються в контейнерах із кришками, що просіюють, у контейнерах із механічним розпилювачем або в контейнерах під тиском.
Порошки для орального застосування —це лікарська форма, що складається з твердих окремих сухих частинок різного ступеня здрібненості, і мають властивість сипкості.
Виділяють порошки «шипучі». Це однодозові або багатодозові порошки, що містять кислоти і карбонати або гідрокарбонати,
які швидко реагують у присутності води з виділенням карбону діоксиду.
При виробництві, зберіганні і реалізації порошків для зовнішнього і орального застосування необхідно додержуватися заходів, що забезпечують мікробіологічну чистоту.
Порошки також класифікують з а з д pі б н eн і с тю, що виражаються розміром та формою отворів сита, через який порошок може повністю проходити (табл. 13.2).
Таблиця 13.2
Класифікація порошку в залежності від розміру та форми отворів сита
Ступінь здрібнювання порошку |
Розмір отворів сита, MM |
Матеріал сита |
Форма отворів сита |
Крупний порошок (Pulvis grossus) |
2,0±0,070 1,0±0,070 0,5±0,050 1,898±0,171 0,990±0,089 0,472±0,043 |
Решітне полотно Ткана сітка |
Кругла Квадратна |
Середньокрупний порошок (Pulvis modice grossus) |
0,310±0,040 0,250±0,035 0,329±0,032 0,294±0,031 |
Шовкова тканина Капронова тканина |
Багатокутна Квадратна |
Середньодрібний порошок (Pulvis modice subtilis) |
0,200±0,030 0,219±0,022 0,195±0,021 |
Шовкова тканина Капронова тканина |
Багатокутна Квадратна |
Дрібний порошок (Pulvis subtilis) |
0,160±0,025 0,150±0,025 0,156±0,016 0,143±0,015 |
Шовкова тканина Капронова тканина |
Багатокутна Квадратна |
Тонкий порошок (Pulvis subtilissimus) |
0,120±0,020 1,122+0,013 |
Шовкова тканина Капронова тканина |
Багатокутна Квадратна |
Надтонкий порошок (Pulvis longe subtilissimus) |
0,090±0,015 0,069±0,015 0,093±0,009 |
Шовкова тканина Капронова тканина |
Багатокутна Квадратна |
298
299
Порошки як лікарська форма мають багато позитивних властивостей: простота технології виготовлення; можливість регулювання ступеня дисперсності; у деяких випадках позитивний вплив кристалічної структури речовин на біологічну доступність; відсутність наповнювачів; точність дозування; зручність застосування, що особливо важливо для хворих дитячого і літнього віку; універсальність складу; зручність зберігання і транспортування —усе це дозволяє максимально використовувати терапевтичну активність лікарських речовин.
Порошкам властиві і вади —дрібнодисперсні речовини в результаті значного збільшення питомої поверхні легко піддаються несприятливій дії світла, вологи і кисню повітря. Гігроскопічні речовини легко відволожуються, а речовини, які містять кристалічну воду або леткі компоненти, легко їх втрачають («вивітрюються») у разі недосконалої упаковки. Порошки можуть набувати стороннього запаху, адсорбуючи пари пахучих речовин. Крім того, до вад цієї лікарської форми належать: більш повільна терапевтична дія порівняно з рідкими лікарськими формами; подразнювальна дія на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.
Порошки для зовнішнього і орального застосування контролюють за такими показниками якості: описом, ідентифікацією, здрібненістю, однорідністю маси або однорідністю вмісту активної речовини для порошків в однодозових контейнерах, масою контейнера для порошків у багатодозовому контейнері, втратою маси при висушуванні або наявністю води, супутніми домішками, кількісним визначенням активних речовин і антимікробних консервантів, мікробіологічною чистотою. Деякі порошки для зовнішнього застосування не повинні відповідати вимогам на стерильність. Здрібненість порошків визначають ситовим аналізом або іншими придатними методами.