2. Об’єм екстренної медичної допомоги:

2.1. Еуфілін 2,0% – 10 мл внутрішньовенно повільно упродовж 2-3 хвилин.

2.2. Магнію сульфат – 10 мл 25% розчину внутрішньовенно струменево, повільно.

2.3. Девінкан (вінкамін) – 1 мл 1% розчину внутрішньовенно струменеві.

2.4. Фуросемід (лазикс) – 8 мл 1% розчину внутрішньовенно струменево.

2.5. Кавінтон 2-4 мл внутрішньовенно краплинно на фізіологічному розчині 100 мл (в подальшому курсом до 8-10 інфузій).

2.6. Азомекс10 мг щоденно вранці.

2.7. Азопрол-ретард 50 мг щоденно вранці.

2.8. Оксибрал по 1 капсулі на добу, всередину.

Ситуаційна задача 2.3.

Хворий Н., 73 років, який 3 роки тому назад переніс інфаркт міокарда, звернувся до сімейного лікаря із скаргами на часті напади задухи та кашлю з виділенням пінистого рожевого кольору харкотиння. Лікар звернув увагу, що хворий намагається бути в положенні ортопное, має сіре обличчя. В легенях – ослаблене везикулярне дихання, вологі дрібно- та середньоміхурцеві хрипи понад 50% площі легень. Серце: тони ослаблені, неад верхівкою та у V точці прослуховується протодіастолічний ритм галопу, ЧСС – 115 уд/хв, АТ – 180/120 мм.рт.ст.

ЕКГ: ритм синусовий, правильний з частотою 115 уд/хв, по передній стінці в ділянці передніх серединних та верхівкових сегментів (V₂-V₄) комплекси QS з елевацією сегмента ST на 12-20 мм над ізолінією з від'ємним зубцем T. В порівнянні з попередніми електрокардіограмами динаміки немає.

ЕхоКГ: дилатація лівого шлуночка, зона акінезії по передній стінці лівого шлуночка, ФВ – 37%.

Діагноз: ІХС: ішемічна кардіоміопатія (QS-інфаркт міокарда передньо-перетинково-верхівкових сегментів лівого шлуночка у 2002 році), хронічна аневризма лівого шлуночка, гостра декомпенсована серцева недостатність ІІІ класу за класифікацією Т.Killip. ХЗСН ІІА стадія, систолічна дисфункція лівого шлуночка, ІІІ ФК.

Еталон відповіді.

1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і скерувати хворого у відділ реанімації та інтенсивної терапії.

2. Об’єм екстренної медичної допомоги:

2.1. Нітрогліцерин 0,5мг під язик кожні 10 хвилин (на догоспітальному етапі).

Нітрогліцерин 1-2 мл у 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду внутрішньовенно, краплинно в машині швидкої допомоги.

2.2. Розчин морфіну гідрохлориду 1 мл 1% розчину внутрішньовенно струменево.

2.3. Фуросемід (лазикс) 120 мг внутрішньовенно струменево.

2.4. Гідрокортизон 250 мг внутрішньовенно краплинно у 200 мл ізотонічного розчину в машині швидкої допомоги.

Ситуаційна задача 2.4.

Хворий Б., 63 років, йдучи вулицею, раптово відчув загальну слабість, а через 1-2 секунди впав, втративши свідомість. Через декілька секунд припинилось дихання. Випадковими двома чоловіками хворий Б. доставлений у приймальний покій сільської лікарні, лікар якої, оглянувши хворого, поставив наступний діагноз.

Діагноз: Раптова кардіальна смерть (фібриляція серця).

Еталон відповіді.

1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і скерувати хворого у реанімаційне відділення або у палату інтенсивної терапії кардіологічного відділенння ЦРЛ.