229. Які з наведених препаратів мають селективну β2 адренергічну дію?
Адреналін;
Ізадрин;
Беротек;
Атропін;
Ефедрин.
№230. Під час бронхіолоспазму найбільш доцільний шлях введення м-холіноблокторів:
Внутрішньовенний;
Внутрішньом’язевий;
Інгаляційний;
Усередину;
Підшкірний.
№ 231. Найчастіше ТЕЛА розвивається у випадках:
Тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок;
Тривалої імобілізації;
Нещодавно проведеної ортопедичної операції;
Ожиріння;
Наявності ТЕЛА в анамнезі.
№ 232. Синдром Мендельсона зумовлений аспірацією:
Крові;
Води;
Кислого вмісту шлунка;
Гною;
Слиною.
№ 233. Яким повинен бути мінімальний тиск на піку вдиху при апаратній ШВЛ у пацієнта зі здоровими легенями, нормальною масою, щоб забезпечити введення необхідного дихального об’єму газу?
8-10 см.вод.ст.;
14-20 см.вод.ст.;
20-30 см.вод.ст.;
30-40 см.вод.ст.;
40-50 см.вод.ст.
№ 234. За якими з наведених показників доцільніше оцінювати адекватність ШВЛ?
Показниками гемодинаміки;
рН артеріальної крові;
Газового складу артеріальної крові;
рН венозної крові;
Газового складу венозної крові.
№ 235. Що потрібно зробити в першу чергу, якщо під час ШВЛ виникла гіпоксемія без гіперкапнії?
Збільшити хвилинний об’єм вентиляції;
Збільшити постачання киснем;
Дихати в інтубаційну трубку ротом;
Змінити співвідношення між фазами вдиху та видиху;
Нічого не робити.
№ 236. За наявності у хворого тяжкої бронхіальної астми, для загальної анестезії з використанням міорелаксантів не слід застосовувати:
Кетамін;
Фторотан;
Дитилін;
Ардуан;
D-тубокурарин.
№ 237. Клінічна картина перорального отруєння ФОС обумовлена:
Інгібіцією лужної фосфатази
Ендогенною холінергічною інтоксикацією
Зниженням виділення ацетилхоліну з постгангліонарних пресинаптичних мембран
Первинним пригніченням дихального центра
Центральною адренергічною дією
№ 238. Пневмоторакс не може виникнути в таких випадках:
Пункції та катетеризації підключичної вени;
Нефректомії;
Накладання трахеостоми;
Верхньої серединної лапаратомії;
Екстирпації стравоходу.
№239. Для гострого респіраторного дистрес-синдрому не характерні симптоми:
Збільшення внутрішньолегеневого шунтування;
Порушення проникності альвеоло-капілярної мембрани;
Збільшення об’єму вільної води в легенях;
Збільшення розтяжності (комплайсу) легень;
Утворення пневмосклерозу та гіалінових мембран.
№ 240. Підсиленню токсичної дії барбітуратів сприяє:
Гіпопротеїнемія
Гіпоглікемія
Гіпергідратація
Гіповолемія
Алкалоз
№ 241. Промивання шлунку через зонд при гострому пероральному отруєнні оцтовою кислотою рекомендується здійснювати:
Льодяною водою
Водою, підігрітою до 400 С
0,9% розчином натрію хлориду
1% розчином натрію гідрокарбонату
Слабким розчином калію перманганату
№242. Основна рентгенологічна ознака пневмотораксу:
Колапс легені;
Наявність газу в плевральній порожнині;
Зміщення середостіння у здоровий бік;
Підвищення прозорості легеневого поля;
Немає ознак.
№ 243. Отруєння оксидом вуглецю є, як правило, летальним, якщо він зв’язує гемоглобін мінімум на:
20%;
40%;
54%;
76%;
90%
№ 244. Найважливішим буфером позаклітинної рідини є:
Гідрокарбонатний
Фосфатний
Протеїновий
Гемоглобіновий
Немає вірної відповіді
№245. При напруженому пневмотораксі необхідно:
Збільшити концентрацію кисню у вдихуваному повітрі;
Провести пункцію та дренування плевральної порожнини на боці пневмотораксу;
Ввести серцеві глікозиди;
Негайно перевести хворого на ШВЛ;
Нічого не робити.
№ 246. Яка ознака є найбільш властивою для напруженого пневмотораксу?
Зміщення середостіння на рентгенограмі;
Зміщення трахеї в протилежний бік;
Брадикардія;
Набухання шийних вен.
Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга.
№ 247. Яка розрахункова дозі кетаміну для в/венного ввідного наркозу при забезпеченні ургентного оперативного втручання з ризиком гіповолемії?
2 мг/кг
4 мг/кг
6 мг/кг
8 мг/кг
10 мг/кг
№ 248. Для лікування набряку головного мозку хворого головний кінець ліжка:
Опускають на 20о – 30о
Піднімають на 20о – 30о
Тільки в горизонтальному положенні
Не має значення
Піднімають на 600
№ 249. Для лікування ДВЗ синдрому під час оперативного втручання слід застосувати:
Вікасол
Амінокапронову кислоту
Інгібітори протеолітичних ферментів (контрікал)
Свіжозаморожену плазму
Кальцію хлорид
№ 250. Для запобігання потрапляння крові в шлунок під час операції на лицевому черепі слід використовувати:
Постійну аспірацію крові та слизу з операційного поля
Ендотрахеальний наркоз та введення назогастрального зонда
Тампонаду ротоглотки перед початком операції
Ендотрахеальний наркоз з тампонадою рото- і гортаноглотки
Перероздування ущільнюючої манжетки інтубаційної трубки
№ 251. Препаратом вибору під час наркозу у хворих з травматичним шоком є:
Кетамін
Пропофол
Фентаніл
Тіопентал натрію
Оксибутират натрію
№ 252. Промивання шлунку через зонд при гострому пероральному отруєнні оцтовою кислотою рекомендується здійснювати:
Льодяною водою
Водою, підігрітою до 400 С
0,9% розчином натрію хлориду
1% розчином натрію гідрокарбонату
Слабким розчином калію перманганату
№ 253. У хворих з ЧМТ в премедикацію не включають:
Холінолітики
Спазмолітики
Наркотичні анальгетики
Антигістамінні
Антацидні препарати
№ 254. Під час операцій на легенях із використанням електрокоагулятора протипоказане застосування:
Ефіру для наркозу
Фторотану
Ізофлюрану
Закису азоту
Севофлюрану
№ 255. Ураження печінки та нирок при отруєнні блідою поганкою виникає внаслідок дії на них:
Адреналіну
Аманітину
Мускарину
Нікотину
Ацетилхоліну
№ 256. Перистальтика кишечника швидше відновлюється при використанні анестезії
Внутрішньовенної
Інгаляційної
Епідуральної
Інфільтраційної
Електроанестезії
№ 257. Епідуральна анестезія при операціях на органах черевної порожнини:
Знижує спланхнічний кровотік
Підвищує спланхнічний кровотік
Не впливає на кровотік
Підвищує внутрішньочеревний тиск
Знижує кровотік в нирках
№ 258. Хворий на бронхіальну астму готується до планової операції з приводу пахової кили. Виберіть найбільш оптимальний метод анестезії
Сакральна анестезія
В/в тіопенталовий наркоз
Спинномозкова анестезія
Місцева інфільтраційна анестезія
Комбінований ендотрахеальний наркоз
№ 259. Чутлива іннервація гортані здійснюється гілками:
Трійчастого нерва;
Лицьового нерва;
Вестибуло-кохлеарного нерва;
Язикоглоткового нерва;
Блукаючого нерва.
№ 260. У пацієнта під час проведення інтубаційного наркозу з ШВЛ раптово виник ціаноз на фоні нормальних гемодинамічних показників. Після масажу дистальної фаланги ціаноз не зменшився. Що потрібно зробити?
Перевірити герметичність дихального контуру;
Зняти подачу закису азоту, якщо вона застосовувалась;
Збільшити подачу кисню;
Перевірити прохідність і положення інтубаційної трубки;
Всі відповіді вірні.
№261. Яке нормальне значення хвилинного об’єму дихання у дорослої людини?
2-4 л/хв;
6-10 л/хв;
8-12 л/хв;
10-14 л/хв;
14-16 л/хв.
№ 262. У нормі відсоток мертвого простору від дихального об’єму становить:
5%;
15%;
30%;
40%;
50%.
№ 263. За допомогою ШВЛ через ендотрахеальну інтубацію можна забезпечити:
Надійну прохідність верхніх дихальних шляхів;
Стерильність нижніх дихальних шляхів;
Адекватну вентиляцію під час торакотомії;
Адекватну вентиляцію у разі напруженого пневмотораксу;
Вірні відповіді 1 та 3.
№ 264. Парціальний тиск кисню в альвеолярному газі не залежить від:
Атмосферного тиску;
Концентрації кисню у вдихуваному повітрі;
Парціального тиску вуглекислого газу в альвеолах;
Серцевого викиду;
Температури тіла.
№ 265. Зниження напруги кисню у крові викликає спазм:
Вінцевих судин;
Судин малого кола кровообігу;
Судин внутрішніх органів черевної порожнини;
Судин посмугованої мускулатури;
Судин нижніх кінцівок.
№ 266. Найбільший судинорозширюючий ефект на судини малого кола кровообігу мають:
Підвищення концентрації СО2 у вдихуваному повітрі до 5%;
Дихання чистим киснем;
Гангліоблокатори;
Нітрогліцерин;
Адреноміметики.
№ 267. Яка кількість СО2 безпосередньо або опосередковано переноситься за допомогою гемоглобіну?
5%;
10%;
50%;
90%;
100%
№ 268. Які нормальні значення напруги вуглекислого газу в артеріальній крові?
20-30 мм.рт.ст.;
30-40 мм.рт.ст.;
35-45 мм.рт.ст.;
45-55 мм.рт.ст.;
50-60 мм.рт.ст.
№ 269. Ціаноз шкіри та видимих слизових оболонок можна виявити при насиченні киснем артеріальної крові нижче:
60%;
70%;
80%;
90%;
100%.
№ 270. У хворого 30 років, страждаючого стенозом мітрального клапана, є підвищення тиску в малому крузі кровообігу. Які скарги характерні в даному випадку?
Болі в ділянці серця, перебої, серцебиття
Запаморочення, головний біль, загальна слабкість
Задишка, напади задухи, кашель, кровохаркання
Набряки нижніх кінцівок, відчуття тяжкості в правому підребір'ї
Нудота, блювота, збільшення розмірів живота
№ 280. У хворої 36 років з’являється задишка при незначному фізичному навантаженні, кашель з домішками крові в мокротинні. У анамнезі – недостатність мітрального клапана. Вкажіть особливості геодинаміки при даному пороку?
Перевантаження об'ємом лівих відділів серця
Перевантаження тиском лівих відділів серця
Перевантаження тиском і об'ємом лівих відділів серця
Перевантаження об'ємом правих відділів серця
Перевантаження об'ємом і тиском правих відділів серця
№ 281. У хворого 55 років, під час гіпертонічного кризу (АТ – 244/140 мм рт.ст.) з'явилися скарги на біль за грудиною, відчуття браку повітря. На ЕКГ: патологічний зубець Q і монофазна крива у відведеннях V3-V6. Впродовж якого часу потрібно знижувати тиск хворого?
1 години
1 доби
3 годин
6 годин
12 годин
№ 282. Про що свідчить рH плазми крові 7,3?
Субкомпенсований ацидоз
Субкомпенсований алкалоз
Декомпенсований алкалоз
Декомпенсований ацидоз
Гіпогідратація
№ 283. Які з нижчеперерахованих ліків недоцільно призначати хворому з гострим інфарктом міокарду, ускладненим серцевою астмою і набряком легень?
Морфін гідрохлорид
Строфантин
Лазикс
Аспірин
Нітрогліцерин
№ 284. Ураження печінки та нирок при отруєнні блідою поганкою виникає внаслідок дії на них:
Адреналіну
Аманітину
Мускарину
Нікотину
Ацетилхоліну
№ 285. Що таке ендогенна вода ?
Та яка утворюється внаслідок катаболізму білків
Та яка утворюється внаслідок катаболізму жирів
Та яка утворюється внаслідок катаболізму білків , жирів, вуглеводів
Внутрішньоклітинна вода
Всі відповіді неправильні
№ 286. Хворому 70 років. Скаржиться на сильний стискаючий біль за грудиною впродовж 3 годин, який не знімається нітрогліцерином, задишку, яка досягла ступеня задухи. У нижніх відділах легенів вологі хрипи. Тони глухі. На ЕКГ – патологічний Q і монофазна крива у відведеннях І і aVL, V1-V4. Який препарат призначати недоцільно?
Аспірин
Нітрогліцерин
Морфіна гідрохлорид
Лазикс
Дигоксін
№ 287. Клінічна картина при гострих отруєннях поділяється на такі стадії:
Початкова і розвитку клінічних проявів
Токсикогенна і соматогенна
Токсикогенна і летальна
Скрита і клінічних проявів
Початкова і поліорганної недостатності
№ 288. До екстракорпоральниїх метолів детоксикації не відноситься:
Гемосорбція
Плазмаферез
Гемодіафільтрація
В/в інфузійна терапія
Гемодіаліз
№ 289. Після вживання з їжею блідої поганки характерний розвиток:
Коматозного стану в перші 12 год
Гастроентериту в перші 12 год
Гострої дихальної недостатності в перші 12 год
Ознаки ураження нирок, печінки, серця, ЦНС в 1 добу
Клонічні судоми
№ 290. Хворий 37 років скаржиться на інтенсивний біль за грудиною, що супроводжується відчуттям страху, задишку у спокої, запаморочення. Об'єктивно: збуджений, ціаноз губ. АТ- 80/60 мм рт.ст. Пульс – 110 уд/хв., ритмічний. На ЕКГ: патологічний зубець Q і куполовидний сегмент ST в V1-V4. Що Ви використовуєте для лікування хворого?
Еналапріл, анаприлін
Преднізолон, ніфедіпін
Морфін, добутамін
Кофеїн, еуфілін
Кордарон, дігоксин
№ 291. Хворому 68 років. Скаржиться на сильний стискаючий біль за грудиною впродовж 3 годин, який не знімається нітрогліцерином, задишку, що досягає ступеня задухи. У нижніх відділах легенів вологі хрипи, піниста рожева мокрота. Тони глухі. На ЕКГ – патологічний Q і монофазна крива у відведеннях ІІІ і аVF. Поставте діагноз:
Гострий інфаркт міокарду задньої стінки лівого шлуночку
Приступи стенокардії напруги
Варіантна стенокардія Прінцметалла
Тромбоемболія легеневої артерії
Гострий інфаркт міжшлуночкової перегородки
№ 292. Зазначте формулу розрахунку середнього артеріального тиску:
(АТсист + АТдіаст) / 2
(АТсист + АТдіаст) / 3 + АТдіаст / 2
(АТсист - АТдіаст) / 3 + АТдіаст
Пульсовий тиск + АТ сист
АТ діаст + АТ сист / 2
№ 293. Який вміст загальної води в організмі дорослої людини ?
60% від маси тіла
80% від маси тіла
55% від маси тіла
85% від маси тіла
75% від маси тіла
№ 294. Який вміст внутрішньоклітинної води в організмі ?
45% від маси тіла
55% від маси тіла
35% від маси тіла
40% від маси тіла
60% від маси тіла
№ 295. Причинами дегідратації є все перераховане , крім:
Захворювання .що супроводжуються блювотою , проносом
Опікова хвороба
Кровотечі
Гіпертермія
Асцит, гідроторакс
№ 296. Що таке перспіраційні втрати рідини ?
Втрата рідини із калом
Втрата рідини із сечею
Втрата рідини через шкіру та дихальні шляхи
Все перераховане
Всі відповіді невірні
№ 297. Які в нормі перспіраційні втрати рідини ?
1 мл/кг/год.
2 мл/кг/год.
0,8 мл/кг/год.
1,5 мл/кг/год.
0,5 мл/кг/год.
№ 298. Як змінюються втрати рідини у хворих із гіпертермією?
Зростають на 0,25 мл/кг/год. на кожний градус підняття температури
Зменшуються на 0,25 мл/кг/год. на кожний градус підняття температури
Не змінюються
Зростають на 0,5 мл/кг/год. на кожний градус підняття температури
Зменшуються на 0,25 мл/кг/год. на кожний градус підняття температури
№ 299. Після укусу отруйної змії може розвинутися:
Непритомний стан
Гіповолемічний шок
Нервово-м`язовий параліч
Гостра ниркова недостатність
Набряк легень
№ 300. Отруєння етанолом:
Може викликати кому
У дітей призводить до гіперглікемії
Лікується специфічними антидотами
Лікується центральними аналептиками
У важких випадках застосовується обмінне переливання крові
№ 301. Токсична дія етиленгліколю обумовлена наступними факторами, крім:
Ефектом самого етиленгліколю
Дією метаболітів етиленгліколю
Метаболічного ацидозу
Гіпокальціємії
Гіпомагніємії
№ 302. Після перорального прийому оцтової есенції розвивається:
Метаболічний алкалоз
Гіпернатріємія
Коматозний стан
ГНН
Метгемоглобінемія
№ 303. Промивання шлунку стимуляцією блювоти при гострому хімічному пероральному отруєнні не показано:
Хворим в комі
При отруєнні грибами
При отруєнні метгемоглобіноутворювачами
При отруєнні солями ртуті
При отруєнні метанолом
№ 304. При гострому пероральному хімічному отруєнні хворому в комі на місці нещасного випадку рекомендується:
Промити шлунок беззондовим методом
Не починати лікування до ідентифікації токсиканту
Ввести внутрішньовенно 50 мл фізіологічного розчину натрію хлориду
Не починати лікування до прибуття швидкої допомоги
Нормалізувати дихання
№ 305. Найчастішими причинами гіпертонічної дегідратації є все, крім:
Водянисті випорожнення у хворих на холеру, сальмонельоз
Неадекватне поповнення перспіраційних втрат
Надмірне введення гіпертонічного розчину натрію хлориду
Осмотичний діурез
Гіпо- та ізостенурія у людей із захворюваннями нирок
№ 306. Лікування гострого хімічного отруєння починається:
Після ідентифікації токсичної речовини
Після кількісного визначення токсиканта в біосередовищах організму
Після виявлення джерела отруєння
З негайного відновлення життєво-важливих функцій організму
Після детального з’ясування анамнестичних даних
№ 307. При гострому отруєнні дихлоретаном перша допомога полягає в проведенні нижче перерахованих заходів, за виключенням:
Промивання шлунку великим об`ємом води
Введення в шлунок вазелінового масла
В/в введення ацетилцистеїну
Введення вітаміну Є
В/в введення хромосмону
№ 308. Найбільш швидко клінічні прояви гострого хімічного отруєння проявляються при поступленні токсиканта:
Через шкіру
Орально
Інгаляційним шляхом
Ректально
Через статеві органи
№ 309. Про що свідчить рH плазми крові 7,5?
Субкомпенсований ацидоз
Субкомпенсований алкалоз
Декомпенсований ацидоз
Декомпенсований алкалоз
Дегідратація
№ 310. Клінічна картина при гострих отруєннях поділяється на такі стадії:
Початкова і розвитку клінічних проявів
Токсикогенна і соматогенна
Токсикогенна і летальна
Скрита і клінічних проявів
Початкова і поліорганної недостатності
№ 311. До екстракорпоральниїх метолів детоксикації не відноситься:
Гемосорбція
Плазмаферез
Гемодіафільтрація
В/в інфузійна терапія
Гемодіаліз
№ 312. До основних принципів лікування гострих отруєнь відноситься:
Призначення антибіотиків
Найшвидше виведення токсичних речовин з організму
Призначення знеболюючих препаратів
Гіпотермія
Інгаляційна терапія
№ 313. Найбільш частою причиною отруєнь є:
Професійні
Внаслідок надзвичайних станів і катастроф
Побутові
З суіцидальною метою
З кримінальною метою
№ 314. Головною причиною зростання гострих отруєнь є:
Неконтрольований продаж лікарських препаратів
Використання токсичних доз препаратів для переривання небажаної вагітності
Самолікування
Створення домашніх аптечок
Поширення алкоголізму, наркоманій та токсикоманій
№ 315. Найважливішим буфером позаклітинної рідини є:
Гідрокарбонатний
Фосфатний
Протеїновий
Гемоглобіновий
Немає вірної відповіді
№ 316. Беззондове промивання шлунку при гострому пероральному отруєнні протипоказано:
Хворим в комі
При отруєнні ФОС
При отруєнні нітратами
При отруєнні барбітуратами
При отруєнні бензодіазепінами
№ 317. Промивання шлунку через зонд при гострому пероральному отруєнні рекомендується здійснювати:
Одноразово
Кожну годину
Кожні 6 годин впродовж доби
2 рази на добу
Взагалі не рекомендується
№ 318. Промивання шлунку у хворого в свідомості шляхом стимуляції блювоти недопустимо проводити при отруєнні:
Метанолом
Оцтовою есенцією
Белоїдом
ФОС
Аміназином
№ 319. Антидотом при отруєнні метиловим спиртом є:
Калію перманганат
Атропін
Гідрокарбонат натрію
Етанол
Діпіроксим
№ 320. Зміїна отрута містить:
Кортикостероїди
Ацетилцистеїн
Нікотин
Фібринолітики
Катехоламіни
№ 321. До отруєння спиртами відносять отруєння всіма перерахованими сполуками, за виключенням:
Етанолу
Метанолу
Етиленгліколю
Дихлоретану
Одеколону
№ 322. Промивання шлунку у хворого в свідомості шляхом стимуляції блювоти недопустимо проводити при отруєнні:
Фенобарбіталом
Метанолом
Белоїдом
Лугом
Аміназином
№ 323. Для корекції ізотонічної дегідратації перевагу слід надавати наступним розчинам:
Колоїдним розчинам
Гіпертонічним електролітним розчинам
Колоїдним у поєднанні з ізотонічними електролітними
Гіпертонічним розчинам глюкози
Ізотонічним розчинам глюкози
№ 324. У разі гіпертонічної дегідратації в першу чергу показано переливання:
Гіпертонічного розчину глюкози
Гіпертонічного розчину натрію хлориду
Колоїдних розчинів
Ізотонічного розчину глюкози
Всі відповіді невірні
№ 325. Які положення правильно відображають розподіл води у новонароджених:
Загальна рідина становить 90% від маси тіла
Загальна рідина становить 80% від маси тіла
Загальна рідина становить 70% від маси тіла
Загальна рідина становить 95% від маси тіла
Загальна рідина становить 85% від маси тіла
№ 326. Порушення гемостазу при гострій печінковій недостатності наступає внаслідок:
Порушення синтезу в печінці факторів зсіданні крові
Блокади ІІВ/ІІІА рецепторів тромбоцитів
ДВЗ-синдрому
Дефіциту сечової кислоти
Тромбоцитопатії
№ 327. Деконтамінація кишківника при гострій печінковій недостатності проводиться з метою:
Стимуляції перистальтики
Профілактики гіповітамінозу В
Лікування синдрому діареї
Пригнічення аміакоутворюючої мікрофлори
Профілактики кишкової непрохідності
№ 328. Метаболічний ацидоз у пацієнта розвивається при:
Невгамовній блювоті
Прийомі антацидних препаратів
Застосуванні діуретинів (інгібіторів карбоангідрази)
Застосуванні діуретинів (салуретиків)
Немає вірної відповіді