fiziologia_zbudlyvyh_tkanyn_ukr
.docРозділ 1: Загальна фізіологія збудливих тканин
-
Вкажіть, які структури клітини здатні до розвитку місцевого збудження.
А. Рецептори.
Б. Сома нервових клітин.
В. Аксони нервових клітин.
Г. Волокно скелетного м’яза .
Д. Всі перечисленні структури.
-
Вкажіть, від нерівномірного розподілу яких іонів в середині і зовні клітини залежить, в основному, величина мембранного потенціалу.
А. Натрію.
Б. Кальцію.
В. Хлору.
Г. Калію.
Д. Магнію.
-
Вкажіть, від різниці концентрації яких іонів по обидві сторони мембрани клітини залежить величина потенціалу дії.
А. Натрію.
Б. Кальцію.
В. Хлору.
Г. Калію.
Д. Магнію.
-
Вибіркову проникливість до яких іонів має мембрана в стані спокою.
А. Натрію.
Б. Кальцію.
В. Хлору.
Г. Калію.
Д. Магнію.
-
Яка з перечислених фаз потенціалу дії викликана відкриттям повільних натрієвих каналів клітинної мембрани.
А. Місцевий потенціал.
Б. Швидка деполяризація.
В. Пік.
Г. Реполяризація.
Д. Слідова деполяризація.
6. Синапс – це
А. Відросток нейрона.
Б. Сприймаюча ділянка рецептора.
В. Місце в нейроні, де початково виникає потенціал дії.
Г. Ділянка нейрона, чутлива до медіатора.
Д. З’єднання між нейронами.
7. Передача збудження в центральних синапсах забезпечується:
А. Аденілатциклазою.
Б. Медіаторами.
В. Гуанілатциклазою.
Г. Циклічною АМФ .
Д. Гормонами.
8.Для вивільнення медіатора з пресинаптичного закінчення необхідно що б в нього ввійшли:
А. Іони кальцію.
Б. Іони натрію.
В. Іони калію.
Г. Холін.
Д. Холінестераза.
9.Які медіатори відносяться до гальмівних:
А. Ацетилхолін.
Б. Норадреналін.
В. Дофамін.
Г. Гамааміномасляна кислота.
Д. Серотонін.
10.Які процеси виникають на постсинаптичній мембрані під впливом збуджуючого медіатора:
А. Місцева деполяризація.
Б. Стійка деполяризація.
В. Потенціал дії.
Г. Гіперполяризація.
Д. Слідова гіперполяризація.
11.Який медіатор забезпечує передачу збудження з нерва на м’яз:
А. Норадреналін.
Б. Ацетилхолін.
В. Гістамін.
Г. Дофамін.
Д. Гліцин.
12 |
|
На які групи можна поділити апаратуру для фізіологічних досліджень? |
|
|
А. |
Прилади для подразнення біологічних структур. |
|
||
Б. |
Прилади для реєстрації електричних процесів. |
|
||
В. |
Прилади для реєстрації механічних процесів. |
|
||
Г. |
Прилади для перетворення неелектричних процесів в електричні. |
|
||
Д. |
Всі відповіді вірні.
|
|
||
13 |
|
Які методи використовуються для фізіологічних досліджень? |
|
|
А. |
Руйнування тканин. |
|
||
Б. |
Подразнення органів. |
|
||
В. |
Ізоляція органів. |
|
||
Г. |
Руйнування зв’язків між органами, системами. |
|
||
Д. |
Всі відповіді вірні.
|
|
||
14 |
|
Які бувають електроди? |
|
|
А. |
Подразнюючі. |
|
||
Б. |
Відвідні. |
|
||
В. |
Поверхневі, погружні. |
|
||
Г. |
Біполярні, уніполярні. |
|
||
Д. |
Всі відповіді вірні.
|
|
||
15 |
|
Які бувають датчики? |
|
|
А. |
Механоелектричні. |
|
||
Б. |
Тензометричні. |
|
||
В. |
Індуктивні. |
|
||
Г. |
Ємкісні. |
|
||
Д. |
Фотоелектричні.
|
|
||
16 |
|
Які бувають реєстратори? |
|
|
А. |
Гальванометри. |
|
||
Б. |
Чорнильно-записуючі. |
|
||
В. |
Теплового запису. |
|
||
Г. |
Магнітореєстратори. |
|
||
Д. |
Всі відповіді вірні.
|
|
||
17 |
|
Яке визначення рефлексу вірне? |
||
А. |
Реакція – відповідь на зміну показників зовнішнього середовища. |
|||
Б. |
Реакція – відповідь на зміну показників внутрішнього середовища. |
|||
В. |
Реакція – відповідь на зміну показників зовнішнього і внутрішнього середовища з участю ЦНС. |
|||
Г. |
Зміна функціональної активності залоз внутрішньої секреції. |
|||
Д. |
Зміна обмінних процесів.
|
|||
18 |
|
Наявність яких компонентів рефлекторної дуги необхідне для здійснення рефлексу? |
||
А. |
Рецепторів. |
|||
Б. |
Аферентних нервових волокон. |
|||
В. |
нервового центру. |
|||
Г. |
Аферентних нервових волокон. |
|||
Д. |
Всіх компонентів одночасно.
|
|||
19 |
|
Де відбувалося виникнення збудження в центральному нейроні? |
||
А. |
В ділянці аксоматичних синапсів. |
|||
Б. |
В ділянці асодендритичних синапсів. |
|||
В. |
В ділянці аксо-аксональних синапсів. |
|||
Г. |
В ділянці аксонного горбика. |
|||
Д. |
В ділянці дендрито-дендритичних синапсів.
|
|||
20 |
|
Яке функціональне призначення зворотного зв’язку при здійсненні рефлексу? |
||
А. |
Забезпечує інформацією нервові центри про параметри виконаної функції. |
|||
Б. |
Інформує про функціональний стан рецепторів. |
|||
В. |
Інформує про функціональний стан аферентних нервових волокон. |
|||
Г. |
Інформує про функціональний стан еферентних нервових волокон. |
|||
Д. |
Інформує нервові центри про припинення дії подразника.
|
|||
21 |
|
Які основні принципи класифікації рефлексів? |
||
А. |
По місцю розміщення рецепторів. |
|||
Б. |
По адекватності до дії подразника. |
|||
В. |
По біологічному значенню. |
|||
Г. |
По участі якої системи здійснюється рефлекс. |
|||
Д. |
Всі відповіді вірні.
|
|||
22 |
|
Які компоненти складають час рефлексу? |
||
А. |
Латентний період. |
|||
Б. |
Передача збудження по аферентних нервових волокнах. |
|||
В. |
Передача збудженя в нервовому центрі. |
|||
Г. |
Передача збудження по еферентних нервових волокнах. |
|||
Д. |
Всі відповіді вірні.
|
|||
23 |
|
Чому рівняється час синаптичної затримки? |
||
А. |
0.5 мс. |
|||
Б. |
5 мс. |
|||
В. |
6 мс. |
|||
Г. |
7 мс. |
|||
Д. |
10 мс.
|
|||
24 |
|
В яких процесах беруть участь реверберація нервових імпульсів і посттетанічна потенціація? |
||
А. |
Впливають на час синаптичної затримки. |
|||
Б. |
Зменшують прояви гальмівних процесів. |
|||
В. |
Впливають на процесі збудження центральних нейронів. |
|||
Г. |
Забезпечують механізми короткотривалої пам’яті. |
|||
Д. |
Всі відповіді невірні.
|
|||
25 |
|
Який механізм поширення збудження забезпечує його іррадіацію? |
||
А. |
Конвергенція. |
|||
Б. |
Дивергенція. |
|||
В. |
Зворотній зв’язок. |
|||
Г. |
Час синаптичної затримки. |
|||
Д. |
Взаємодія медіаторів з рецепторами.
|
|||
26 |
|
В чому полягає принцип спільного кінцевого шляху? |
||
А. |
Рефлекторна відповідь залежить від сили подразника. |
|||
Б. |
Рефлекторна відповідь залежить від тривалості дії подразника. |
|||
В. |
Рефлекторна відповідь залежить від серії подразників. |
|||
Г. |
Один і той же рефлекс відбувається на дію різних подразників і з різних рецепторних полів. |
|||
Д. |
Рефлекс залежить від крутизни наростання сили подразника в часі.
|
|||
27 |
|
Які структури ЦНС забезпечують центральне гальмування? |
||
А. |
Клітини нейроглії. |
|||
Б. |
Спеціалізовані гальмівні нейрони. |
|||
В. |
Денрдо-аксональні синапси. |
|||
Г. |
Дендро-дендритичні синапси. |
|||
Д. |
Дендро-соматичні синапси.
|
|||
28 |
|
В яких синапсах відбувається пресинаптичне гальмування? |
||
А. |
Аксо-аксональних. |
|||
Б. |
Аксо-соматичних. |
|||
В. |
.Аксо-дендритичних. |
|||
Г. |
Дендро-дендритичних. |
|||
Д. |
Дендро-соматичних.
|
|||
29 |
|
Які медіатори відносяться до гальмівних? |
||
А. |
Норадреналін. |
|||
Б. |
Серотонін. |
|||
В. |
Гістамін. |
|||
Г. |
Дофамін. |
|||
Д. |
ГАМК, гліцин.
|
|||
30 |
|
Який процес розвивається на постсинаптичній мембрані при постсинаптичному гальмуванні? |
||
А. |
Гіперполяризація. |
|||
Б. |
Деполяризація. |
|||
В. |
Na+-інактивація. |
|||
Г. |
Блокада Са++каналів. |
|||
Д. |
Блокада каналів для Cl-.
|
|||
31 |
|
Яка головна роль центрального гальмування? |
||
А. |
Обмеження функції збудливих нейронів. |
|||
Б. |
Обмеження функції окремих гальмівних нейронів. |
|||
В. |
Координаційна. |
|||
Г. |
Вплив на синтез медіаторів. |
|||
Д. |
Вплив на функцію пре- і постсинаптичних мембран.
|
|||
32 |
|
Які процеси вивчає нормальна фізіологія? |
||
А. |
Об’єктивні закономірності функцій живого організму. |
|||
Б. |
Структурну організацію цілісного організму. |
|||
В. |
Структурну організацію систем організму. |
|||
Г. |
Структурну організацію на рівні окремих органів. |
|||
Д. |
Структурну організацію на клітинному рівні.
|
|||
33 |
|
Що забезпечує вивчення нормальної фізіології для практичної медицини? |
||
А. |
Пояснити причини порушень механізмів життєдіяльності при різних патологічних станах. |
|||
Б. |
Знати методи відновлення порушень функцій організму. |
|||
В. |
.Раціональну фармакологічну корекцію порушених функцій організму. |
|||
Г. |
Пояснити механізми дії фармакологічних препаратів. |
|||
Д. |
Пояснити залежність функціональних проявів від умов існування.
|
|||
34 |
|
На яких рівнях вивчаються функції організму? |
||
А. |
Цілісного організму. |
|||
Б. |
Фізіологічних функціональних систем. |
|||
В. |
Органному рівні. |
|||
Г. |
Тканинному рівні. |
|||
Д. |
Клітинному рівні.
|
|||
35 |
|
Дати визначення фізіологічній системі: |
||
А. |
Сукупність органів, які підтримують певні функціональні процеси і мають спільні механізми регуляції. |
|||
Б. |
Підтримка функцій на органному рівні. |
|||
В. |
Підтримка функцій на тканинному рівні. |
|||
Г. |
Підтримка функцій на клітинному рівні. |
|||
Д. |
Підтримка функцій на субклітинному рівні.
|
|||
36 |
|
Які розділи фізіології виділені в окремі науки? |
||
А. |
Фізіологія праці. |
|||
Б. |
Фізіологія спорту. |
|||
В. |
Вікова фізіологія. |
|||
Г. |
Авіа-космічна фізіологія. |
|||
Д. |
Всі відповіді вірні.
|
|||
37 |
|
Які параметри характерні для збудливого процесу? |
||
А. |
Хімічні. |
|||
Б. |
Фізичні. |
|||
В. |
Фізико-хімічні. |
|||
Г. |
Біофізичні. |
|||
Д. |
Силові та часові.
|
|||
38 |
|
Що означає термін “Реобаза”? |
||
А. |
Поріг деполяризації. |
|||
Б. |
Поріг подразнення постійним струмом. |
|||
В. |
Поріг подразнення для тепла. |
|||
Г. |
Поріг подразнення для холоду. |
|||
Д. |
Поріг подразнення для хімічних речовин.
|
|||
39 |
|
Що означає термін “Акомодація”? |
||
А. |
Рухливість фізіологічних процесів. |
|||
Б. |
Пристосування до дії сильних і тривалодіючих подразників. |
|||
В. |
Корисний час. |
|||
Г. |
Поріг подразнення . |
|||
Д. |
Поріг деполяризації.
|
|||
40 |
|
Якій силі відповідає подразник для визначення хроноксії? |
||
А. |
Надкорковій. |
|||
Б. |
Допороговій. |
|||
В. |
Пороговій. |
|||
Г. |
В 1.5 раза вище порогової. |
|||
Д. |
2 пороги для постійного струму.
|
|||
41 |
|
Що означає закон Дюбуа-Реймона? |
||
А. |
Залежність збудливого процесу від МП. |
|||
Б. |
Залежність збудливого процесу від порогу деполяризації. |
|||
В. |
Залежність процесу збудження від крутизни наростання сили подразника в часі. |
|||
Г. |
Залежність процесу збудження від проникливості іонних каналів мембрани клітини. |
|||
Д. |
Залежність від проникнення Cl_ в клітину.
|
|||
42 |
|
Що являється структурною одиницею цілісного м’язу? |
||
А. |
Моторна одиниця. |
|||
Б. |
Окреме м’язове волокно. |
|||
В. |
Сукупність м’язових волокон. |
|||
Г. |
Саркомер. |
|||
Д. |
Нервово-м’язовий синапс.
|
|||
43 |
|
Що являється структурною одиницею окремого м’язового волокна? |
||
А. |
Міозинові нитки. |
|||
Б. |
Актинові нитки. |
|||
В. |
Саркомер. |
|||
Г. |
Саркоплазматичний ретикулум. |
|||
Д. |
Z-мембрани.
|
|||
44 |
|
Без якого іону не можливе м’язове скорочення? |
||
А. |
К+. |
|||
Б. |
Na+. |
|||
В. |
Cl-. |
|||
Г. |
Mg++. |
|||
Д. |
Ca++.
|
|||
45 |
|
При яких умовах подразнення виникає зубчастий тетанус? |
||
А. |
При дії поодинокого порогового подразника. |
|||
Б. |
При дії серії подразників, коли наступний імпульс припадає на фазу розслаблення. |
|||
В. |
При серійному подразненні, коли наступний імпульс припадає на фазу скорочення. |
|||
Г. |
При серійному подразненні, коли наступний імпульс припадає на фазу абсолютної рефракторності. |
|||
Д. |
При серійному подразненні допороговими імпульсами.
|
|||
46 |
|
При яких навантаженнях м’язи найбільш працездатні і менше втомлюються? |
||
А. |
Мінімальних. |
|||
Б. |
Максимальних. |
|||
В. |
Середніх навантаженнях. |
|||
Г. |
При поступово зростаючих навантаженнях. |
|||
Д. |
При поступово зменшуючих навантаженнях.
|
|||
47 |
|
Які бувають нервові волокна? |
||
А. |
Соматичні. |
|||
Б. |
.Вегетативні. |
|||
В. |
Мієлінові. |
|||
Г. |
Безмієлінові. |
|||
Д. |
Всі відповіді вірні.
|
|||
48 |
|
Від чого залежить швидкість проведення збудження по нервових волокнах? |
||
А. |
Від наявності мієлінової оболонки. |
|||
Б. |
Від відсутності мієлінової оболонки. |
|||
В. |
.Від діаметру нервового волокна. |
|||
Г. |
Від нервової системи (соматична, вегетативна). |
|||
Д. |
Всі відповіді вірні.
|
|||
49 |
|
Які є закони проведення збудження по нервових волокнах? |
||
А. |
Анатомічної цілості. |
|||
Б. |
Фізіологічної цілості. |
|||
В. |
Ізольованого проведення збудження. |
|||
Г. |
Двохстороннього проведення збудження. |
|||
Д. |
Всі відповіді вірні.
|
|||
50 |
|
Який медіатор забезпечує нервово-м’язову передачу? |
||
А. |
Норадреналін. |
|||
Б. |
Ацетилхолін. |
|||
В. |
Серотонін. |
|||
Г. |
Гістамін. |
|||
Д. |
Дофамін.
|
|||
51 |
|
На яких рівнях можна блокувати передачу збудження в нервово-м’язовому синапсі? |
||
А. |
Виділення медіатора в синаптичну щілину. |
|||
Б. |
Інактивувати ферменти, руйнуючи надлишки медіатора. |
|||
В. |
Блокувати холінорецептор постсинаптичної мембрани. |
|||
Г. |
Блокувати синтез медіатора. |
|||
Д. |
Всі відповіді вірні.
|