Данилевський. Захворювання СОПР

метою 1 столову ложку листків заливають 1 склянкою окропу, настоюють протягом 20 хв, проціджують і використовують для полоскання рота та для рогових ванночок.

Трава і квітки деревію звичайного. Діють протизапально й кровоспинно. Застосовують при запальних процесах СОПР для полоскання порожнини рота. 1 столову ложку деревію заварюють 1 склянкою окропу, охолоджують, проціджують.

Квітки нагідок {календули) — (квітки у пакетах по 50 г та настойка у флаконах по 50 мл). Справляє протизапальний, протимікробний вплив, тамує свербіж, посилює регенерацію тканин, має дезодоруючу дію. Для полоскання порожнини рота при запальних процесах СОПР 1 столову ложку квіток заварюють у 1 склянці окропу або беруть 40—60 крапель настойки на 1 склянку води.

Листки евкаліпту (настій та настойка у флаконах по 25 мл). Справляє протизапальний та антисептичний вплив. Приготування настою: 1 столову ложку листків заварюють 1 склянкою окропу, настоюють, проціджують. Настойку використовують по 15—20 крапель на 1 склянку води. Настій і настойку листків евкаліпту застосовують для полоскання порожнини рота, ротових ванночок, інгаляцій при запальних процесах СОПР 3—4 рази на добу.

Антисептики. Вибір протимікробних засобів обумовлюється етіологією захворювання, особливостями клініки та характером перебігу ураження СОПР. При цьому враховують переносність цих лікарських засобів організмом хворого та чутливість до них мікроорганізмів. Досить широко в лікуванні захворювань СОПР на всіх етапах використовують антисептичні засоби різних груп. Обробляння СОПР антисептиками завжди передує цілеспрямованим втручанням лікувального чи діагностичного характеру (хірургічне оброблення виразок, афт, ерозій, кріодеструкція, біпсія та ін.), а також супроводить їх. Серед антисептичних засобів при лікуванні патології СОПР значне місце посідають галогенопохідні, окисники, кислоти, луги, барвники та ін. Взаємодіючи з білками мікробних клітин, антисептичні засоби викликають їх денатурацію та інші грубі порушення, що веде до загибелі або зупинки росту мікроорганізмів.

Йодинол (флакони по 100 мл) — комплекс йоду з полівініловим спиртом. Головною діючою речовиною є йод, який справляє антисептичний вплив. Полівініловий спирт сповільнює виділення йоду, зменшує його подразнювальну дію, пролонгує час взаємодії з тканинами організму. Використовують для аплікацій та зрошень при ураженнях CO.

Розчин Люголя (флакони по 50 мл). Справляє протимікробний і фунгіцидний вплив, діє в'яжуче та протизапально. При хронічних запальних процесах сприяє розсмоктуванню інфільтрату. Застосовують для обробляння (змащування) СОПР перед проведенням маніпуляцій у порожнині рота. При катаральному, ерозивному, кандидозному стоматитах розчин Люго-

348

ля використовують в аерозольних інгаляціях. Тривалість обробляння — 2—3 хв. На курс лікування — 10 сеансів.

Натрію йодид (порошок). При зовнішньому застосуванні справляє антисептичний, подразнювальний, відволікальний, протизапальний вплив; сприяє розсмоктуванню запального інфільтрату. Показаний при грибкових ураженнях СОПР, актиномікозі, ксеростомії, хейліті, сіалоаденіті та Ін. Використовують 2% розчин натрію йодиду у вигляді тепловологих інгаляцій по 6—8 хв. Курс лікування — 10 сеансів.

Хлорамін Б (0,25—0,5% розчин). Має виражену антисептичну та дезодоруючу дію, справляє тривалий протимікробний вплив завдяки повільному відокремленню хлору від хлораміну, утворенню хлорнуватистої кислоти і виділенню кисню. Використо-

вують для зрошень СОПР.

Розчин перекису водню 3% (флакони по 25 і 50 мл). Антисептичний, дезодоруючий і кровоспинний засІ&. Розщеплюється при взаємодії з основами та органічними речовинами, виділяючи кисень. При цьому утвореною піною з рани вимиваються часточки гною, тканинного детриту, кров'яні згустки, а виділюваний атомарний кисень справляє протимікробний вплив. 0,25% розчин (І столова ложка на 1 склянку води) використовують для дезінфекції при запальних і виразковонекротичних ураженнях та для спинення кровотечі з СОПР у вигляді промивань, ротових ванночок, полоскань, аплікацій.

Гідроперит — таблетки по 1,5 г, що містять перекис водню і сечовину. Застосовують як антисептичний засіб для полоскань та зрошень замість перекису водню: 1 таблетка гідропериту діє, як 15 мл 3% перекису водню. Перед використанням 1 таблетку гідропериту розчиняють у 1/2 склянки води.

Калію перманганат — кристалічний порошок. При контакті з тканинами швидко розкладається, утворюючи кисень і марганцю двоокис, який, залежно від концентрації, дає в'яжучий або подразнювальний ефект. Виділюваний кисень забезпечує антисептичну та дезодоруючу дію. Застосовують як антисептичний та дезодоруючий засіб при виразково-некротичних ураженнях СОПР, для промивання виразок та зупинення кровотечі. З метою полоскання та зрошень СОПР використовують 0,01—0,1% розчин.

Кислота бензойна (порошок). Дає фунгіцидний та протимікробний ефект. Використовують її при хейліті та заїдах мікотичного походження у вигляді 5—10% мазі для змащування губ 3—4 рази на добу. При запальних процесах СОПР та неприємному запаху використовують розчин бензойної' кислоти разом з тимолом (бензойної кислоти — 1 г, тимолу — 0,2 г, настойки евкаліпту — 4 мл, дистильованої води — до 250 мл) по 20—30 крапель на 1 склянку води для полоскання.

Кислота борна (порошок). Має антисептичну та протигрибкову активність. Застосовують при запальних та грибкових ураженнях CO рота, губ, а також при неприємному запаху з рота у

349

вигляді полоскань, мазі, присипки. Для полоскань використовують 2—4% водний розчин 3—4 рази на добу (можна у поєднанні з настоями га відварами шавлії, алтеї, м'яти); 5—10% мазь та присипку застосовують при грибкових ураженнях СОПР, хейліті.

Натрію тетраборат (порошок). Справляє виражений протимікробний та протигрибковий вплив, здатний розчиняти муцин і очищати CO від слизу. Застосовують при грибкових та запальних ураженнях СОПР та CO губ, неприємному запаху з рота у вигляді полоскання, аплікацій, змащування. Для полоскання 1/2 чайної ложки препарату розчиняють у 1 склянці води (можна використовувати розчин 1/2 чайної ложки натрію тетраборату й 1/2 чайної ложки натрію гідрокарбонату). Для приготування емульсії беруть натрію тетраборат з гліцерином у співвідношенні 1:5. її використовують для змащування CO порожнини рота та губ.

Бікармінт (таблетки, що містять натрію тетраборат, натрію гідрокарбонат, натрію хлорид, ментол). Справляє антисептичний та протизапальний вплив. Застосовують при запальних процесах СОПР для полоскань (1—2 таблетки розчиняють в 1/2 склянки води, полощуть 3—4 рази на добу).

Гексаметилентетрамін (ампули по 5 і 10 мл 40% розчину). Дія бактерицидна, віруліцидна, фунгіцидна й спороцидна, зумовлена утворенням формальдегіду в кислому середовищі. Як зовнішній засіб 4% розчин використовують при низці алергічних уражень СОПР.

Срібла нітрат (порошок, олівець). Утворює альбумінати з білками, пригнічує ферментні системи мікроорганізмів. Місцево у невеликих концентраціях справляє в'яжучий, протизапальний та бактерицидний вплив, у великих концентраціях — подразнює, припікає, некротизує тканини. 2—3% розчин застосовують для оброблення гнійних ран, афт та виразок при млявому перебігу процесу з надмірним утворенням грануляцій, а також для аплікацій при тріщинах губ.

Для лікування опіків СОПР застосовують мазь такого складу: срібла нітрат — 0,3 г, вінілін - 3 г, вазелінова олія — ЗО мл.

Міді сульфат (порошок). Діє в'яжуче, антисептично, противірусно, припікає тканини. Застосовують 0,25—2% розчин для аплікацій як антисептичний та противірусний засіб. 5% розчин міді сульфату використовують для обробляння обпалених фосфором CO. Для змащування шкіри навколо рота при імпетиго застосовують мазь такого складу: міді сульфат — 0,02 г, цинку сульфат — 0,03 г, вода дистильована — 3 мл, цинку оксид — 1 г, вазелінова олія — 10 мл.

Цинку оксид (мазь цинкова) має протимікробну та підсушуючу, в'яжучу дію.

Резорцин (3—5% розчин) дає протимікробний, протигрибковий та кератолітичний ефект.

350

Ваготил (флакони по 50 мл 36% розчину) має антибактеріальну і протитрихомонадну дію. Активує процес регенерації

епітелію.

Метиленовий синій. Дає слабкий антисептичний, фунгіцидний та в'яжучий ефект, має окисно-відновні властивості. 0,05—2% водний розчин застосовують 1—2 рази на день для тушування ерозій, афт, виразок у фазі епітелізації та уражень СОПР при променевій хворобі.

Брильянтовий зелений. Має протимікробну активність відносно грампозитивних бактерій, дифтерійної палички та протикандидозну дію. 0,1—0,2% водний розчин використовують для лікування піодермії, імпетигінозних та гнійних процесів на шкірі обличчя та губ, а також виразково-некротичних і пухирчастих уражень СОПР та губ.

Етакридину лактат. Має протимікробну активність відносно грампозитивних мікроорганізмів (стафілота стрептококів). Використовують у вигляді водного (1:500 — 1:1000) розчину для антисептичного обробляння СОПР та полоскань при запальних процесах.

Димексид (флакони по 100 мл) має протимікробні, неспецифічні протизапальні та місцевоанестезуючі властивості. Здатний проникати крізь неуражену шкіру і проводити разом із собою в глибше розташовані тканини інші лікарські засоби. Застосовують 25—30% водний розчин для аплікацій, компресів, пов'язок при лікуванні виразково-некротичного стоматиту, трофічних виразок, бешихи, запальних набряків, екзематозного хейліту. З метою посилення протизапального ефекту до розчину ДМСО на 1 мл додають: 0,025 г анальгіну, 0,00075 г гідрокортизону або 25 000 ОД гепарину.

Етоній. Має протимікробну активність щодо грампозитивних бактерій (стафілота стрептококів). Діє детоксикаційно на стафілококовий токсин, стимулює процес регенерації, що зумовлює його застосування в лікуванні катарального, ерозивного, афтозного стоматитів, БЕЕ, трофічних виразок та променевих уражень СОПР. 0,25—0,5% розчин етонію використовують для зрошень, аплікацій, полоскань, ротових ванночок, аерозолю. 0,5% і 1% мазь (у флаконах по 25 г) та 0,5% емульсію на вініліні (0,5 г етонію на 100 мл вініліну для внутрішнього застосування) призначають для змащування CO при ерозивновиразкових ураженнях.

Хлоргексидину біглюконат (20% розчин у банках по 500 мл, 0,05% розчин у банках по 100 мл). Справляє протимікробний вплив на більшість грампозитивних та грамнегативних бактерій, дріжджеподібні гриби роду Candida, дерматофіти, великі віруси. Сприяє кращому очищенню елементів ураження від нальоту. 0,05% розчин застосовують для полоскання (зрошень) порожнини рота при виразково-некротичних і грибкових ураженнях.

351

Вінілін (бальзам Шостаковського) — флакони по 100 г. Протизапальний, обволікаючий та бактеріостатичний засіб. Прискорює процес регенерації тканин. Застосовують у вигляді мазі чи 20% олійного розчину для змащування CO чи шкіри обличчя при фурункулах, карбункулах, трофічних виразках, гнійних ранах обличчя, опіках, запальних процесах СОПР, ерозивному стоматиті, пухирцевих і променевих ураженнях CO рота. Входить до складу готових лікарських форм: «Левовінізоль», «Вінізоль», мазей, емульсій.

Цигерол (флакони по 50 мл). Сприяє очищенню ураженої поверхні від некротичних тканин, гною; стимулює епітелізацію рани. Має антисептичні властивості. Застосовують для аплікацій на ранову поверхню при опіках, виразково-некротичних ураженнях СОПР і шкіри обличчя.

Натрію уснінат (флакони по 50 мл 1% спиртового розчину, по 25 мл 0,5% розчину в рициновій олії, по 50 мл 0,3% розчину в бальзамі ялиці з доданням 2% анестезину). Впливає бактеріостатично на грампозитивні бактерії, золотистий стафілокок, стрептокок, анаероби, пневмококи, мікобактерії туберкульозу, гриби роду Candida. 1% спиртовий розчин натрію уснінату (І чайна ложка на І склянку води) застосовують для зрошень, олійні розчини — для аплікацій при лікуванні свіжих та інфікованих ран, виразково-некрогичних уражень СОПР, при пластичних операціях і опіках тканин обличчя І — II ступеня.

Цитраль (1% спиртовий розчин у флаконах по 10 мл) має легку антисептичну, протизапальну, дезодоруючу, фунгіцидну, десенсибілізуючу та кератопластичну дію. Застосовують для полоскань, зрошень, аерозолю по 30—40 крапель на І склянку води.

Новоіманін — протибактеріальний препарат із звіробою (флакони по 10 мл 1% спиртового розчину). Активний відносно грампозитивних мікроорганізмів, у тому числі культур стафілокока, стійких до антибіотиків групи пеніциліну. Стимулює процес регенерації. Використовують 0,01% розчин для зрошень, полоскань або (при інфікованих ураженнях СОПР) у поєднанні з олією обліпихи чи шипшини — для аплікацій на ерозії, афти, виразки, опіки.

Настойка нагідок, (календули) — флакони по 40 мл. Має протимікробну та протизапальну властивості. Використовують при лікуванні інфекційних запальних уражень та ускладнень захворювань СОПР (1 чайна ложка на 1 склянку води).

Сальвін — препарат із шавлії (флакони по 10 мл 1% спиртового розчину). Має протимікробні властивості щодо грампозитивної мікрофлори, в тому числі стійкої до дії антибіотиків, діє протизапально та в'яжуче. Застосовують розведений у 4—10 разів водно-спиртовий розчин при лікуванні хронічних запальних процесів СОПР, виразково-некротичного, афтозного та герпетичного стоматитів.

352

Сангвіритрин — препарат із маклеї серцеподібної та дрібноплідної. Випускається 1% лінімент у тубах по 20 г і 0,2% спиртовий розчин у флаконах по 10 мл. Має широкий спектр протимікробної активності щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій, дріжджеподібних грибів, найпростіших. Застосовують при опіках, виразково-некротичних ураженнях СОПР, грибковому стоматиті. Розчин (20—30 крапель на 1/2 склянки води) — для полоскань та зрошень СОПР, лінімент — для нанесення на осередки ураження CO порожнини рота та губ.

Настойка софори японської (флакони по 100 мл) діє протимікробно та протизапально. Розчин (1 чайна ложка на 1 склянку води) застосовують при опіках, виразково-некротичних ураженнях СОПР, грибковому стоматиті для зрошень, полоскань та аплікацій.

ХлорофілІпт (флакони по 100 мл 1% спиртового розчину) містить суміш хлорофілів листків екваліпту. Протимікробна дія спрямована майже виключно на стафілокок. Застосовують при лікуванні інфікованих стафілококом уражень СОПР, опіків, ви- разково-некротичного стоматиту. Для зрошень і полоскань беруть 1 столову ложку препарату на 1 л води, а в розведенні 1:50 з 0,25% новокаїном його використовують для аплікацій.

Антибіотики. Згідно з сучасними поглядами, антибіотики для локальної терапії захворювань СОПР слід призначати при тяжких формах перебігу, за наявності загальної реакції організму, зважаючи на переносність антибіотиків організмом хворого та чутливість до них мікроорганізмів, які викликають чи супроводжують даний патологічний процес. Відповідно до існуючих правил раціонального призначення антибіотиків, необхідно враховувати фармакокінетику антибіотика в тканинах і середовищах організму, рН тканин, секретів і ексудатів, які значно впливають на активність і спектр протимікробної дії антибіотика. Тому доцільніше використовувати ті антибіотики, на активність яких не впливає реакція середовищ та секретів: левоміцетин, полїміксину М сульфат та ін. Слід, однак, враховувати, що з-поміж представників групи пеніциліну більшість препаратів посилює свою дію в кислому середовищі. Лужне середовище є сприятливішим для дії гентаміцину сульфату, неоміцину, мономіцину, еритроміцину, лінкоміцину тощо.

Бензилпеніциліну натрієва сіль (флакони по 250 000, 500 000 та 1 000 000 ОД). Використовують при інфекційних гнійних ураженнях шкіри і СОПР та виразково-некротичних і сифілітичних ураженнях СОПР у вигляді розчинів (для аплікацій, інгаляцій, електрофорезу), аерозольних сумішей, паст та присипок. Для інгаляцій чи аплікацій 500 000 ОД препарату розбавляють 20 мл дистильованої води. Для присипки на виразки СОПР та шкіру обличчя беруть 10 000 ОД бензилпеніциліну натрієвої солі разом з норсульфазолом та стрептоцидом білим (по 4 г).

353

Бензилпеніциліну калієва	сіль (флакони по 250 000, 500 000 та
1 000 000 ОД). Показання	такі самі, як і для бензилпеніциліну

натрієвої солі. Для аплікацій та інгаляцій 10 000 — 50 000 ОД препарату розчиняють у 3—5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 25—100 мл теплої дистильованої води. При місцевому лікуванні запальних процесів (для аплікацій) бензилпеніциліну калієву сіль у поєднанні з димексидом застосовують у вигляді такої комбінації: ДМСО — 100 мл 50% розчину, бензилпеніциліну калієвої солі — 1 000 000 ОД, гідрокортизону — 0,125 г, димедролу — 0,1 г, 10% розчину кальцію глюконату — 10 мл, 0,5% розчину новокаїну — 30 мл, гепарину — 5000 ОД.

Антибіотики групи тетрацикліну мають широкий спектр дії і активні відносно грампозитивних та грамнегативних бактерій, спірохет, лептоспір, рикетсій, великих вірусів і деяких найпростіших. Застосовують при лікуванні фузоспірохегозної інфекції, трихомонозу та інших виразково-некротичних, виразкових уражень СОПР у вигляді емульсій, паст та присипок. Етоній підвищує чутливість грампозитивних мікроорганізмів родини кишкових бактерій до антибіотиків цієї групи в 16—50 разів.

Тетрацикліну гідрохлорид (таблетки по 100 000 ОД, таблетки з ністатином по 100 000 ОД, мазь |% в упаковці по 3 та 10 г і мазь 3% в упаковці по 15 г).

Мазь «Гіоксизон» (у тубах по 10 г). Поєднує дію окситетрацикліну та гідрокортизону ацетату. Застосовують для змащування СОПР 3—4 рази на добу при ерозивних, виразкових та ви- разково-некротичних ураженнях після попереднього оброблення ураження антисептичними засобами.

"Легразоль». Містить левоміцетин, граміцидин, совкаїн, ялицевий бальзам, спирт етиловий, суміш хладонів. Застосовують для оброблення осередків ураження при гострому афтозному й герпетичному стоматитах. Препарат розпиляють з відстані 25— 30 см протягом 2—10 с.

«Левовінізоль» (балони по 60 мл). Препарат містить лівоміцетин, вінілін, лінетол, спирт етиловий, цитраль, пропелент. Діє протизапально та протимікробно. Застосовують при поверхневих осередках ураження СОПР для оброблення трофічних та декубітальних виразок, ерозій. Препаратом обробляють уражену поверхню з відстані 20—30 см протягом 1—3 с 1—2 рази на добу.

Синтоміцину лінімент (5% та 10% емульсія в скляних банках по 25 г). Застосовують для лікування опіків, гнійно-запальних уражень CO порожнини рота, губ та шкіри обличчя. Препарат після антисептичного оброблення осередку ураження наносять на 10—15 хв 2—3 рази на добу.

Оксициклозоль (аерозольні балони по 70 г). Препарат являє собою суспензію жовтого кольору. При розчиненні утворює в'язку олійну масу. Поєднує протимікробну дію окситетрацикліну та протизапальний, протиалергічний вплив преднізолону.

354

Застосовують при виразково-некротичних ураженнях та інфікованих ранах СОПР і шкіри обличчя, опіках, БЕЕ, ХРАС. Оксициклозоль наносять на уражену ділянку протягом І—3 с 2—5 разів на добу.

Неоміцину сульфат (флакони по 0,5 г та 2% мазь у тубах по 15 г) — антибіотик широкого спектра дії. Більш ефективний проти стафілококової мікрофлори порівняно із стрептококами. Впливає на деякі грамнегативні і грампозитивні мікроорганізми. Не діє на патогенні гриби, віруси, анаеробну мікрофлору. Ототоксичний. При виразково-некротичних ураженнях та інфікованих ранах СОПР застосовують розчин (5000 ОД на 1 мл) для зрошень та аплікацій і 2% мазь — для змащування осередків ураження 2 рази на добу. Неоміцину сульфат входить до складу офіцинальних мазей «Синалар-Н» та «Локакортен-Н».

Мономіцин (флакони по 0,25 г у комплекті з розчинником) — антибіотик широкого спектра дії. Ефективний проти грампозитивних і грамнегативних бактерій. Слабо впливає на пневмо- й стрептококи. Не діє на синьогнійну паличку, гриби, анаероби. Пригнічує розвиток найпростіших. Застосовують при виразко- во-некротичних ураженнях СОПР у поєднанні з трипсином чи хімотрипсином у формі емульсій або паст.

Канаміцину сульфат (флакони гто 0,5 та 1 г у комплекті з розчинником, 5% розчин в ампулах по 10 мл) — антибіотик широкого спекгра дії. Високоактивний щодо кислотостійких бактерій (туберкульозна паличка), більшості грампозитивних і грамнегативних бактерій, діє на мікроорганізми, резистентні до антибіотиків групи пеніциліну, стрептоміцину, тетрацикліну, левоміцетину, еритроміцину. Застосовують при туберкульозних та виразково-некротичних ураженнях СОПР. 0,25—0,5 г препарату розчиняють у 3—5 мл розчинника. Аплікації або аерозольні інгаляції проводять 2 рази на добу. При туберкульозних ураженнях СОПР курс лікування становить 1 міс і більше.

Тентаміцину сульфат (флакони по 0,08 г, 0,1% мазь у тубах по 30 г, аерозольні балони по 60 г) — антибіотик широкого спектра дії. Пригнічує ріст грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Високоактивний щодо синьогнійної палички. Застосовують при трофічних виразках, опіках, виразковонекротичному стоматиті. 0,1% водний розчин призначають для аплікацій; 0,1% мазь — для змащування при запальних процесах губ і шкіри обличчя 3—4 рази на добу. Аерозоль гентаміцину сульфату розпиляють над ураженою ділянкою 4 рази на добу, в пастах (разом з протеолітичними ферментами та вітамінами) цей антибіотик використовують для пов'язок та аплікацій.

Еритроміцин (1% мазь у тубах по 15 г). Проявляє бактеріостатичну активність відносно грампозитивних і грамнегативних коків, деяких грампозитивних бактерій, бруцел, рикетсій. Застосовують для змащування СОПР, червоної кайми губ та шкіри обличчя при інфікованих ранах, трофічних виразках, бе-

355

шисі, виразково-некротичних та сифілітичних ураженнях 3—4 рази на добу після попереднього оброблення порожнини рота антисептичними засобами.

Олететрин (мазь у тубах по 15г) — антибіотик, що поєднує дію олеандоміцину фосфату і тетрацикліну гідрохлориду. Застосовують при катаральному й ерозивному стоматиті, ерозивній формі ЧПЛ, виразково-некротичних ураженнях СОПР, гонорейному стоматиті.

Левоміцетин — антибіотик широкого спектра дії. Активний відносно грамгтозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, рикетсій, спірохет, великих вірусів. Впливає на штами бактерій, які стійкі до препаратів групи пеніциліну, стрептоміцину сульфату, сульфаніламідних засобів. 1 — 10% лінімент та пасту (складається з левоміцетину й тетрацикліну — по 0,2 г, метацилу — 2 г, білої глини — 7,6 г, замішаних на 0,5% розчині новокаїну або 30% олійному розчині токоферолу ацетату) застосовують при виразково-некротичних ураженнях СОПР, ерозивній і виразковій формі ЧПЛ, гонорейному стоматиті, опіках.

Поліміксину сульфат (флакони по 500 000, 1 000 000 ОД) і 2% мазь поліміксину сульфату в тубах по 10 і ЗО г (у 1 г 20 000 ОД). При нанесенні на СОПР та шкіру не всмоктується і у великій концентрації знаходиться в осередках ураження. Активний щодо грамнегативних і менш активний відносно грампозитивних мікроорганізмів. Застосовують поліміксин у вигляді мазі та розчину, який готують ex tempore. Для аплікацій та аерозолю його призначають з розрахунку 20 000 ОД на 1 мл розчинника (ізотонічний розчин натрію хлориду або 0,5% розчин новокаїну). Показаний при рановій інфекції та різних гнійнозапальних процесах, викликаних кишковою паличкою, паличкою синьо-зеленого гною, клебсієлами, багатьма патогенними коками. Може бути сумісним з гідрокортизоном. Добова доза препарату не повинна перевищувати 20 000 ОД на І кг маси тіла.

Граміцидин (ампули по 2 мл 2% спиртового розчину та граміцидинова паста в тубах по 30 г) діє бактеріостатично та бактерицидно відносно стрептококів, стафілококів, збудників анаеробної інфекції. Застосовують при лікуванні опіків, Інфікованих ран, декубітальних виразок, виразково-некротичного стоматиту та афтозних уражень СОПР. Перед вживанням вміст ампули (2 мл) розчиняють у 500 мл дистильованої води. Для зрошень та аплікацій.

Мазь геліоміцинова (в тубах по 10 г). Активна щодо грампозитивних та деяких інших мікроорганізмів і вірусів. Застосовують при виразковому гінгівостоматиті, БЕЕ, ерозивновиразкових формах ЧПЛ та лейкоплакії, опіках, трофічних та променевих виразках СОПР. Після попереднього зрошення порожнини рота розчинами антибіотиків мазь тонким шаром наносять на уражені ділянки 1—2 рази на добу.

Мікроцид (флакони по 100 мл). Пригнічує життєдіяльність грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, стимулює епітелізацію. Застосовують при запальних, ерозивно-виразкових ураженнях СОПР у вигляді аплікацій, зрошень, ротових ванночок, аерозолю. Для зрошень та полоскань беруть 1 столову ложку препарату на 1 склянку води. Для аплікацій використовують нативний препарат або з 2% розчином новокаїну (1:1).

Ектерицид (флакони по 250 мл) має широкий спектр антибактеріальної дії та кератопластичні властивості. Застосовують при запальних та виразково-ерозивних ураженнях СОПР у вигляді зрошень, аплікацій та аерозолю.

Сульфаніламідні препарати. Етазол (порошок). Активний щодо стрепто-, пневмо-, менінгококів, кишкової та дизентерійної паличок, патогенних анаеробних бактерій. Застосовують у вигляді паст, присипок, 5% емульсії для обробляння уражених ділянок СОПР.

Сульфацил-натрій (порошок, 30% розчин для ін'єкцій в ампулах і флаконах по 5 мл, 30% очні краплі у флаконах по 10 мл, 20% розчин у тюбиках-крапельницях по 1,5 мл). Активний щодо стрепто-, гоно-. пневмококів, кишкової палички. Застосовують при виразково-некротичних ураженнях СОПР інфікованих ранах обличчя, опіках, гонорейному стоматиті у вигляді присипок, аплікацій та змащування.

Сульфапіридазин-натрш (порошок). Активний щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Впливає на збудників трахоми та деяких найпростіших. Застосовують 5—10% розчин для ротових ванночок, зрошення, аплікацій та 10% розчин для інгаляцій 2 рази на день протягом 7—10 діб.

Діоксидин (ампули 1% та 0,5% розчину по 10 мл; 5% мазь у тубах по 25 і 50 г). Протибактеріальний препарат широкого спектра дії. Активний щодо стафіло-, стрептококів, протея вульгарного, синьогнійної та дизентерійної паличок, сальмонел, патогенних анаеробів, зокрема збудника газової гангрени. Застосовують при тяжких гнійно-запальних процесах СОПР, ви- разково-некротичному та гангренозному стоматиті, трофічних виразках, опіках СОПР та шкіри обличчя у вигляді аплікацій 0,5—1% розчину та 5% мазі.

Похідні 8- та 4-оксихіноліну. Хінозол (порошок) має антисептичну, протигрибкову та кровоспинну дію. Розчин 1:1000 — 1:2000 застосовують для аплікацій, зрошення, полоскання; 10% мазь та емульсію — для аплікацій при виразково-некротичних ураженнях, опіках, грибковому стоматиті.

Хініофон (порошок, таблетки по 0,25 г). Дія антисептична, протифибкова і анти протозойна. Застосовують 0,5% розчин, 5— 10% мазь та 10% присипку для лікування виразково-некротичних уражень, опіків СОПР та кандидозного стоматиту.

Нітроксолін (таблетки по 0,05 г). Активний щодо грампозитивних та грамнегативних бактерій, грибів роду Candida,

356	357

мікроорганізмів, резистентних до антибіотиків та сульфаніламідних препаратів. Місцево застосовують самостійно й у поєднанні з терилітином: нітроксоліну — 0,05 г, терилітину — 0,05 г, 10% олійного розчину токоферолу ацетату — 4,5 мл, ізотонічного розчину натрію хлориду — 0,5 мл. Ця суміш показана при запальних процесах СОПР, кандидозному та виразко- во-некротичному стоматитах.

Ентеросептол (таблетки по 0,25 г). Активний відносно грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Діє на стафілококи й інші види коків, шигели, ешерихії, сальмонели, вібріони, амеби, лямблії, гриби. Призначають по 1—2 таблетки З рази на день після вживання їжі протягом 2 тиж.

Похідні нітрофурану: фурацилін (0,02%). фурагін розчинний (1 : 13 000), фурадонін (1 : 30 000), фуразолідон (1 : 25 000) — широко застосовують при лікуванні СОПР, бо за протибактеріальною активністю вони переважають низку поширених антибіотиків та сульфаніламідних засобів. Похідні нітрофурану мають бактеріостатичну активність щодо грампозитивних та грамнегативних бактерій, найпростіших, великих вірусів. Резистентні до них штами мікроорганізмів виникають рідко і розвиваються повільно. Ці препарати дають низький відсоток алергічних побічних реакцій.

Антипротозойні засоби. У випадках, коли патологічний процес СОПР викликаний або підтримується найпростішими чи анаеробною мікрофлорою, доцільно використовувати препарати з групи для лікування протозойних інфекцій.

Лютенурин (0,5% лінімент в упаковці по 50 г) — суміш дегідрохлоридів пуфлеїну та тіобінуфаридину, що містяться в коренях та кореневищах глечиків жовтих. Застосовують при гострому та хронічному трихомонозі, як неускладненому, так і ускладненому бактеріальною та грибковою флорою (0,5% лінімент або 0,1—0,5% свіжоприготований водний розчин), а також для лікування уражень СОПР, викликаних грампозитивними мікроорганізмами та дріжджеподібними грибами, вираз- ково-некротичного стоматиту, гінгівіту, пухирчастої хвороби і екземи, ускладнених кандидозом.

Метронідазол (трихопол) — \% розчин, трихомонащд — \%

розчин, нітазоя — 2,5% суспензія. Ці препарати пригнічують розвиток трихомонад та інших найпростіших, токсично діють на анаеробні (клостридіальні й неклостридіальні) мікроорганізми, а тому їх застосовують у вигляді зрошень, аплікацій, аерозольних інгаляцій для лікування трихомонадних уражень, ви- разково-некротичного та гангренозного стоматитів. Для того ж нітазолу властива помірна, але подовжена (до 24 год) осмотична дія, що за силою і терміном вияву перевершує гіпертонічний 10% розчин натрію хлориду.

Ваготил — 36% водний розчин поліметилен-мета-крезол- сульфонової кислоти. Діє бактерицидно та протитрихомонадно. Використовують для зрошень та аплікацій.

358

Юглон — 4% витяжка із зеленої шкірки недостиглих волоських горіхів. Має полівалентний механізм протимікробної дії, пригнічує життєдіяльність кокової, грибкової мікрофлори та найпростіших, сприяє очищенню та загоєнню ран. Застосовують з метою лікування проліферативних (папіломатозних), ви- разково-некротичних уражень CO та деяких форм кандидозу.

Специфічні засоби місцевої терапії сифілітичних уражень СОПР. Особливістю місцевого лікування проявів сифілісу на СОПР (за умови проведення загальної специфічної терапії у спеціальних лікувальних закладах) крім застосування симптоматичних засобів є призначення протисифілітичних препаратів, що згубно впливають на збудника цієї інфекції.

Бійохінол — 8% суспензія йодвісмутату хініну в нейтралізованій персиковій олії. Впливає на бліду спірохету за рахунок блокади сульфгідрильних груп тіолових ферментів. Поряд з бактеріологічною активністю має імуностимулювальні властивості, дає протизапальний та розсмоктуючий ефект. Застосовують для аплікацій на елементи ураження.

Бісмоверол — 1% суспензія основної солі вісмутової кислоти в нейтралізованій персиковій олії. Застосовують для змащування ураженої СОПР.

Міарсенол (ампули по 0,15, 0,3, 0,45, 0,6 г). Впливає на бліду спірохету шляхом блокади тіолових ферментів (особливо за наявності 2SH-rpynn) та порушення процесів обміну. Препарат у мінімальній дозі (0,15 г) розчиняють ex ternpore у 2 мл дистильованої води або 1% розчину новокаїну і після проведення місцевої симптоматичної терапії обробляють ним ураження СОПР (аплікації по 15—20 хв).

Осарсол (порошок). Справляє бактерицидний, спірохетоцидний та трихомонадоцидний вплив, блокуючи сульфгідрильні ферментні системи мікроорганізмів і найпростіших, порушуючи процеси обміну, їх розвиток і розмноження. 10% суспензію осарсолу на персиковій олії або гліцерині (аплікації) застосовують при виразково-некротичних ураженнях, які супроводжуються фузоспірильозом; ЧПЛ та сифілітичних ураженнях СОПР.

Специфічні засоби місцевої терапії туберкульозних уражень. Ізоніазид (порошок і таблетки по 0,1 або 0,3 г) є найефективнішим і найменш токсичним туберкулостатичним препаратом з досить вузьким спектром бактеріостатичної дії. Пригнічує ріст і розмноження мікобактерій і не впливає на інші мікроорганізми. Для мікобактерій туберкульозу мінімальна інгібуюча концентрація препарату становить 0,01—0,1 мг/л. Мікобактерії активно поглинають ізоніазид, причому цей процес в аеробних умовах відбувається інтенсивніше. При цьому мікобактерії швидко втрачають кислотостійкість, каталазну і пероксидазну активність. Зниження синтезу ендогенної каталази мікобактерій веде до зупинки їх росту і розмноження, до того ж мікобактерії ста-

359

ють авірулентними, втрачають тинкторіальні властивості: ізоніазид посилює фагоцитоз в осередку туберкульозного запалення, що сприяє його розсмоктуванню. 5—10% розчин ізоніазиду застосовують для аплікацій на осередок ураження.

Салюзид розчинний (порошок, ампули по 1, 2 і 10 мл 5% розчину). Застосовують 5% розчин салюзиду для аплікацій та аерозолю (2—3 мл на сеанс).

Натрію пара-аміносаліцилат (ПАСК) — порошок і таблетки по 0,5 г; 3% розчин у флаконах по 250 або 500 мл. Механізм дії ПАСК на мікобактерії туберкульозу зумовлений конкурентними взаємовідносинами препарату з параамінобензойною кислотою. Йому притаманні значно виявлені жарознижувальні та десенсибілізуючі властивості. Під впливом препарату поліпшується лімфатичний дренаж в осередку туберкульозного запалення, шо сприяє розсмоктуванню його. Застосовують у поєднанні з розчином ізоніазиду чи салюзиду.

Солютизон (ампули по 2 мл 2% розчину). Застосовують у вигляді аплікацій та аерозолю: 2—5 мл 1—2 рази на день протягом 1—2 міс. Протипоказаний при кандидозі СОПР.

Стрептоміцину сульфат (флакони по 0,25, 0,5, 1 г). Препарат адсорбується оболонкою мікобактерій, а потім проникає всередину, порушуючи структуру цитоплазми і синтез білка. Відбувається блокування дикарбонових кислот і ферментних систем, що веде до пригнічення дихання і нормального метаболізму туберкульозних мікобактерій: клітини мікроорганізму втрачають властивість розмножуватися. Застосовують у вигляді ін'єкцій у периферичні лімфовузли та в осередок ураження за типом інфільтраційної анестезії по 0,2—0,5 г або в аерозольних інгаляціях.

Стрептосалюзид (флакони по 0,5 І І г). 0,5—2 г стрептосалюзиду розчиняють у 3—5 мл 0,5—1% розчину новокаїну або ізотонічного розчину натрію хлориду. Застосовують у вигляді аплікацій чи аерозолю для обробляння осередку ураження.

Канамщину сульфат (флакони по 0,5 і 1 г) — антибіотик широкого спектра дії. Високоактивний щодо кислотостійких бактерій (мікобактерій туберкульозу), більшості грампозитивних і грамнегативних бактерій (стафілококів, кишкової, дизентерійної паличок, сальмонел, палички Фрідлендера, мікобактерій, шигел, протея). Діє на мікроорганізми, які резистентні до препаратів групи пеніциліну, а також стрептоміцину сульфату, тетрацикліну гідрохлориду. левоміцетину, еритроміцину). Препарат пригнічує синтез білка і порушує обмін РНК у мікробній клітині. 10% розчин канамщину сульфату застосовують для аплікацій на елемент ураження СОПР 2 рази на добу.

Противірусні препарати. Інтерферон — ампули по 2 мл (250— 1000 Од/мл). Лейкоцитарний інтерферон утворюється лейкоцитами донорської крові у відповідь на дію вірусу; має противірусну активність, в основі якої лежить імуномодулюючий

360

ефект. Показаний для профілактики грипу, лікування грипозного та герпетичного стоматиту, простого пухирцевого та оперізувального лишаю. Призначають у ранній стадії вірусних уражень СОПР: вміст ампули розчиняють у 2 мл ізотонічного розчину натрію хлориду й використовують у вигляді аерозолю та аплікацій з перших днів захворювання 2 рази на добу протягом не менше ніж 2 - ї діб.

Інтерферон (300 ОД) у комбінації з продигіозаном (400 мкг) застосовують для аплікацій 5—7 разів на день протягом 3—5 діб.

Інтерферон з метацилом (до 300 ОД інтерферону, розчиненого в 1 мл дистильованої води, додають. 100 мг метацилу) використовують для аплікацій 4—5 разів на день протягом 3—5 діб.

Ріодоксол (таблетки по 0,2, 0,5 г та 1% мазь). Дія противірусна, проти грибкова та бактеріостатич на. Показан ий при гострому афтозному, герпетичному, хронічному рецидивному стоматитах, оперізувальному лишаї, БЕЕ, ерозивно-виразковій формі ЧПЛ, виразково-некротичному гінгівостоматиті та грибкових ураженнях СОПР. Мазь тонким шаром наносять на уражені ділянки СОПР 3—4 рази на день протягом 4—7 діб.

Алпізаринова мазь (І та 5% мазь у тубах по 10 г). Справляє противірусний та бактеріостатичний вплив. Наносять на уражені ділянки СОПР 3 рази на добу протягом 3 діб.

Бонафтон (0,25%, 0,5%, \% мазь) нейтралізує віруси герпесу і аденовіруси. Мазь наносять тонким шаром на уражені ділянки СОПР 4—6 разів на добу протягом 4—7 діб.

Мазь теброфенова (0,5% та 5% мазь у тубах по 10 г). При безпосередньому контакті з вірусами проявляє віруліцидну дію. Застосовують при гострому герпетичному стоматиті, рецидивному герпесі, оперізувальному лишаї для змащування CO 2 рази на добу.

Мазь флореналева (0,5% мазь у тубах по 10 г) нейтралізує віруси герпесу та аденовіруси. Застосовують при гострому герпетичному стоматиті, рецидивному герпесі, оперізувальному лишаї, змінах СОПР при ящурі, вірусних бородавках, інфекційному мононуклеозі, коклюші, кору для змащування уражених ділянок СОПР 2 рази на добу.

Госипол (3% лінімент) має виражену противірусну активність, слабко діє на грампозитивні мікроорганізми. Застосовують при гострому афгозному стоматиті, простому пухирцевому й оперізувальному лишаях, симптоматичних, змінах СОПР при кору, коклюші, ящурі, інфекційному мононуклеозі. Лінімент наносять на СОПР 4—<з разів на добу; 0,1% розчин використовують для аплікацій та аерозолю.

5-Бромуридин (1% розчин) має противірусну активність. Застосовують при герпесі, вірусних ураженнях СОПР у вигляді аплікацій.

Оксолін (порошок, 0,25% мазь по 10 г, 3% мазь по 30 г в упаковці). Справляє противірусний вплив. Застосовують з ме-

361

тою профілактики вірусних захворювань та лікування вірусних бородавок, гострого герпетичного стоматиту, рецидивного герпесу та оперізувального лишаю, а також симптоматичних уражень СОПР при грипі, ящурі, кору та ін. Свіжоприготований 0,25% розчин використовують для аплікацій, ротових ванночок 2—3 рази на добу по 15—20 хв; 0,25—0,5% маззю змащують СОПР та червону кайму губ 2 рази на добу.

Полудан (ампули по 0,002 г). Справляє противірусний вплив, стимулює продукцію ендогенного інтерферону. Застосовують у вигляді аплікацій при гострому афтозному стоматиті, оперізувальному лишаї, вірусних ураженнях СОПР: вміст ампули розчиняють у 2 мл дистильованої води, аплікації проводять 4—5 разів на добу.

Ацикловір (5% мазь). Синтетичний аналог нуклеозиду тимідину, який є складовою частиною клітин живих організмів. Має високу ефективність при локальних і системних проявах герпетичної інфекції. Ацикловір проявляє вибіркову дію на заражені вірусом клітини, порушуючи головним чином індукований вірусом синтез ДНК у них. При рецидивному герпесі скорочує термін зворотного розвитку елементів ураження і збільшує періоди ремісії.

Зовіракс — натрієва сіль ацикловіру. 2% розчин на фосфатному буфері застосовують у вигляді аплікацій; 0,3% зовіракс на 40% розчині ДМСО вводять методом фонофорезу з катода.

Протигрибкові препарати. Серед препаратів цієї групи виділяють такі, що впливають тільки на гриби (амфотерицин В, мікогептин), та препарати, що діють на мікробні асоціації: гриби — стрептококи та стафілококи (клотримазол, декамін), гриби

—трихомонади (леворин), змішану мікрофлору (пімофуцин). Ністатин — таблетки по 500 000 ОД та 1% мазь у тубах по

5, 10, 25, 50 г (в 1 г препарату міститься 100 000 ОД). Діє фунгістатично та фунгіцидно на дріжджоподібні гриби роду Candida та аспергіли. Призначають по І таблетці за шоку 3—4 рази на день. Таблетку тримають у роті до повного розсмоктування. Тривалість курсу лікування — 7—10 діб. Мазь наносять на CO губ та шкіру 3—4 рази на добу.

Амфотерицин В (порошок у флаконах по 50 000 ОД та мазь у тубах по 15, ЗО г). Препарат є високоактивним щодо багатьох патогенних грибів (дріжджеподібних збудників системних мікозів). Ефективний при хронічних та гранулематозних формах кандидозу. Застосовують для аплікацій та аерозолю. Розчин готують ex tempore: 50 000 ОД (вміст флакона) розчиняють у 10 мл води для ін'єкцій, додавши 10—15 крапель гліцерину. Аерозольні інгаляції проводять 1—2 рази на день по 15—20 хв. Курс лікування — 10—14 сеансів.

Мазь амфотерицину В (1 г містить 30 000 ОД) застосовують для змащення при кандидозах губ 3—4 рази на добу протягом 10-14 діб.

362

Клотримазол (канестен) — 1% розчин у флаконах по 15 мл та 1% мазь у тубах по 20 г. Протигрибковий препарат широкого спектра дії. Впливає на стафіло- і стрептококи, має антитрихомонадну активність. Застосовують при лікуванні гострих та хронічних кандидозів СОПР у вигляді аплікацій та інгаляцій 1% розчину 2—3 рази на день. Курс лікування — від 10 діб до 4 тиж.

Декамін (карамелі по 0,00015 г та 1% мазь у тубах по 30 г) має антибактеріальні (діє на стрепто- й стафілококи) та фунгіцидні (проти C.albicans) властивості. Застосовують при вираз- ково-некротичному ураженні СОПР, кандидозному стоматиті, хейліті. Призначають по 1—2 карамелі через 3—5 год. їх кладуть під язик або за щоку і тримають до розсмоктування, утримуючись від ковтання. Мазь наносять 2—3 рази на добу на уражені ділянки СОПР та губ. Курс лікування — 2—3 тиж.

Леворин (таблетки защічні по 500 000 ОД). Діє фунгістатично й фунгіцидно на дріжджоподібні гриби роду Candida та аспергіли. Призначають по 1 таблетці 2—4 рази на добу після приймання їжі протягом 2—3 тиж. Леворин (порошок у флаконах) використовують з метою приготування водної суспензії (1 : 500) для полоскань та аплікацій.

Леворину натрієва сіль (флакони по 200 000 ОД). Препарат розчиняється у воді, утворюючи колоїдну систему. Використовують для аплікацій та аерозолю. Розчин готують ex tempore, розчиняючи вміст 1 флакона в 10 мл води (з розрахунку 20 000 ОД препарату в 1 мл); на І інгаляцію використовують 5 мл. На день призначають 2—3 інгаляції по 15—20 хв. Курс лікування —

7-Ю діб.

Каприлат натрію (порошок). Активний щодо грибів роду Candida, переважно C.tropicalis. Застосовують 1—2% водний розчин у вигляді аплікацій та аерозолю.

Каприлат амонію більш активний щодо грибів C.pseudotropicalis. 1—2% водний розчин застосовують у вигляді

аплікацій та аерозолю.

Сангвіритрин діє на грампозитивні та грамнегативнІ бактерії, дріжджоподібні гриби та трихомонади. 1% водний розчин або 1% лінімент використовують 2 рази на день для аплікацій, зрошень та аерозолю. Курс лікування — 5—6 діб.

Для лікування кандидозу СОПР застосовують також розчини прополісу (4%), юглону (1%), цитралю (1%). їх призначають по 30—40 крапель на 1 склянку води для зрошень, полоскань, ротових ванночок, аплікацій. Мають протикандидозну активність кислота бензойна (застосовують як присипку для шкіри обличчя та губ), 3—5% розчин резорцину, а також барвники (1—2% розчини метиленового синього, бриліантового зеленого, розчин «Фукорцин») та препарати йоду (йодинол, розчин

Люголя).

Окремі протигрибкові препарати у стоматологічній практиці використовують у вигляді готових (офіцннальних) лікарських

363

форм — мазей та лініментів. Вони зручніші для лікування кандидозних уражень червоної кайми губ та шкіри обличчя.

Мазь ністатинова (1% мазь у тубах по 5, 10, 25, 50 г; у 1 г міститься 100 000 ОД).

Мазь леворинова (5% мазь на ланоліно-вазеліновій основі, у 1 г - 500 000 ОД).

Мазь «Мікогептин» (0,15% мазь у тубах по ЗО г, у І т — 15 000 ОД).

Мазь амфотерицину В (0,3% мазь у тубах по 15 і ЗО г, 1 г містить ЗО 000 ОД).

Мазь «Пропоцеум» (30% мазь у тубах по 30 г). Мазь декамінова (0,5% мазь у тубах по 30 г).

Мазь «Клотримазол» (1% мазь у флаконах по 20 г).

Мазь ріодоксолова (0,25, 0,5 та 1% мазь у флаконах по 10 г). Крім фунгіцидного та фунгістатичного справляє віруліцидний вплив.

«Сангвіритрии» — 1% лінімент у флаконах по 20 г.

Мазі та лініменти наносять тонким шаром на очищену від нашарувань поверхню шкіри чи CO 3—4 рази на добу. Курс лікування становить 6—14 діб з наступним бактеріологічним контролем.

Протималярійні препарати, що застосовуються в стоматології. Крім безпосереднього впливу на малярійних плазмодіїв деякі протималярійні препарати мають низку властивостей, які зумовлюють їх застосування як засобів базисної терапії системних захворювань сполучної тканини (колагенозів). Вони зв'язують вільні радикали, стабілізують мембрани лізосом, пригнічують реактивність лімфоцитів, гальмують хемотаксис лейкоцитів, утворення дисульфідних зв'язків у білкових молекулах, пригнічують активність нейтральної протеази і колагенази, що знаходяться в ревматоїдному панусі, знижують внутрішньокапілярну агрегацію еритроцитів. За рахунок активної взаємодії з нуклеїновими кислотами ці препарати справляють м'який цитотоксичний вплив, який лежить в основі помірно виразної імуносупресивної і неспецифічної протизапальної дії препаратів.

Хінгамін (делагіл) — таблетки по 0,25 г; порошки; ампули по 5 мл 5% розчину. Застосовують при лікуванні колагенозів, ЧПЛ, СЧВ. Призначають по 0,25 г 1—2 рази на добу до настання клінічного ефекту, але не більше ніж протягом 3—6 міс.

Гідроксихлорохін (плаквеніл) — таблетки по 0,2 г. Активніший за хінгамін, краще переноситься хворими. При системних захворюваннях сполучної тканини призначають по 0,2 г 2— 4 рази на добу після їди протягом 10—12 міс.

Хініну дигідрохлорид (ампули по 1 мл 50% розчину). Застосовують 3% мазь хініну гідрохлориду (або мазь такого складу: хініну гідрохлориду — 1 г, фенілсаліцилату — 2 г, мазі цинкової — до 20 г) як фотозахисні засоби при актиноалергІчному хейліті (хворобі Ейрса).

364

Засоби місцевої терапії алергічних уражень. До цієї групи належать деякі нестероїдні й стероїдні протизапальні засоби, протигістамінні препарати, інгібітори ферментів протеолізу та препарати лікарських рослин, які дають місцевий гіпосенсибілізуючий ефект.

Мефенаміну натрієва сіль — 0,1% розчин. Застосовують для ротових ванночок, полоскань та аплікацій.

Димедрол —- 0,1% розчин. Використовують для аплікацій, ротових ванночок, аерозолю.

Кортикостероїдні препарати. Для місцевої терапії кортикостероїдні препарати (КС) застосовують диференційовано, враховуючи їх активність. За прийнятою в Європі фармакологічною класифікацією, залежно від ступеня протизапальної активності КС виділяють 4 їх рівні:

КС 1 рівня (дуже сильна активність): бетаметазон (дермовал). КС II рівня (сильна активність): бетневал (бетаметазон у до-

зах, менших, ніж в дермовалі), целестодерм, декортем, дипрозон, епітопік, халог, гідрокортизон, неризон, пентикорт, синалар, тенікорт (дезоксиметазон), топсин.

КС III рівня (середня активність): тріамцинолону ацетонід, кутинол, флурокортизон, кенакорт А, локапред, тедарол (тріамцинолон), тридезонхт, ультраланіл.

КС IV рівня (слабка активність): ацидокорт (дексаметазону ацетат), декзалта, веридермедрол (метилпреднізолон).

КС III рівня і меншою мірою II рівня є засобами вибору для лікування пухирчастої хвороби та інших дерматозів. КС IV рівня показані при захворюваннях шкіри обличчя на губ.

Місцеве застосування КС протипоказане при всіх дерматозах мікробного походження (імпетиго, піодермія, фурункули), грибкових, вірусних (герпес) ураженнях. КС не можна поєднувати з ПУВА-терапіею або з таким препаратом, як тигазон. Місцеве застосування КС протипоказане при іхтіозі, кератозах, акне у підлітків, травматичних виразках СОПР.

КС II рівня можуть викликати атрофію епідермісу й дерми, особливо в ділянці обличчя; інколи з'являються телеангіектазії, гіпертрихоз та дисхромія шкіри обличчя. У разі тривалого застосування КС можливе приєднання мікробної інфекції, періорального дерматиту. Алергічні реакції при місцевому застосуванні КС найчастіше пов'язані з антибіотиками, що входять до складу КС мазей. Фтор, що є складником таких мазей, сприяє розвитку піодермій галогенного походження, а також приєднанню кандидозних інфекцій.

Мазь преднізолонова (0,5% у тубах по 10 і 20 г). Справляє протизапальний, протиалергічний вплив.

Синафлан (мазь у тубах по 10 або 15 г). За фармакодинамікою подібна до кортизону ацетату, тріамцинолону. При місцевому використанні вона діє у 40 разів активніше від гідрокортизону.

365

Фторокорт (0,1% мазь у тубах по 15 г) за фармакодинамікою подібний до кортизону ацетату і тріамцінолону.

Лоринден (мазь у тубах по 15 г) дає значний місцевий протизапальний та протиалергічний ефект, зменшує свербіж.

Деперзолон (0,25% мазь у флаконах по 10 г). За фармакокінетикою подібний до кортизону ацетату.

Для зниження судинної проникності, інактивації біологічно активних медіаторів використовують інгаляції комплексу протигістамінних та кортикостероїдних препаратів такого складу: 1 мл 2,5% суспензії гідрокортизону ацетату, 1 мл 1% розчину димедролу, 1 мл 0,5% розчину новокаїну, 2 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

Глюкокортикоїди доцільно застосовувати з інгібіторами протеолітичних ферментів (трасилол, контрикал, амбен, пантрипін) у вигляді суміші для аерозольних зрошень: трасилол (500 ОД) + гепарин (300—500 ОД) + гідрокортизон (2,5 мл) + 1% розчин новокаїну (5 мл).

Гексаметилентетрамін (див. Антисептики).

Амінокапронова кислота (див. Інгібітори ферментів протеолізу).

Лізоцим (див. Ферментні препарати).

Метилметіонінсульфонію хлорид — вітамін U, ромашка, календула (див. Препарати кератопластичної дії).

Ферментні препарати. При гнійно-запальних захворюваннях CO широко використовують ферменти протеолізу. Механізм терапевтичної дії протеолітичних ферментів багатогранний. Головними їх властивостями є некролітична активність, здатність скорочувати ексудативну фазу запалення, знижувати антибіотикорезистентність гнійної мікрофлори, пряма антитоксична дія. Деякі протеолітичні ферменти (хімотрипсин) стимулюють фагоцитарну активність лейкоцитів.

Показаннями до застосування протеолітичних ферментів є такі виразково-некротичні ураження СОПР, як виразковий стоматит, БЕЕ, ХРАС, афти Беднара, пролежні, трофічні виразки, пухирчаста хвороба, ерозивно-виразкові форми кератозів та ін.

Трипсин (флакони по 0,005 і 0,01 г). Являє собою білок, молекула якого складається з одного поліпептидного ланцюга. Молекулярна маса 23 800. Ізоелектричну точку (ІЕТ) визначають при рН 10,5. Препарат легкорозчинний у воді та ізотонічному розчині натрію хлориду. В молекулі білка трипсин гідролізує пептидні зв'язки, утворені карбоксильними групами основних амінокислот — аргініну або лізину. Важливою особливістю ферменту є його властивість піддаватися самоперетравлюванню в слабколужних розчинах. Іони кальцію запобігають інактивації трипсину. При місцевому застосуванні він лізує некротизовані тканини, фібринозні плівки, розріджує патологічні секрети, ексудати, згустки крові, чим сприяє видаленню нежиттєздатних тканин із ранової поверхні, не впливаючи на

здорові тканини. Оптимальна активність трипсину відзначається при рН 7. Застосовують місцево в поєднанні з антибіотиками та іншими протимікробними засобами (стрептоміцину сульфатом, мономіцином, мікроцидом, ектерицидом, неоміцину сульфатом — з розрахунку 100 000 ОД антибіотика на 1 мг ферменту) для зрошень, аплікацій, аерозолю та електрофорезу (з анода), а також для приготування емульсій та паст.

Перед застосуванням вміст флакона (0,01 г) розчиняють у 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 0,25—0,5% розчині новокаїну. Більш високі концентрації новокаїну різко знижують протеолітичну активність трипсину.

Хімотрипсин (флакони по 10 мг). Являє собою білий кристалічний порошок з молекулярною масою 2500 та ЇЕТ при рН 8,1-8,3.

Молекула утворена з трьох поліпептидних ланцюгів. Хімотрипсину притаманна широка субстратна специфічність: він гідролізує пептидні зв'язки, утворені карбоксильною групою ароматичних амінокислот — фенілаланіну, триптофану. Має високу протеолітичну активність, впливає на некротизовану тканину, розріджує патологічні секрети, стимулює фагоцитоз, руйнує деякі токсини. Очищаючи рани від некротизованих тканин, створює несприятливі умови для розвитку мікрофлори в осередку запалення. На відміну від трипсину, здатний розщеплювати дев'ятичленний поліпептид брадикінін, який при цьому втрачає біологічну активність. Застосовують самостійно або в комплексі з трипсином, антибіотиками широкого спектра дії, сульфаніламідними засобами у вигляді розчинів, лікувальних паст та ін.

Для обробляння виразково-некротичних уражень СОПР розчин хімотрипсину готують безпосередньо перед використанням (на ізотонічному розчині натрію хлориду чи 0,25—0,5% розчині новокаїну). Хімотрипсин з антибіотиками застосовують у такому співвідношенні: 25 000 ОД антибіотика на 1 мг ферменту. Суспензію з сульфаніламідними засобами готують, додаючи до 5 мг хімотрипсину 0,1—0,2 г сульфаніламідного засобу та 5 мл олійного розчину токоферолу ацетату.

Хімопсин (флакони по 25, 50, 100 мг) — суміш трипсину та хімотрипсину. За фармакологічними властивостями подібний до а-хімотрипсину та трипсину. Перед застосуванням 0,025—0,05 г хімотрипсину розчиняють у 10—50 мл 0,25% розчину новокаїну. Цим розчином змочують марлеві або ватні смужки і накладають на виразкові поверхні. Для аерозольних інгаляцій 0,025 г хімопсину розчиняють у 5 мл стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду. На курс лікування — 10 інгаляцій. Можливі алергічні реакції.

Терилітин (флакони по 0,05 г — 200 ПО) — протеолітичний фермент, продукт життєдіяльності гриба Aspergillus terricola. Активність виражається в протеолітичних одиницях (1 мг — 2 ПО).

366

367