15. Характеристика особливостей об'єктів внутрішнього аудиту

Основними об'єктами внутрішнього аудиту є:

— стан і ведення бухгалтерського фінансового обліку;

— фінансова звітність, її вірогідність;

— стан необоротних активів і запасів;

— забезпеченість підприємства власними обіговими коштами;

— платоспроможність і фінансова стійкість;

— система управління підприємством;

— робота економічних і технічних служб підприємства;

Організація внутрішнього аудиту

— оподаткування: правильність визначення доходу, що підля¬гає оподаткуванню; своєчасність і повнота сплати податків;

— планування, нормування і стимулювання;

— внутрішньогосподарський контроль;

— виробничо-господарська діяльність;

— достовірність проектно-кошторисної документації;

— забезпеченість власними засобами;

— організація і технологія виробництва;

— процеси господарської діяльності;

— проектно-кошторисна документація;

— виконавча дисципліна та ін.

Для детального дослідження об'єктів внутрішнього аудиту доцільно здійснити порівняльний аналіз видів аудиторських послуг, які надаються зовнішніми аудиторськими фірмами і службами внутрішнього аудиту.

До таких аудиторських послуг належать:

— аудит суб'єктів підприємницької діяльності;

— складання фінансової звітності, податкових декларацій;

— відновлення кількісно-сумового обліку;

— консультації з обліку, оподаткування;

— ведення обліку та розробка методики обліку на конкретних підприємствах тощо.

До об'єктів організації внутрішнього аудиту належать аудиторські номенклатури. Під аудиторською номенклатурою розуміють перелік інформації, котра є в законодавчих актах, нормативних документах, кошторисах, зафіксованих фактах, які використовують у процесі аудиту для підготовки управлінських рішень. Склад номенклатури формується залежно від характеру діяльності господарства.

Кожний окремий об'єкт внутрішнього аудиту потребує індивідуального підходу до використання прийомів аудиту, що є елементами його методу. Від політики і стилю управління залежать напрямки внутрішнього аудиту, глибина дослідження тих чи інших об'єктів внутрішнього контролю.

Успішна реалізація завдань раціональної організації внутрішнього аудиту потребує певних умов і передумов. Основною умовою є те, що за останні роки, й особливо після введення у дію Закону України "Про аудиторську діяльність", формується сприятливе середовище для запровадження нових форм контролю, адекватних ринковим відносинам. Так, створюється відповідна нормативна база (національні й міжнародні стандарти з аудиту), у вузах України готують спеціалістів з обліку й аудиту, прийнятий Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", затверджена Програма реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, які сприятимуть високоякісному оновленню основної інформаційної бази аудиту. З кожним роком підвищується кількість наукових праць з аудиту, дослідження поглиблюються, зростає їх практична значущість.

16. Організація аудиторської діяльності

В Україні заняття аудиторською діяльністю дозволено як у формі приватного підприємництва, так і шляхом створення аудиторських фірм. Аудиторські фірми можуть створюватися в будь-якій законодавчо дозволеній формі господарського товариства і на основі будь-яких форм власності. Суб'єкт господарювання може бути зареєстрований як аудиторська фірма за умови, що 70 % його статутного капіталу сформовано за рахунок внесків аудиторів і керівником фірми є аудитор.

Діяльність аудиторських фірм в Україні включає:

• перевірку достовірності фінансової звітності клієнта;

• оцінку фінансового стану, фінансової стійкості;

• експертну оцінку стану фінансово-господарської діяльності підприємства-замовника і прогнозування перспектив його розвитку;

• надання послуг з інформаційного, наукового і методичного забезпечення діяльності підприємств;

• надання послуг з організації і постановки системи бух-обліку на підприємствах;

• проведення консультацій з питань обліку, оподаткування;

• розроблення пропозицій щодо вдосконалення діяльності підприємства і підвищення ефективності його фінансово-господарської діяльності.

Під час виконання аудиторських перевірок аудиторські фірми та аудитори мають право:

• самостійно, відповідно до умов договору із замовником, визначати строки, послідовність, форми і методи проведення перевірок;

• отримувати від підприємства, яке перевіряється, всі необхідні документи: первинні документи, регістри бух.обліку, форми звітності;

• отримувати потрібні усні й письмові роз'яснення від керівництва підприємства, яке перевіряється, і його співробітників;

• визначати необхідність, строки, обсяги й об'єкти інвентаризації підприємства, що перевіряється, а також самостійно проводити інвентаризацію або контролювати її проведення працівниками підприємства;

• мати доступ в усі приміщення підприємства;

• за необхідності залучати до проведення перевірок експертів та інших фахівців з питань виробничої діяльності підприємства, що перевіряється.

Такі широкі права аудиторів і аудиторських фірм під час проведення перевірок накладають на них певні обов'язки і відповідальність, метою яких є максимальне задоволення вимог замовника і нездійснення свідомих або випадкових дій, які можуть завдати матеріальний або моральний збитки підприємству, що перевіряється, підірвати його репутацію в бізнесі.

Для цього аудитори зобов'язані:

• належним чином здійснювати аудиторські процедури з перевірки бухгалтерської документації замовника;

• планувати і документувати свою діяльність відповідно до вимог чинних законодавчих і нормативних актів, стандартів аудиту;

• не розголошувати отриману в процесі перевірки інформацію, яка становить комерційну таємницю підприємства, що перевіряється, третім особам і не використовувати її в особистих інтересах;

• відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до чинного законодавства;

• інформувати власників і керівництво підприємства, яке перевіряється, про виявлені під час перевірки помилки і порушення у системі обліку та звітності, а також про недоліки в організації роботи підприємства.

Аудиторська діяльність та її регулювання

Вважається, що для підтримання на достатньому рівні професійної компетентності аудитор має проводити не менше двох аудиторських перевірок за рік. Він повинен, усвідомлюючи рівень відповідальності перед замовником і користувачами, ретельно планувати й організовувати свою роботу, щоб мати максимальні гарантії обґрунтованості сформульованої в аудиторському висновку думки і відсутності в перевіреній ним бухгалтерській звітності серйозних помилок і перекручень.