Створення і редагування формул

Редактор Wordдозволяє створювати формули практично будь-якої складності. Формула є упровадженим об’єктом, який створюється спеціальною програмоюEquation Editor(редактором формул). Для побудови формули треба встановити курсор у відповідне місце тексту і викликати командуВставить - Объект - Создание - Microsoft Equation або натиснути кнопкуВставить формулу на панелі інструментівСтандартная. При цьому на екрані з'являється панель інструментівФормула(рис. 4.1.18) і вікно редагування формули (рис. 4.1.19), а верхнє меню повністю змінюється.

Рис. 2.1.18 - Панель інструментів Формула

Рис. 2.1.19 - Вікно для створення і редагування формули

У панелі інструментівФормула під кожною піктограмою згруповані спеціальні символи, що застосовуються при написанні формул: різні види дужок, інтегралів, знаки суми і кореня, великі й малі грецькі літери та ін. Натиснувши на відповідну піктограму і вибравши потрібний символ, можна включити його у формулу.

До фрагментів формул можна застосовувати ті ж прийоми, що й до фрагментів тексту: виділяти, копіювати, видаляти.

Для настройки редактора формул згідно вимогам конкретного користувача застосовуються команди Определить із менюРазмер іСтиль. У першому випадку на екрані з'являється вікно Размеры (рис.4.20), за допомогою якого можна застосувати потрібний шрифт і його характеристики (курсив, жирний) для різних елементів формули.

Рис. 2.1.20 - Визначення розмірів символів у формулі

У другому випадку на екрані з'являється вікно Стили(рис.2.21), за допомогою якого встановлюються необхідні розміри для різних елементів формули. Виконавши необхідну настройку стилів і розмірів, потрібно натиснути кнопкуОК.

Рис. 2.1.21 - Визначення стилю написання формули

Після закінчення набору формули необхідно завершити роботу редактора формул, клацнувши лівою клавішею миші, коли курсор знаходиться за межами вікна редагування формули.

Повторно викликати формулу для редагування можна, якщо двічі клацнути лівою клавішею миші, коли курсор знаходиться в області формули.

Робота з рисунками

Редактор Wordмає достатньо розвинену систему засобів вставки в текст документів різних графічних об'єктів із галерей та файлів, а також з інших програм і додатківWindows. Більш того,Wordдає можливість користувачу створювати власні графічні об'єкти на підставі множини вбудованих геометричних фігур: ліній, стрілок, блок-схем, зірок, картинок.

Вставка рисунків. Вставка рисунків виконується за командоюВставка - Рисунок, яка відкриває спеціальне меню вибору типу графічних об'єктів (рис. 2.1.22).

За командою Картинкивідкривається вікноВставка картинки, де розміщена множина піктограм галереїMSClipGalleryОбрана картинка вставляється в текст документа подвійним клацанням миші, а потім форматується та редагується.

Рис. 2.1.22 - Меню вибору графічного об'єкта

Вставка рисунка із файлу виконується за командою Из файла, яка активізує вікноДобавить рисунок, де і обирається файл з потрібним рисунком. Рисунок вставляється в текст документа клацанням миші на кнопціВставка.

Команда Автофигурывикликає на екран панелі інструментівРисование(рис. 4.1.23) таАвтофигуры, які застосовуються для формування рисунків.

Рис. 4.1.23 - Панель інструментів Рисование

Команда Объект WordArtвиводить на екран панель із набором текстових спецефектів (рис.4.1.24).

Рис. 8.24 - Колекція WordArt

Команда Организационная диаграммадозволяє будувати організаційну діаграму для зображення ієрархічної залежності між окремими елементами системи(наприклад, структури управління підприємством, відношення між керівниками відділів і співробітниками в організації, адміністративної системи управління державою тощо)

Команда Диаграммавиводить на екран форму таблиці, яку використовують для побудови стовпцевої діаграми.

Команда Со сканеразапускає програмуMicrosoftPhotoEditor, що дає змогу застосовувати уWordзображення, які надходять зі сканера.

Створення рисунків на основі автофігур розпочинається за командоюВставка – Рисунок - Автофигуры, яка викликає на екран панель інструментівРисование(рис. 4.1.23). Клацанням по кнопціАвтофигурывідкривається однойменнепідменю, яке містить шість груп вбудованих геометричних фігур (рис. 4.1.25).

Рис. 2.1.25 – Підменю Автофигуры

Процедуру використання автофігур розглянемо на прикладі побудови схеми алгоритму обчислення суми:

Процедура починається з відкриття набору фігур групи Блок-схема(рис. 4.1.25). Після цього виконуються наступні дії.

1. У підменю Автофигур послідовно активізуються символи схеми алгоритму. Будь-який символ “рисується” на екрані переміщенням покажчика при натиснутій кнопці миші. Встановлення точного розміру виділеного символу та зміни його положення на екрані виконується покажчиками виду:. Для прискорення процедури однакові символи звичайно копіюються переміщенням покажчика при натиснутій клавішіCtrl.

2. Всі символи схеми алгоритму об’єднуються лініями потоку за допомогою кнопки та покажчика миші. Тип і колір ліній, тип штриха та вид стрілки встановлюються за допомогою кнопок панеліРисование(рис. 4.1.23).

3. За командою Вставка-Надпись або за допомогою однойменної кнопкидо полів всіх символів схеми вводять відповідні тексти, формули та цифри. Аналогічно вводять коментарі, порядковий номер символу, умови та інші.

4. Натисненням на кнопці Выбор объекта () та шляхом “буксирування” покажчика миші всі об’єкти схеми алгоритму беруться в рамку, а потім групуються в кадр за однойменною командою спискуДействия (рис. 4.1.23). Зміну розмірів та місця розташування кадру, атакож його копіювання виконують так само, як і будь-якого символу-фігури.

5. При необхідності редагування схему-кадр слід виділити та розгрупувати (Действия-Разгруппировать).

Блок-схема алгоритму, побудована наведеним способом, подана на рис. 4.1.26.

Вставлення до тексту інтерфейсних об'єктів. Ця процедура широко використовується при створенні навчально-методичної літератури, різних звітів, завдань і документів. Порядок її виконання залежить від характеру графічного об'єкта, який має бути вставленим в текст, та фази його створення.

Найпростіше вставляються до тексту діалогові вікна. Для цього необхідно:

1) викликати на екран необхідне вікно, наприклад, вікно Коллекция WordArt(рис. 4.1.24), запам'ятати його в буфер обміну, натиснувши на клавіатурі клавішіAlt+Print Screen, а потім його закрити;

2) активізувати текстовий файл. Командою Правка - Вставить вставити вікно із буфера у текст, починаючи з позиції курсору (при цьому вікно жорстко зв'язується з текстом та розглядається як один з його символів);

3) виділити межі вікна діалогу, встановити його розміри та розмістити в центрі.

Рис. 2.1.26 – Схема алгоритму обчислення суми

Іншим є вставка у текстовий документ панелей інструментів, кнопок, інтерфейсних об'єктів, які містяться у різноманітних вікнах:

1) натисканням клавіші Print Screenобране вікно, наприклад, головне вікноWord(рис. 4.1.1), запам'ятовується у буфері обміну;

2) відкривають файл з текстом документу. Командою Правка - Вставить вставляють вікно із буфера у текст, починаючи з позиції курсору;

3) виділяють кадр вікна, і на екран автоматично викликається спеціальна панель інструментів Настройка изображения, яка містить засоби формування зображення. У разі, коли цієї панелі немає , її варто викликати на екран командоюВид - Панели инструментов - Настройка изображенияі розмістити на вільному та зручному для роботи місці;

4) натисненням на кнопку Обрезка() цієї панелі активізується покажчик миші вигляду, який видозмінюється при його суміщенні з будь-яким із символів межі вікна;

5) виконується виділення обраного об'єкту шляхом «буксируванням» усіх меж вікна за допомогою покажчика миші (при цьому об'єкт буквально «вирізається» із активного вікна);

6) на закінчення сформований і вставлений в текст інтерфейс ний об'єкт редагується і форматується усіма доступними засобами. Наприклад, можна його обрамити, використовуючи кнопку Внешние границы.

Форматування рисунків.Будь-який рисунок поміщають у кадр-рамку, розміри якої мають бути сумірними з розміром сторінки або її частини, виділеної користувачем для рисунку.

Для зміни розміру рисунка треба його виділити, клацнувши мишею по ньому, і «відбуксирувати» маркери розміру в потрібному напрямку до отримання бажаного розміру рисунка. Скасувати виділення можна клацанням мишею на порожньому полі екрана.

Форматування рисунка виконують за допомогою вікна Формат рисунка (рис. 4.1.27), яке можна викликати подвійним клацанням по рисунку.

Рис. 2.1.27 - Вікно формату рисунку з вкладкою Рисунок

У вкладці Цвета и линии визначають колір заливання фону зображення, колір, товщину і тип ліній його рамки. ВкладкаРазмердає змогу вибрати або встановити висоту та ширину рисунка, а вкладкаПоложение – варіанти його розміщення на сторінці. У вкладціРисунок можна обрізувати рисунок, встановити колір, яскравість та контрастність його зображення. ВкладкаНадписьвикористовується для доповнення рисунка написами, текстом, формулами. При цьому допускається зміна параметрів шрифту всіма доступними засобами.

Для обрамлення рисунка слугує команда Формат - Границы и заливка.