- •Глава 12
- •12.1. Завдання і організація медичної служби армійського корпусу
- •12.2. Завдання, організаційна структура та призначення частин і закладів медичної бригади армійського корпусу
- •Управління
- •Окремий медичний загін підсилення (омзп) медичної бригади ак -
- •Командування
- •Управління
- •12.5. Завдання, організаційна структура, принципова схема розгортання функціональних підрозділів військового польового пересувного госпіталю в бойових умовах
- •Обліково-операційне відділення (4)
- •Відділення зберігання (лікарняних засобів) (6)
- •Відділення зберігання (медичної техніки) (3)
- •Відділення газозабезпечення (6)
- •Ремонтна майстерня медичної техніки (7)
- •Відділення матеріально-технічного забезпечення (10)
- •Командування (3)
- •Відділення анестезіології та інтенсивної терапії (19)
- •Госпітальне відділення (14)
- •Відділення для легкопоранених (9)
- •Лабораторне відділення (5)
- •Стоматологічний кабінет (2)
- •Рентгенологічний кабінет (3)
- •Аптека (4)
- •Взвод матеріально-технічного забезпечення (30)
- •Взвод зв’язку (13)
- •Сортувально-
- •Евакуаційне
- •Відділення
- •Хірургічне відділеня (22)
- •12.7. Особливості роботи військового польового пересувного госпіталю при масовому надходженні уражених отруйними речовинами та бактеріальними засобами
- •12.8. Порядок використання військового польового пересувного госпіталю при веденні бойових дій
- •12.9. Завдання і організаційна структура медичної служби оперативного командування
- •12.10. Поняття про госпітальну базу, її завдання та склад. Коротка характеристика пересувної та територіальної госпітальних баз
- •Військово-польовий сортувальний госпіталь (500 ліжок)
- •Військово-польовий терапевтичний госпіталь (300 ліжок)
- •Приймально-сортувальне відділення
- •12.11. Коротка характеристика частин і закладів медичної служби спеціального призначення
Глава 12
МЕДИЧНА СЛУЖБА ОПЕРАТИВНИХ ОБ’ЄДНАНЬ
Сучаснi вiйни способами та засобами їх ведення суттєво вiдрiзняються вiд вiйн середини 20-го столiття. Зокрема, у бiльшостi випадкiв вирiшальне значення у сучаснiй вiйнi має її початковий перiод. Слiд пiдкреслити, що пiд час будь-якої вiйни, в яку може бути втягнута Україна, пріоритетним видом бойових дiй її Збройних Сил буде оборона. Через обмеженiсть територiї України, значну компактнiсть її населення, концентрацію найважливiших вiйськово-економiчних об’єктiв у декiлькох порiвняно невеликих за площею районах, несприятливий результат боротьби пiд час початкового періоду вiйни може загрожувати руйнуванням інфраструктури військового та державного управління, нанесенням втрат військово-економічній потужності країни, які важко відновлюються, переростанням війни у затяжну тощо.
Виходячи з вищесказаного, оперативні об’єднання Збройних Сил України зазнали певних органiзацiйно-структурних змін, що в свою чергу викликало потребу реформування системи їх медичного забезпечення.
12.1. Завдання і організація медичної служби армійського корпусу
Армійський корпус (АК) є військовим оперативним об'єднанням і має різнорідну (за своїм складом) та динамічну штатну структуру. Бойові завдання, які ставляться перед АК, носять оперативний характер.
До складу АК може входити декілька механізованих (танкових) бригад і необхідна кількість військових з'єднань, частин та підрозділів бойового забезпечення, спеціальних родів військ і служб, підпорядкованих безпосередньо командувачу корпусу.
Для виконання завдань медичного забезпечення АК у бойових операціях в його складі представлені відповідні сили і засоби медичної служби.
Під медичною службою АК розуміють всю сукупність сил і засобів медичної служби в частинах і з'єднаннях АК, роботу яких організують відповідні начальники.
До корпусної медичної служби АК відносяться тільки сили і засоби медичної служби АК, які підпорядковані безпосередньо начальнику медичної служби АК: військово-медичний відділ (як орган управління) та медична бригада АК (МедБр).
Загальне керівництво корпусними медичними силами і засобами, а також медичною службою з'єднань і частин, які входять у даний АК, здійснює начальник медичної служби АК.
На медичну службу армійського корпусу покладаються наступні основні завдання:
управління силами і засобами медичної служби АК під час операції;
підсилення військової медичної служби медичними кадрами, транспортними засобами та іншими медичними силами і засобами;
участь (при необхідності) в евакуації поранених і хворих безпосередньо з осередків масових санітарних втрат до військових польових пересувних госпіталів (ВППГ), медичних рот (медр);
надання пораненим і хворим першої лікарської і кваліфікованої медичної допомоги;
тимчасова госпіталізація у медр і ВППГ нетранспортабельних поранених і хворих;
лікування легкопоранених і легкохворих, із терміном відновлення боєздатності до 15 діб;
тимчасова ізоляція інфекційних хворих до евакуації їх у військовий польовий інфекційний госпіталь;
підготовка поранених і хворих до подальшої евакуації із медр, ВППГ за призначенням та організація їх відправки до госпітальної бази;
забезпечення медичним майном і технікою з’єднань та частин АК, закладів, частин та підрозділів медичної служби АК;
організація захисту сил і засобів медичної служби АК від зброї масового ураження;
участь у військово-медичній підготовці особового складу військ і організація спеціальної підготовки медичного складу;
ведення медичного обліку і звітності, вивчення і узагальнення бойового досвіду медичної служби.
Військово-медичний відділ (ВМВ), як орган управління медичної служби армійського корпусу, здійснює планування медичного забезпечення військових операцій, організує взаємодію між військовими і корпусними засобами медичної служби, маневрування силами і засобами медичної служби АК під час бойових дій, здійснює контроль за діяльністю, як штатних, так і приданих медичних формувань АК.
Начальник медичної служби АК відповідає за організацію медичного забезпечення військ АК, зокрема, за організацію надання кваліфікованої медичної допомоги пораненим і хворим військовослужбовцям корпусу. Він підпорядкований командувачу АК, а із спеціальних питань - начальнику військово-медичного управління оперативного командування. У складі військово-медичного відділу, крім начальника і його заступника є: 4 старших офіцери і один офіцер, які відповідають за певні напрямки діяльності медичної служби (організаційно-планову роботу, лікувально-евакуаційне забезпечення, забезпечення медичним майном тощо); три головні медичні спеціалісти АК (хірург, терапевт, радіолог-токсиколог). Медичні спеціалісти підпорядковані безпосередньо начальнику медичної служби АК і організують роботу за своєю спеціальністю у військах та у медичних частинах і закладах АК.
Військово-медичний відділ розгортається і пересувається у складі першого ешелону тилового пункту управління (ТПУ) АК і включається в його радіомережу. Для збільшення оперативності керівництва силами і засобами медичної служби АК із складу ВМВ можуть бути виділені 1-2 офіцери в оперативну групу тилу. Остання під час операції знаходиться на командному пункті управління (КПУ) командувача АК.
Окрім військово-медичного відділу, до корпусних сил і засобів медичної служби, як вже було зазначено вище, відноситься медична бригада армійського корпусу, яка є медичним з’єднанням, що призначене для надання кваліфікованої медичної допомоги пораненим і хворим, їх евакуації в госпітальну базу та забезпечення медичним майном і технікою особового складу та медичної служби АК.