5. План і карта на уроках природознавства

Карта - важливе джерело географічних знань, без знання її не можна вивчити як географічний матеріал у 4 класі так і географію в середніх старших класах.

Щоб вміти читати карту, учні повинні спочатку опанувати картографічну грамоту. Відомий методист В.П. Буданов зазначав, що читати карту означає навчитися за поєднанням символів бачити місцевість такою, якою вона є насправді, навчитися оживляти карту мислено населяти її об’єктами.

Саме поняття "Карта" є абстрактним і досить складним для учнів 4 класу. Тому перш ніж сформувати у дітей поняття "Карта", вчитель повинен сформувати такі поняття, як

Горизонт, сторони горизонту

План і масштаб. При формуванні цих понять важливо показати дітям, що таке план, де в житті людина може використати план, навчити дітей креслити найпростіший план сірникової коробки, гумки, а потім складніший - стола, класної кімнати.

Після цього ми формуємо такі поняття, як план місцевості, або топографічна карта, вчитель вчить дітей за допомогою умовних знаків читати топографічну карту, визначати відстань між об’єктами. Все це підготовчі прийоми, які підводять дітей до формування поняття "Карта". Важливо показати дітям, чим "Географічна карта" відрізнятися від плану місцевості, Це: а) географічна карта зображує велику територію; б) масштаб застосувань малий (дрібний). Спочатку вчитель формує поняття про фізичну карту, потім глобус, карту природних зон.

Щоб створити відповідне уявлення про вивчений об’єкт, потрібно "оживати його. Тобто вчителеві потрібно не лише назвати об’єкти, а показати їх на карті, пояснити їх значення і звернути увагу на характерні ознаки. Роботу з картою потрібно поєднувати з використанням інших наочних посібників, які конкретизують зображення на карті, розкривають зміст умовних знаків. Потрібно довести , що карта є не лише наочним посібником, а й джерелом знань. Наприклад, показати ілюстрацію річки і її умовний знак на карті.

Метод роботи з картою включає певну систему прийомів. Користуватися ними треба навчити дітей в першу чергу. Всі прийоми з картою треба поділити на такі групи:

1/ Підготовчі. Учні усвідомлюють поняття про план і карту.

2/ Математичні. Учні знайомляться, з математичною основою карти; засвоюють поняття про масштаб, вчаться вимірювати його на карті;

З/ Географічні. Це прийоми, які допомагають учням набути вміння креслити плани, заповнювати контурні карти;

4/ Прийом показу та розповіді про об’єкт що показують;

5/ Виховні Підводять учнів до певних висновків. Показують важливість вивчення карти, використання її в житті.

Ефективним засобом закріплення знань карти і вміння її читати є практична робота з контурними картами. Методика роботи з контурною картою гріунтується на методі порівняння контурної карти з картою півкуль.

РОБОТА З КОНТУРНОЮ КАРТОЮ

Важливо навчити дітей позначати об’єкти на контурній карті:

Назви географічних об’єктів писати великими буквами.

Міста підписують справа від позначення.

Річки вздовж течії.

Назви гірських хребтів - уздовж простягання.

Активізувати пізнавальну діяльність при вивченні карти допоможуть ігри, подорожі.

В 4 класі з природознавства діти працюють з такими контурними

картами: , — -

Фізична карта України - позначають найбільші річки, моря, гори України, низовини.

На контурній карті півкуль - підписують океани і материки, полюси, екватор.

При роботі з картою природних зон України - розфарбовують і підписують природні зони України.

МЕТОДИКА ПОКАЗУЄ ОБ’ЄКТІВ НА КАРТІ:

II стояти так біля карти, щоб не затуляти її собою;

2/ показувати об’єкти на карті указкою;

ЗІ показувати не напис об’єкта, а його розташування;

41 річки показувати від витоку до гирла;

51 показуючи об’єкт на карті, розповідати про нього;

6/ при показі на карті півкуль, деякі об’єкти потрібно показувати на обох півкулях.

Карти для учнів початкових класів характерні яскравішими забарвленнями, мають меншу кількість позначень