- •4. 2. Соціальна стратифікація: поняття та види
- •Соціальна стратифікація
- •25. Соціальна структура й соціальна стратифікація. Причини їхнього виникнення
- •26. Основні теорії соціальної структури й соціальної стратифікації
- •27. Історичні системи соціальної стратифікації. Різноманіття моделей стратифікації
- •28. Поняття «соціальний клас», «соціальна група», «соціальна верства (страта)», «соціальний статус»
- •29. Фактори й механізми стратифікаційного розподілу. Теорії еліт.
- •30. Сучасна соціальна структура України
- •Тема 4. Соціальна структура суспільства та соціальна стратифікація.
- •1. Соціальна структура: методологія дослідження.
- •2. Соціальна мобільність та соціальна стратифікація суспільства.
- •3. Соціально-класова структура сучасних суспільств. Основні тенденції її розвитку в Україні.
- •4. Проблема соціальної справедливості.
- •5.1. Соціальна структура суспільства.
- •5.2. Соціальна стратифікація.
- •5.3. Соціальна мобільність.
- •§ 3. Соціальна стратифікація
- •2. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність
28. Поняття «соціальний клас», «соціальна група», «соціальна верства (страта)», «соціальний статус»
Соціальний клас — одне з центральних понять у соціології, що дотепер викликає суперечливі тлумачення. Клас розуміють у двох значеннях — широкому й вузькому У першому значенні під класом розуміють велику соціальну групу людей що володіють або не володіють засобами виробництва, займають певне місце в системі суспільного поділу праці й характеризуються специфічним способом одержання доходу Оскільки приватна власність виникає в період зародження держави вважається, що вже на Давньому Сході й в античній Греції існували два протилежні класи — рабів і рабовласників Феодалізм і капіталізм не є винятком — і тут існували антагоністичні класи: експлуататорів і експлуатованих. Така точка зору К Маркса, якої дотримуються й сьогодні деякі соціологи.
У вузькому значенні клас — будь-яка соціальна страта в сучасному суспільстві, що відрізняється від інших доходом рівнем освіти владою й престижем У сучасному суспільстві, опираючись на описані критерії, виділяють не дві протилежні, а декілька страт що переходять одна в іншу і які називають класами.
Під соціальною групою прийнято розуміти будь-яку сукупність людей виділених за соціально значущими критеріями. Соціально значущими ознаками можуть бути стать, вік, національність і раса, професія, економічний або політичний статус, релігія, рівень освіти сімейно-шлюбно-родинний статус, спосіб життя, культура й мова, особисті якості, тип соціальної взаємодії й соціальних відносин, місце проживання та ін.
Соціальна група — це своєрідний посередник між окремою людиною й суспільством у цілому. За суттю, суспільство — це теж соціальна група, але тільки найбільша з тих, що мешкають на даній території.
Соціальна верства (страта) — це група людей, що мають подібні об’єктивні показники по чотирьох шкалах стратифікації Приналежність до соціальної страти має дві складові — суб'єктивну котру називають психологічною ідентифікацією себе з певною верствою, і hH^W об'єктивну, котру називають соціальним входженням у певну верству Рівень освіти, гроші, влада — такий первинний «внесок» для входження. Вторинним «внеском» слід вважати л привілеї, пільги. переваги, звання, титули й посади, які одержують індивіди, що ввійшли в певну, як правило, вищу страту. Нижчі страти пов'язана скоріше з депривілейованістю — експлуатацією, економічним тягарем, поборами, негативними ярликами, примусовою працею
Соціальний статус — становище людини в суспільстві, яке вона займає як представник певної соціальної групи. Соціальний статус — це певна позиція в соціальній структурі групи або суспільства пов’язана з іншими позиціями через систему прав і обов'язків Статус «учитель» має сенс тільки стосовно статусу «учень». Учитель зобов’язаний передавати знання учневі, перевіряти й оцінювати їх, стежити за дисципліною Учень зобов'язаний регулярно відвідувати заняття, виконувати вимоги вчителя, готувати домашні завдання й т.п. Інакше кажучи, учитель і учень вступають один з одним у соціальні відносини як представники двох великих соціальних груп людей, як носії двох соціальних статусів.
Необхідно відзначити таке:
1. Соціальні статуси взаємозалежні один від одного, але не взаємодіють між собою.
2. Взаємодіють між собою тільки суб'єкти (власники, носії) статус в, тобто люди.
3. У соціальні відносини вступають не статуси, а їхні носії.
4. Соціальні відносини зв’язують між собою статуси але реалізуються ці відносини через людей-носіїв статусів.
Одна людина може мати безліч статусів (чоловік, батько, син. викладач, професор, доктор наук людина середніх років, православний і т.п.), може займати два протилежні статуси, але стосовно різних людей (для своїх дітей він батько, а для своєї матері — син).