Дослідження ставлення молоді до військової служби

Військове ремесло не пішло з життя сучасного суспільства, армії були і залишаються важливою складовою сучасної держави, її соціальним інститутом. «Армія – орган держави, призначений для проведення її політики засобами збройного насильства» [1, с. 818].

Основний компонент військової служби – людські ресурси, насамперед, молоді юнаки. Військова служба, як правило, «освячена» вищим законом держави. Так, Конституцією України зазначено, що одним із головних обов’язків громадян України є захист Вітчизни, тому громадяни проходять військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу». Цим законом військова служба визначається як «державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни» [2]. Правовими, виховними та іншими засобами фактично формуються та підкріплюються ціннісно-орієнтаційні установки, насамперед серед молоді, щодо обов’язку виконувати військову службу на користь держави. Однак очевидними є складнощі з мотиваційними механізмами свідомого виконання цього обов’язку. В суспільній свідомості і у свідомості молоді відбулися трансформації, згідно з якими служба в армії – колись почесний обов’язок – почала сприйматися як прояв «лузерства», стала маркером належності до соціально незабезпечених верств населення. Також останніми роками політики багато уваги приділяли обіцянкам відносно переходу зі строкової служби до контрактної і скасування так званого призову. Втім, суспільна довіра до армії залишається відносно високою, особливо у порівнянні з іншими владними структурами. Увесь цей комплекс економічних, соціальних, політичних, міжпоколінних та навіть геополітичних проблем зумовлює необхідність постійного моніторингу ставлення молоді до служби у збройних силах. Тому ми звернулися до огляду вітчизняних практичних наукових розробок з теми ставлення молоді до військової служби.

Аналіз змісту соціологічних досліджень за останні 4 роки, викладених на сайтах українських центрів соціологічних досліджень (Research & Branding Group, КМІС, Український центр економічних та політичних досліджень ім. О.Разумкова, Український центр соціальних досліджень імені Олександра Яременка та Центр «Соціальний моніторинг»), показав, що соціологи демонструють епізодичний інтерес до цієї теми. Найбільш предметно цей дослідницький напрямок представлено Центром імені О.Разумкова: «Визначення пріоритетів, які спонукають до вибору військової служби за контрактом», квітень 2009 р. [3], «Шляхи підвищення кількісно-якісних показників набору до вищих військових навчальних закладів», травень 2009 р. [4], «Вивчення проблемних питань повного переходу на комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями виключно за контрактом», жовтень 2009 р. [5]. Як бачимо, превалює тематика, пов’язана з можливостями переходу до контрактної армії та діяльністю військових навчальних закладів. Однак у цих дослідженнях були представлені й питання ставлення призовної молоді до військової служби; ставлення військовослужбовців контрактної та строкової служби до свого соціального статусу; пріоритети призовної молоді щодо умов проходження військової служби; ставлення молодих людей до вимог військових статутів.

На жаль, такі соціологічні центри, як Research & Branding Group чи Центр «Соціальний моніторинг» не мають в своїй базі соціологічних досліджень з теми ставлення різних груп молоді до військової служби, хоча, можливо, подібні дослідження просто не були опубліковані на сайтах. Це робить неможливим співставлення результатів опитувань різних всеукраїнських центрів. Інші дослідження, доступні в мережі Інтернет та наукових публікаціях, мають локальний та регіональний характер. Між тим, у світовій практиці має місце досить плідна практика постійного та широкого діагностування ставлення молоді до військової служби, наприклад, щорічний моніторинг YATS (Youth Attitudes Tracking Study, що коротко перекладається як «дослідження з відслідковування ставлення молоді»), який проводиться в США [6, c.1-2]. З огляду на курс до професіоналізації Збройних Сил України та скасування загальнообов’язкової строкової служби, необхідно зазначити, що й в Україні дослідження ставлення молоді до військової служби доцільно проводити щорічно з аналызом динаміки змін ціннісно-орієнтаційних установок щодо військової служби. Це матиме практичне значення, дозволить проводити якісний набір на військову службу та підвищення ефективності діяльності вітчизняних збройних сил.

Література: 1. Горлач М.І. Політологія: наука про політику / І.М. Горлач, В.Г. Кремень. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 840 с. 2. Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 3. Визначення пріоритетів, які спонукають до вибору військової служби за контрактом. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://defpol.org.ua/site/index.php/uk/2009-09-10-14-28-51/1012-2010-02-15-10-35-28 4.Шляхи підвищення кількісно-якісних показників набору до вищих військових навчальних закладів. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://defpol.org.ua/site/index.php/uk/2009-09-10-14-27-57/164-2009-09-11-04-58-32 5. Вивчення проблемних питань повного переходу на комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями виключно за контрактом. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://defpol.org.ua/site/index.php/uk/2009-09-10-14-28-51/468-2009-11-16-07-34-33 6. Youth Attitude Tracking Study. – [Electronic resource]. – URL: https://www.dmdc.osd.mil/yats/files2003/99Propensity.pdf

Лебедь Алина

Донецкий государственный университет управления

(Украина, Донецк)